Код: 342928

Назва:

Методологія наукового дослідження

Анотація: Курс «Методологія наукового дослідження » є однією із складових нормативних навчальних дисциплін освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки магістрів. В лекційній частині курсу розглядаються питання створення від початку програм методологічної кооперації наук в межах яких поняттям «аналізу», «синтезу», законів призвичаєних до логіки предикатів та розкладання теорії на емпіричний та теоретичний рівні, було залишено місце в історії методології наукового пізнання. Але розгляд концепцій методологічного фальсифікаціонізму К. Поппера, парадигмальної будови академічної науки Т. Куна, науково - дослідницької програми І. Лакатоса, Ст. Тулміна, М. Поланьї, П. Феєрабеда не заради розгляду їхнього походження, змісту та взаємної критик, як це буває в курсі історії філософії і методології науки, Цей розгляд призначено заради виділення в кожній із цих концепцій «долучення до дослідження» у зонах: формування гіпотез, введення до поновного дослідження деконтекстуалізованих інтелектуальних явищ «третього світу; знаходження гарантованого місця для академічних досліджень студентів та викладачів проблемного змісту у концептуальних картинах академічних дисциплін; долучення до критик «застарілих ідей» як частини «парадигм»; долучення до практик покращення виразності новизни ідей у просторі «насичених варіантів ідей»; можливості звертатися до дослідження ідей та підходів, які було відкинуто за формальними критерієм; бачити у «принципі проліферації» «контр - індукції» доцільність дослідження будь - якої проблеми на різних базах її «альтернативного бачення». Вказані формати вмотивованої мети долучення до наукового дослідження не присутні у канонічному форматі репрезентації наукового дослідження в якому розв’ язання будь - якої проблеми, має пройти через визначення об’єкта, предмета і методу дослідження. Але, останні ознаки стану проведеного наукового дослідження є лише встановленням його включення до генеалогії аспектів та підходів до розгляду проблеми, до якої долучається дослідник. В той же час, побудова генеалогії дослідження проблеми за схемою «внесків» попередників має ознаки методологічного спрощення. Ці спрощення розкриваються в межах ідеї «відкритого» твору У. Еко, в межах ідеї методології «архівного аналізу» М. Фуко та застережень Ж Дерріда щодо спекулятивної загроз, яке несе закріплення послідовності ідей послідовністю письмових текстів стали підставами додаткового розгляду концепції У. Еко: формування дослідження першого рівня (диплому) як у лекційній так і семінарській частині курсу.

Тип дисципліни: нормативна

Рік навчання: 1

Семестр: 2д

Кількість кредитів: 3 (загальна кількість годин -90 год.; аудиторні години - 28 год.; лекції - 24 год.; семінарські заняття - 4 год.; самостійна робота - 62 год.)

Форма контролю: іспит

Викладач(і): кандидат філософських наук, доцент Джулай Ю.В.

Результати навчання: - Знати основні моди наукового дослідження в межах загальнонаукової методології (К.Поппер, М.Поланьї, Т.Кун, П.Фейерабенд, Ст.Тулмін, Дж.Агасі, методології інтертекстуального аналізу Ю.Крістєвої, семіотичного аналізу (від Ю.Лотмана до У.Еко), мовної концепції художнього письма Р.Барта, деконструктивізму Ж.Деріди, філософської герменевтики Г.-Г.Гадамера, рецептивної естетики В.Ізера, методології дискурсивної формації М.Фуко, історичної тропології Х.Вайта.
- Вміти застосовувати ідеї гуманітарної методології герменевтики до інтерпретативно насичених проблем культурної історії, літератури та вміти аналізувати наративні техніки історичного письма.

Спосіб навчання: аудиторний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: сучасні теорії культури,семіотика та психоаналіз в культурології, історія зарубіжної та української культури, західна філософія ХХ ст.

Зміст дисципліни: розвиток ідей та полемік навколо проблеми можливості існування методологічного формату репрезентації сумірності історичного та текстового бачення культури, що перевищують свого автора, епоху за схемами, відмінними від мімезису, квазі - міфу, бо мають більш складні форми своєї над історичності.


Рекомендована література: Микешина Л.А. Философия познания: Проблемы эпистемологии гуманитарного знания. М.: Канон+РООИ "Реабилитация", 2009. 560 с.. Філософія гуманітарного знання . Методичний посібник./ Юрій Володимирович Джулай .- К.: Видавничий дім "Києво - Могилянська академія"- 2004.- 71с.

Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття, самостійна робота.

Методи й критерії оцінювання: творча робота на лекціях та семінарах - 50 бал.; написання аналітичної роботи в межах курсової тематики - 20 бал.; складання іспиту - 40 бал.

Мова навчання: українська