НаУКМА

Інформаційний пакет ЄКТС

<< повернутись

Код: 295118

Назва:

Вступ до регіональних студій



Анотація: Даний курс дає студентам глибоке розуміння регіональних студій (area studies) як предмет наукової та аналітичної практики; розуміння регіонів як просторово-часових та цивілізаційних одиниць (виміри та елементи регіонів – географія, економіка, політика, культура та історія), також ознайомить студентів з методологічними і теоретичними підходами дисципліни, та характеристиками регіонів світу. Приділяється увага на зв’язок предмету з міжнародними відносинами, та на важливості складових основ вивчення регіональних студій (мова, історія та культура). В рамках курсу методологічні та теоретичні знання будуть доповнені прикладами та кейсами з різних регіонів світу. Курс структурований навколо трьох базових концептів: регіон як сам контекст, регіон у контексті світових подій, та мультидисциплінарні дослідження регіонів у зв’язку з крос-регіональними та глобальними проблемами. Розглядатимуться кейси стосовно окремих країн та групи країн, також варіативні та порівняльні компоненти крос-регіональних явищ.

Тип дисципліни: нормативна

Рік навчання: І

Семестр: 2, весняний

Кількість кредитів: 3,0 кредити (загальна кількість - 90 годин, лекції - 14 годин, семінари - 16 годин, самостійна робота - 60 годин)

Форма контролю: залік

Викладач(і): Ґош Мрідула, старший викладач, PhD in History

Результати навчання: За результатами навчання дисципліни «Вступ до регіональних студій» студент повинен знати:
• підходів сучасної науки щодо цілей, методів та завдань регіональних студій;
• основні терміни щодо дослідження з проблем регіональних студій;
• територіальні, політичні, культурні та геоекономічні підходи до регіональних феноменів (територіальність, суверенітет, державоутворення, розмаїття політичних систем);
• основні відомості про стан і якість регіональної співпраці, причини виникнення регіональних конфліктів (також прокордонні конфлікти як джерело політичної нестабільності);
• значущість процесів інтеграції, глобалізації та міграції на регіони, що впливає на взаємозалежність світу (взамини держав та регіонів), та зміни у світовому порядку і т. д.
Студент повинен вміти:
• застосовувати основні підходи до знання і дослідження в регіональних студіях;
• використовувати різні наукові підходи до регіональних феноменів;
• визначити фактори, що зумовлюють та обмежують регіональні співпраці;
• виявити успішний досвід та практику політичних союзів та інтергації, що посилює регіональну кооперацію;
• застосувати отримані навички у аналізі регіонів як факторів у міжнародних відносинах і т.д.
Вищезгадані результати навчання (РН) за змістом є ідентичними до наступних РН, які вказані в частині V. Нормативний зміст підготовки здобувачів вищої освіти, сформульований у термінах результатів навчання, у Затверджених стандартах вищої освіти за спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії» першого (бакалаврського) рівня вищої освітивід 04.08.2020 р. №1002, а саме (Витяг з документу):
«РН01. Знати та розуміти природу міжнародних відносин та регіонального розвитку, еволюцію, стан теоретичних досліджень міжнародних відносин та світової політики, а також природу та джерела політики держав на міжнародній арені і діяльності інших учасників міжнародних відносин.
РН02. Знати та розуміти природу та динаміку міжнародної безпеки, розуміти особливості її забезпечення на глобальному, регіональному та національному рівні, знати природу та підходи до вирішення міжнародних та інтернаціоналізованих конфліктів.
РН03. Знати природу міжнародного співробітництва, характер взаємодії між міжнародним акторами, співвідношення державних, недержавних акторів у світовій політиці.
РН06. Знати природу та характер взаємодій окремих країн та регіонів на глобальному, регіональному та локальному рівнях.
РН08. Збирати, обробляти та аналізувати великі обсяги інформації про стан міжнародних відносин, зовнішньої політики України та інших держав, регіональних систем, міжнародних комунікацій.
РН09. Досліджувати проблеми міжнародних відносин, регіонального розвитку, зовнішньої політики, міжнародних комунікацій, із використанням сучасних політичних, економічних і правових теорій та концепцій, наукових методів та міждисциплінарних підходів, презентувати результати досліджень, надавати відповідні рекомендації.
РН13. Вести фахову дискусію із проблем міжнародних відносин, міжнародних комунікацій, регіональних студій, зовнішньоїполітичної діяльності, аргументувати свою позицію, поважати опонентів і їхню точки зору.
РН14. Використовувати сучасні цифрові технології, спеціалізовані програмне забезпечення, бази даних та інформаційні системи для розв’язання складних спеціалізованих задач у сфері міжнародних відносин, суспільних комунікацій та/або регіональних студій .
РН15. Розуміти та застосовувати для розв’язання складних спеціалізованих задач міжнародних відносин, суспільних комунікацій та регіональних студій чинне законодавство, міжнародні нормативні документи і угоди, довідкові матеріали, чинні стандарти і технічні умови тощо.
РН17. Мати навички самостійного визначення освітніх цілей та навчання, пошуку необхідних для їх досягнення освітніх ресурсів.»

Спосіб навчання: аудиторний

Зміст дисципліни: Теми: Регіональні студії: основні концепції, термінології, методології, аналіз підходів, сучасні наукові практики. Вплив глобалізації, міграції та інфомаційних технології на регіональні ідентичності в різних частинах світу; Країни Заходу, Східна та Центральна Європа – інтеграція на основі спільних цінностей; Регіони пост-тоталітарних та пост-соціалістичних країн; Амерканський континент: багаторівневі інтеграції у західій півкулі; Постколоніальний вимір розвитку регіональних студій: Африка та Близький Схід; Південна та Східна Азія – збереження культурної ідентичності країн регіону; АСЕАН, Австралія та Океанія


Рекомендована література: 1. Ahram Ariel I., Kollner Patrick, Sil Rudra (eds.) Comparative Area Studies: Methodological Rationales and Cross-Regional Applications. Oxford Univ.Press. 2018, Pp. 321
2. Blanchard Olivier Jean, Froot Kenneth A., and Sachs Jeffrey D., The Transition in Eastern Europe, National Bureau of Economic Research Project Report, Volume Country Studies 1, The University of Chicago Press, 1994, Pp. 288.
3. Brzechczyn Krzysztof, The Historical Distinctiveness of Central Europe: A Study in the Philosophy of History, Translated by Klara Naszkowska, Peter Lang, 2020, Pp. 396
4. Drake Paul, Hilbink Lisa, Latin American Studies: Theory and Practice, Article 2 in UCIAS Edited Volume 3, Year 2003, The Politics of Knowledge: Area Studies and the Disciplines (Edited by Szanton, David), University of California International and Area Studies, Pp. 322
5. Falola Toyin, Jennings Christian (eds.), Africanizing knowledge. African Studies across the disciplines. Transaction Publishers, New Brunswick, New Jersey, 2002, Pp. 458
6. Forsythe David P. & McMahon Patrice C. (eds.), Human Rights and Diversity: Area Studies Revisited, University of Nebraska Press, Lincoln & London, 2003. Pp. 344
7. Jenkins Rhys, How China is Reshaping the Global Economy: Development Impacts in Africa and Latin America, Oxford Univ. Press, 2019, Pp. 428
8. Meleshevich Andrey A. Party systems in Post-Soviet Countries: A Comparative Study of Political Institutionalization in the Baltic States, Russia and Ukraine. Palgrave MacMillan. 2007, Pp. 279
9. Mielke Katja, Hornidge Anna-Katharina (eds.), Area Studies at the Crossroads: Knowledge Production after the Mobility Turn, Palgrave MacMillan (USA), 2017, Pp. 369
10. Szanton, David L. (ed.), The Politics of Knowledge: Area Studies and the Disciplines, UC Berkeley GAIA Books, UCIAS Edited Volumes, 2002, Pp. 333
11. Wesley-Smith Terence and Goss Jon, Remaking Area Studies: Teaching and Learning Across Asia and the Pacific, University of Hawai’I Press, Honolulu, 2010, Pp. 274.
12. The EU, promoting regional integration, and conflict resolution / Thomas Diez, Nathalie Tocci, editors. (2017)

Форми та методи навчання: Лекції, семінарські заняття, самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: Рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль – 60 балів (участь у семінарських заняттях, виконання завдань самостійної роботи); підсумковий контроль – 40 балів (залік)

Мова навчання: Англійська