Санте Грачотті

Мовознавець-славіст, історик слов’янських літератур. Народився 1923 року в італійському місті Озімо. Почесний президент Італійської асоціації українських студій і Товариства Адама Міцкевича. Досліджуючи давню українську літературу, Ґрачотті розробив концепцію унікального українського «пан’європейського синтезу», який, на його думку, є невід’ємною частиною європейської культури, наголошує на унікальній посередницькій ролі України в діалозі між Заходом та Сходом.

1948–1953 рр. – навчався в Мілані у католицькому університеті «Сакро Куоре», працював у Державному міланському архіві.

1965–1972 рр. – завідувач кафедри слов’янської філології університету «Сакро Куоре», професор Римського університету «Ла Сап’єнца». Під його керівництвом Департамент слов’янських студій Римського університету став єдиним в Італії та Європі центром славістики, де репрезентовані практично всі слов’янські мови.

1977 р. – при кафедрі слов’янської філології Римського університету запровадив лекції з української мови, що було передумовою створення кафедри україністики (2000 рік).

1991 р. – обраний іноземним членом НАН України.

Наукові розвідки, присвячені Україні:

• «Спадок Ренесансу в українському Бароко» (Київ, 1993),
• «Українська культура ХVІІ століття і Європа» (Київ; Венеція, 1996),
• «Україна між двома Славіями та двома Європами»,
• "Культурна місія України - "Пан`європейський синтез" (2015).