Код: 366820

Назва:

Маскулінність та чоловічі студії

Анотація: Метою курсу є вивчення саме чоловіків і маскулінності в рамках гендерних досліджень. Основне завдання курсу полягає у тому, аби вивчити конструювання маскулінностей у різних сферах соціального життя, ознайомити студентство із сутністю та напрямками чоловічих студій у західній та українській соціології, розкрити особливості чоловічого руху та українських національних маскулінностей. У курсі обговорюватимуться такі дискусійні проблеми, як криза маскулінності, зміна гендерних ролей та її вплив на визначення сучасних чоловічих ідентичностей, гегемонна та альтернативні маскулінності, проблематика насильства, сучасні практики татівства, маскулінність як політична категорія тощо. Особлива увага приділятиметься проблемі гендерних трансформацій на прикладі сучасних українських маскулінностей, зокрема, у контексті викликів війни і повномасштабного вторгнення.

Тип дисципліни: вибіркова

Рік навчання: 4

Семестр: 7

Кількість кредитів: загальна кількість годин - 120, з них лекцій - 20, семінарів - 20, cамостійної роботи - 80; кредитів ЄКТС - 4,0.

Форма контролю: залік

Викладач(і): Тамара Марценюк, кандидатка соціологічних наук, доцентка кафедри соціології t.martsenyuk@ukma.edu.ua Майже усі публікації авторки курсу знаходяться у вільному доступі на http://ekmair.ukma.edu.ua/ Онлайн курс Тамари Марценюк на Прометеусі "Жінки і чоло

Результати навчання: після проходження курсу студенти повиннi знати: основний концептуальний апарат із чоловічих студій; різноманітні прояви маскулінності у суспільстві та аспекти ґендерної (не)рівності з точки зору чоловічих студій; основні напрямки руху за права чоловіків (на прикладі США); міжнародний досвід запровадження гендерної рівності. А також повиннi вміти: пояснювати основні поняття курсу; ідентифікувати проблемні аспекти конструювання маскулінностей у різних сферах суспільного життя (зокрема, використовуючи якісні методи у соціологічних дослідженнях); формулювати причини та наслідки ієрархій між маскулінностями у західному та пост-радянському суспільствах; висловлювати та аргументувати власну позицію стосовно проявів ґендерної (не)рівності в українському суспільстві.

Спосіб навчання: денна стаціонарна

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: У результаті вивчення курсу студенти повинні знати основний концептуальний апарат із чоловічих студій; різноманітні прояви маскулінності у суспільстві та аспекти гендерної (не)рівності з точки зору чоловічих студій; основні напрямки руху за права чоловіків (на прикладі США); міжнародний досвід запровадження гендерної рівності та вміти пояснювати основні поняття курсу; ідентифікувати проблемні аспекти конструювання маскулінностей у різних сферах суспільного життя (зокрема, використовуючи якісні методи у соціологічних дослідженнях); формулювати причини та наслідки ієрархій між маскулінностями у західному та українському суспільствах; висловлювати та аргументувати власну позицію стосовно проявів гендерної (не)рівності в українському суспільстві; окрім того, передбачається, що курс спонукає студентство бути більш гендерно чутливими та толерантними у ставленні до оточуючих.

Зміст дисципліни: Метою курсу є вивчення саме чоловіків і маскулінності в рамках гендерних досліджень. Основне завдання курсу полягає у тому, аби вивчити конструювання маскулінностей у різних сферах соціального життя, ознайомити студентство із сутністю та напрямками чоловічих студій у західній та українській соціології, розкрити особливості чоловічого руху та українських національних маскулінностей. У курсі обговорюватимуться такі дискусійні проблеми, як криза маскулінності, зміна гендерних ролей та її вплив на визначення сучасних чоловічих ідентичностей, гегемонна та альтернативні маскулінності, проблематика насильства, сучасні практики татівства, маскулінність як політична категорія тощо. Особлива увага приділятиметься проблемі гендерних трансформацій на прикладі сучасних українських маскулінностей, зокрема, у контексті викликів війни і повномасштабного вторгнення. ТЕМИ ЛЕКЦІЙ Тема 1. Гендерні дослідження і чоловіки як об'єкт вивчення. Розвиток чоловічих студій і становище у 21 столітті. (2 год). Тема 2. Теоретизуючи маскулінності: гегемонна маскулінність і влада. (2 год). Тема 3. Гендерна соціалізація і чоловіки. Маскулінність і насилля (2 год). Тема 4. Гомосоціальні чоловічі сфери (на прикладі спорту) (2 год). Тема 5. Чоловіки, приватна сфера і татівство (2 год). Тема 6. Криза маскулінності. Чоловіки і здоров'я (2 год). Тема 7. Боротьба чоловіків - напрямки і розвиток чоловічого руху (2 год). Тема 8. Маскулінність як політична категорія (2 год). Тема 9. Українська національна маскулінність. Маскулінність і націоналізм (2 год). Тема 10. Маскулінність, чоловіки і війна (2 год). ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Тема 1. Чоловічі студії як напрямок гендерних досліджень (2 год). 1. Гендер, маскулінність і влада. Соціально-конструктивістські засади чоловічих студій. 2. Розвиток чоловічих студій. Гендерні, чоловічі та інші студії у порівняльній перспективі. Що вивчаються і хто займається чоловічими студіями. 3. Ознаки і теоретичні підходи до пояснення маскулінності. Суперечності і парадокси маскулінності. 4. Переосмислення досліджень маскулінності: фемінізм, маскулінність і поняття агентності та емоційної рефлексивності. Тема 2. Теоретизуючи маскулінності: гегемонна маскулінність і влада (2 год). 1. Поняття гегемонної маскулінності. Відносини між маскулінностями: гегемонія, субординація, співучасть, маргіналізація. 2. Критика та переосмилення концепції гегемонної маскулінності. 3. Негегемонні та нові маскулінності Тема 3. Гендерна соціалізація і чоловіки. Маскулінність і насилля (2 год). 1. Гендерна соціалізація і маскулінність: особливості виховання хлопчиків. 2. Агресія і насильство у житті чоловіків. 3. Результати дослідження насильства у житті українських чоловіків Тема 4. Гомосоціальні чоловічі сфери (на прикладі спорту) (2 год). 1. Формування маскулінності в інституті спорту. 2. Спорт на відтворення соціальних нерівностей. 3. Реформування спорту через переосмислення поняття змагальності. Тема 5. Чоловіки, приватна сфера і татівство (2 год). 1. Татівство як соціальний інститут і чоловіча роль. 2. Чоловіки і відповідальне татівство. 3. Поняття турботливої маскулінності Тема 6. Криза маскулінності. Чоловіки, ринок праці, стан здоров'я (2 год). 1. Криза маскулінності та підходи до її пояснення. Конструктивний і деструктивний сценарії виходу із кризи маскулінності. 2. Непристосовані: чоловіки і проблема бездомності. 3. Явище самогубства серед чоловіків, інвалідність і гегемонна маскулінність. Тема 7. Боротьба чоловіків - напрямки і розвиток чоловічого руху (2 год). 1. Чоловічий рух: світовий досвід розмаїття боротьби за права чоловіків. Основні напрямки чоловічого руху (на прикладі США): антифеміністичні та профеміністичні чоловічі організації. Роль чоловіків у забезпеченні гендерної рівності та боротьбі із гендерним насильством. 2. Гендерна рівність і права чоловіків: міфи та реальність 3. Чинники залучення українських чоловіків до чоловічих рухів на підтримку гендерної рівності. Тема 8. Маскулінність як політична категорія (2 год). 1. Критичний аналіз чоловічого політичного лідерства: дослідницьк


Рекомендована література:
Марценюк, Т. (2020). Гендерні дослідження і чоловіки як об?єкт вивчення (Розділ 1). У
"Захисники галактики": влада і криза в чоловічому світі (с. 17-33). К.: Комора.
Марценюк, Т. (2020). Маскулінність як соціально-культурний конструкт (Розділ 2). У
"Захисники галактики": влада і криза в чоловічому світі (с. 35-51). К.: Комора.
Waling, A. (2019). Rethinking masculinity studies: Feminism, masculinity, and poststructural accounts of agency and emotional reflexivity. The journal of men's studies, 27(1), 89-107.

Додаткова література:
Кон, І. (2003). Чоловіки, які змінюються у мінливому світі (Розділ "Чоловічі дослідження і парадигми маскулінності"). Незалежний культурологічний часопис "Ї", 27. https://www.ji.lviv.ua/n27texts/kon.htm
Рош, А. (2018). Перша стать. Зміни та криза чоловічої ідентичності. К.: Основи. American Men's Studies Association (about, news, resources) http://mensstudies.org/
Brod, H. (2018). The Making of Masculinities (Routledge Revivals): The New Men's Studies.
Routledge.
Connell, R. (2014). The study of masculinities. Qualitative Research Journal, 14(1), 5-15.
Ekenstam, C. (2006). The history and future of studies on men and masculinity: Some theoretical reflections. NORMA, 1(1), 6-23.
Hearn, J., Pringle, K., M?ller, U., et al. (2002). Critical Studies on Men in Ten European Countries:
(1) The State of Academic Research. Men and Masculinities, 4(4), 380-408. Hobbs, A. (2013). Masculinity studies and literature. Literature Compass, 10(4), 383-395.
Johnson, J. E., & Rosenblum, D. (2018). Rethinking qualitative methodology around masculinity.
Politics & Gender, 14(2), 288-293.
Gottzen, L. (2018). Is masculinity studies really the 'odd man out'? Norma, 13(2), 81-85. Kimmel, M. S. (1987). Changing men: New directions in research on men and masculinity. Sage
Publications, Inc.
Reeser, T. W. (2020). Concepts of masculinity and masculinity studies. In Configuring masculinity in theory and literary practice (pp. 11-38). Bril

Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття; самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: ВИМОГИ ДО ЕСЕ У рамках курсу студентки і студенти пишуть есе на тематику "Гендер, нація і війна: маскулінності у часи російсько-української війни" (прохання придумати свою тему, яка відповідає вашому проаналізованому аспекту). Запропонована тематика є доволі широкою, тому слід брати до уваги лише її певний аспект, аргументуючи, чому ви його взяли. Спробуйте виокремити одну ідею і аналітично її обгрунтувати, відповідно до тематики нашого курсу. Зокрема, можна проаналізувати певний аспект участі чоловіків у російсько-українській війні чи висвітлення цієї тематики у ЗМІ. Передбачається, що в процесі написання есе буде продемонстроване знання основної тематики курсу. Особливо візьміть до уваги літературу (зокрема, і додаткову) до останніх тем курсу. Очікується ілюстрація думок низкою прикладів із російсько-української війни: чи то текстових (цитати із медіа, наприклад), чи візуальних (посилання на які теж слід надавати). Можливе використання візуальних емпіричних даних. Посилання на джерела не обовязкові. Однак, якщо авторки і автори есе згадують інформацію з матеріалів курсу, посилання передбачається. Від есе очікується логічність, послідовність, аргументованість та грамотність викладу. Обсяг роботи: від 8 до 10 тис. знаків із пробілами (не бажано перебільшувати очікуваний обсяг, або писати замалий текст, адже це передбачатиме зниження балів). Таблиця оцінювання есе Тип роботи Максимальна кількість балів Логічна структура есе: наявність вступу, основної частини і висновків (які окремо не слід виділяти у тексті) 5 Змістовна частина есе: вдало підібрані аргументи та приклади для розкриття ідеї есе, назва роботи 10 Фахове використання термінології із чоловічих студій та література (посилання на літературу у випадку цитування чи надання певної інформації; приклади оформлення посилань на джерела - у програмці курсу) Ви повинні продемонструвати знання із саме цього курсу 10 Стилістика написання (оформлення роботи, грамотність, дотримання формальних вимог щодо обсягу тексту) 5 Разом 30 Плагіат і посилання - Запозичення у ваших текстах фраз або ідей інших авторів або авторок без належного посилання (окрім загальновідомих речей) називається плагіатом, засуджується в усьому світі і на цьому курсі карається незарахуванням есе. - Усі цитати мають бути оформлені лапками і супроводжуватися посиланням на конкретну сторінку(и) в конкретному тексті - Якщо ви перефразовуєте або переказуєте ідеї іншого автора або авторки своїми словами посилання теж необхідне (якщо доречно, то теж на конкретну сторінку(и)) УВАГА! У випадку встановлення факту плагіату під час опанування дисципліни студенти отримують оцінку "неприйнятно". Фінальна здача есе - очікування Есе подаються в електронному вигляді на платформі курсу до 17 листопада 2024 р. (24.00). Назва файлу - прізвище авторки /автора англійською мовою і рік (наприклад, Martsenyuk_2024). УМОВИ ВИЗНАЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО РЕЙТИНГУ Тип роботи Кількість балів Робота на семінарах, участь у дискусіях на основі обов'язкової літератури до курсу 30 Проміжне тестування (на основі обов'язкової літератури із перших шести тем; 10 запитань по 1 балу у форматі множинного вибору; 10 хв) 10 Ессе 30 Залік Допуск до заліку - за роботу у семестрі слід набрати як мінімум 40 балів 30 РАЗОМ 100 Порядок перерахунку рейтингових показників нормованої 100-бальної університетської шкали оцінювання в національну 4-бальну шкалу та шкалу ЕСТS За шкалою університету За національною шкалою За шкалою ECTS Екзамен Залік 91 - 100 5 (відмінно) Зараховано A (відмінно) 81 - 90 4 (добре) B (дуже добре) 71 - 80 C (добре) 66 - 70 3 (задовільно) D (задовільно) 60 - 65 E (достатньо) 30 - 59 2 (незадовільно) Не зараховано FX (незадовільно - з можливістю повторного складання) 1 - 29 F (незадовільно - з обов'язковим повторним курсом)

Мова навчання: українська