Анотації курсів

Викладачі

Публікації

Анотації курсів

Актуальні проблеми візуальної культури
Лекції читають провідні зарубіжні фахівці. Курс покликаний ознайомити студентів з новітніми напрямами візуальної культури.


Актуальні проблеми зарубіжної культурології
Мета курсу – висвітлення сучасних досліджень і тенденцій у західній історії та теорії культури, культурних студій. Курс оновлюється кожного року і тому не має постійної програми.


Актуальні проблеми сучасної етнокультурології
Даний курс присвячено розгляду сучасного стану теорії етносу й аналізові функціонування окремих її складників. Також розглядаються окремі аспекти функціонування етнічних культур у поліетнічних суспільствах і цивілізаційних процесах зламу ХХ–ХХІ ст.


Актуальні проблеми сучасної культурології
Лекції читають провідні зарубіжні фахівці. Курс покликаний ознайомити студентів з новітніми напрямами cultural studies.


Антична культура


Антична культура


Антична культура
Сучасні узагальнені уявлення про морфологію та динаміку розвитку античної культури, органічне поєднання синхронії і діахронії історико-культурологічного аналізу топіки цієї культури. Типи духовної діяльності, ментальність, картина світу античного соціуму, характер його системи цінностей, логіка античної культури як цілісної системи. Основні культурні феномени, реалії, факти й постаті історії античної культури, феноменологія культури. Специфіка авторського проекту даного курсу – визнання фундаментального значення явища античного полісу (єдність соціогенезу та культурогенезу), політеїстичної ментальності й ігрового принципу агоністики для реконструкції давньогрецької культури як цілісності.


Арт-менеджмент


Археологія та давня культура
Закономірності й тенденції розвитку культури давнього людства до античного часу на території зарубіжної Європи, до часів Київської Русі та до часів Великих географічних відкриттів у Новому світі в країнах Азії й Африки. Культурно-історичні та природно-кліматичні епохи, їхні періоди й етапи. Спільні закономірності розвитку давньої та сучасної культури, еволюційний і циклічний розвиток культури. Археологічні джерела і методика визначення культурно-історичної цінності пам’яток давньої культури, проведення їхньої первинної наукової фіксації. Передбачено двотижневу археологічну практику.


Архітектура міста як текст
Учасники спецкурсу ознайомляться зі специфікою архітектури та містобудування як виду мистецтва та як суспільного феномену, а також опанують основні підходи до аналізу архітектурних творів. Вони ознайомляться з основними поняттями та принципами архітектури (що таке архітектура, поняття ордеру і стилю, принципи формотворення та сприйняття архітектурних об'єктів), з історією та сучасними проблемами містобудування (суспільними, функціональними й естетичними концепціями планування міст і створення архітектурних ансамблів), а також з розвитком архітектурних напрямків ХХ ст.(від конструктивізму, функціоналізму та органічної архітектури до основних напрямків постмодернізму).


Візуальні джерела в роботі історика
Ознайомлення студентів із таким напрямком як історія мистецтва й аналіз художніх творів, а також з потенціалом впровадження візуальних джерел до контексту історичного дослідження. Основними завданнями курсу є представити студентам розвиток видів та жанрів образотворчого мистецтва у їх історичному становленні, артикулювати основні дискусійні вузли, пов'язані з проблемами аналізу творів образотворчого мистецтва; показати можливість використання візуальних текстів (зокрема живопису, графіки чи скульптури) у роботі історика, ознайомити із досягненнями сучасної історіографії у цій галузі.


Вступ до історичної танатології


Вступ до теорії культури
Основні поняття, проблематика, структура і методи сучасної культурологічної науки. Етапи становлення культурологічного знання від античності до сучасності, місце культурології в системі гуманітарних наук, її практичне значення для розвитку національної культури, побудови громадського суспільства.


Гостьовий курс
Курси провідних фахівців, які не планувалися заздалегідь. Тематика і навантаження таких курсів узгоджується по факту виникнення можливості їх організації


Джерела та методи дослідження українського Бароко


Дохристиянський світогляд давнього населення України
Форми духовно-практичного опанування світу. Формування та періоди розвитку світогляду. Загальні тенденції й основні риси еволюції світосприйняття. Давні уявлення про основні прояви космосу в житті суспільства. Розвиток світогляду праслов’ян, трищаблеве і конічно-ієрархічне моделювання пантеону. Релігійний культ східних слов’ян. Генотеїстичні та пантеїстичні тенденції в світогляді давніх слов’ян. Суть ритуально-культової практики. Поховальний обряд: еволюція змісту та специфіка. Аспект давньохристиянського світогляду в давньоруському мистецтві.


Екранні мистецтва та візуальна культура


Експозиційне мистецтво


Етнокультурні процеси давньої Східної та Північної Європи
Походження мистецтва. Мистецький світ хліборобів трипільської культури. Жіночі образи Трипілля. Монументальна поховальна архітектура та скульптура давніх скотарів. Еротика давнього мистецтва. Образний аскетизм і знакова система доби бронзи. Естетика та символіка давнього посуду. Кам’яна Могила – скарбниця давнього мистецтва України. Арійська проблема й історія її дослідження. Класифікація індоіранських мов. Найдавніші іранці за даними археології. Археологічні культури: Середній Стіг, Ямна, Катакомбна, Зрубна. Скотарство як двигун розселення індоіранців у Євразії. Арії Індії та Ірану за Ригведою і Авестою. Номадизм. Археологічні дані про кіммерійців, скіфів, сармаів. Середньовічні іранці та їхній вплив на україногенез. Іранські релікти в українській традиційній культурі.


Етнологія
Курс має на меті дати студентам можливість отримати всебічне уявлення про етнос як цілісну та самодостатню систему. Етнос і його культура виокремлюються в якості складного комплексу різних за характеристиками та функціональними особливостями компонентів. Увагу приділено теоретичним проблемам (теорія етносу, її понятійний апарат; методика і методологія, етнічна історія; етнічна психологія тощо) та розглядові окремих явищ і компонентів етнічної культури (етнічне мистецтво та його специфіка; соціальна структура; зв’язки, комунікації і знакові системи; традиційний світогляд; обрядність тощо).


Загальна історія мистецтв
Загальні уявлення про основні тенденції розвитку мистецтва від його зародження до сучасної епохи. Теоретичні питання мистецтва як особливої форми ставлення людини до світу.


Загальна теорія культури
Основні поняття і концепції теорії культури. Феномен культури. Структура сприйняття і творення дійсності. Свідомість і підсвідоме. Тіло і символ. Знак, образ і міф. Архетика культури. Механізм культури. Традиція, ритуал, свято. Тема смерті в історії культури. Містичне в культурі. Культура і влада.


Іконологія та іконографія


Індійська культура
Індологія як наукова дисципліна. Основні культурні регіони Індостану. Народи і мови Індії. Культурні зв’язки з іншими регіонами світу. Археологічні культури Індії. Історія індійської культури, основні історико-культурні епохи. Структура традиційного індійського суспільства. Релігійно-філософські вчення, література й мистецтво Індії. Культура Індії в XX ст.


Ісламська культура
Витоки та генеза ісламської культури, її релігійні засади. Культура «мусульманського відродження». Експансія ісламської культури доби середньовіччя. Архітектура. Орнаментальність. Арабська література і філософія. Занепад та «консервація» ісламської культури. Сучасний іслам.


Історична антропологія
Курс складається з трьох модулів: перший присвячено витокам історичної антропології, другий – її методологічним засадам, третій – основним темам дисципліни. Обговорення відмінностей та евристичної цінності таких підходів до історичного аналізу, як «подієва історія», «історія структур», «тотальна історія», «мікроісторія». Історія становлення «Школи Анналів», а також її фундаментальні концепти: «ментальність», «соціальна історія», «великі протяжності». Курс побудовано на оригінальних франкомовних джерелах.


Історія декоративно-прикладного мистецтва
Народне мистецтво як частина культури. Декоративно-прикладне мистецтво. Проблема розвитку народної культурної традиції, яка включає в себе і мистецьку, і світоглядну частини. Курс розраховано на всіх, хто цікавиться символікою народного мистецтва, школами та напрямами його розвитку, а також статусом декоративно-прикладного мистецтва в загальнолюдському контексті.


Історія кіно


Історія кіно


Історія костюму та моди
Дослідження тенденції взаємоіснування різних культур і напрямів суспільної свідомості через функції костюму в суспільстві.


Історія культури Європи
Реконструкція шляхів культурного розвитку європейського соціуму, метаморфози культурної свідомості Європи від архаїчної стадії до сучасної. Сукупність циклів окремих культурних епох (античність полісна, античність імперська, середньовіччя тощо). Культурна самосвідомість і культурна реальність. Антропологічна проблематика культур. Складність і суперечливість культурних процесів та становища людини в культурі. Феноменологічне багатство (явищ, подій, фактів, «емпірики») європейської культури в його символічному значенні. Історико-культурні праці Буркгардта, Ніцше, Гейзінґи, Ле Гоффа, Дюранта, Суходольського, Бахтіна та ін.


Історія містичних вчень Сходу та Заходу
Езотеризм, містицизм, окультизм як явища культури. Зв’язок містики з релігією й наукою, епістемологічний статус і специфіка позанаукового знання. Історія й основні засади містичних та езотеричних учень: гностицизму, йоги, тантризму, буддистської езотерики, даосизму, каббали, хасидизму, суфізму, християнської містики. Неоспірітуалізм ХІХ–ХХ ст. Наукові підходи до аналізу містичних учень (К.-Ґ.Юнґ, С.Ґроф, М.Еліаде). Містика в сучасній культурі


Історія музичного мистецтва
Основні естетико-музичні напрями світового мистецького процесу від античності до сьогодення. Найвидатніші композитори розглядаються з точки зору генеральних стильових течій і драматургії, музичної концепції конкретних творів. Передбачено прослуховування уривків музичних творів, а також відеоперегляд шедеврів світової класики.


Історія повсякденного життя в ранньомодерновій Європі


Історія світової культури


Історія українського кіно
Предмет курсу – комплексне вивчення українського кіно як індустрії та мистецтва, починаючи з 1893 року, коли Йосип Тимченко в Одесі винайшов (ще до братів Люм’єр) кінознімальний і кінопроекційний апарати. Розглядаються кінематографічні пріоритети України, які закономірно увінчалися світовим визнанням фільму «Земля» О.Довженка (увійшов до 12 кращих фільмів усіх часів і народів), десятками міжнародних нагород, що здобув фільм «Тіні забутих предків» С.Параджанова та ін. Курс передбачає студії над візуальною мовою та стилістикою українських фільмів усіх видів (ігрове, документальне, науково-популярне, анімаційне), різного художнього спрямування і смислового наповнення. Досліджуються найцікавіші фільми, творчість окремих режисерів, операторів й акторів. Історія українського кіно – це двічі повторений (у 20-х та 60-х роках) «золотий вік», який кожен раз закінчувався погромом та заборонами, що також є невід’ємною її частиною.


Історія української архітектури: канон і контекст (огляд історії та теорії )


Історія української культури


Історія української культури


Історія української культури


Історія української культури


Історія української культури
Історія культури України від архаїчної доби й до сьогодення. Специфічні риси формування комплексу української культури. Періодизація, основні тенденції, закономірності й особливості культури України в окремі періоди та в різних регіонах у контексті світової цивілізації.


Історія української культури
Історія культури України від архаїчної доби й до сьогодення. Специфічні риси формування комплексу української культури. Періодизація, основні тенденції, закономірності й особливості культури України в окремі періоди та в різних регіонах у контексті світової цивілізації.


Історія української культури
Історія культури України від архаїчної доби й до сьогодення. Специфічні риси формування комплексу української культури. Періодизація, основні тенденції, закономірності й особливості культури України в окремі періоди та в різних регіонах у контексті світової цивілізації.


Канон і контекст: огляд історії та теорії архітектури


Канон тіла в культурі
Феноменологія тілесності (Мерло-Понті), культурно-історичні типи тілесності (школи історичної антропології) та психоаналітичні підходи до розв’язання проблеми тілесності. Питання тілесної поведінки, тілесної схеми, взаємозв’язку тіла і мови, Я-концепція. Окремо аналізуються питання співвідношення тілесності й ідеології (Біон, Анзьє).


Кваліфікаційна робота
Дипломна робота в kmbs - це Ваша інноваційна ідея та її реалізація для існуючої компанії чи компанії, яку планується створити. Проект реалізації має базуватися на реальних умовах бізнес-середовища. Мета проекту - створити та реалізувати інноваційну ідею на базі дослідження стану ринку і діяльностї компанії, що включає фінансові, маркетингові, стратегічні тощо аспекти.


Київ та кияни
Історія і культура Києва. Окремі аспекти історичного та культурного розвитку міста, культурні традиції, що склалися в середовищі киян, легенди, які виникли про Київ і його населення, історична топографія міста. Історичні особи, пов’язані з Києвом, а також подіями ХІХ–ХХ ст.


Китайська класична культура
Історико-географічне підґрунтя виникнення, формування та розвитку китайської культури. Духовні й матеріальні аспекти класичної культури Китаю. Різні філософські та релігійні напрями, основні види китайського класичного мистецтва.


Кіномистецтво
Феномен кіно, виникнення та етапи розвитку; специфіка кіно як виду мистецтва. Значення аванґарду для становлення кіно; поетичний реалізм. Експресіонізм у кіномистецтві. Вираження внутрішнього світу людини в «німому кіно». Течія «неореалізму». Українське поетичне кіно. Курс супроводжується переглядом фільмів та зустрічами з провідними діячами кіно.


Культура Відродження
Ренесанс як певний часовий locus й емпірична реальність, як унікальна структура (модус) культурної свідомості, як культурологема. Реалії італійського Ренесансу від Петрарки до так званого Sacco di Roma. Поняття: класицизм, гуманізм, риторика, традиція, інновація, творчість, особистість, індивідуалізм, «інтелігенція». Спектр авторів від найавторитетніших класиків жанру (Ж.Мішлє, Я.Буркгардт, Й.Гейзінґа) до сучасних істориків культури Ренесансу (Е.Гарен, Л.Баткін та ін.).


Культура доби Бароко
Епоха Бароко як важливий чинник постсередньовічного розвитку європейського суспільства і формування культурної свідомості Нового часу. Традиція вивчення та інтерпретація доби Бароко як окремої історико-культурної доби. Особлива увага зосереджується на людині Бароко – її психології, емоційному та духовному житті, художній експресії, а також на матеріальних чинниках її існування (так звана фізіологія Бароко). Проблематика таких характерних для Бароко явищ, як гіперрелігійність проторенесанс, наукова революція, занепад народно-карнавальної культури, розвиток у XVII ст. соціокультурного типу буржуа. Окремо розглядаються італійське Бароко та французький «барочний класицизм».


Культура доколумбової Америки
Основні тенденції розвитку культури на американському континенті від появи там найдавнішої людини до завоювання європейцями. Спроба поєднати періодизацію культури Америки з основними змінами клімату та близькосхідно-європейським культурно-історичним циклом. Точки зору на проблему зв’язків між населенням Америки і Старого світу в доколумбову епоху. Аналіз культури основних центрів давніх цивілізацій Нового світу.


Культура Європи Нового Часу
Проблеми ідентифікації культурно-історичних епох. Симбіоз культурних стилів та критерії їхнього визначення. Пізній Ренесанс і маньєризм. Естетика Бароко. Класицизм. Просвіта. Культурний клімат наполеонівської доби. Романтизм. Ідеологічні системи індустріального суспільства. Декаданс і перехід до модернізму.


Культура Європи середніх віків
Феномен західноєвропейської середньовічної культури. Її періодизація, комплексне визначення, поняттєвий апарат дослідження. «Каролінгський ренесанс», романський стиль і готика; культурологічний «вибух» у XII ст. та роль у ньому куртуазної (рицарської) субкультури; міста й університети; «контркультура»; специфіка пізнього середньовіччя і проторенесансу.


Культура повсякдення народів світу


Культура радянської доби
Адекватна історична перспектива епохи протистояння аванґарду, шістдесятництва, інших культурних явищ світового рівня специфічному локальному ідеологічному комплексові ленінізму-сталінізму-соцреалізму. Портрет епохи вимальовується через діахронний розгляд мистецтва, архітектури, кінематографа, політичної культури й повсякдення 1917–1991 рр.


Культура США і Канади XVI-XXст.


Культура та влада
Соціокультурні аспекти владних відносин. Природа влади та механізми її реалізації; проблеми у галузі політичної свідомості, політичної культури і комунікації. Аналіз еволюції владних відносин і розвитку суспільної свідомості в радянському та пострадянському суспільстві.


Культура та цивілізація


Культура та цивілізація
Актуальні проблеми розвитку світової цивілізації в культурному аспекті. Співвідношення понять «культура» і «цивілізація». Формування локальних і регіональних цивілізацій, внутрішня соціокультурна природа основних із них (давньоєгипетська, антична тощо). Закономірності становлення і природа сучасної світової макроцивілізації, місце в ній України та інших держав Центрально-Східної Європи.


Культура Японії
Історія формування японської культурної традиції, її загальні принципи, окремі напрями культури, мистецтва та духовної системи національного світосприйняття.


Культури класичного Сходу
Формування класичної культурної традиції країн Сходу. Аспекти східної культури як в академічному контексті, так і в сучасному повсякденному житті народів Сходу. Формування у слухачів чіткого поняття про підстави складання специфічного світосприймання і світобачення народів Сходу, що неминуче в умовах засилля псевдосхідної культури в західних країнах та Україні


Культурна історія французької гуманітаристики XIX ст. - початок ХХ ст.
Актуальні проблеми розвитку світової цивілізації в культурному аспекті. Співвідношення понять «культура» та «цивілізація». Формування локальних та регіональних цивілізацій, внутрішня соціокультурна природа основних із них (давньоєгипетська, антична тощо). Закономірності становлення та природи сучасної світової макроцивілізації, місце в ній України та інших держав Центрально-Східної Європи.


Культурологія


Культурологія
Курс знайомить студентів із культурною спадщиною людства, дає можливість побачити характерні риси й відмінності різних етнокультурних типів, засвоїти основні універсальні механізми культури етносів і націй, навчає вільно оперувати теоретичними конструкціями і поняттями культурології та історії світової культури, розглядати власну національну культуру в контексті світової. Розглядаються твори найкращих представників світової культурології: О.Шпенглера, А.Тойнбі, Ч.Хейзінги, Б.Малиновського та ін., що сприятиме орієнтуванню студентів у найвагоміших досягненнях світової культурологічної думки.


Культурологія
Курс знайомить студентів із культурною спадщиною людства, дає можливість побачити характерні риси й відмінності різних етнокультурних типів, засвоїти основні універсальні механізми культури етносів і націй, навчає вільно оперувати теоретичними конструкціями і поняттями культурології та історії світової культури, розглядати власну національну культуру в контексті світової. Розглядаються твори найкращих представників світової культурології: О.Шпенглера, А.Тойнбі, Ч.Хейзінги, Б.Малиновського та ін., що сприятиме орієнтуванню студентів у найвагоміших досягненнях світової культурологічної думки.


Культурологія
Курс знайомить студентів із культурною спадщиною людства, дає можливість побачити характерні риси й відмінності різних етнокультурних типів, засвоїти основні універсальні механізми культури етносів і націй, навчає вільно оперувати теоретичними конструкціями і поняттями культурології та історії світової культури, розглядати власну національну культуру в контексті світової. Розглядаються твори найкращих представників світової культурології: О.Шпенглера, А.Тойнбі, Ч.Хейзінги, Б.Малиновського та ін., що сприятиме орієнтуванню студентів у найвагоміших досягненнях світової культурологічної думки.


Курсова робота (культурологія)


Курсова робота (культурологія)


Курсова робота (культурологія)
Завдання курсової роботи – прищепити студентам навички самостійної праці (робити огляд наукової літератури, аналізувати різні підходи, формулювати власні висновки).


Курсова робота з сертифікатної програми "Мистецтвознавство"


Курсова робота з сертифікатної програми "Музеєзнавство"


Магістерська робота
Підсумок опанування змісту дисциплін навчального плану. Студент мусить проявити здатність до наукового пошуку, аналізу наукової літератури, постановки і вирішення теоретичних питань.


Масова культура
Розглядається еволюція концепції класової культури від ціннісної прозорої антитези «культура» особистості – споживацька «культура» до сучасної комплексної картини цього явища.


Методи реконструкції давньої культури
Достовірність і глибина наших знань про давню культуру визначається методами, завдяки яким вони здобуті. Тому проблема методів є вирішальною для кожного дослідження, предметом якого стають матеріалізовані рештки людської діяльності. Мета курсу полягає у тому, щоб познайомити з історією становлення сучасних методів аналізу решток людської діяльності та на практиці навчити студентів основам цих методів. Центральне місце з-поміж них посідає типологічний метод, проблема розпізнання образу. Неможливість створення глобальної типології змушує розробляти локальні її версії. Вони поділяються на реконструкцію світогляду, етнічних відносин, соціальної структури, економічних систем та ін. Послідовність та закономірності розвитку зазначених методів обумовлені загальними законами розвитку науки.


Методика викладання культурологічних дисциплін в середніх закладах освіти*


Методологічний практикум


Методологія наукового дослідження


Місто і городяни: культура повсякдення


Місто як об`єкт спеціалізованого та загальнокультурного дискурсів


Музеєзнавство
Музеєзнавство як наукова дисципліна. Музейний предмет. Сучасна теорія підсистеми «домузейні форми нагромадження та використання історико-культурних цінностей – музей». Формування музеїв. Музейна справа в Україні і за кордоном. Особливості комплектування, обліку, збереження і наукового вивчення музейних зібрань. Експозиційна робота музеїв. Специфіка науково-освітньої роботи музеїв. Екскурсія як основна форма науково-освітньої роботи музеїв. Музейне будівництво.


Музеї світу


Музейна археологія
В рамках системно-комунікаційного підходу до вивчення музейної справи характеризуються предмети музейного значення і домузейні форми нагромадження історико-культурних цінностей у первісні та часи стародавніх суспільств. Висвітлюються особливості становлення археології як науки й організація музеїв в Україні, основні тенденції їхнього розвитку. Значну увагу приділяється науково-фондовій та експозиційній роботі археологічних музеїв.


Музейна справа в країнах Америки
Специфіка музейництва в країнах Америки. Визначні сучасні музеї. Загальна характеристика організаційної системи музейної справи, принципи та зміст діяльності музеїв. Впровадження результатів наукових досліджень у практику музейництва.


Музейництво в країнах Центральної та Західної Європи
Особливості розвитку музейництва в різних регіонах світу. Історичний і сучасний досвід музейної справи в країнах Центральної та Західної Європи. Музейна політика й музейне законодавство. Музеєзнавча періодика. Стратегія музеєзнавчих досліджень.


Музейні фонди: основні напрямки та специфіка діяльності
Загальна характеристика музейного фонду України. Структура музейного зібрання. Склад і типологія фондів різних музеїв. Джерела, етапи та методи комплектації. Документування під час комплектації. Облік фондів музеїв. Фондова документація. Наукова паспортизація і каталогізація. Вивчення музейних зібрань й окремих предметів. Методика атрибуції. Збереження музейних зібрань. Консервація та реставрація.


Музика як засіб творчого розвитку
Розвиток творчих здібностей студентів, покращення їхнього сприйняття навчального матеріалу за допомогою музики. Авторська програма впливу музики на інтелектуальну діяльність знайомить із різними методиками актуалізації навчального процесу і спрямована на розвиток сприйняття реактивності уваги, уяви. Активізація творчого мислення проявляється не тільки у використанні відомих уявлень, понять, операцій, а й дозволяє втілювати нові образи, способи вирішення завдань, свідомо видозмінювати структуру питань, що вивчаються, осягати явище у всіх його проявах.


Наукове письмо
Семінар розрахований на студентів-культурологів першого-другого року навчання. У ньому викладаються формальні і концептуальні основи наукового письма у сфері гуманітарних наук, виробляються практичні навички критичного мислення та дисципліни викладення думки, пояснюється специфіка і способи роботи з науковою літературою, тощо. Курс має допомогти студентам зробити більш осмисленим їх перший досвід наукового письма.


Основи атрибуції та експертизи художнього твору


Основні поняття історії культури
Загальнотеоретичний вступ до всіх дисциплін історико-культурного циклу, які студенти вивчають на бакалавраті. Курс знайомить з проблематикою формування історії культури як наукового жанру та сучасними уявленнями про її статус у системі гуманітарного знання, формами історико-культурних досліджень, типами культурологічного знання в контексті практик "нового історизму". Історія культури розглядається як продукт розвитку історичного знання західного типу на етапі якісних змін і наукових революцій (змін парадигми) XIX-XX ст., що зумовлюють розширення предмету історії, її тематичного розмаїття і дослідницьких можливостей. Особливе місце посідає знайомство з творцями історії культури - їхніми науковими біографіями, творчими доробками та стилями історико-культурного письма.


Особистість в культурі Заходу в постметафізичний період
Специфіка бачення особистості у західній культурі другої половини XX ст., опанування проблематики найвпливовіших теорій особистості. Особливий наголос робиться на художній літературі, критиці та мистецтві.


Пам`яткознавство та охорона пам`яток історії і культури
Теоретичні основи пам’яткознавства. Історія та практика українського пам’яткознавства. Місце охорони позамузейних пам’яток історії і культури в системі музейництва. Завдання музеїв у питанні охорони пам’яток; зміст, форми, засади їхньої діяльності в цій сфері.


Політична культура
Сутність, структура і функції політичної культури. Історичні типи політичної культури та їхній взаємозв’язок. Особливості української політичної культури. Закономірності політичної соціалізації.


Політична теологія православного світу


Порівняльна етнологія
Теорія і практика сучасних компаративістських досліджень у галузі європейської етнології (етнокультурології, соціальної антропології). Феномен української етнічності (як наслідок процесів акультурації, дифузії, культурних контактів і взаємовпливів) розглядається крізь призму проблем загальноєвропейської етнічності історії. Спільне і відмінне в розвитку етнічних традицій європейських народів, особливості східноєвропейського етнокультурного ареалу, його регіонального та локального розмаїття. Порівняльний аналіз важливих характеристик матеріальної і духовної культури українців та їхніх найближчих сусідів і етнокультурних партнерів.


Постмодернізм


Постструктуралізм


Практика дослідницька (етнологічна)


Практика дослідницька (музейна)


Практика музейна (ознайомча)


Практика навчальна (археолого-культурологічна)


Практика одна з трьох: 1.дослідницька (етнологічна); 2.дослідницька (музейна); 3.педагогічна


Практика педагогічна


Практика переддипломна


Проблема автентичності культурної інтерпретації
На прикладі різних за походженням і методикою реконструкцій поеми М.Гоголя «Мертві душі» (поетики творчості, формальних, семіотичних, гіперконсистуальних, композиційних та ін.) демонструється значущість автентичності застосування методології «локальних стратегій творчого запозичення» в умовах принципової неможливості остаточного подолання читацького міфу «Мертвих душ».


Психоаналіз і культура
На основі розгляду першоджерел та подальших критичних розвідок психоаналіз подається як культурний феномен, як культуротворний фактор і як культурологічна дослідницька парадигма. Мета курсу – сформувати цілісне уявлення про психоаналіз, як про явище, що виникло й розвивалось у відповідь на потреби культури; його вплив на актуальні трансформації культури та на схеми інтерпретації її розвитку.


Релігійно-культурні традиції на теренах України
Планується простежити й проаналізувати витоки, розвиток і взаємодію різних релігійно-культурних традицій, що певним чином вплинули на формування українського світогляду та менталітету. Релігійність як важливий чинник сучасного культурно-політичного життя України. Хронологічні межі викладу: від первісних часів до сьогодення. Виклад матеріалу ґрунтується на принципах історизму й конфесійної неупередженості.


Світова культура


Семіотика культури
Передісторія, історія, різноманітні модифікації та принципи застосування підходу до культури, як до розгалуженої сукупності знакових систем комунікації. Формування уявлення про природу знака, причини знаковості у культурі, вміння розпізнавати прояви знакових систем на свідомому та підсвідомому рівнях у «мовах культури» різноманітного характеру – від музики, кіно, образотворчого мистецтва і літератури до рольових ігор та соціальних інтеракцій.


Соціальна і культурна антропологія
Еволюція предмета і методу соціальної та культурної антропології під впливом філософії культури, мовознавства і структурної лінгвістики, психології, соціології, системних моделей. Функціональні, структуралістські та постструктуралістські напрями в культурній і соціальній антропології.


Соціальна культурологія


Соціокультурний розвиток людства


Соціокультурний розвиток людства


Соціокультурний розвиток людства


Стародавні цивілізації Сходу


Стародавні цивілізації Сходу
Історія культури цивілізацій Близького та Середнього Сходу від часу їхнього виникнення до доби синтезу давньосхідної духовної спадщини і досягнень античної цивілізації. Історія культур Давнього Єгипту та Месопотамії, давньоіудейська й зороастрійська релігії.


Структурний аналіз художнього твору
Історія, теорія, художня критика дають навички самостійного аналізу творів образотворчого мистецтва як художньої форми. Структура курсу підпорядкована потребі наблизити його слухачів до самостійної мистецтвознавчої практики.


Структурний психоаналіз у культурології


Сучасна культура Заходу
Сучасна культурна ситуація на Заході. Універсали культурних самоописів. Етапи європейської культури XX ст. Модернізм. Символічна революція в культурі XIX ст. Тоталітарність, мова, влада. Міфологема «кризи культури». Домінуючі інтелектуальні моди після Другої світової війни. Контркультура. Постмодерна свідомість.


Сучасне мистецтво: концепції та практика
Філософські засади парадигми модернізму (класичного аванґардизму). Історія формування мистецьких напрямів модерного мистецтва: сезанізм, кубізм, фовізм, експресіонізм, сюрреалізм тощо. Український класичний аванґард. Концепції абстракціонізму К.Малевича, В.Кандинського. Етнічні підвалини модерністського пошуку А.Архипенка. Виробниче мистецтво О.Родченка. Злам модерністської парадигми – формування системи постмодернізму. Естетика потворного, категорії підсвідомого в творчості українських постмодерністів; світовий досвід.


Сучасні теорії культури
Розглядаються найважливіші соціологічні, психологічні, історико-цивілізаційні, семіотичні, антропологічні моделі культури, що мали вплив на розвиток культурології впродовж усього ХХ ст. і зберігають його досі.


Сучасні цінності очима ранньомодерних українців


Східнохристиянська культура
Трансформація Pax Romana у Pax Christiana. Становлення східнохристиянської цивілізації. Візантійська екуменічна доктрина та система влади. Колізії ранньовізантійського світогляду: язичницький неоплатонізм й християнська патристика. Розвиток догматичного богослов’я і концепції провідних єретичних рухів. Схизма церков. Pax Orthodoxa. Доба іконоборництва і принципи формування візантійської естетики. Характерні риси «класичного» візантінізму. Спектр ідей у пізній Візантії: ісіхазм і візантійський гуманізм. «Візантійська співдружність» країн Східної і Південної Європи. Київська Русь як субцивілізація східнохристиянської макроцивілізаційної системи. «Північна Фіваїда» Московського царства. Візантійська культурна спадщина у Європейській цивілізації.


Теорія і практика виставкової роботи
Виставка – одна з важливих форм діяльності музею. Особливості та специфіка організації виставок: постійних, тимчасових, тематичних. Курс орієнтовано на тих, хто цікавиться музейною справою, і дає можливість опанувати різні способи та методи організації виставок.


Традиційні культури Африки, Австралії та Океанії
Традиції та інновації в культурі. Типологія основних елементів традиційної культури. Історія дослідження традиційних культур Африки, Австралії та Океанії. Традиційне господарство й соціальна організація. Образно-понятійні структури світогляду. Міфи, обряди, вірування, манери поведінки. Мистецтво.


Туризм та екскурсійна справа
Туристична діяльність завжди була і є невід’ємною частиною людського соціуму, а тому заслуговує на всебічний розгляд як у ретроспективі, так і в перспективі. Туристична подорож полягає не тільки у фізичному переміщенні, а й, передусім, в культурному середовищі шляхом безпосереднього контакту з реаліями іншої традиції. Водночас в умовах глобалізації туристична подорож сприймається як нова грань власної культури, бо включає інші країни до притаманного соціокультурного середовища подорожуючого. Людина, що пізнає світ у такий спосіб, не тільки спостерігає, а й особисто розшифровує зміст пам’яток і пам’ятних місць, отже, здійснює процедуру герменевтичного розкодування культурних символів. Розуміння світу в туристичній подорожі переживається екзистенційно, на власному досвіді, а не кількісно-інформаційно, як це відбувається під час іншого виду діяльності. Значною мірою успішна реалізація факту прилучення до чужоземних «культурних галактик», а також сприйняття ціннісних орієнтирів у межах своєї культури, які об’єднують людей в єдину соціокультурну спільноту, залежить від особистості посередника – гіда-екскурсовода, від його інтелектуального рівня, ідейно-світоглядного спрямування та фахової майстерності. Отже, пропонований курс насамперед стосується галузі практичної культурології.


Туризм та екскурсійна справа


Українська і світова культура


Українське мистецтво: теорія, історія, критика
Поглиблене вивчення вітчизняного образотворчого мистецтва як в контексті національних особливостей, так і з огляду на художньо-стильові зв’язки з європейською традицією. Ознайомлення з теоретичними проблемами мистецтвознавства та художньою критикою України.


Філософія гуманітарного знання
4 трим., 4 год./тиж., іспит, 2 зал.б. Нормативний курс для студентів МП гуманітарних спеціальнстей , у межах якого розглядаються питання доведення філософської герменевтики Г.-Ґ.Ґадамера до рівня основи і переосмислення гуманітарного мислення взагалі; подається критика ідеології існування загальних методологій гуманітарного знання (Е.Касірера, Е.Гуссерля, В.Дільтея); вивчаються питання феноменологічної реформи структурної антропології, психоаналізу, семіотики в герменевтичному проекті єдиної моделі інтерпретації культури (П.Рікер); аналізуються питання еволюції моделей гуманітарного знання М.Фуко, філософські засади "нового історицизму" (наративізм - А.Данто) тощо.


Філософія та методологія наукового пізнання
Аналіз еволюції філософської науки від дисциплінарних моделей наукової теорії в контексті критики метафізики до моделей наукової теорії в контексті критики постмодернізму.


Формальна мова сакрального мистецтва


Франкфуртська школа
Ідеї Франкфуртської школи як впливової течії європейської гуманітарної думки XX ст. Основні етапи становлення і розвитку школи. Соціологічні і культурологічні концепції Т.Адорно, М.Хоркхаймера, Г.Маркузе, В.Беньяміна, С.Фромма, Ю.Габермаса. Сучасні рецепції ідей франкфуртців.


© 2012-2017 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна