Анотації курсів

Загальна інформація

Викладачі

Публікації

Анотації курсів

Анатомія людини
Особливості будови опорно-рухового апарату, кісток і м’язів, дихальної системи, органів травлення, сечостатевої системи, залоз внутрішньої секреції, серцево-судинної, нервової систем, сенсорних апаратів, рецепторів, аналізаторів.


Анатомія рослин
Особливості будови клітини та рослинних тканин, будова і розвиток вегетативних органів, анатомія насінин і плодів, методи анатомічних досліджень.


Анатомія та еволюція нервової системи людини
Курс спрямований на вивчення анатомічної будови та основ функціонування нервової системи в цілому та її окремих частин. Розглянуто будову головного та спинного мозку, периферійної нервової системи та органів чуття. Приділено увагу локалізації функцій пізнання, руху, соматичної, зорової, слухової чутливості , основних мовних центрів в корі головного мозку. Висвітлено процеси формування нервової системи в онто- та філогенезі.


Анатомія та фізіологія людини
В курсі в систематичній формі представлено загальнобіологічні узагальнення про особливості будови і функціонування організму людини, спадковість та мінливість, регуляторні механізми, процеси розмноження, ембріогенезу, еволюції та генетики людини.


Антропологія
Змістом курсу є переважно фізична археологія. Вивчаються етапи та процеси становлення людини як біологічного виду. Розглядаються зміни у параметрах людського тіла в історичному часі, адаптаційна взаємодія людини як біологічної істоти з природним середовищем та культурним середовищем соціуму. Розглядається расова варіативність та пов'язані з нею адаптаційні потенції людини.


Антропологія


Біоетика та біобезпека новітніх технологій
Курс охоплює історичний розвиток, предметне поле та соціально-правові проблеми біоетики. Біоетика розкривається як міждисциплінарна галузь знань, спрямована на виявлення, вивчення та осмислення проблем біомедичної практики та біологічних досліджень з моральної , філософської та соціально-правової точки зору. Особливістю зазначеного курсу є розгляд біоетичних проблем у контексті конкретно-наукової діяльності біолога - дослідницької та експериментальної роботи.


Біоетика та біобезпека новітніх технологій


Біоіндикація
Завдання курсу – ознайомити з організмами, присутність яких, кількість або особливості розвитку, слугують показниками природних процесів, умов чи антропогенних змін середовища.


Біоінформатика
У найзагальнішому визначенні біоінформатика є комплексом підходів до аналізу результатів біологічних експериментів. Курс складається із семінарських та практичних занять, на яких буде поставлено певні задачі з експериментальної біології та надано підходи, методи, прийоми для їхнього вирішення сучасними методами обчислювальної техніки, які забезпечуються спеціалізованими комп'ютерними програмами. У курсі надано базові визначення з біоінформатики та алгоритми, які дають змогу працювати з матрицями біологічних даних.


Біологічні основи інфекційних процесів
Мікрофлора людини. Мікробні екосистеми людини. Мікробні інфекції людини і тварин. Зміни нормальної мікрофлори людини під впливом несприятливих факторів. Основні групи збудників інфекційних хвороб. Патогенні й умовно-патогенні мікроорганізми. Молекулярно-біологічні та генетично-популяційні аспекти патогенності і вірулентності мікроорганізмів. Інфекція й епідемічний процес. Діагностика інфекційних захворювань. Основні групи антибіотиків, властивості та механізми біологічної дії. Бактеріальна резистентність до хіміотерапевтичних препаратів.


Біологічні основи поведінки людини
Зміст дисципліни охоплює коло питань, пов'язаних із загальними законами еволюції, екології, етології; курс розвиває природничо-науковий підхід до природи людини і дає фундаментальні знання про еволюційні витоки людської психіки і про місце людини в глобальних екосистемах нашої планети.


Біологічні та медичні аспекти імуногенетики
Молекулярні механізми захисних реакцій організмів в умовах протистояння несприятливим чинникам навколишнього середовища. Збереження і підтримка функціональної цілісності та біологічної індивідуальності організмів.


Біологія індивідуального розвитку людини


Біологія індивідульного розвитку
Особливості дії іонізуючих випромінювань різних типів, реалізація радіобіологічних ефектів на різних рівнях, радіочутливість та радіорезистентність біологічних об'єктів різних типів, можливості модифікації радіобіологічних ефектів.


Біологія систем
Курс включає визначення поняття біології систем як погляд на клітину як цілісну систему. Біологія систем як міждисциплінарна галузь науки викладається в формі семінарських занять, застосовує вісь обсяг знань, які набули студенти при опанування нормативних курсів НП "Біологія" та спрямована на активне, творче засвоєння предмету курсу. Специфічні експериментальні техніки будуть обмежені комп'ютерними програмами та алгоритмами, які студенти будуть опановувати та використовувати для використання своїх теоретичних знань з різних галузей біології для рішення поставлених перед ними завдань.


Біоорганічна хімія
Зв’язок органічної хімії з біологією і медициною. Органічні сполуки, що синтезуються за біохімічними механізмами в живій клітині. Основні напрями синтезу і використання органічних сполук у медицині та дезінфектології.


Біоремедіація


Біорізноманітність
Біологічне різноманіття – одна з базових та інтегративних концепцій сучасних природничих наук. У запропонованому курсі розглядатимуться структурні та функціональні рівні біорізноманіття (від молекул до біосфери); принципи сучасної філогенетики, систематики та номенклатури; класичні й сучасні методи вивчення біорізноманіття; основні етапи еволюційної історії біосфери та філогенія органічного світу; стратегічні й практичні аспекти збереження біорізноманіття. Основне завдання курсу – показати сучасні тенденції та концепцію «нового еволюційного синтезу» – поєднання еволюційного вчення, палеонтології, філогенетики, систематики, молекулярної біології, біогеографії та екології.


Біосенсорні технології
Визначення поняття "біосенсор" в історичному аспекті. Різновиди біосенсорів. Наноструктуровані мембрани на основі наночастинок, методи створення та перспективи використання. Іммобілізація біологічних та хімічних розпізнавальних молекул, методи створення біосенсорів, галузі використання. Раціональний дизайн аналогів активних центрів біомакромолекул у структурі полімерів-біоміметиків із застосуванням методів комп'ютерного моделювання. Розробка та використання сенсорних систем для екологічного моніторингу на основі полімерів-біоміметиків. Мультипараметричне сенсорне визначення низькомолекулярних метаболітів для ранньої діагностики захворювань.


Біотехнологія
Природа і різноманітність біотехнологічних процесів, значення фундаментальних відкриттів у біології, хімії для розвитку сучасної біотехнології. Використання технології рекомбінантних ДНК для отримання інсуліну, інтерферонів. Стратегія застосування вакцин і вакцинне виробництво. Перспективні напрями біотехнології – спрямований транспорт лікарських препаратів, імунотоксини, респекрини. Генна терапія.


Біотехнологія рослин


Біотехнологія тваринних геномів


Біофізика
Термодинаміка біологічних процесів. Молекулярна біофізика структурної організації біомакромолекул (білків і нуклеїнових кислот). Біофізика клітинних процесів – біомембрани, мембранний потенціал, електрична збудливість клітин, скоротливі процеси. Біофізика сенсорних систем. Фотобіологічні процеси, біолюмінесценція та хемілюмінесценція. Радіаційна біофізика. Біофізика складних систем.


Біохімія
Особливості хімічної організації і властивості вуглеводів, ліпідів, білків, нуклеїнових кислот, ферментів, вітамінів, гормонів. Обмін речовин та енергії. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот і білків, нуклеїнових кислот. Будова і функції біологічних мембран. Регуляція метаболічних процесів.


Біохімія білків
Спецкурс скерований на засвоєння студентами основних понять та молекулярних механізмів процесінгу білків. Принципи будови білків, залежність їх активності від структури, шляхи елімінації відпрацьованих та денатурованих білків. Формування нативної структури білка, можливі шляхи її порушення та патофізіологічні наслідки. Сучасні проблеми біохімії та біотехнології білків.


Біохімія вільнорадикальних процесів
Зміни інтенсивності та швидкості вільнорадикального окиснення як ранній універсальний неспецифічний показник пошкодження біологічних структур. Системи захисту від дії реакційноздатних кисневих метаболітів ферментної і неферментної природи."Вільнорадикальні патології".


Біохімія вітамінів та коферментів
Уявлення про вітаміни як біологічно активні сполуки. Їхня класифікація, хімічна структура, внутрішньоклітинний розподіл. Теоретичні основи шляхів метаболізму та функціонування в організмі вітамінів, коферментів і їхніх біологічно активних похідних.


Біохімія ліпідів
Ліпіди – це клас лінійних аліфатичних і кільцевих вуглеводневих органічних сполук, які завдяки своїй амфіфілетичній природі необхідні для організації структури та функції живих клітин. Поглиблюється уявлення про біологічне походження, структуру та функціональне призначення ліпідів, зокрема про воски, жирні кислоти та їхні похідні, сфінголіпіди, гліколіпіди, терпеноїди.


Біохімія людини
У курсі буде вивчено біохімічні основи молекулярно-фізіо- логічних процесів, які є основою нормальної діяльності людсько- го організму. На молекулярному рівні буде розглянуто процеси, які відбуваються у різних системах органів та тканин людини у нормі та деякі характерні випадки їхньої модифікації в межах норми та поза межами норми (виникнення патологічних станів). 160


Біохімія мікроорганізмів
Основні поняття, теоретичні основи і сучасні дані біохімії мікроорганізмів. Теоретичні та практичні аспекти вивчення біохімічних шляхів метаболізму мікроорганізмів за умов постійного середовища чи його зміни. Методичні підходи, що використовуються для вирішення теоретичних і практичних питань у цій галузі.


Ботаніка
Система рослинного світу. Водорості, гриби, вищі рослини. Флористика. Рослинні угруповання. Географія та екологія рослин. Біологічне і практичне значення рослинного світу. Безпека роботи з отруйними рослинами.


Вірусологія
Основні властивості, природа і класифікація вірусів. Культивування та ідентифікація вірусів. Хімічний склад віріонів. Вірусні білки. Фізична структура вірусів. Розмноження, мінливість, генетика вірусів. Патологія вірусних інфекцій. Онкогенні віруси. Екологія вірусів.


Вступ до загальної біології
В курсі загальної біології в систематичній формі представлено основні відомості про загальні питання біології: особливості організації живої матерії, обміну речовин, генетичний код, спадковість та мінливість, регуляторні механізми, процеси розмноження, ембріогенезу, еволюції, екологічні взаємовідносини.


Вступ до органічної хімії
Основні властивості, природа і класифікація вірусів. Культивування та ідентифікація вірусів. Хімічний склад віріонів. Вірусні білки. Фізична структура вірусів. Розмноження, мінливість, генетика вірусів. Патологія вірусних інфекцій. Онкогенні віруси. Екологія вірусів.


Вступ до спеціальності
Особливості хімічного складу іструктурно-функціональної організації живого, генетична інформація, її збереження та реалізація в процесі самооновлення. Саморегуляція в біологічних системах. Обмін речовин, процеси анаболізму і катаболізму. Самовідтворення біологічних систем, онтогенез клітини та багатоклітинного організму. Походження й еволюція життя.


Генетика
Принципи розщеплення спадкових факторів, принципи не- залежного сортування, типи міжалельної та міжгенної взаємодії, успадкування, зчеплене зі статтю, хромосоми як група зчеплен- ня генів, генетичні наслідки мітозу та мейозу, мутації генетич- ного матеріалу.


Генетика вищих рослин
Молекулярні механізми епігенетичних змін у геномі, онтогенез Arabidopsis thaliana, рослинні Homeobox гени, способи репродукції рослин та методи генетичного аналізу, методи створення генетичних та фізичних карт рослинних геномів, генетичний контроль відповіді рослин на дію стресів.


Генетика людини
Основні поняття, теоретичні основи і сучасні дані генетики людини. Особливості успадкування, передачі та реалізації генетичної інформації в людини у нормі та патології. Визначення та характеристика каріотипу людини.


Генетика мікроорганізмів
Генетика мікроорганізмів – один з основних розділів сучасної мікробіології. Курс охоплює сім основних тем і висвітлює питання організації й функціонування генома таких мікроорганізмів, як віруси, бактерії, гриби та протозоа. Розглядаються сучасні уявлення про геном мікроорганізмів, його реплікацію та експресію, мутації, генетичні рекомбінації, їхнє значення в еволюції прокаріот і практичне застосування у низці біотехнологічних процесів.


Генетика онтогенезу


Генетична інженерія
Принципи та методи створення рекомбінантних молекул ДНК. Виділення клонованих генів. Трансформація прокаріотичних клітин та експресія генів in vivo. Введення ДНК у дріжджові клітини. Експресія екзогенної ДНК у клітинах ссавців. Введення чужинних генів у запліднену яйцеклітину. Рекомбінантні ДНК і спадкові хвороби. Генетична інженерія рослин. Генетична інженерія як основа сучасного генетичного аналізу на молекулярному рівні.


Генетична інженерія
Принципи та методи створення рекомбінантних молекул ДНК. Виділення клонованих генів. Трансформація прокаріотичних клітин та експресія генів in vivo. Введення ДНК у дріжджові клітини. Експресія екзогенної ДНК у клітинах ссавців. Введення чужинних генів у запліднену яйцеклітину. Рекомбінантні ДНК і спадкові хвороби. Генетична інженерія рослин. Генетична інженерія як основа сучасного генетичного аналізу на молекулярному рівні.


Генетично-модифіковані організми


Геноміка
Сучасні уявлення про структуру і функціонування генома у про- та еукаріот. Методи картування хромосом. Методи молекулярно-генетичного та цитологічного аналізу геномів.


ДЕК


Еволюція Землі та живих систем


Еволюція організмів з гаппоїдним геном
Вивчення механізмів еволюції організмів з гаплоїдним геномом стає одним з основних питань сучасної генетики завдяки широкомасштабним експериментам зі створення рекомбінантних молекул ДНК і введення їх у природне середовище. У курсі розглядаються основні відмінності подолання шляху від зміни молекули ДНК до утворення повноцінної популяції, які простежуються між організмами з різним рівнем плоїдності генома.


Екологія мікроорганізмів з основами мікробіології


Екологія тварин з основами зоології
Система тваринного світу. Безхребетні – план будови та рівні організації, життєві цикли, біологічні особливості, місце в екосистемах. Сучасний стан зоологічної науки.У також курсі розглядаються ознаки, притаманні всім хордовим тваринам, поділ на основні таксономічні одиниці, анатомо-мор- фологічні ознаки усіх класів, особливості їх походження і філогенетичні зв'язки. Екологія тварин.


Ендокринологія
Залози внутрішньої секреції: загальна характеристика, еволюція ендокринної системи, гормони та їхні властивості, методи дослідження залоз внутрішньої секреції.


Епігенетика


Епігенетична мінливість як основа адаптації
Поняття епігенетичної мінливості в історичному аспекті та сучасний зміст терміну. Молекулярні механізми епігенезу. Молекулярні шляхи забезпечення зв’язку між епігенетичними змінами та змінами у послідовностях ДНК через етап позитивних адаптивних змін в організмі.


Епідеміологія геномних поліморфізмів людини


Зоологія безхребетних
Система тваринного світу. Безхребетні – план будови та рівні організації, життєві цикли, біологічні особливості, місце в екосистемах. Сучасний стан зоологічної науки.


Зоологія хордових
У курсі розглядаються ознаки, притаманні всім хордовим тваринам, поділ на основні таксономічні одиниці, анатомо-морфологічні ознаки усіх класів, особливості їх походження і філогенетичні зв'язки.


Імунологія
Захисні реакції організмів, спрямовані на збереження й підтримку їхньої функціональної та структурної цілісності і біологічної індивідуальності організмів.


Імунологія пухлин
Сучасні погляди на взаємозв’язок імунної системи і пухлини, методологія його аналізу, а також напрямки і перспективи імунодіагностики й імунотерапії пухлин.


Кваліфікаційна робота
Дослідження проблемного питання, яке має елементи наукового пошуку або практичної новизни.


Клітинна біологія
У курсі розглядається культура клітин, тканин та органів рослин у фізіологічних та біотехнологічних аспектах. Використання культур клітин для продукування потрібних речовин. Культура клітин для розмноження та оздоровлення посадкового матеріалу. Клональне мікророзмноження. Використання культури клітин для генетичної модифікації в цілях селекції. Кріозбереження клітин, що культивуються. Клітинні технології як база успішного розвитку рослинництва, фармакології, харчової, легкої, хімічної промисловості.


Курсова робота
Завдання курсової роботи – прищепити студентам навички самостійної праці (робити огляд наукової літератури, аналізувати різні підходи, формулювати власні висновки).


Магістерська робота
Підсумок опанування змісту дисциплін навчального плану. Студент мусить проявити здатність до наукового пошуку, аналізу наукової літератури, постановки і вирішення теоретичних питань.


Методи біохімічних досліджень
Основні поняття та теоретичні засади сучасних методичних прийомів, підходів і прикладні розробки, що застосовуються у біохімічній практиці, ознайомлення з практичним досвідом науковців у галузі біохімії.


Методи ідентифікації молекулярних поліморфізмів


Методи кінетичного аналізу у фізико-хімічній біології
Основні поняття, теоретичні основи і сучасні дані кінетики ферментативних реакцій та ферментативного каталізу. Методичні підходи, що використовуються для вирішення теоретичних і практичних потреб у галузі сучасної ферментології.


Методологія наукових досліджень


Механізми адаптації та еволюції популяцій
Адаптаційна мінливість розглядається як основа збереження генофонду, матеріальна підвалина виникнення спадкових змін. Взаємовідносини між адаптаційною та генотипною мінливістю для різного типу геномів. Залежність механізмів адаптаційної мінливості від типу розмноження організмів.


Механізми клітинного сигналювання
У курсі буде розглянуто питання щодо структурної організації та функціонування відомих на сьогодні клітинних сигнальних систем та функціональних елементів, що входять до їхньо- го складу, а саме, іон-залежних каналів, систем із вторинними посередниками (аденілатциклазну, фосфоінозитидну, гуанілатциклазну), тирозинкіназних систем та систем із внутрішньоклітинними рецепторами. Приділено увагу механізмам формування Са2+-сигналів у клітині, а також участі у передачі сигналу арахідонової кислоти та продуктів її окислення. Крім того, буде розглянуто механізми взаємодії різних трансдукторних систем та результати їх трансактивації.


Мікробіологія
Систематика мікроорганізмів, бактерій. Будова бактеріальної клітини, фізіологія мікроорганізмів. Ріст і розмноження, вплив зовнішніх факторів. Мінливість мікроорганізмів, їхня роль у кругообігу речовин у природі.


Мікробна трансформація
Визначення мікробної трансформації. Характеристика традиційних і сучасних мікробних технологій, що ґрунтуються на трансформації. Екологічна біотехнологія та біоремедіація навколишнього середовища. Мікроорганізми, здатні синтезувати різноманітні біологічно активні речовини. Біосурфактанти. Енергетична біотехнологія. Нові напрямки використання мікроорганізмів у гірничодобувній промисловості. Пошкодження мікроорганізмами різноманітних матеріалів і способи захисту цих матеріалів. Біотехнологія очистки стічної води.


Мікроеволюція у прокаріот
Місце прокаріот в органічному світі. РНК- і ДНК-геноми, еволюція структури та механізмів експресії. Еволюція як шлях розвитку елементарних частин гену. Генетична (геномна) основа різноманітності прокаріот. Організація генетичного апарату у типових представників. Гаплоїдність генома як ключовий чинник механізмів еволюційних змін. Позахромосомні молекули ДНК і їхня роль в еволюції прокаріотів. Особливості процесів, які призводять до рекомбінації у прокаріотів. Механізми функціонування та роль мобільних генетичних елементів у виникненні генних і геномних мутацій.


Моделювання біологічних систем і процесів


Молекулярна біологія
Ген як первинна матрична структура, будова нуклеїнових кислот, реплікація ДНК, експресія генетичної інформації та її регуляція, ферментативне забезпечення біологічних процесів, молекулярні основи мутацій, репарація пошкоджень, молекулярні основи рекомбінації генів, мобільні генетичні елементи, геноми прокаріотів, методи їхнього вивчення, геноми еукаріотів, принципи та завдання клонування генів, генетична інженерія, базові методи роботи з біологічними макромолекулами.


Молекулярна біологія та генетика вірусів
Історія відкриття вірусів тварин та людини. Методи вивчення. Основні властивості та молекулярна-генетична організація вірусів людини і тварин. Життєвий цикл. Типи геномів. Класифікація. Реплікаційні механізми, взаємодія з резидентною клітиною.


Молекулярна біологія транспозонів


Молекулярна фізіологія
Структурні та функціональні особливості рослинних клітин; системи регуляції фізіологічних процесів у рослин; механізми фітогормональної регуляції фізіологічних процесів; новоутворення клітин і ріст рослин; репродуктивний розвиток рослин; проростання насіння; фотосинтез; симбіотичні системи біологічної фіксації азоту.


Молекулярна фізіологія тваринної клітини
Сучасні уявлення про фізіологію регуляції біологічних систем, що здійснюється на молекулярному рівні.


Молекулярна фізіологія тваринної клітини


Молекулярний рівень відповіді організму на стрес
Висвітлення останніх досягнень у вивченні основних закономірностей виникнення, розвитку та реалізації стресу. Класичні й сучасні уявлення про стрес як загальнобіологічне явище.


Молекулярні механізми старіння
Некроз, апоптоз і запрограмована смерть від старості як три види смерті соматичних клітин. Тотіпотентність і плюріпотентність. Ліміт Хейфлика. Зміна морфогенетичного статусу через поділ клітин. Зв’язок між поділом, диференціюванням та запрограмованою смертю. Молекулярні механізми забезпечення цих процесів.


Молекулярні основи біотехнології


Молекулярні основи еволюції
Вивчення динаміки еволюційних змін організмів на молекулярному рівні. Зміна структури генома, генів у часі. Еволюційні зміни в амінокислотних послідовностях і послідовностях нуклеїнових кислот. Молекулярна філогенетика. Вимірювання генетичних змін.


Молекулярно-біологічні аспекти мікробно-рослинних взаємодій
Мутуалістичні й антагоністичні рослинно-мікробні симбіози. Мікробно-рослинні взаємодії у процесі розвитку патології. Етіологія та діагностика. Екологія, генетика і фізіологія мікробно-рослинних взаємин. Клітинні та молекулярні механізми фізіологічних процесів розвитку взаємодій «рослина – мікроорганізм». Класичні й сучасні методи ідентифікації ознак і симптомів захворювань. Популяційні аспекти взаємин для мутуалістів та антагоністів.


Молекулярно-клітинні наслідки опромінення


Навчально-науковий семінар з біології
Сучасні проблеми біологічної науки, робота зі спеціальною літературою та підготовка наукових доповідей з питань молекулярних основ взаємодії між клітинами й органелами клітин.


Науковий семінар "Сучасні проблеми молекулярної біології"
Дисципліна включає знайомство студентів з методами виділення нуклеїнових кислот, поділом ДНК і РНК і їх фрагментів, оптичними та гідродинамічними методами їх вивчення. Розглядаються питання взаємодії нуклеїнових кислот з водою, іонами металів, білками. Спеціальний розділ курсу присвячений структурою і функціями плазмидной мітохондріальної і хлоропластної ДНК.Студенти знайомляться з методами секвенування і варіантами використання полімеразної ланцюгової реакції для вивчення ДНК.


Нейрофізіологія
Нейрон, особливості будови, функціональне призначення. Дістанні взаємини між нейронами. Молекулярно-фізіологічна характеристика типів синапсів і терміналей. Ідентифікація синоптичних контактів. Іонний склад нервових клітин. Мембранний потенціал, потенціал дії. Синоптичні потенціали. Молекулярні механізми організації процесів передачі сигналів у сенсорних системах. Типи медіаторів і модуляторів.


Онкогенетика
Історія розвитку онкогенетики. Протоонкогени, функціональна роль в організмах. Шляхи отримання (виникнення) онкогенів. Антионкогени, їхня біологічна роль у клітині. Сучасні методи ранньої діагностики та медико-генетичне консультування.


Організм та гравітація
Вплив зміненої гравітації на організм. Цитологічні зміни, цитоскелет і гравітація. Молекулярні основи гравітаційного впливу.


Основи біології та генетики людини
В курсі в систематичній формі представлено загальнобіологічні узагальнення про особливості будови і функціонування організму людини, спадковість та мінливість, регуляторні механізми, процеси розмноження, ембріогенезу, еволюції.


Основи інформатики
Курс дає характеристику основ інформаційних процесів та сучасних засобів обробки даних, що передбачено програмами підготовки студентів біологічних спеціальностей вищих навчальних закладів. У курсі розглядаються принципи інформатики та обчислювальної техніки, системи пошуку, зберігання та обробки біологічної інформації. Вивчення дисципліни направлене на засвоєння можливостей використання комп'ютерної техніки, оволодіння навичками роботи з програмним забезпеченням операційними системами, текстовими редакторами, електронними таблицями, базами даних та пошуковими серверами.


Основи оптичного мікроскопіювання


Основи природоохоронної діяльності
Основи охорони природи, шляхи реалізації і результати природоохоронної діяльності в Україні й інших державах. Пропонуються сучасні природоохоронні методи і шляхи підходу до вирішення проблеми складних техногенних навантажень.


Основи фізичної і колоїдної хімії
Основи термодинаміки, хімічної та фазової рівноваги, теорії хімічної кінетики і каталізу. Елементи електрохімії, термодинаміки поверхневих явищ. Властивості та методи досліджень дисперсних систем.


Основи фотобіології та фотомедицини
Історія питання. Спектральна чутливість організму. Взаємодія організму зі світлом, її механізми. Акцепторні молекули. Активування світлом біохімічних процесів. Сучасні досягнення та проблеми у фотобіології.


Планування біологічного експеременту та аналіз даних
Завдання курсу – прищепити студентам навички планування біологічного експерименту, формування схеми досліджень і вибору оптимального математичного апарату для аналізу результатів експериментальної роботи. Здобуті знання студент зможе використовувати у підготовці маґістерської дисертації та подальшій практичній і науковій діяльності.


Популяційна генетика
Закономірності розвитку популяцій і біоценозів. Моделі динаміки популяцій, угруповань та біоценозів. Конкуренція, хижацтво, паразитизм, коменсалізм, муталізм, симбіоз. Вплив природних факторів і факторів антропогенного походження на продуктивність та смертність організмів, популяцій і біоценозів.


Практика дослідницька
Студенти набувають професійних навичок, опановують сучасні дослідницькі методики, закріплюють і поглиблюють теоретичні й практичні знання з експериментальної біології.


Практика навчальна польова з зоології безхребетних
Програма навчальної польової практики з зоології безхребетних передбачає проведення занять безпосередньо у польових умовах у Чернігівської та Київської області,які складаються із теоретичної частини (розповідає викладач) та практичної (студенти збирають вказаних викладачем представників фауни безхребетних для колекції).


Практика навчальна польова з зоології хордових та ботаніки вищих рослин
Програма навчальної польової практики з ботаніки та зоології хребетних передбачає проведення занять безпосередньо у польових умовах у Кременецькому ботанічному саду (м. Кременець), околицях м. Кременець, заповіднику "Медобори" та у Краєзнавчому музеї м. Кременець, які складаються із теоретичної частини (розповідає викладач) та практичної (студенти збирають вказаних викладачем представників флори для гербарію, визначають представників фауни хребетних).


Промислова біотехнологія


Промислова мікробіологія
Виробництво ензимів, антибіотиків. Технічна мікологія. Проточне культивування мікроорганізмів та бродіння. Вторинні метаболіти грибів.


Радіобіологія
Типи іонізуючого випромінювання та його джерела, фізико-хімічні основи радіобіологічних процесів, радіаційно-біохімічні процеси, кінетика багатоклітинних популяцій при опроміненні.


Регуляція метаболізму клітин
Основні поняття і теоретичні підвалини механізмів регуляції та загальної інтеґрації метаболічних процесів у клітинах еукаріотів.


Симбіотичні популяційні взаємодії
Курс присвячено розгляду одного з найактуальніших питань сучасної популяційної генетики – спряженій еволюції видів, які у природних умовах класифікуються як симбіотичні. Розкриваються молекулярні та популяційно-генетичні механізми спряженої мінливості і роль добору в підтримці генотипового гомеостазу у популяціях спряжених видів.


Спеціальна гістологія
Розглядаються: система покриву тіла та його похідні (шкіра, похідні шкіри: потові, сальні, молочні залози, волосся, нігті); система органів внутрішнього середовища, що пов’язана з виконанням метаболічних функцій (комплекс органів травної системи, серцево-судинний, дихальний, видільний комплекси органів); система органів, що забезпечує реактивні властивості (імунний, ендокринний, неавральний, сенсорний комплекси органів); опорно-рухова система людини (кістки, сполучення кісток, м’язи, сухожилки). Окрему групу складають органи репродуктивної системи людини (органи чоловічої та жіночої статевої системи).


Статистичні методи в біології
Способи репрезентації первинних даних за кількісними ознаками та якісними ознаками, їх первинна статистична обробка та порівняння за допомогою параметричних та непараметричних методів. Планування біологічного експерименту.


Сучасні методи оптичної мікроскопії
Мікроскопія світлова та флуоресцентна. Теорія мікроскопії. Принципи вибору типу мікроскопіювання в залежності від наукової проблематики. Флуоресцентна мікроскопія з використанням штучних барвників, специфічних для певних біологічних макромолекул


Сучасні проблеми у біології (гостьовий курс)


Теорія еволюції
Історія розвитку еволюційних ідей в біологічній науці. Органічна еволюція як закономірний і об’єктивний процес історичного розвитку. Основні положення вчення про мікроеволюцію як основу синтетичної теорії еволюції, про макроеволюцію – еволюцію надвидових таксонів та основні теорії недарвінівської еволюції.


Фармакобіотехнологія


Фармакогенетика


Фізико-хімічні методи в біології
Цей курс розглядає принципи та теоретичні основи основних фізико-хімічних методів, що використовуються в сучасних біологічних дослідженнях, а саме центрифугування, різні види хроматографії, електрофорезу, спектроскопії, радіоізотопну техніку. Крім того, курс передбачає практичну частину, під час якої студенти самостійно планують та виконують роботу, яка є невеликим експериментальним дослідженням, і за результатами готують звіт.


Фізіологія людини та тварин
Фізіологічні функції, фізіологія кровообігу, дихання, травлення, живлення, обмін речовин і енергії в організмі, фізіологія виділення, внутрішня секреція, фізіологія нервів і м’язів, центральної нервової системи, сенсорні системи, вища нервова діяльність, фізіологічні закони, нервово-гуморальні механізми регуляції функцій, організм як цілісна саморегулююча система.


Фізіологія та біохімія рослин
Фізіологія рослинної клітини, водний режим рослин, вуглецеве живлення рослин, мінеральне живлення рослин, дихання, ріст і розвиток рослин, фізіологічні основи стійкості рослин, фізіологія розмноження рослин.


Філософія (філософські проблеми біології)
В курсі розглядаються методологічні особливості природничонаукового пізнання, філософські ракурси біологічного пізнання, еволюційна парадигма в біології, біосфера та ноосфера як предметне поле біологічних досліджень, глобальні проблеми сучасного людства екологічно-біосферного характеру.


Функціональна біохімія
Біохімічні основи та біохімічна характеристика патологічних процесів у певних органах і системах тканин, порушення в яких є найбільш поширеними. Методологія клініко-біохімічних досліджень. Оцінка клініко-біохімічних показників.


Цитологія та гістологія
Сучасний стан вчення про клітину, її будову, молекулярну фізіологію та компартменталізацію процесів, поняття про клітинний цикл, мітотичний цикл та його структуру, механізми фізіологічної загибелі клітин (апоптозу), гіпотези походження та диференціювання клітин, клітинний афінітет та клітинну пам'ять. Короткий нарис розвитку гістології, класифікації тканин, особливості будови і функції епітеліальних тканин, тканин внутрішнього середовища, м'язових тканин та нервової тканини.


© 2012-2017 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна