Код: 366803

Назва:

Історія соціології-1

Анотація: Мета і завдання курсу - надання знань з основних напрямків соціологічної теорії (умовно від 20х і до 70х років ХХ ст.). Аналіз соціологічних ідей Чиказької школи, структурного функціоналізму (Т. Парсонса і Р. Мертона), символічного інтеракціонізму, теорій соціального конфлікту і соціального обміну, феноменологічної соціології, етнометодології, конструктивістського та драматургічного підходів, нео-марксизму (Франкфуртська школа). В рамках курсу також здійснюється систематизація теоретичних концепцій та соціологічної проблематики. Окрема увага приділяється формуванню звички аналітичного та критичного мислення та застосуванню набутих знань (теоретичних концепцій) до аналізу актуальних подій соціального життя, буденних ситуацій, емпіричних даних тощо.

Тип дисципліни: нормативна

Рік навчання: 1-й

Семестр: ІІ

Кількість кредитів: загальна кількість годин - 150, з них лекцій - 24, семінарів - 26, cамостійної роботи - 100; кредитів ЄКТС - 5,0.

Форма контролю: іспит

Викладач(і): кандидат соціологічних наук, доцент Бондар Вікторія Семенівна

Результати навчання: після проходження курсу студенти повиннi знати: основні етапи становлення комплексу протосоціологічного знання; періодизацію історії формування та інституціоналізації класичних соціологічних теорій та концепцій в рамках опрацьованих тематичних напрямків. А також повиннi вміти: встановлювати спадковість і поступальність ідей та концепцій; встановлювати причинно-наслідкові зв'язки між різними аспектами розглянутих ідей, концепцій та методологічних підходів; проводити порівняльний аналіз опрацьованого матеріалу; критично осмислювати й аналізувати опрацьований матеріал, інтегрувати його в основні тези для подальшого коментування та інтерпретації протосоціологічних та класичних соціологічних першоджерел, аналітичної літератури.



Спосіб навчання: денний стаціонарний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: "Загальна соціологія", "Філософія".

Зміст дисципліни: метою курсу є системне представлення історії становлення основних протосоціологічних ідей, історії формування й інституціоналізації комплексу класичних соціологічних теорій та концепцій, акцентувавши увагу на спадковості і поступальності їхнього розвитку. Дисципліна включає вивчення таких тематичних напрямків як: історія соціології як наукова дисципліна; періодизація історії соціології та значення протосоціологічного знання; розвиток соціального знання стародавнього світу; соціальні ідеї Середньовіччя і доби Відродження; новочасна соціальна думка; Огюст Конт, позитивізм і виникнення соціології як окремої науки; еволюціоністська соціологія Герберта Спенсера; натуралістичні напрями та школи у соціології ХІХ - поч. ХХ ст.; емпіричні соціальні дослідження XVII - початку XX ст.; соціологічні погляди Карла Маркса; становлення академічної соціології у Німеччині; соціологічна теорія Е. Дюркгейма; психологічний напрям у соціології ХІХ - початку ХХ ст.; соціологічна теорія в роботах М. Вебера; Соціологічна система Вільфредо Парето.


Рекомендована література: Основна література оглядово-аналітична:
1. Арон Р. Етапи розвитку соціологічної думки. - К., 2005.
2. Гофман А. Б. Семь лекций по истории социологии: Учебное пособие для вузов. -5-е изд. - М.: Книжный дом "Университет", 2001. - 216 с., ил. . http://socioworld.nm.ru
3. Давыдов Ю.Н. Исторический горизонт теоретической социологии.// История теоретической социологии. В 4-х т. Т.1. М., 1997
4. Захарченко М., Погорілий О.І. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1993.
5. История социологии. Под ред. Ю. Давыдова. В 4-х тт. - Т.1.
6. История социологии в Западной Европе и США. Отв. ред. Г.В. Осипов. - М., 2001.
7. Історія соціології. Від античності до початку ХХ ст. - К., 1992.
8. Очерки по истории теоретической социологии XIX - нач. XX в. - М., 1994.
9. Рассел Б. Історія західноєвропейської філософії в 2-х тт. - К., 1996. - Т. 1.
10. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. М., 1997.
11. Штомпка П. Теоретическая социология и социологическое воображение. // Социологический журнал, 2001, № 1, с. 148 - 158.
12. Baehr P., O'Brien M. Founders, Classics and the Concept of a Canon // Current Sociology. - 1994. - Vol. 42. - No.1. - P. 78-104 (Classicality: Criteria and Reception)
Першоджерела:
1. Аристотель. Политика. О том, что такое государство. /Сторінки на вибір/
2. Вебер М. Основные понятия стратификации // Человек и общество. Хрестоматия. - К., 1999. - С. 85 - 106
3. Вебер М. Протестантська етика і дух капіталізму. К., 1995
4. Вебер М. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. - К., 1998.
5. Дюркгейм Э. Социология. Ее предмет, метод, предназначение / Пер. с фр., составление, послесловие и примечания А. Б. Гофмана.- М.: Канон, 1995.- 352 с.
6. Дюркгайм Е. Первісні форми релігійного життя. К., 2002.
7. Дюркгайм Е. Самогубство. - К, 1998. Вступ
8. Гоббс Т. Левиафан. Гл.22. http://philosophy.ru
9. Зиммель Г. Общение. Пример чистой, или формальной, социологии. // Теоретическая

Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття; індивідуальні консультації; самостійна робота.

Методи й критерії оцінювання: Рейтингова оцінка з навчальної дисципліни визначається за 100-бальною шкалою і складається з оцінки за роботу протягом семестру та з оцінки за екзамен. Максимальна оцінка за роботу у семестрі - 70 балів: максимальна оцінка за роботу на семінарах - 39 балів (виступи на 13 семінарах по 3 бали кожен); максимальна оцінка за есе за прочитаними першоджерелами - 21 балів (3 есе на 7 балів); максимальна оцінка за проміжну контрольну роботу у форматі тесту - 10 балів (10 правильних відповідей на запитання тесту по 1 балу кожне). До екзамену допускаються студенти, які отримали за роботу у семестрі не менше 40 балів. Максимальна оцінка за екзамен у форматі тесту - 30 балів (30 правильних відповідей на запитання тесту по 1 балу кожне).

Мова навчання: українська