НаУКМА

Інформаційний пакет ЄКТС

<< повернутись

Код: 296750

Назва:

Українська аристократія ранньомодерної доби



Анотація: Курс покликаний представити студентам історію становлення та функціонування провідної верстви українського суспільства XVI-XVIII ст. Курс має широкі зв’язки, як власне з дисциплінами, які викладаються на кафедрі історії, так і з окремими курсами, що викладаються на інших кафедрах (культурології, філології (історія української мови та літератури), філософії, політології).

Тип дисципліни: вибіркова

Рік навчання: 1

Семестр: додатковий періодвесняного семестру

Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин - 90 год.; аудиторні години - 28 год.; лекції - 12 год.; семінарські заняття - 16 год.; самостійна робота - 62 год.)

Форма контролю: залік

Викладач(і): Тесленко І.А., к.і.н., доц.

Результати навчання: У результаті вивчення курсу студент повинен:
знати: базову термінологію предмету, історію становлення аристократії, підвалини її економічної могутності, задіяність представників аристократичних родів у політичні процеси в Речі Посполитій та, ширше, Європі XVI-XVIII ст., а також підходи до вивчення верстви в українській та закордонній історіографіях.
вміти: користуватися спеціальними набутими знаннями в самостійній науковій роботі; критично аналізувати й рецензувати історіографію та джерела.

вміти: користуватися спеціальними набутими знаннями в самостійній науковій роботі; критично аналізувати й рецензувати історіографію та джерела.


Спосіб навчання: аудиторний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: Курс має широкі зв’язки, як власне з дисциплінами, які викладаються на кафедрі історії, так і з окремими курсами, що викладаються на інших кафедрах (культурології, філології (історія української мови та літератури), філософії, політології).

Зміст дисципліни: Завдання курсу: ознайомити студентів з базовою термінологією предмету; чинниками, що призвели до формування і закріплення аристократії, як провідної верстви суспільства; основними методами і напрямками дослідження історії аристократії.


Рекомендована література: ОБОВ’ЯЗКОВА ЛІТЕРАТУРА:
Довбищенко М. Волинська шляхта у релігійних рухах (кінець XVI – перша половина XVII ст.). – Київ, 2008.
Літвін Г. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569-1648) / Пер. з польськ. Л. Лисенко; наук. ред. Н. Старченко. ? Київ, 2016.
Мончак А. Нерівна приязнь. Клієнтарні взаємини в історичній перспективі / Пер. з пол. Т. Григор'євої, О. Сокирка, О. Задорожної та ін. – Київ, 2020.
Однороженко О. Українська (руська) еліта. – Київ, 2011.
“Прикладом своїх предків…”. Історія парламентаризму на українських землях 1386-1648 роках: Польське королівство та Річ Посполита / За ред. Віталія Михайловського. – Київ, 2018.
Собчук В. Від коріння до крони. Дослідження з історії князівських і шляхетських родів Волині XV – першої половини XVII ст. – Кременець, 2014.
Старченко Н. Честь, кров і риторика. Конфлікт у шляхетському середовищі Волині (друга половина XVI – XVII століття). – Київ, 2014.
Ульяновський В. Князь Василь-Костянтин Острозький: історичний портрет у галереї предків та нащадків. – Київ, 2012.
Яковенко. Н. Дзеркала ідентичності. – Київ, 2007.
Яковенко Н. Паралельний світ: Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI—XVII століть. – Київ, 2002.
Яковенко Н. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII століття. Волинь і Центральна Україна. – Київ, 2008.
Stone L. The Crisis of Aristocracy 1558-1641. – Oxford, 1965.


ЗАГАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА:

Атаманенко В. Волинські маєтності Острозьких: склад та структура // Наукові записки. Історичні науки: Матеріали міжнародної конференції «Князь Василь-Констянтин Острозький в історії України та Європи» 15-17 жовтня 2008 р. – Острог, 2009. – С. 278-327.
Баранович О. Залюднення України перед Хмельниччиною. – Київ, 1930.
Вирський Д. Вишневеччина: перші перемоги і перші соратники (1555-1595 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. – Київ, 2015. – Вип. 15. – С. 108-124.
Войтович Л. Княжа доба: портрети еліти. – Біла Церква, 2006.
Войтович Л. Князівські династії Східної Європи (кінець IX – початок XVI ст.). Склад, суспільна і політична роль: Історико-генеалогічне дослідження. – Львів, 2000.
Ворончук І.О. Населення Волині в XVI – першій половині XVII ст.: родина, домогосподарство, демографічні чинники. – Київ, 2012.
Келембет С.М. Князі Несвізькі та Збаразькі: XIII – початок XVI століть. – Кременчук, 2017.
Лазаревский А.М. Лубенщина и князья Вишневецкие // Киевская старина. – Киев, 1896. – № 1. – С. 115-127; № 2. – С. 209-229.
Николайчик Ф.Д. Материалы по истории землевладения князей Вишневецких в Левобережной Украине // Чтения в Историческом обществе Нестора-летописца. – Киев, 1900. – Кн. 14, вып. 2/3. – С. 84-192.
Однороженко О. Руські королівські, господарські та князівські печатки ХІІІ-ХVІ ст. – Харків, 2009.
Поліщук В. Князь Богуш Корецький як землевласник та урядник (1510-1576) // Київська старовина. – Київ, 2001. – № 3. – С. 56-72.
Старченко Н.П. “В обороні честі дому шляхетського”: справа про страту слуг князем Самуелем Каролем Корецьким на Волині 1645 р. // Український історичний журнал. – Київ, 2017. – № 1. – C. 12-31.
Старченко Н. Возні на Волині в останній третині XVI – на початку XVII ст.: судові урядники чи слуги? // Соціум. – 2008. – Випуск 8. – С. 134-162.
Старченко Н. Ґродські урядники: слуги старости – члени шляхетської спільноти – "агенти" держави (Волинь останньої третини XVI ст.) // Україна в Центрально-Східній Європі. – 2016. – Випуск 16. – С. 128-156.
Старченко Н. Стосунки пана і слуги "рукодайного" в контексті уявлень про вірність і зраду (Волинь та Наддніпрянщина в кінці XVI – першій половині XVII ст.) // Соціум. – 2006. – Вип. 6. – С. 85-129.
Старченко Н. Умоцовані – прокуратори – приятелі. Хто вони? (становлення інституту адвокатури на Волині в кінці XVI ст.) // Соціум. – 2002. – Вип. 1. – С. 111-144.
Тесленко І. Двір князя Януша-Павла Острозького // Крізь століття. Студії на пошану Миколи Крикуна з нагоди 80-річчя. – Львів, 2012. – С. 417-448.
Тесленко І. Клієнтелла князя Василя-Костянтина Острозького // Острозька академія XVI-XVII ст. Енциклопедія / 2-ге вид. – Острог, 2011. – С. 144-152.
Тесленко І. Маршалки двору князів Острозьких XVI–XVII ст. // Patrimonium. Студії з ранньомодерної історії Центрально-Східної Європи. – Київ-Краків, 2015. – Т. 1: Ранньомодерна людина: Простір – влада – право XVI–XVIII століть / За ред. В. Михайловського і Я. Століцького. – С. 60-71.
Тесленко І. Організація і функціонування задворного суду князів Острозьких (до постановки проблеми) // Магнацкі двор і сацыяльнае ўзаемадзеянне (XV–XVIII стст.): зборнік навуковых прац / Пад рэд. А. М. Янушкевіча. Мінск, 2014. – С. 197-208.
Тесленко І. Хто є хто в імперії «старого» князя. «Острозька шляхта» // Соціум. Альманах соціальної історії. – Київ, 2008. – Вип. 8. – С. 119-133.
Тесленко І. Чужоземці у свиті князя Василя-Костянтина Острозького // Київська академія. – Київ, 2014-2015. – Вип. 12. – С. 207-213.
Яковенко Н.Н., Боряк Г.В. Родовая антропонимия Правобережной Украины как отражение социальной структуры общества (по актам конца XIV-XVI в.) // Вспомагательные исторические дисциплины. – Москва, 1987. – Вып. 19. – С. 22-38.
Administracja i zycie codzienne w dobrach Radziwillow XVI-XVIII wieku / Pod red. Urszuli Augustyniak. – Warszawa, 2009.
Antoniewicz М. Protoplasci ksiazat Radziwillow. Dzieje mitu i meandry historiografii. – Warszawa, 2011.
Anusik Z. Studia i szkice staropolskie. – Lodz, 2011.
Augustyniak U. Dwor i klientela Krzysztofa Radziwilla (1585-1640). Mechanizmy patronatu. – Warszawa, 2001.
Augustyniak U. W sluzbie hetmana i Rzeczypospolitej. Klientela wojskowa Krzysztofa Radziwilla (1585-1640). – Warszawa, 2004.
Bobinski W. Wojewodztwo kijowskie w czasach Zygmunta III Wazy. – Warscawa, 2000.
Brown K.M. The Scottish Aristocracy, Anglicization and the Court, 1603-38 // The Historical journal. – Cambridge, 1993. – Vol. 36, nr 3. – P. 543-576.
Chynczewska-Hennel T. Swiadomosc narodowa szlachty ukrainskiej i kozaczyzny od schylku XVI do polowy XVII w. – Warszawa, 1985.
The Court in Europe / Ed. M. Fantoni. – Roma, 2012.
Czamanska I. Wisniowieccy. Monografia rodu. – Poznan, 2007.
Czaplinski W., Dlugosz J. Zycie codzienne magnaterii polskiej w XVII wieku. – Warszawa, 1982.
Dlugosz J. Latyfundia Lubomirskich w XVII wieku (powstanie, rozwoj, podzialy). – Opole, 1997.
Dobrowolska W. Mlodosc Jerzego i Krzysztofa Zbaraskich (Ze wstepem o rodzinie Zbaraskich i zyciorysem Janusza Zbaraskiego, wojewody braclawskiego). – Przemysl, 1927.
Duindam J. Vienna and Versailles: The Courts of Europe's Dynastic Rivals, 1550-1780. – Cambridge, 2003.
Dvory velmozu s erbem ruze. Vsedni a svatecni dny poslednich Rozmberku a panu z Hradce. – Praha, 1997.
Dworzaczek W. Genealogia. – Warszawa, 1959.
Fabiani B. Zycie codzienne na zamku krolewskim w epoce Wazow. – Warszawa, 1996.
Ferenc M. Dwor Zygmunta Augusta. Organizacja i ludzie. – Krakow, 1998.
Fuchs F. Ustroj dworu krolewskiego za Stefana Batorego // Studya historyczne wydane ku czci prof. Wincentego Zakrzewskiego. – Krakow, 1908. – S. 33-172.
Fundator i mecenas. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI-XVIII wieku / Red. E. Dubas-Urwanowicz, J. Urwanowicz. – Bialystok, 2011.
Harding R.R. Anatomy of a Power Elite. The Provincial Governors of Early Modern France. – New Haven and London, 1978.
Hollingsworth M. Patronage in Sixteenth-Century Italy. – London, 1996.
Jablonowski A. Pisma. – Krakow, 1911. – T. 4.
Jasnowski J. Mikolaj Czarny Radziwill (1515-1565) Kanclerz i marszalek ziemski Wielkiego Ksiestwa Litewskiego, wojewoda wilenski. – Oswiecim, 2014.
Kempa T. Dzieje rodu Ostrogskich. – Torun, 2002.
Kersten A. Warstwa magnacka kryterium przynaleznosci // Magnateria polska jako warstwa spoleczna / Red. W. Czaplinski, A. Kersten. – Torun, 1974. – S. 8-12.
Kettering S. Patronage in Sixteenth and Seventeenth Century France. – Aldershot and Burlington, 2002.
Kettering S. Patrons, Brokers and Clients in Seventeenth-Century France. – New York and Oxford, 1986.
Kowalski M. Ksiestwa Rzeczpospolitej. Panstwo magnackie jako region polityczny. – Warszawa, 2013.
Lechicki C. Mecenat Zygmunta III i zycie umyslowe na jego dworze. – Warszawa, 1932.
Litwin Н. Naplyw szlachty polskiej na Ukraine 1569-1648. – Warzawa, 2000.
Lozinski W. Prawem i lewem. Obyczaje na Czerwonej Rusi za panowania Zygmunta III. – Lwow, 1903.
Malczewska M. Latyfundium Radziwillow w XV do polowy XVI w. – Warszawa-Poznan, 1985.
Marchwinska A. Krolewskie dwory zon Zygmunta Augusta. – Torun, 2008.
Maczak A. Klientela. Nieformalne system wladzy w Polsce i Europie XVI-XVIII w. – Warszawa, 2000.
McCabe R.A. 'Ungainefull arte': Poetry, Patronage, and Print in the Early Modern Era. – Oxford, 2016.
Monografia XX. Sanguszkow oraz innych potomkow Lubarta-Fedora Olgerdowicza X. Ratnenskiego. – Lwow, 1906. – T. 1 / Opracowal Z.L. Radziminski; 1911-1913. – T. 2, cz. 1-2 / Opracowal Z.L. Radziminski; 1906. – T. 3 / Opracowal B. Gorczak.
Patron i dwor. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI-XVIII wieku / Red. J. Urwanowicz, E. Dubas-Urwanowicz. – Warszawa, 2007.
Radziminski Z. O tozsamosci tytulow “kniaz” i “ksiaze” w danej Rzeczypospolitej // Misiecznik heraldyczny. – Lwow, 1908. – R. 1. – S. 49.
Radziminski Z.L., Gorczak B., Kozicki X.Z.D. Sprawa poczatkow rodu XX. Sanguszkow. – Lwow, 1901.
Dr. Rolle J. O dziedzicznosci oblakania // Przeglad lekarski. – Krakow, 1889. – № 4. – S. 47-48; № 5. – S. 60-61.
Rostworowski E. Zdrowie i niezdrowie magnatow XVI-XVII wieku // Kwartalnik Historyczny. – Warszawa, 1969. – R. 76, nr 4. – S. 865-887.
Royal Courts in Dynastic States and Empires / Ed. J. Duindam, A. Tulay , M. Kunt. – Leiden-Boston, 2011.
Rulikowski E., Radziminski Z. Kniaziowie i szlachta miedzy Sanem, Wieprzem, Bugiem, Przypiecia, Dniestrem i polnocnymi stokami Karpat osiedleni. – Krakow, 1880. – T. 1.
Serczyk W. Gospodarstwo magnackie w wojewsdztwie podolskim w drugiej polowie XVIII wieku. – Wroclaw-Warszawa-Krakow, 1965.
Shils E. The Intellectuals and the Powers, and other Essays. – Chicago-London, 1972.
Sokolowski W. Politycy szylku zlotego wieku Malopolscy przywodcy szlachty i parlamentarzysci w latach 1574-1605. – Warszawa, 1997.
Theatrum ceremoniale na dworze ksiazat i krolow polskich / Pod red. M. Markiewicza i R. Skowrona. – Krakow, 1999.
Tygielski W. Listy, ludzie, wladza: patronat Jana Zamoyskiego w swietle korespondencji. – Warszawa, 2008.
Urbaniak V. Zamoyszczycy bez Zamoyskiego. Studium dekompozycji ugrupowania politycznego. – Warszawa, 1995.
Walsby M. The Counts of Laval. Culture, Patronage and Religion in Fifteenth a d Sixteenth Century France. – Aldershot, 2007
Wladza i prestiz. Magnateria Rzeczypospolitej w XVI-XVIII wieku / Red. J. Urwanowic, E. Dubas-Urwanowicz i P. Guzowski. – Bialystok, 2003.
Wobec Krola i Rzeczpospolitej. Magnateria w XVI-XVIII wieku / Red. E. Dubas-Urwanowicz, J. Urwanowicz. – Krakow, 2012.
Wolff J. Kniaziowie litewsko-ruscy od konca czternastego wieku. – Warszawa, 1895.
Zmora H. Princely State-Making and the "Crisis of the Aristocracy" in Late Medieval Germany // Past & Present. – Oxford, 1996. – № 153. – Р. 37-63.


Форми та методи навчання: лекції, семінари, круглий стіл, написання рецензії

Методи й критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль - 70 балів (участь у дискусіях, презентації, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль - 30 балів (письмовий залік).

Мова навчання: українська