Анжела Євгеньєва: «Повага викладачів до студентів – це спільна риса Могилянки та Оксфорду»

Деталі

Дата публікації: Четвер, 03 грудня 2015, 16:07

Випускниця Факультету правничих наук НаУКМА, нині – професорка Оксфордського університету Анжела Євгеньєва на зустрічі зі студентами своєї Alma Mater розповідала про особливості навчання та  дослідницької діяльності у Великобританії, про кваліфікаційні вимоги до англійських solicitors та barristers.

Наостанок вона  також розповіла про відмінності та спільні риси Могилянки та Оксфорду.

Організувало зустріч Студентське наукове товариство правників "Scholaris".

- Ті навички, які ти отримуєш у Могилянці, фактично  на 100%  можна використовувати у будь-якому іншому університеті.

Могилянка – це дуже сильний університет. Потрібно розуміти, що в Могилянку їдуть кращі студенти зі всієї України, ми всі це знаємо. Тут дуже сильні студенти, дуже сильні викладачі.

Є свої якісь мінуси: звичайно, Оксфорд і Могилянка мають зовсім  різні фінансові можливості, але ті навички, які ти отримуєш тут, фактично  на 100%  можна використовувати у будь-якому іншому університеті.

Надзвичайно важливо, що мені хотілося б виокремити – це незалежність, право вибору. Для мене після навчання в Могилянці  вже не було дивним, що можна вибирати навчальні дисципліни, можна самому визначати, чим ти хочеш займатися.

Повага викладачів до студентів – ще одна спільна риса, яку знаходиш і у Могилянці, і у Великобританії. Підхід до студентів більш  персональний, бо в нас невеликий університет, тому викладачі знають тебе особисто в обличчя. Те ж саме ми маємо в Оксфорді, в цьому сенсі університети дуже схожі. Сама атмосфера, що панує у відносинах між студентами і викладачами, дуже подібна.

Але британські викладачі працюють у зовсім інших умовах: у Оксфорді вони мають можливість займатися виключно науковою діяльністю, в Могилянці у цьому плані, звичайно, складніша ситуація, але загальний рівень студентів у Могилянці, мені здається, не поступається оксфордському.

 - Що відрізняє? Кількість бібліотек і культура ведення наукової роботи.

 У Могилянці  незрівнянно менша кількість бібліотек. Я просто відкрила  для себе бібліотеки в Оксфорді – їх там більше ста,  і оксфордські бібліотекарі є важливими і шанованими членами колективу: вони допомагають, спілкуються, проводять купу різних тренінгів і консультацій, тому що фонди бібліотек вражаючі.

Ще з відмінностей – це культура ведення наукової роботи, точніше,  яка відрізняє британський університет. Жоден документ не пишеться, як реферат (такого поняття в принципі не існує), і плагіат – це надзвичайно велика issue  в цілому контексті. Підсумовуючи, якщо ми маємо схожу з Оксфордом  свободу у виборі дисциплін (і це сильна риса Могилянки),  то порівнювати наукову частини і бібліотеки доволі складно.

- Я дуже вдячна нашим викладачам.

Викладачі, які вміють надихати, які вміють підтримати у потрібний момент – як добре, що у Могилянці працюють такі потужні люди. Скажімо, коли я збиралась подавати документи на навчання до Оксфорду, багато спілкувалася з Миколою Івановичем Козюброю, - я вважаю, що він є надзвичайним викладачем  і абсолютно на рівних може конкурувати  із топ-професорами Оксфорду. Я дуже цінувала його інтелектуальну підтримку і підказку. На факультеті багато викладачів,   які бували за кордоном на навчанні чи стажуванні – вони могли підказати, підтримати,   сказати, що це (навчання в Оксфорді) - реально. Це для мене було найважливіше.

- Дослідницьку роботу студентів в Оксфорді відрізняє інше ставлення до неї. 

Студенти можуть написати дисертацію і на бакалаврському, і на магістерському рівнях, і у докторантурі. Докторантура дуже серйозна, цілі курси читаються Research method. Крім того,  увесь процес  роботи – це 3,5 роки сидіти в бібліотеці і навчатися, читати, досліджувати, - звідси все починається, коли в тебе немає іншої роботи.

Ставлення до наукової роботи зовсім інше, мені здається, що цієї культури мені тут не вистарчало. Думаю, саме це  треба розбудовувати найбільше і найактивніше. Я знаю, що це дуже складно, але я хочу, щоб Могилянка зрозуміла: саме над цим треба працювати в першу чергу.

- В Оксфорді залишитися поза межами активного студентського життя в принципі нереально.

Мені здається, що в Могилянці студентське життя значно менше організоване, принаймні, воно не охоплює всіх і кожного. В Оксфорді залишитись поза межами  якоїсь спільноти чи ініціативи в принципі нереально.

Є чіткі речі, які можна просто скопіювати: всі ці гуртки, Freshers Fair на початку навчального року, де вони знайомлять «фрешів» з університетом і заохочують їх, Social Secretaries, Common Room . У Могилянці поки що цього немає, а організувати це можна.

 - Кілька цікавих фактів про  Оксфордський університет.

Найперше,  що потрібно знати тим, хто надумав вступати до Оксфордського університету,  - це те, що його як такого не існує: університет складається із 39 коледжів, кожен з яких пропонує власні стипендії.

Найбільш надихаюче місце тут – це бібліотеки. Вони справді особливі, адже їх нараховується близько ста, у яких зберігається 11 млн. книг. Професія бібліотекаря тут  дуже  важлива, адже вони не лише відповідають за книги, а й беруть участь у загальному університетському житті.

В Оксфорді, як і в Могилянці, не відчувається ієрархії між студентами і викладачами, вони спілкуються на рівних. Кожен студент не лише дбає про свій інтелектуальний розвиток, а й про фізичну загартованість   та займається «серйозними» видами спорту.

Щодо перевірки знань, то тут існує окрема екзаменаційна школа, де готують питання на іспити. Їх  перевіряють 2 людини, при цьому  усі роботи зашифровані. Цікаво, що на екзамени не лише приходять у мантіях, а й із різного кольору гвоздиками, що символізують їхню працю. На останній екзамен беруть червону квітку, що означає «насичена кров’ю».  Та це й не дивно, адже бакалаври складають іспити лише на останньому році навчання, тому вони справді дуже непрості.

Професорка Анжела Євгеньєва - випускниця правничих факультетів Києво-Могилянської Академії та Oxford University. У 2013 році  в Oxford University захистила докторську дисертацію, яка  була відзначена нагородою Асоціації  правничих факультетів університетів Європейських країн за краще наукове дослідження з права ЄС. Міжнародна фіскальна асоціація відзначила її дослідження серед кращих дисертацій з податкового права. За час навчання і роботи в Oxford University Анжела також отримала декілька інших академічних відзнак та стипендій.

Тепер п. Анжела Євгеньєва працює в Оксфордському університеті, де досліджує та викладає податкове право Великобританії  та право ЄС. Одночасно вона є виконавчим редактором 6-томного видання "Право Європейсьного Союзу" , що публікується Oxford University Press, та координує Оксфордську дискусійну групу з європейського права.

Зараз  пані Анжела працює над аналізом реформи системи міжнародного податкового права, а також над книгою про прямі податки в ЄС.