Код: 316264

Назва:

Геронтопсихологія

Анотація: Геронтопсихологія – розділ геронтології та вікової психології, який вивчає особливості психіки та поведінки людей віку пізньої дорослості; тобто, закономірності, механізми, психічні факти і явища, які визначають процес розвитку людини у старості. Вона досліджує стабільність і зміну поведінки та досвіду людей у пізньому віці.

Тип дисципліни: вибірковий

Рік навчання: 3

Семестр: 6

Кількість кредитів: загальна кількість годин - 90; аудиторні години - 30; лекції - 18 годин; семінарські заняття - 12 годин; самостійна робота 60 г. 3 ЄКТС

Форма контролю: залік

Викладач(і): доц. Карачевський А.Б.

Результати навчання: Мета вивчення дисципліни “Геронтопсихологія” — навчитися визначати актуальні психологічні проблеми осіб пізнього віку, робити висновок у межах своєї компетенції в тісній взаємодії з усіма спеціалістами, які працюють у сфері психічного здоров’я, зас-воїти основні напрями надання соціальними працівниками соціально-психологічної допомоги людям похилого віку та методи професійної психотерапевтичної роботи з цією категорією осіб. Програма дисципліни “Геронтопсихологія” розроблена для студентів.

Спосіб навчання: аудиторний, дистанційний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: Загальна психологія. Соціальна пихологія. вікова психологія

Зміст дисципліни: Соціальна трансформація в суспільстві неминуче зумовлює зміни у ставленні до людей похилого віку. Змінюється зміст основних понять — “старість” і “психічне здоров’я в пізньому віці”. Збільшення тривалості життя в сучасному світі спричинило інтенсивне старіння людства, виникнення нових проблем, пов’язаних з адаптацією літніх людей та їх захворюваннями. Важливе значення для організації психологічної служби для осіб похилого та передпенсійного віку набуває розмежування компетенції спеціалістів, які працюють у сфері психічного здоров’я. Значне місце в цьому належить експертним питанням про стан психічного здоров’я та особливостям пізнавальної сфери людей похилого віку, що є окремим видом експертизи з відповідним предметом, цілями та завданнями­. обоснованих”. Тривалість життя та фактори, що її зумовлюють. Максимальна, нормальна, середня та ймовірна тривалість життя. Поняття про старіння та старість. Базові критерії старіння (Б. Стрехлер). Різновиди старіння: біологічне, патологічне та психологічне. Первинне, вторинне та третинне біологічне старіння. Синдроми Хатчинсона-Гілфорда та Вернера. Поняття про психологічний та соціальний вік.


Рекомендована література: Новікова Ж. М. Особливості вікової періодизації та класифікації осіб похилого віку // Практична психологія та соціальна робота. – 2009. – № 6. – С. 76-77. 6. Психология старости и старения. Хрестоматия / Сост. О. В. Краснова, А. Т. Лидерс. – М.: Изд. центр «Академия», 2003. – 416 с.
Краснова О. В. Важкі втрати і психологічний супровід у пізньому житті // Практична психологія та соціальна робота. – 2014. – № 8. – С. 51–59. 3. Мартинюк І. А. Психологічна допомога людям похилого віку, або практикум з геронтопсихології // Практична психологія та соціальна робота. – 2007. – № 1. – С. 32- 38; № 2. – С. 15-17. 4. Партико Т. Б. Вікові зміни психологічного благополуччя у середній та пізній дорослості // Психологія і особистість. Науковий журнал. – 2016. – № 2(10). – Частина 1. – С. 83–96. 5. Партико Т. Б. Особливості мотивації самоставлення в осіб із різним емоційним тонусом у пізній дорослості // Психологічні перспективи. – 2016. – Вип. 27. – С. 137– 149. 6. Рось Л. М. Психологічна допомога людям похилого віку // Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. – 2012. – Вип. 10. – С. 165-173.

Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.

Методи й критерії оцінювання: Поточний контроль (70 %): усне опитування, виконання тематичних завдань. Підсумковий контроль (30 %): контрольні завдання, тест. Форма контролю: іспит (тест).

Мова навчання: українська