Код: 342155

Назва:

Історія Києво-Могилянської академії

Анотація: Мета і завдання курсу: сформувати у студентів уявлення про освіту в ранньомодерній Україні; академічну історію, основне коло її маловивчених, вузлових та спірних проблем; розглянути здобутки історіографії і окреслити інформаційні можливості джерельного комплексу; показати на прикладі соціальної історії студентства та професорів нові методологічні підходи та прийоми роботи з джерелами. Окрема увага присвячена наступниці КМА – Київській духовній академії.

Тип дисципліни: вибіркова

Рік навчання: 1

Семестр: 2 весняний

Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин - 90 год.; аудиторні години -30 год.; лекції - 20 год.; семінарські заняття - 10 год.; самостійна робота - 60 год.)

Форма контролю: залік

Викладач(і): Яременко М.В., д.і.н., доцент

Результати навчання:
У результаті вивчення курсу студент повинен:
Знати: історію виникненням та розвитку Києво-Могилянської академії, її роль у розвитку української та зарубіжних культур.
Вміти: користуватися набутими знаннями та розуміти перспективи подальшого вивчення історії вітчизняної освіти.




Спосіб навчання: аудиторний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: курс безпосередньо пов’язаний із історією України, а особливо з такими її напрямками, як історія культури, освіти та науки, а також із філологією та філософією.

Зміст дисципліни: Курс є необхідною складовою вивчення освітньої та, ширше, культурної спадщини України. Маючи міждисциплінарний характер, він не лише уможливлює предметний погляд на минуле провідного осередку української освіти, а й дає змогу охопити історію культури України та її сусідів.


Рекомендована література: Основна:
1. Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии. – Отделение ІІ (1721–1795). – Т.1–5. – К., 1904–1908.
2. Аскоченский В. История Киевской духовной Академии по преобразовании ея, в 1819 году. – СПб., 1863.
3. Брюховецький В. С. Покликання відродженої Києво-Могилянської академії // Наукові записки НаУКМА. – 2000. – Т. 18: Ювілейний випуск. – С. 4–6.
4. Вишневський Д. Киевская Академия в первой половине XVIII ст. – К., 1903.
5. Голубев С. История Киевской духовной академии. Выпуск первый: Период до-могилянский. – К., 1886.
6. Голубев С. Киево-Могилянская коллегия при жизни свого фундатора Киевского митрополита Петра Могилы. – К.,1890.
7. Задорожна О. Ф. Етапи будівництва «великої бурси» та побутові умови проживання в ній студентів // Наукові записки НаУКМА. – 2004. – Т. 35: Київська Академія. – С. 36.
8. Задорожна О. Студенти Київського колегіуму 1630–1650-х років // 350-liece Unii Gadziackiej (1658–2008). – S. 359–373.
9. Історія української культури. У п’яти томах. Т.2. Українська культура XIII – першої половини XVII століть.–К., 2001. – С.531–591.
10. Києво-Могилянська академія кін. ХVII – поч. XIX ст.: повсякдення історія. Збірник документів. – К., 2005.
11. Києво-Могилянська Академія у документах рідкісних виданнях Центральної наукової бібліотеки ім..В.І.Вернадського НАН України. Видання XVIII – першої чверті ХХ ст. Матеріали до бібліографічного покажчика. – К., 1995.– Вип. 1.
12. Крайній К.К. Історики Києво-Печерського Лаври XIX – початку ХХ століть. – К., 2002.
13. Миловидов Л. Проєкти університету у Києві у другій половині XVIII в. // Київські збірники історії й археології, побуту й мистецтва. – К., 1930. – Збірник перший. – С. 295–306.
14. Петров М. І. Скрижалі пам’яті. – К., 2003. – С. 70 88.
15. Прошение малороссийского шляхетства и старшин, вместе с гетманом, о возстановлении разных старинных прав Малороссии, поданное Екатерине ІІ в 1764 году // КС. – 1883. – № 6. – С. 317–345.
16. Титов Ф., прот. Императорская Киевская духовная Академия в ее трехвековой жизни и деятельности (1615–1915 г.г.). Историческая записка. – К., 2003.
17. Харлампович К.В. Малороссийское влияние на великорусскую церковную жизнь. – Казань., 1914. – Т. 1.
18. Хегельмаєр Христоф-Вільгельм. Повідомлення про стан ученості у Києві в Російській Україні / Підгот. публікацію Дзюба О. // КС. – 1994. – № 2. – С. 93–99.
19. Шаріпова Л.Д. Внутрішній устрій та функціонування бібліотеки Києво-Могилянської академії до пожежі 1780р.: спроба реконструкції // Рукописна та книжкова спадщина України. Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів. – К., 2000. – Вип. 6. – С. 75–96.
20. Шаріпова Л.В. Про причини та наслідки пожежі, що знищила бібліотеку Києво-Могилянської академії в 1780р. // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство. Міжвідомчий збірник наукових праць. – К., 2001. – Вип. 3: Джерелознавчі дисципліни. – С. 232–245.
21. Шевченко І. Багатоликий світ Петра Могили // Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку XVIII століття. – Львів, 2001. – С.175–198.
22. Шевченко І. Відродження руської віри // Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку XVIII століття. – Львів, 2001. – С.140–158.
23. Яковенко Н. Київські професори за лаштунками Гадяцької угоди (про спробу перетворення Могилянської колегії на університет) // 350-liece Unii Gadziackiej (1658–2008). – S. 305–326.
24. Яковенко Н. Латинське шкільництво і «шкільний гуманізм» в Україні кінця XVI середини XVII ст. // КС. 1997. № 1 2. С. 11 27.
25. Яременко М. «Академіки» та Академія. Соціальні історія освіти й освіченості в Україні XVIII ст. – Харків, 2014.
26. Яременко М. В. Києво-Могилянська Академія в 1817 році: кінець історії? (Про реформу Київських Атен, їх рецепцію та визначальні дати) // Труди Київської Духовної Академії. 2009. № 11: Ювілейний збірник. С. 106 121.
27. Яременко М. В. Київські студенти 1738 року: спроба колективної фотографії // ЗНТШ. 2008. Т. CCLVI: Праці історично-філософської секції. – С. 191–215.
28. Яременко М. В. Навчатися чи не навчатися? До питання про «освітні стратегії» посполитих Гетьманщини у XVIII ст. та пов’язану з ними соціальну мобільність // Соціум: Альманах соціальної історії. 2008. Вип. 8. С. 218–236.
29. Яременко М. Чи був 1701 р. рубіжним для Могилянської академії у сприйнятті київських професорів XVIII ст.? // 350-liece Unii Gadziackiej (1658–2008). – S. 623–637.
Додаткова:
1. Булгаков М., иером. История Киевской Академии. – СПб, 1843.
2. Голубев С. Киевский митрополит Петр Могила и его сподвижники. – К., 1883. –Т. 1.
3. Жизнеописание высокопреосвященного Макария (Буглакова), митрополита Московского и Коломенского // Макарий (Булгаков). История Русской Церкви. – М., 1994. – Кн.1. – С.11–32.
4. Київська Академія. – 2004 2010. – Вип. 1 8.
5. Особові архівні фонди Інституту Рукопису. Путівник. – К., 2002. –С. 105–107,414–417, 543–549.
6. Описание рукописей, находящихся в музее Церковно–археологического общества при Киевской духовной Академии. – К., 1875. – Вип.1; К., 1877 – Вип. 2; К., 1879 – Вип. 3.
7. Петров Н. И. Киевская Академия во второй половине XVII века. – К., 1895.
8. Петров Н.И. Киевская Академия в царствование императрицы Екатерины II (1762–1796гг.). – К., 1906.
9. Посохова Л. Вчителювання студентів православних колегіумів України XVIII ст. у родинах козацької старшини // Київська старовина. 2008. № 5. С. 3 18.
10. Симчич М. Philosophia rationalis у Києво-Могилянській академії. Компаративний аналіз могилянських курсів логіки кінця XVII першої половини XVIII ст. Вінниця, 2009.




Форми та методи навчання: Лекції, семінари, самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: Залікова оцінка виставляється за результатами роботи студента в семестрі. Підсумкова рейтингова оцінка є сумою балів, набраних студентом за роботу на практичному занятті, доповідь, індивідуальне письмове завдання (есе).

Мова навчання: українська