НаУКМА

Інформаційний пакет ЄКТС

<< повернутись

Код: 316114

Назва:

Врегулювання суперечок в СОТ



Тип дисципліни: вибіркова

Рік навчання: 2

Семестр: осінній (3)

Кількість кредитів: 4 кредити ЄКТС (120 годин, з них аудиторних - 40, самостійної роботи - 80)

Форма контролю: залік

Викладач(і): Шмарьова Тетяна Олександрівна, к.ю.н.

Результати навчання: В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
" історію виникнення й джерело походження окремих інститутів;
" які правові інститути матеріального й процесуального цивільного права були унормовані й застосовувались в українських землях (XVIII-XIX ст.ст.);
" стан розвитку доктринального їх забезпечення у конкретно-історичний період;
" особливості нормативного врегулювання - з точки зору нормативної техніки, повноти та/або наявності лакун;
" правозастосовчу практику у конкретно-історичний період.

вміти:
" аналізувати правові інститути в контексті визначення їхньої сутності, притаманних їм рис й умов застосування;
" застосовувати історичну практику: 1) при оцінці необхідності звернення до імплементації окремих принципів і інститутів - продуктів іншої правової системи, на користь власного історичного досвіду; 2) при аналізі правильності й обґрунтованості застосування судами окремих норм і інститутів, здійсненого без належного унормування й виключно через тлумачення.


Спосіб навчання: аудиторний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: Дисципліна являє собою вузькоспеціалізований кластер загального нормативного курсу "Історія права і держави України" - з поглибленим вивченням історії інститутів цивільного права.

Зміст дисципліни: Курс "Історія інститутів цивільного права на українських землях" має на меті вивчення в історичній ретроспективі окремих інститутів цивільного матеріального і процесуального права, які визнавались й застосовувались в українських землях. Вивчення передбачає аналіз тогочасної доктрини, відповідне законодавство та тогочасну судову практику.


Рекомендована література: До курсу пропонується література, видана до першої чверті ХХ ст.:

Рейц. Опыт истории российских государственных и гражданских законов. 1836; Калачов Н. Предварительные исследования, служащие для полного объяснения Русской Правды. 1846; Неволин. История российских гражданских законов. 1848 — 51; Чичерин Б. Опыты по истории русского права. М. 1858; Никольский. О началах наследования по древнему русскому праву. М. 1859; Беляев П. Крестьяне на Руси. М. 1860; Павлов А. Первоначальный славяно-русский Номоканон. Казань 1869; Загоровский. Исторический очерк займа по русскому праву до конца XIII ст. 1875; Блюменфельд. О формах землевладения в древней Руси. О. 1884; Дювернуа Н. Курс лекций по русскому гражданскому праву. П. 1889; Сергеевич В. Русские юридические древности, I — II. 1890; Ефименко А. Дворищное землевладение в Южной Руси. Русская Мысль. 1892; Охримович В. Знадоби до пізнання нар. звичаїв і поглядів правних. Життя і Слово. 1895; Охримович В. Весілля і вінчання. Життя і Слово. 1895; Товстолес Н. Сущность залога в историческом развитии по древне-русскому праву. 1898 — 1900; Леонтович Ф. О происхождении семьи вообще и о ее организации по древне-русскому праву. Журнал Министерства Юстиции. 1900; Грушевський М. Історія України-Руси, III; Владимирский-Буданов М. Обзор истории русского права. Вид. 9. 1916.

Леонтович Ф. Русская Правда и Литовский Статут. К. 1862; Леонтович Ф. Крестьяне Юго-Западной России по литовскому праву XV и XVI вв. К. 1863; Антонович В. О крестьянах Юго-Западной России. 1870; Новицкий И. Очерк истории крестьянского сословия. 1876; Левицкий О. О семейных отношениях в Юго-Западной Руси XVI — XVII в. 1880; Владимирский-Буданов М. Поместное право Литовско-Русского государства. 1889; Владимирский-Буданов М. Черты семейного права Западной России в половине XVI в. 1890; Линниченко И. Юридические формы шляхетского землевладения и судьбы древне-русского боярства в Юго-Западной Руси в XIV — XV вв. 1892; Ефименко А. Дворищное землевладение в Южной Руси. Русская Мысль. 1892; Владимирский-Буданов М. Крестьянское землевладение в Западной России до половины XVI в. Чтения в Историческом Обществе Нестора Летописца, VII. 1893; Леонтович Ф. Спорные вопросы по истории русско-литовского права. П. 1893; /660/ Грушевский М. Барское староство (XV — XVIII вв.). Исторические очерки. К. 1894; Левицкий О. Обычная форма заключения браков в Южной Руси в XVI — XVII ст. 1901; Грушевський М. Історія України-Руси, V; Крістер А. Духівниці XVI — XVII вв. Ювілейний збірник на пошану акад. Д. Багалія, І. К. 1928; Товстоліс М. Суть застави за Литовським Статутом. Праці Комісії для вивчення зах.-руського й укр. права, VI. К.; Товстоліс М. Про знахідку за звичаєвим правом України. Праці Комісії для вивчення звичаєвого права, II. К.; Лаппо И. Литовский Статут 1588 г. I, 1 — 2, II. Каунас 1934, 1936, 1938.

Михайлов. Лекции местных гражданских законов. П. 1860; Полный Свод Законов Российской Империи, X, часть 1; Лазаревский А. Малороссийские посполитые крестьяне. Чернігів 1866; Боровиковский. Об особенностях гражданского права Полтавской и Черниговской губерний. 1867; Цахман. История кодификации гражданского права. I — II. 1871; Квачевский. Законы Черниговской и Полтавской губерний. 1875; Кистяковский А. Права, по которым судится малороссийский народ. К. 1879; Слабченко М. Опыты по истории права Малороссии XVI — XVIII вв. О. 1911; Василенко М. Матеріяли для історії укр. права, І. К. 1928; Товстоліс М. Суть застави за Литовським Статутом. Праці Комісії для вивчення зах.-руського й укр. права, VI. К.; Мякотин В. Очерки социальной истории Украины в XVII — XVIII вв., I — III. Прага 1924 — 30; Яковлів А. Український Кодекс 1743 р. ЗНТШ, CLIX. Мюнхен 1949.



Форми та методи навчання: семінарські заняття, виконання практичних завдань, контрольних і тестових робіт, самостійне опрацювання передбачених планом тем.

Методи й критерії оцінювання: Рівень поточних знань студентів оцінюється відповідно до методики визначення середньозваженої рейтингової оцінки успішності студента за усіма видами навчальних занять (відповіді на семінарах, контрольні роботи, тестові завдання, презентації). Метою оцінювання є визначення рівня засвоєння студентами теоретичного та практичного матеріалу навчальної дисципліни за 100 бальною шкалою. Рівень знань студентів оцінюється відповідно до вимог "Положення про рейтингову систему оцінювання знань і компетентностей здобувачів вищої освіти НаУКМА", затвердженого наказом НаУКМА від 06.07.2022 року, №250 та "Положення про критерії оцінювання знань здобувачів вищої освіти в Національному університеті "Києво-Могилянська академія" від 29.12.2021 року. Викладачем під час лекцій заохочуються запитання студентів до нього, невеликі дискусії з питань теми заняття.

Мова навчання: українська