Код: 296059

Назва:

Епістемологія

Анотація: Метою курсу є ознайомлення і досягнення розуміння студентами: а) причин перетворення епістемології до початку ХХ ст. на провідну складову частину філософського знання, що вивчає пізнання за межами метафізики; б) проблемного поля розвитку епістемології в межах теорій істини; в) переходу до вивчення динаміки пізнання в межах моделі т.зв. "циклу наукового" дослідження; г) репрезентацій теоретичного формату синтезу наукового знання у деперсоналізованій формі (К. Поппер)., збалансованій формі (Т. Кун, І. Лакатос) та складно персоналізованій формі (С. Тулмін, М. Поланьї).

Тип дисципліни: нормативна

Рік навчання: 3

Семестр: осіннній

Кількість кредитів: 4 (загальна кількість годин - 120 год.; аудиторні години - 42 год.; лекції - 28 год.; семінарські заняття - 14 год.; самостійна робота - 78 год.)

Форма контролю: екзамен

Викладач(і): Джулай Ю. В., к. філос. н., доц.

Результати навчання:
ПРН-1. Розуміти сенс філософії, її місце в системі культури.
ПРН-2. Розуміти розмаїття та специфіку філософських дисциплін, знати філософську термінологію.
ПРН-3. Знати основні етапи, напрямки в історії світової та вітчизняної філософії.
ПРН-4. Аналізувати та коментувати літературу з філософської, соціокультурної та загальногуманітарної проблематики.
ПРН-13. Критично оцінювати власну позицію та знання, порівнювати і перевіряти отримані результати.

Спосіб навчання: аудиторний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: Філософія (пропедевтичний курс); Логіка; Некласична логіка.

Зміст дисципліни: Класичний епістемологічний проект реформування філософїї та його складові. Дисциплінарне обґрунтування теорії пізнання історією філософії у межах класичної теорії істини. Зрушення у теорії істини протягом першої половини ХХ ст. Епістемічне лідерство філософії та методології наукового пізнання. (30 - ті роки ХХ ст.). Трансформація метафізичних та структурно - епістемологічних моделей наукової діяльності у контекстуально - незалежні моделі наукової теорії. Позасуб'єктна модель розвитку наукового пізнання К. Поппера та її складові. Теорія парадигмальної будови дисциплінарної науки Т. Куна (наслідки її рецепції та критики). Відродження та реформа контекстуально збалансованих моделей синтезу наукового знання : теорія науково-дослідницьких програм І. Лакатосa. Моделі позитивної суб'єктивності як складові критики тотальної методологізації моделей наукового пізнання М.Поланьї та П.Феєрабенда. Ст. Тулмін : моделі концептуальної релевантності професійної ініціативи вчених у сучасному міждисциплінарному науковому знанні.


Рекомендована література:
Айдукевич К. Проблеми і напрямки філософії. Теорія пізнання. Метафізика. [пер. з польск. О.М.Кобякова, В.М.Вандишева] К.: "Освіта України", 2010.
Кун Т. Структура наукових революцій [пер. О. Васильєва] К: "Port -Royal", 2004
Рассел Б. Історія західної філософії [пер. з англ.Ю. Лісняка, П. Таращука] К.: "Основи",1995.
Рьод В. Шлях філософії з XVII по XIX cт.[пер.В. Кебуладзе, В. Терлецького, М. Д. Култаєвої] К.: "Дух і Літера", 2009.
Popper K.R. The logic of scientific discovery. Routlege London - New York, 2002.

Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.

Методи й критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль - 60 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль - 40 балів (екзамен).

Мова навчання: українська