НаУКМА

Інформаційний пакет ЄКТС

<< повернутись

Код: 317770

Назва:

Взаємодія уряду, бізнесу та громадянського суспільства



Анотація: Державний сектор не функціонує в «ідеальному вакуумі». Розроблення та вдала реалізація рішень неможливі без взаємодії держави з іншими секторами – громадянським суспільством та бізнесом. Така взаємодія передбачена міжнародними стандартами, вітчизняним законодавством та є показником належного (доброго) врядування. Дисципліна передбачає вивчення засад та форм взаємодії у трикутнику «уряд – бізнес – громадянське суспільство» в процесі вироблення та реалізації політики, а також формування навичок застосування цих форм, зокрема аналізу стейкголдерів для публічних консультацій, вибору форматів взаємодії, підготовки консультаційних документів та ін. Дисципліна спрямована на поглиблення знань, умінь і цінностей, сформованих вивченням обов’язкових навчальних дисциплін «Філософія демократичного врядування» і «Вироблення доказової політики», та орієнтована на вдосконалення компетентностей, визначених професійними стандартами державної служби й Стратегією розвитку НаУКМА в частині впровадження елементів проблемно-орієнтованого й принципів неперервного навчання.

Тип дисципліни: вибіркова

Рік навчання: 1

Семестр: 2

Кількість кредитів: 3 кредити 3 кредити Лекційні заняття – 14 годин Групові заняття – 16 годин Самостійна робота – 60 годин

Форма контролю: залік

Викладач(і): Андрійчук Тетяна Сергіївна, канд. політ. наук, ст. викладач, заст. зав. відділом Департаменту інформації та взаємодії з громадськістю Секретаріату Кабінету Міністрів України.

Результати навчання: За результатами вивчення дисципліни студенти повинні мати:
знання про:
• соціальну структуру суспільства як середовища аналізу політики, особливості ролі бізнесу, інститутів громадянського суспільства (А2.З1, А2.З2);
• форми і методи, організаційно-правові засади консультацій із заінтересованими сторонами, залучення громадськості до формування політики (А2.З3);
• міжнародні стандарти, форми і методи, організаційно-правові засади консультацій із заінтересованими сторонами, залучення громадськості до формування політики (А2.З3, Г3.З1);
• інші форми взаємодії органів виконавчої влади та бізнесу, інститутів громадянського суспільства;
уміння:
• пояснювати особливості міжсекторальної взаємодії в контексті сучасних концепцій демократії;
• прогнозувати вплив реалізації політики на заінтересовані сторони (А2.У2);
• взаємодіяти із заінтересованими сторонами в процесі формування політики (А2.У3);
• виявляти високий рівень взаємної підтримки, відкритість в обміні інформацією та готовність до співпраці (Г2.У2);
навички:
• визначати та аналізувати основні заінтересовані сторони (стейкголдерів), обирати форми взаємодії з ними (А2.У1);
• планувати та організовувати консультації з громадськістю в процесі формування та реалізації політики, аналізувати та оцінювати доцільність застосування конкретних методів, форм, форматів консультацій, аргументовувати їх вибір (Г3.У2);
• застосовувати методи та форми проведення консультацій з громадськістю в процесі формування та реалізації політики, планувати відповідні організаційні заходи, розробляти консультаційний документ (Г3.У3);
• аналізувати особливості інших форм міжсекторальної взаємодії, презентувати їх заінтересованим сторонам.


Спосіб навчання: аудиторний

Зміст дисципліни: Тема 1. Держава, бізнес, інститути громадянського суспільства: характеристики суб'єктів взаємодії. Концептуальні засади взаємодії. Міжнародні принципи, стандарти Тема 2. Публічні консультації як основна форма залучення стейкхолдерів до вироблення державної політики Тема 3. Інші форми взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства Тема 4. Інші форми взаємодії органів виконавчої влади з бізнесом Тема 5. Практичні аспекти та проблемні питання взаємодії


Рекомендована література: 1. Андрійчук Т.С. Партисипаторна та деліберативна демократія в сучасному політичному дискурсі. Політичне життя. 2019. Вип. 1. С. 45–51. URL: https://bit.ly/3GIufoo.
2. Громадянське суспільство в Україні: Звіт за результатами дослідження / упор. Л. Паливода. Київ: БФ «Творчий центр «ТЦК», 2016. 74 с. URL: https://bit.ly/3Ac5zSy.
3. Діалог у реформах: інструкція з експлуатації. Алгоритм та посібник для публічних службовців. Київ. 2020. 70 с. URL: https://bit.ly/3KmSBWU.
4. Існуючі механізми співпраці органів державної влади з організаціями громадянського суспільства в контексті реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні. Kиїв: Ваіте, 2016. 280 с. URL: https://bit.ly/3Ac5IW6.
5. Ляпін Д., Середа М. Нові можливості регуляторної політики для бізнес-асоціацій та неурядових організацій. Київ: USAID ЛЕВ. 2015. 72 с. URL: https://bit.ly/3FEEd8L.
6. Онлайн-посібник «Публічні консультації: крок за кроком». URL: https://bit.ly/3tEW8Kd.
7. Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики: Постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 № 996. URL: https://bit.ly/3qFBU1b.
8. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11.09.2003 № 1160-IV. URL: https://bit.ly/3nZEBJl.
9. Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 05.11.2008 № 976. URL: https://bit.ly/354mD1y.
10. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 № 393/96-ВР. URL: https://bit.ly/3IfWivz.
11. Про Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки: Указ Президента України від 27.09.2021 № 487. URL: https://bit.ly/2Z2bag1.
12. Про соціальний діалог в Україні: Закон України від 23.12.2010 № 2862-VI. URL: https://bit.ly/3qFCdcl.
13. Тест малого підприємництва (М-тест): посібник з використання. Київ. Центр комерційного права, 2015. 64 с. URL: https://bit.ly/3A9cDj2.
14. Формати проведення публічних консультацій. URL: http://bit.ly/2v9yI3P.
15. Code of Good Practice for Civil Participation in the Decision-Making Process (2009) (Кодекс кращих практик участі громадськості у процесі прийняття рішень, ухвалений Конференцією міжнародних неурядових організацій Ради Європи. URL: https://bit.ly/33Jkc3M, https://bit.ly/3Acw5vg.
16. General principles and minimum standards for consultation of interested parties by the Commission (2002) (Загальні принципи та мінімальні стандарти консультацій Європейської Комісії із заінтересованими сторонами). URL: https://bit.ly/3rtApSL, https://bit.ly/3qOQu6J.
17. Guidelines for civil participation in political decision making (2017) (Керівні принципи щодо громадської участі у процесі прийняття політичних рішень, прийняті Комітетом міністрів Ради Європи). URL: https://bit.ly/3rvyT2D, https://bit.ly/3GTyQny).
Книги для засідання Читацького клубу в межах курсу:
18. Аджемоґлу Д., Робінсон Дж. Вузький коридор. Держави, суспільства і доля свободи. Київ: Наш формат, 2020. 520 с. URL: https://bit.ly/3XBGKdG .
19. Голланд С., Сильверс Б. Вважаю, що ви помиляєтесь (проте слухаю). Як вивести розмову з глухого кута. Харків: Vivat, 2021. 240 с. URL: https://bit.ly/3XRdsYr.
20. Кехейн А. Взаємодія з ворогом. Як працювати з людьми, з якими ви не згодні, які вам не подобаються і яким ви не довіряєте. Київ: Лабораторія, 2020. 159 с. URL: https://bit.ly/3JbVdbR.


Форми та методи навчання: лекції, групові навчання, самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: Оцінювання студентів здійснюється за накопичувальною 100-бальною системою із часткою підсумкового контролю 30 %. Умови визначення навчального рейтингу Вид роботи Кіль-кість Максима-льний бал Склад оцінки Максима-льна сума балів Участь в груповому практичному завданні 1 і 5 (Читацький клуб) 2 10 25% - володіння прочитаним матеріалом; 25% - презентація; 25% - рефлексія; 25% - участь в обговоренні 20 Участь в групових практичних завданнях 2–4 3 4 75% - участь у груповій роботі; 25% - участь у презентації результатів, обговоренні 12 Індивідуальне творче завдання 1 (есе) 1 8 50% - володіння концептуальним матеріалом; 50% - рефлексія 8 Індивідуальне або мінігрупове творче завдання 2 (консультаційний документ) 1 8 25% - наявність необхідної інформації; 25% - коректність обрання стейкголдерів та форматів консультацій; 25% - адаптованість для стейкголдерів; 25% - адаптованість обраних каналів комунікації 8 Індивідуальне творче завдання 3 (презентація у форматі печа-куча) 1 12 25% - володіння матеріалом; 25% - презентація (візуальне представлення); 25% - презентація (виступ); 25% - дотримання технічних вимог (час, кількість слайдів) 12 Проміжна контрольна робота 1 10 Кожна правильна відповідь – 1 бал 10 Сукупний рейтинг за семестр До 70 балів * Мінімальна кількість набраних упродовж семестру балів для допуску до заліку: 30 балів Залік До 30 балів Разом До 100 балів Усі бали, отримані впродовж семестру, складаються. Якщо фактично отримана кількість балів: • перевищує 70, виставляється оцінка 70; • є меншою, аніж 30, студент не допускається до заліку як такий, що не виконав індивідуальний план. Усі отримані протягом навчального процесу бали будуть доступними для перегляду у Журналі оцінок відповідного курсу на DistEdu. Критерії складання заліку Характеристика відповіді Максимальна кількість балів Надано правильні відповіді на 15 тестових завдань типу MCQ 1/4 (1 правильний варіант із 4 запропонованих відповідей). Відповіді на всі тестові завдання є рівноважними. 30 Разом 30 Студенти, які набрали: • 91-100 балів – одержують оцінку А (відмінно); • 81-90 балів – оцінку В (дуже добре); • 71-80 балів – оцінку С (добре); • 66-70 балів – оцінку D (задовільно); • 60-65 балів – оцінку E (достатньо); • 30-59 балів – оцінку F (незадовільно); • 0-29 балів – оцінку F (неприйнятно). Якщо під час заліку студент надав правильних відповідей менше, аніж на п’ять тестових завдань, йому виставляється оцінка «неприйнятно», що тягне перескладання. За результатами перескладання студент може отримати підсумкову оцінку не вище 65 балів (достатньо). Якщо студента не допущено до складання заліку, як такого, що не виконав індивідуальний план, йому виставляється оцінка «неприйнятно», що тягне повторне вивчення дисципліни.

Мова навчання: українська