Код: 315980

Назва:

Психоаналіз і політика

Анотація: Мета курсу полягає в тому, щоб 1) дати студентам загальні системні знання з історії та теорії психоаналізу, 2) продемонструвати інструментальність цих знань для аналізу політичного життя сучасності та 3) сформулювати на цій теоретико-методологічній базі поняттєвий апарат "психоаналізу політики". Курс послідовно розгортає концепції класичного психоаналізу З. Фройда, неофройдизму (Е. Фромм, К. Хорні, Е. Саллівен), постфройдизму (М. Кляйн, А. Адлер, В.Райх, Г. Маркузе), аналітичної психології К.Г. Юнга, структурного психоаналізу Ж. Лакана, шизоаналізу Ж. Дельоза - Ф.Ґваттарі тощо, на прикладі сучасних інтерпретацій психоаналітичних теорій ХХ століття доводячи формування "психоаналітичного дискурсу сучасної політики" (наприклад, в розробках теоретиків Люблянської школи). Загальні психоаналітичні концепти несвідомого, переносу, архетипу, Іншого, аналізу й аналізанта, поняття психічної топіки та типології розглядаються в контексті специфічної концептосфери політичної психології, що вивчає політичне несвідоме, політичні емоції, психопатологію політики. Окремий акцент зроблено на вивченні політично-психологічних типів із розумінням закономірностей їхнього домінування в певних політичних системах та соціальних процесах, а також на психотехніках, методиках психологічного маніпулювання в історичному та сучасному зрізах. Актуальність курсу визначається зростанням факторів різнобічного психологічного впливу в сучасному світі на суб'єкта політичного життя: вміння їх розпізнавати, коректно інтерпретувати, пояснювати в термінах психології влади, різних шкіл та напрямків психоаналізу ХХ-ХХІ століття є необхідною світоглядною компетентністю політолога.

Тип дисципліни: проф-орієнтована

Рік навчання: 4

Семестр: 7

Кількість кредитів: 3

Форма контролю: іспит

Викладач(і): д. культ., проф. О.О. Кирилова

Спосіб навчання: аудиторне

Зміст дисципліни: Мета курсу полягає в тому, щоб 1) дати студентам загальні системні знання з історії та теорії психоаналізу, 2) продемонструвати інструментальність цих знань для аналізу політичного життя сучасності та 3) сформулювати на цій теоретико-методологічній базі поняттєвий апарат "психоаналізу політики". Курс послідовно розгортає концепції класичного психоаналізу З. Фройда, неофройдизму (Е. Фромм, К. Хорні, Е. Саллівен), постфройдизму (М. Кляйн, А. Адлер, В.Райх, Г. Маркузе), аналітичної психології К.Г. Юнга, структурного психоаналізу Ж. Лакана, шизоаналізу Ж. Дельоза - Ф.Ґваттарі тощо, на прикладі сучасних інтерпретацій психоаналітичних теорій ХХ століття доводячи формування "психоаналітичного дискурсу сучасної політики" (наприклад, в розробках теоретиків Люблянської школи). Загальні психоаналітичні концепти несвідомого, переносу, архетипу, Іншого, аналізу й аналізанта, поняття психічної топіки та типології розглядаються в контексті специфічної концептосфери політичної психології, що вивчає політичне несвідоме, політичні емоції, психопатологію політики. Окремий акцент зроблено на вивченні політично-психологічних типів із розумінням закономірностей їхнього домінування в певних політичних системах та соціальних процесах, а також на психотехніках, методиках психологічного маніпулювання в історичному та сучасному зрізах. Актуальність курсу визначається зростанням факторів різнобічного психологічного впливу в сучасному світі на суб'єкта політичного життя: вміння їх розпізнавати, коректно інтерпретувати, пояснювати в термінах психології влади, різних шкіл та напрямків психоаналізу ХХ-ХХІ століття є необхідною світоглядною компетентністю політолога.


Рекомендована література: Список рекомендованої літератури:

1. Analysis and activism. Social and political contributions of Jungian psychology. Edited by Emilija Kiehl, Mark Sabah and Andrew Samuels. London: Routledge, 2016.
2. Jameson F. The political unconscious: Narrative as a socially symbolic act. Ithaca (N. Y.): Cornell univ. press, 1981.
3. Абрахам К. Психоанализ как источник познания для наук о духе. - М.: ERGO, 2014.
4. Абрахам К., Гловер Э., Ференци Ш. Классические психоаналитические труды. - М.: Когито-Центр, 2009.
5. Адлер А. Практика и теория индивидуальной психологии. М.: 1995.
6. Адорно Т. Исследование авторитарной личности. М.: 2012.
7. Альтюссер Л. За Маркса. М.: Праксис, 2006.
8. Андреас-Саломе Л. Вклады в психоанализ. М.: ERGO, 2012. - 104с.
9. Бенвенуто С. Мечта Лакана. Лакан и Витгенштейн. СПб: Алетейя, 2007.
10. Біденко А. Нейролінгвістичне програмування у політичній рекламі // Наукові записки. - К., 2002. - Т. 20: Спец. вип., ч.1. - С.228-231.
11. Бойко О. Використання нейролінгвістичного програмування у політичній сфері // Сучасна українська політика. Політики і політологи про неї. - К.; Миколаїв, 2009. - Вип. 16. - С.169-176.


Форми та методи навчання: лекції,семінари,самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: Робота в семестрі - 64 Екзамен/Залік - 36 Разом - 100 Види робіт/ форми контролю Кількість Максимум балів за заняття / Умови Разом 1. семінарські заняття 8 8 64 2. практичні заняття 0 3. контрольна робота 0 5. Екзамен/Залік (в письмовій формі) 36 Разом 100 Мінімальна кількість набраних упродовж семестру балів для допуску до заліку - 25

Мова навчання: українська