НаУКМА

Інформаційний пакет ЄКТС

<< повернутись

Код: 318712

Назва:

Методологія літературознавчих досліджень



Анотація: Мета курсу - допомогти слухачам, ґрунтуючись на попередньо здобутому знанні про літературу та основоположних філософсько-естетичних працях ХХ-ХХІ століття, наблизитися до розуміння складної природи слова як такого і художнього, зокрема, художнього тексту як багаторівневої семантичної структури (за Романом Інгарденом), а художнього смислу - як динамічної семантичної імовірності, залежної від активної особистісної рецепції читача. Йдеться про фундаментальні методологічні основи розуміння твору літературного мистецтва. Це дозволить повніше збагнути покликання художнього слова, як і кожного іншого мистецтва, в житті людини і суспільства, а, відповідно до його усвідомленої функції, і чинні критерії оцінювання.

Тип дисципліни: нормативна

Рік навчання: 2

Семестр: IV

Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин - 90; аудиторні години - 28; лекції - 20, семінарські заняття - 8; самостійна робота - 62)

Форма контролю: екзамен

Викладач(і): доц., доктор філософії в галузі славістики Веретельник Роман Миколайович

Результати навчання: ПРН-1. Самостійно формулювати і вирішувати оригінальні дослідницькі завдання.
РН-2. Упевнено володіти науковою мовою, уникаючи поетизмів і канцеляризмів, термінологічного перенавантаження, тавтологій і невиправданих образних порівнянь, таким чином формуючи власний науковий стиль.
ПРН-3. Застосовувати сучасні методики й технології для успішного й ефективного здійснення професійної діяльності.
ПРН-4. Оцінювати й критично аналізувати соціально, особистісно та професійно значущі проблеми та пропонувати шляхи їх вирішення, аргументуючи власну точку зору.
ПРН-7. Оцінювати історичні надбання та новітні досягнення літературознавства в контексті світової та української філософсько-естетичної думки.
ПРН-8. Характеризувати теоретичні засади (концепції, категорії, принципи, основні поняття тощо) в контексті завдань курсу.
ПРН-10. Здійснювати науковий аналіз літературного матеріалу, обираючи методологію, адекватну об'єкту і предмету дослідження, а також доводити, що саме обрана методологія (методології) зможе бути відповідним інструментом аналізу.
ПРН-11. Дотримуватися принципів академічної доброчесності.
ПРН-12. Доступно й аргументовано пояснювати сутність конкретних літературознавчих явищ і проблем як фахівцям, так і широкому загалу.
ПРН-14. Уміти логічно викладати думки, працювати зі словом, ідучи не від обраної методології, а навпаки, керуючись літературним текстом.
ПРН-15. Оперативно засвоювати нові теорії, концепції, прогресивні методики дослідження, що народжуються як у галузі літературознавства, так і на межі різних гуманітарних наук.
ПРН-16. Використовувати спеціалізовані концептуальні літературознавчі знання для розв'язання складних завдань і проблем.Наблизитися до розуміння складної природи слова як такого і художнього, зокрема, художнього тексту як багаторівневої семантичної структури (за Романом Інгарденом), а художнього смислу - як динамічної семантичної імовірності, залежної від активної особистісної рецепції читача. Йдеться про фундаментальні методологічні основи розуміння твору літературного мистецтва.






Спосіб навчання: аудиторний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: - Філософія; - Головні теоретичні концепції та школи західного літературознавства ХХ ст.; - Вступ до літературної антропології; - Актуальні проблеми сучасного літературознавства

Зміст дисципліни: Академічне літературознавство останніх майже ста років розвивається передовсім завдяки потужним імпульсам філософської думки. Без новітніх уявлень та дослідницького інструментарію етики, естетики, філософської антропології, феноменології та герменевтики сказати щось нове і посутнє про художній феномен сьогодні навряд чи можливо. Отож філософсько-філологічна міждисциплінарність - давня традиція розмислу про людину та modus vivendi її власне людського побутування на землі, про природу мистецького твору, художнього образу чи загалом художнього мислення. Схематичні структури і зафіксовані ними ментальні об'єкти, а це утривалені на письмі візії, ідеї й судження, це - образи як духовні адеквати фізичної даності, до якої не маємо іншого доступу, як через слово. Всі філософи, які у ХХ ст. намагалися щось посутнє сказати про людину як істоту духовну, про смисл і спосіб її оприсутнення у світі, неминуче зверталися до мистецтва, і, зокрема, художньої літератури. Курс допоможе студентам навчатися через дослідження і досліджувати навчаючись. Спроба відповіді на питання "Що таке література?" за Романом Інгарденом. Огляд упоширених історичних стереотипів з підсумковим усвідомленням відсутності задовільних сутнісних дефініцій. - Людина в часі: мова, М.Гайдеггер, Г.Г.Гадамер, М.Мамардашвілі, сучасні психологи і психофізіологи - Т.Чернігівська. Мова як Логос, матриця, впорядкованість, загальна наскрізна ідея і план - за С.Аверінцевим. - Світ мови - світ людини. Структура художнього тексту. Роман Інгарден про чотири структурні рівні художнього тексту. - Структура художнього тексту. Інтенціональність за Гуссерлем; інтенціональність речення. Речення у науковому тексті і речення у художньому тексті: заставлення. - Структура художнього тексту. Проблема цілості і смислу твору літературного мистецтва. - Літературний твір і твір літературного мистецтва. Часові фази літературного твору та їх розгортання за Інгарденом. Одночасність і всечасність художнього цілого. Швидке і повільне читання. До питання про аксіологічні виміри літературного тексту. Бульварна література і проблема масової літератури. Метафізичні начала твору літературного мистецтва за Романом Інгарденом. - Епістемологічні виміри художньої літератури. - Етика твору літературного мистецтва vs етика творчості і особистої авторської позиції у реальному житті. - Мистецтво для мистецтва. Історія питання та його істинні смисли на зламі ХІХ-ХХ століть та у високому модернізмі. Абсолют в естетичній системі модерного мислення і "штуки для штуки". Видимості і сутності. Основоположна інтенція до остаточної істини як рушій модерного акту. - Поняття ангажованості і формування особистості. Проблема людської свідомості і розуміння. Символ у мистецтві, його походження, природа і функції.


Рекомендована література: Фізер, Іван. Філософія літератури / Іван Фізер; за наук. ред. Володимира Моренця. - К.: НаУКМА; Аграр Медія Груп, 2012. - 217 с.
Fenomenologiczna teoria dzie?a literackiego Romana Ingardena - opracowanie
- https://notatek.pl/fenomenologiczna-teoria-dziela-literackiego-romana-ingardena-opracowanie#gref;
Сергій Аверинцев. Софія - Логос. Словник. К.: Дух і Літера, 2007;
Фізер Іван. Філософія і література / Іван Фізер; за наук. ред..Володимира Моренця. - К.: НаУКМА, Аграр Медія Груп, 20ё12. - 217 с. - С.12 - 22;
Георгий Гачев. Национальные образы мира. - М.. 1988. - 441 с;
Володимир Моренець. Ефект високої башти // Слово і Час, 2016, №1, 2 -
Володимир Моренець. Tertium non datur: Проблема культурної ідентичності в літературно-філософському дискурсі ХІХ-ХХІ століть: колективна монографія, наук ред та упоряд В.П.Моренець. - К.: НаУКМА, 2014. - 458 С.
Людина в часі: філософські аспекти української літератури ХХ-ХХІ століть / НаУКМА; упорядники: В.П.Моренець, М.Л.Ткачук. - К.: Універ. Вид-во ПУЛЬСАРИ, 2010. - 275 С.
Людина в часі - 2: філософські аспекти української літератури ХХ-ХХІ століть / НаУКМА; наук. ред.: В.П.Моренец. - К.: Універ. Вид-во ПУЛЬСАРИ, 2011. - 248 с.


Форми та методи навчання: лекції, семінари, консультації, самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: Максимальна кількість балів - 100 Поточний контроль - 60 балів Підсумковий контроль - 40 балів (екзамен)

Мова навчання: українська