НаУКМА

Інформаційний пакет ЄКТС

<< повернутись

Код: 318705

Назва:

Українська драматургія XX-XXI ст.



Анотація: Курс передбачає аналіз української драматургії кінця ХІХ - початку ХХІ століття. Увага зосереджується на зміні художньої мови української драматургії на зламі ХІХ-ХХ ст., коли відбувається відхід української драматургії від реалістично-побутової традиції та утверджується модерністський філософсько-естетичний світогляд. Простежується перехід української драматургії 1930-40-х років на рейки соцреалізму. Окреслюються особливості драматургії МУРу (Мистецького українського руху) та розвитку драматургічних жанрів після подолання матриці Корнійчука від 1960-х до 1980-х. Презентуються основні тенденції української драми від 1990-х дотепер. Предметом аналізу є творчість найвизначніших представників української модерністської та постмодерністської драматургії, зокрема Лесі Українки, О.Олеся, Л.Старицької-Черняхівської, С.Черкасенка, Я. Мамонтова, В.Винниченка, М.Куліша, І.Кочеги, І.Микитенка, І.Дніпровського, І.Костецького, Ю.Косача, Л. Коваленко, О.Корнійчука, О.Коломійця, М.Зарудного, В. Шевчука, В. Діброви, Неди Нежданої, А. Вишневського, Н.Ворожбит, П. Ар'є тощо.

Тип дисципліни: нормативна

Рік навчання: 2

Семестр: 4

Кількість кредитів: 4 (загальна кількість годин - 120; аудиторні години - 42; лекції -28, семінарські заняття - 14; самостійна робота - 78)

Форма контролю: екзамен

Викладач(і): к.філол.н., ст. викл. Пелешенко Наталія Іванівна

Результати навчання: ПРН-3. Застосовувати сучасні методики й технології, зокрема інформаційні, для успішного й ефективного здійснення підсумкового дослідження драматургічного тексту з переліку програми та його сценічних втілень.
ПРН-4. Оцінювати й критично аналізувати основні проблеми, явища історії розвитку української драматургії та театру ХХ-ХХІ ст.
ПРН-9. Виявляти, збирати, систематизувати й аналізувати історико-літературні факти, зокрема ті, що стосуються української драматургії ХХ-ХХІ ст.,інтерпретувати драматичні тексти різних стилів і жанрів.
ПРН-10. Здійснювати науковий аналіз драматургічного матеріалу, інтерпретувати та структурувати його з урахуванням доцільних методологічних принципів, формулювати узагальнення на підставі самостійно опрацьованих даних.
ПРН-11. Дотримуватися правил академічної доброчесності.
ПРН-12. Доступно й аргументовано презентувати на заняттях свої інтерпретації проблем і явищ історії української драматургії й театру ХХ-ХХІ ст.
ПРН-14. Обирати оптимальні дослідницькі підходи й методи для аналізу літературного матеріалу курсу
ПРН-18. Представляти результати свого дослідження як презентацію про сценічні втілення однієї із драм, які є в силабусі курсу "Українська драматургія ХХ-ХХІ ст."


Спосіб навчання: аудиторний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: - Проблеми поетики; - Гендерний дискурс українського модернізму; -Українське літературне бароко; -Вступ до літературної антропології

Зміст дисципліни: Цей курс передбачає аналіз української драматургії від зламу ХІХ-ХХ до початку ХХІ століття. Тяжіння до суб?єктивно-виражальних стилів стає одною з найважливіших мистецьких тенденцій перших десятиліть ХХ віку. В поезії, прозі, драматургії відбувається переорієнтація на нові мистецькі засоби. Відхід української драматургії від реалістично-побутової традиції пов?язаний, зокрема, з настановою на синкретизм родових і жанрових елементів, посилення ролі ліричного та епічного начала. Змінюються тип конфлікту, проблематика, композиційні принципи, оновлюються функції драматургічної мови. У творчості Лесі Ураїнки, О.Олеся, Л. Старицької-Черняхівської, С. Черкасенка, Я. Мамонтова, І. Дніпровского, І. Кочерги, М. Куліша та інших важливого значення набуває неоромантична, символістська образність. Процес ліризації драми стає найбільш помітним саме у неоромантизмі. Активізується жанр віршованої драми, драматичної поеми. Зростає роль слова, самого мовлення як процесу саморозкриття й самоаналізу. Нова драма активно звертається до ліричних сповідальних монологів, до переоцінки цінностей, до розкриття питань кохання, статі, шлюбу, тілесності, до з'ясування ролі біологічних чинників у житті людини та морального релятивізму і бунту проти етичного закону (драми морального експерименту В. Винниченко) тощо. Модерні автори відходять від переважно етнографічно-побутової української тематики. Помітно активізуються інтертекстуальні мотиви й коди, стилізація (античний, бароковий, романтичний струмінь). Важко переоцінити роль модернізатора української сцени, творця експресіоністського театру Леся Курбаса у формуванні нової мистецької інтелігенції. Боротьба з реалізмом і "літературщиною". Тандем Л.Курбаса-М.Куліша. Експресіонізм Я. Мамонтова. Місце агітпропу в історії українського театру. Становлення соціалістичного реалізму. Канонічний соцреалізм в драматургії 30-х-40-х років (І. Микитенко, О. Корнійчук), теорія безконфліктності, соцреалізм як кітч, моделі інтерпретації творів соцреалізму. МУР (Український мистецький рух) і драма абсурду Ігоря Костецького. Спроба відійти від матриці Корнійчука, урізноманітнення та розширення тематики, елементи інтертекстуальності (О.Коломієць, М.Зарудний, О. Левада). Зміна естетичної парадигми у 1980-х-1990-х рр., прокладання постмодерністского вектору та "нової хвилі" в розвитку драми і театру (Я. Стельмах, Ю. Щербак, В. Шевчук, Я. Верещак). Літературний текст як привід для власне театрального висловлювання. Домінування постнекласичного драматургічного дискурсу в українській драматургії 2000-2010-х років. Орієнтація на нереалістичний тип творчості, апеляція до Бароко, Романтизму й Модернізму. Три провідні напрями сучасної драматургії: біографічний (тексти, написані на підставі життя й творчості видатних людей), неоміфологічний (п'єси-казки, п'єси-міфи, п'єси-фентезі, п'єси-причі), експериментальний (мовний експеримент тощо). П'єси Т. Іващенко, Неди Нежданої, П. Ар'є, А. Вишневського та інших.


Рекомендована література: 1. Антонович Д. Триста років українського театру, 1619 - 1919. Прага : Укр. громад. вид. фонд, 1925. 272 с.
2. Білецький О. Зародження драматичної літератури на Україні. Олександр Білецький. Зібрання праць: У 5 т. Київ : Наукова думка, 1965. Т.1 Давня українська і давня російська літератури. С. 277 353.
3. Матеріали до історії українського театру. Від витоків до початку ХХ століття /відп. ред. Р. Пилипчук. Київ : видавництво ІМФЕ ім. М. Рильського, 2016. 280 с.
4. Пави П. Словарь театра. Москва : Прогресс 1991, 504 с.
5. Софронова Л.О. Старовинний український театр / Пер. з рос. Н. Федорак, Львів, 2004. 336 с.
6. Сулима М. Українська барокова драма. Українське бароко: У 2 т. Харків : Акта, 2004. Т.2. С. 469 486.
7. Федас Й.Ю. Український народний вертеп (у дослідженнях ХІХ-ХХ ст.). Київ : Наукова думка, 1987. 184 с.
8. Фрейденберг О. Семантика архитектуры вертепного театра Український вертеп. Вертеп у драматургії, прозі та поезії XIX-XX ст. Збірник / упоряд. М. М. Сулима. Київ : Дніпро, 2010. С. 528 544.
9. Вороний М. Театральне мистецтво і український театр. Вороний М. Твори. - Київ : Дніпро, 1989. С 320-404.
10. Вороний М. Український театр уКиєві. Вороний М. Твори. - Київ : Дніпро, 1989. С.451-474.
11. Гринишина, М. Театральна культура рубежу ХІХ-ХХ століть : реалізм, дискурс. Київ : Фенікс, 2013. - 343 с.
12. Коломієць Р. Г. Традиції, канони і новації українського театру : початок ХІХ - початок ХХ ст. Кн. 1; Акад. мистец. України, Ін-т пробл. сучасн. мистец. Київ : Інтертехнологія, 2008. 132 с.
13. Малютіна Н.П. Українська драматургія кінця ХІХ-початку ХХ ст. Київ : Академвидав, 2010. С.5-57.
14. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі ; 2-ге вид., перероб. і доп. Київ : Либідь, 1999. 447 с.
15. Український театр ХХ століття. Антологія вистав / за загальною редакцією М. Гринишиної. Київ : Фенікс, 2012.
16. Агеєва В. Поетеса зламу століть. Творчість Лесі Українки в постмодерній інтерпретації. Київ : Либідь, 1999. 263 с.
17. Малютіна Н.П. Українська драматургія кінця ХІХ-початку ХХ ст. Київ : Академвидав, 2010. С.101-203.
18. Олійник О.Феномен символістської драми в системі українського модернізму. Стильові тенденції української літератури ХХ століття. Київ :Фоліант, 2004. С. 63-97.
19. Павличко С. Дискурс модернізму в українській літературі ; 2-ге вид., перероб. і доп. Київ : Либідь, 1999. 447 с.
20. Свербілова Т., Малютіна Н., Скорина Л. Від модернізму до авангарду: Жанрово-стильова парадигма української драматургії першої третини ХХ століття / за заг. ред. Л. Скорини; Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. Черкаси, 2009. 598 с. https://www.academia.edu/22289591/
21. Агеєва В. Аспазія й Пенелопа, або про жіночі альтернативи. Бунтарки: нові жінки і модерна нація. Київ : Смолоскип, 2020. С.205-225.
22. Вороний М. Драма живих символів Вороний М. Твори. - Київ : Дніпро, 1989. С. 405-411.
23. Гуменюк В. Шлях до "Одержимої". Творче становлення Лесі-Українки-драматурга. Сімферополь, 2002. 232 с.
24. Забужко О. Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій. Київ, Факт, 2007.640 с.
25. Пелешенко О. Орфей із жіночим обличчям: творчість Лесі Українки крізь призму феміністичної оптики. Бунтарки: нові жінки і модерна нація. Київ : Смолоскип, 2020. С. 227-259.
26. Петров В. "Лісова пісня". Їм промовляти душа моя буде. "Лісова пісня№ Лесі Українки та її інтерпретації / Упор. Віра Агеєва. Київ :Факт, 2002. С.149-170.
27. Залеська-Онишкевич Л. Володимир Винниченко: Дисгармонія. Ідея екзистенціалізму. Залеська-Онишкевич Л. Текст і гра. Модерна українська драма. Нью-Йорк ; Львів : Літопис, 2009. С.164-176.
28. Залеська-Онишкевич Л. "Пророк" - остання драма автора. Залеська-Онишкевич Л. Текст і гра. Модерна українська драма. Нью-Йорк ; Львів : Літопис, 2009. С.177-189.
29. Єрмакова Н. П. Березільська культура: історія, досвід. Київ : Фенікс, 2012. 512 с.
30. Корнієнко Н. Лесь Курбас: Репетиція майбутнього. Київ : Факт, 1998. 468с.
31. Лесь Курбас. У театральній діяльності, оцінках сучасників, - документи / Загальна редакція, передмова і примітки проф. В. Ревуцького; упоряд. О. Зінкевич. Балтимор - Торонто : Смолоскип, 1989.
32. Курбас Лесь Березіль: із творчої спадщини / Упоряд. і прим. М. Лабінський; передм. Ю. Бобошка. Київ : Дніпро, 1988. 518 с.
33. Макарик І. Перетворення Шекспіра : Лесь Курбас, український модернізм і радянська культурна політика 1920-х років / [пер. з англ. Т. Цимбала ; наук. ред. Миколи Климчука та Ярини Цимбал] ; вид. 2-ге, допов. Київ : Ніка-Центр, 2013. 351 с.
34. Черкашин Р., Фоміна Ю. Ми - березільці. Театральні спогади-роздуми. Харків : Акта, 2008, С.7-115.
35. Чечель Н. Українське театральне відродження. Київ : Наукова думка, 1993. 142 с.
36. Кузякіна Н.Б. Траєкторії доль. - Київ :Темпора, 2010.
37. Агеєва В. Портрет модерніста в соцреалістичному інтер'єрі. Стильові тенденції української літератури ХХ століття. Київ : Фоліант, 2004. С.181-207.
38. Брюховецький В. Іван Кочерга. Кочерга Іван. Драматичні твори. Київ :Наукова думка, 1989. С.5-26.
39. Залеська-Онишкевич Л. Майстри часу. Концепція відчування часу. Залеська-Онишкевич Л. Текст і гра. Модерна українська драма. Нью-Йорк ; Львів : Літопис, 2009. С.246-255.
40. Свербілова Т. П'єси Івана Кочерги та проблема визначення соцреалізму як масової культури. Слово і час. 2006. № 10. С. 8-21.
41. Свербілова Т. П'єси Олександра Корнійчука 30-х рр. З погляду
масової культури ("Загибель ескадри", "Платон Кречет" та "В степах України"). Слово і час. 2007. №12. С. 34-48. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/41250/04-Sverbilova.pdf?sequence=1
42. Свербілова Т. Іван Микитенко (1987-1937) як дзеркало українського кітчу. Слово і час. 2007. №9. С. 35-47. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/11449/05-Sverbilova.pdf?sequence=1
43. Хархун В. Концепти тоталітарної онтології (на матеріалі драматургії Олександра Корнійчука). Слово і час. 2007. №12. С.48-59. http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/41251/05-Harkun.pdf
44. Хархун В. Соцреалістичний канон в українській літературі: генеза, розвиток, модифікації. Ніжин : Гідромакс, 2009. 505 с.
Антологія модерної української драми / Редактор, упорядник і автор вступних статей Л. М Залеська-Онишкевич. Київ Едмонтон Торонто : В-во Канадського Інституту Українських Студій; В-во ТАКСОН, 1998.
45. Антологія драматургії української діаспори / Упорядкування і вступ. стаття Лариси Залеської Онишкевич.- Київ-Львів : Час, 1997.
46. Костецький І.. Тобі належить цілий світ. Вибрані твори. / Вид. підготував Марко Роберт Стех. Київ : Критика, 2005.
47. Костецький І. Театр перед твоїм порогом. Мюнхен : В-во "На горі", 1963. 256 с.https://diasporiana.org.ua/drama/19077-kostetskiy-i-teatr-pered-tvoyim-porogom/
48. Бондар Л.О. Українська драматургія 50-80-х років ХХ ст. Історія української літератури: ХХ - поч. ХХІ ст.: навчальний посібник у 3 т.; [За ред. В.І.Кузьменка]. - К.: Академвидав, 2014. - Т.2. - 2014. - 536 с. - С.312 - 373.
49. Кравченко А. Драматургія 1950-1990-х рр.: криза жанру. "Найголовніше - момент істини". Пам'яті академіка Леоніда Новиченка / Нац. акад. наук України, Ін-т літератури ім. Т.Г. Шевченка; [наук. ред. В. Г. Дончик; упоряд. О. А. Бартко]. - К.: Фоліант, 2004. - С. 109-134.
50. Літературно-мистецьке життя. Художній процес. Драматургія 40-ві-50-ті роки. 60-ті-90-ті роки. Історія української літератури ХХ століття: у 2 кн. - Кн. 2. / за ред. В. Г. Дончика. Київ : Либідь, 1995. С. 371-392.
51. Бондарева О. Драматизм міфу і міфологізм драми. Херсон : Персей, 2000. 188 с.
52. Вірченко Т. Художній конфлікт в українській драматургії 1990-2010-х років: Дискурс, еволюція, типологія: Монографія. Кривий Ріг : Видавничий дім, 2012. 336 с. .
53. Гундорова Т. Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодерн. Київ : Критика, 2005. 264 с.
54. Когут О. Архетипні сюжети й образи в сучасній українській драматургії (1997-2007 рр.): монографія. Рівне : НУВГП, 2010. 442 с.
55. Шаповал М. Інтертекст у світлі рампи: Міжтекстові та суб'єктивні реляції української драми. Київ : Автограф, 2009. 352 с.
56. Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ століття. Київ : Інтертехнологія, 2006.











Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: Максимальна кількість балів - 100 (60-70 - задовільно, 71-80 - добре, 81-90 - добре, 91-100 - відмінно). Участь у семінарських заняттях - 42 б.; Есе з тематики курсу - 18 б.; Екзамен - 40 б., який проводитиметься у формі презентації на тему сценічних утілень п'єс, які аналізуються в курсі.

Мова навчання: українська