НаУКМА

Інформаційний пакет ЄКТС

<< повернутись

Код: 318869

Назва:

Історія єврейського мистецтва



Анотація: Курс присвячено історії єврейського мистецтва ХІХ-ХХ ст., головно в Східній і Західній Європі, а також у Державі Ізраїль, основним напрямам, їхнім характерним рисам, тенденціям, місцю і значенню в історії світового мистецтва.

Тип дисципліни: вибіркова

Рік навчання: ІІ

Семестр: весняний

Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин - 90 год.; аудиторні години - 28 год.; лекції - 16 год.; семінарські заняття - 12 год.; самостійна робота - 62 год.)

Форма контролю: залік

Викладач(і): Сидорчук Т.М., к.і.н.

Результати навчання: У результаті вивчення дисципліни студент повинен:
- знати основні віхи в історії розвитку єврейського мистецтва в Європі та Ізраїлі;
- орієнтуватися в специфічних і характерних особливостях єврейського мистецтва;
- розуміти взаємовпливи єврейського і європейського мистецтва.


Спосіб навчання: аудиторний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: Вивчення курсу "Історія єврейського мистецтва" поглиблює знання і навички, набуті під час вивчення студентами таких нормативних та вибіркових дисциплін циклу професійної і практичної підготовки, як "Історія Стародавнього Сходу", "Вступ до історії євреїв" "Історія Держави Ізраїль", "Історія сіонізму і Держави Ізраїль", "Науково-дослідницький семінар: Вступ до юдаїки", "Історія єврейського музеєзнавства", "Музейно-архівно-бібліотечна практика", "Матеріальна культура євреїв Східної Європи" тощо.

Зміст дисципліни: Мета і завдання навчального курсу: сформувати у студентів комплексне уявлення про культурно-мистецьку своєрідність єврейського народу, внесок єврейських митців у світову культуру, про основні закономірності розвитку та особливості єврейського мистецтва, а також ввести студентів в коло мистецтвознавчих проблем дослідження єврейського мистецтва.


Рекомендована література: 1. ДЖЕРЕЛА
Антологія єврейської поезії. Українські переклади з їдишу /Укл. та ред.: В. Чернін, В. Богуславська. Вид. 2-ге, виправл. і доповн. – К.: Дух і Літера, 2011.
Ауслендер Р. Час фенікса. Вірші та проза. – Чернівці, 2011.
Високе дерево. Вибрані переклади з їдишу /Пер. Валерії Богуславської - К.: Дух і Літера, 2014.
Гофштейн Давид. «О білий світе мій…». - К.: Дух і Літера, 2012.
Маркіш Перец. Вибране. Вірші і поеми / Пер. з їдиш В. Богуславської. - К.: Дух і Літера, 2002.
2. ПІДРУЧНИКИ, МОНОГРАФІЇ, СТАТТІ
Абрам Маневич. Альбом. /Упор. О. Жбанкова. – К.: Дух і Літера, 2003.
Бердичевский Я. Народ книги. 3-є вид. - К.: Дух і Літера, 2009.
Берлеві Г. Звивисті шляхи єврейського мистецтва //Єгупець. – К.: Дух і Літера, 2015. – С.529-537.
Бойко Оксана. Синагога як невід’ємний урбаністичних елемент містечка // Незалежний культурологічний часопис «Ї». Гебрейський усе-світ Галичини. – Львів, 2007. - №48. Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n48texts/bojko1.htm
Боровий С. Нариси з історії єврейської книги на Україні. Ч.I. Єврейська книга на Україні в добу хасидизму. – К.: Український науковий інститут книгознавства, 1925. – 14 с.
Боровий С. Нариси з історії єврейської книги на Україні. Ч.II. Розгром. – К.: Український науковий інститут книгознавства, 1925. – 15 с.
Возняк Тарас. Штетли Галичини. - Львів: Незалежний культурологічний часопис «Ї», 2010.
Геврик Тит. Синагоги // Пам’ятки України. – 1989. – №3. – С. 40–42; 1989. – №3. – С. 24–26.
Геврик Тит. Муровані cинaгoги в Україні i дослідження їx // Пам’ятки України. – 1996. - №2. – С. 32-39.
Гаухман М. «Абетка життя» Лейба Квітка: метаморфози єврейської ідентичності //Judaica Ukrainica. – Kyiv: Laurus Press, 2014. Volumе 3. – С.188-209.
Глембоцька Галина. Єврейське образотворче мистецтво в Галичині // Незалежний культурологічний часолпис «Ї». Гебрейський Львів. – Львів, 2008. - №51. - С.236-261. Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n51texts/hlembocka.htm
Губка Томас. Єврейське мистецтво та архітектура в східноєвропейському контексті: Гвіздецько-Ходорівська група деревяних синагог //Полін. Дослідження історії та культури євреїв Східної Європи /За ред. Ентоні Полонські. – К.: ДУХ і ЛІТЕРА, 2011. – С.346-395.
Гусак Раїса. Музична культура штетлів // Незалежний культурологічний часолпис «Ї». Гебрейський усе-світ Галичини. – Львів, 2007. - №48. Режим доступу: http://www.ji.lviv.ua/n48texts/husak.htm
Дзюба І. Той, хто сказав «заборонені слова». До сторіччя від народження Василія Гроссмана // Jews and Slavs. Jews, Ukrainians and Russians. Essays on Intercultural Relations.Vol.9.Ed. by W.Moskovich, L.Finberg. – 2008 . – С.317-340.
Епштейн Марк. Повернення майстра. Наукове видання. – К.: Дух і Літера, 2010.
Естрайх Г. Культура мовою їдиш. Україна, перша половина ХХ ст. Пер. З англійської О.Панича. – К.: Дух і Літера, 2016.
Єврейська культурна спадщина України. Матеріали міжнародної наукової конференції. Київ, 26-27 жовтня 2016 року. - К.: Дух і Літера, 2018.
Європейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки у 2-х тт. За ред. Мартіна Ґудмена. У 2-х тт. Пер. з англ. – К.: Дух і Літера; Дніпропетровськ: Центр «Ткума», 2012. – 560с. + 554 с. Лі І. Левайн. Мистецтво, архітектура та археологія. – С.880-907. Філіп Б. Больман. Музика. – С.908-926. Ігува Бєлкін, Гад Канар. Єврейський театр. – С.927-970. Галіт Хазан-Рокем. Єврейський фольклор та етнографія. – С.1018-1038.)
Ancient Synagogues: Historical Analysis and Archaeological Discovery. II vols., ed. Urman D. and Flesher P.V.M. - Leiden, Brill, 1995.
Architecture and Architects //Encyclopedia Judaica. – Jerusalem: Keter Publishing House, 1971. – Vol.3. Anh-Az. – pp.336-366.
Art //Encyclopedia Judaica. – Jerusalem: Keter Publishing House, 1971. – Vol.3. Anh-Az. – pp.499-644.
Artur Szyk. Man of Dialogue. – Lodz, Centrum Dialogu im. Marka Edelmana w Lodzi, 2018.
Encyclopeadia Judaica. Edited by C.Roth et al. – Jerusalem and New York. – Macmillan, 1972. – V.16.
Forstner Penny, Bower Lael. A Guide to Collecting «Christian and Judaic Religious Artifacts». – 1996. – 248 p.
Gradenwitz Peter. The Music of Israel: Its Rise and Growth through 5000 Years. - Norton, New York, 1949.
Himka J.-P. Jews in Ukrainian Sacral Art o the Fourteenth through Eighteenth Centuries //Jews and Slavs. Jews, Ukrainians and Russians. Essays on Intercultural Relations.Vol.9. Ed. by W. Moskovich, L. Finberg. – 2008. - С.211-218.
Idelsohn A.-Z. Jewish music in its historical development. – New York, 1975.
Illuminated Manucsripts //Encyclopedia Judaica. – Jerusalem: Keter Publishing House, 1971. – Vol.8. He-Ir. – pp.1257-1288/.
Das Judische Museum in Budapest. Hrg. I.Benoschofski und A. Scheiber. – Budapest, 1987.
Folktales of the Jews: Tales from Eastern Europe. Vol. 2. / Ed. and comment. by D. Ben-Amos, D. Noy. - Philadelphia, 2007.
Justice Illuminated /The Art of Arthur Szyk - Chicago, 1999.
Karner Doris A. Lachen unter Tranen. Judisches Theater in Ostgalizien und der Bukowina. – Wien, 2005.
Koskoff Ellen. Music in Lubavitcher Life. – Urbana and Chicago: Universiti of Illinois Press, 2001.
Kotlаyr Je. Boris Schatz and the Early “Bezalel”. The Utopia of Art of Management //Цайтшрифт. Часопіс для даследавания яўрэйскай гісторыі, дэмаграфіі і єканомікі, літературы, мовы і этнографіі. – Менск – Вільня, 2014. – Т.9 (4). – р.161-176.
Levine L. I. The Ancient Synagogue. The First Thousand Years. New Haven, London, 1999; 2nd ed., 2005.
Literature Jewish //Encyclopedia Judaica. – Jerusalem: Keter Publishing House, 1971. – Vol.11. Lec-Mil. – pp.307-361/.
Malinowski J. Malarstwo i rzezba Zyd?w Polskich w XIX і XX wieku. – Warszawa, 2000.
Maximilian Goldstein, dr. Karol Dresdner. Kultura i sytuka ludu Zydowskiego na ziemiach polskich. Zbiorz M. Goldsteina. - Lw?w, 1935. – 208 s.
Music //Encyclopedia Judaica. – Jerusalem: Keter Publishing House, 1971. – Vol.12. Min-O. – pp.554-679.
Polonsky A. The Jews in Poland and Russia. Vol. I: 1350–1881. - Oxford; Portland, Oregon: The Littman Library of Jewish Civilization, 2010.
Roth C. The Jews in the Renaissance. 5th edition. – Philadelphia. 1977.
Roth C. The saraevo Haggadah and its significance in the history of art //In the ”Saraevo Haggadah”. - Jugoslavija. - 1962. - P. 7- 45.
Shiloah Amnon. Jewish Musical Traditions. – Detroit: Wayne State University Press, 1992.
The Shtetl: Myth and Reality (Studies in Polish Jewry). - Polin. Vol. 17 / Ed. by A. Polonsky. Littman Library оf Jewish Civilization, 2004 (http://www.littman.co.uk/cat/polin-17.html).
Simferovska A.O. A Jewish Painter between Reform, Judaism and Zionism: Wachtel’s Portrait of Abraham Kohn // Judaica Ukrainica. – Kyiv: Laurus Press, 2015. Volumе 4. – С.53-66.
Theater //Encyclopedia Judaica. – Jerusalem: Keter Publishing House, 1971. – Vol.15. Sm-Un. – pp.1040-1092.
Werner, Eric. A Voice Still Heard: The Sacred Songs of the Ashkenazic Jews. – Press University Park and London: The Pennsylvania State University, 1976.


Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.

Методи й критерії оцінювання: рейтингове оцінювання за 100-бальною системою: поточний контроль - 70 балів (опитування, виступи на семінарах, індивідуальне письмове завдання); підсумковий контроль - 30 балів (залік).

Мова навчання: українська