Анотації курсів

Аналіз об`єктів довкілля
Курс дисципліни "Аналіз об'єктів довкілля" призначений для студентів природничого факультету НаУКМА. Разом з класичною аналітичною хімією цей курс є важливою частиною хімічної науки, особливо для тих фахівців, які обрали професію екохіміка , біохіміка та природоохоронну діяльність. Курс дисципліни " Аналіз об'єктів довкілля " має підрозділи: загальна теоретична частина, класичні хімічні, фізико-хімічні, фізичні та сучасні методи аналізу об'єктів довкілля (атмосфери, гідросфери, літосфери). Лабораторний практикум передбачає засвоєння студентами особливостей аналізу об'єктів довкілля - води, повітря, ґрунтів; визначення інтегральних показників якості води, сольових компонентів та біогенних елементів, мікроелементів та токсичних речовин.

Аналітична хімія
Теоретичні основи хімічного аналізу, методи якісного та кількісного неорганічного аналізу, техніка аналітичних робіт. Аналіз катіонів І–ІV груп, аналіз аніонів, ваговий та об’ємний аналіз. Основи оптичного, електрохімічного, хроматографічного, радіометричного аналізів і принципи їхнього використання для аналізу об’єктів довкілля. Передбачено семінарські і лабораторні роботи, на яких відпрацьовуватиметься кількісний та якісний аналізи із використанням сучасних хімічних та фізико-хімічних методів.

Аналітична хімія -1
Теоретичні основи хімічного аналізу, методи якісного та кількісного неорганічного аналізу, техніка аналітичних робіт. Аналіз катіонів І–ІV груп, аналіз аніонів, ваговий та об’ємний аналіз. Основи оптичного, електрохімічного, хроматографічного, радіометричного аналізів і принципи їхнього використання для аналізу об’єктів довкілля. Передбачено семінарські і лабораторні роботи, на яких відпрацьовуватиметься кількісний та якісний аналізи із використанням сучасних хімічних та фізико-хімічних методів.

Аналітична хімія -2
Загальні питання аналітичної хімії. Хімічні та фізико - хімічні методи аналітичної хімії. Фізичні методи аналітичної хімії. Методи розділення та концентрування елементів.

Аналітична хімія довкілля
Загальні питання аналітичної хімії. Хімічні та фізико - хімічні методи аналітичної хімії. Фізичні методи аналітичної хімії. Теорія та практика хімічного аналізу об`єктів довкілля (атмосфери, гідросфери, літосфери). Методи розділення та концентрування елементів.

Аспірантський дослідницький семінар

Біоорганічна хімія
Біоорганічна хімія - це предмет, який вивчає властивості органічних сполук у поєднанні з біологічними функціями організмів, що лежать в основі процесів життєдіяльності. Основними об'єктами вивчення біоорганічної хімії є біополімери: пептиди і білки, полісахариди, ферменти, нуклеїнові кислоти; біорегулятори (хімічні регулятори обміну речовин): вітаміни, гормони, синтетичні біологічно-активні сполуки, в тому числі сполуки біомедичного призначення.

Валідація фармацевтичного виробництва
Фармацевтична валідація - це критичний процес, який гарантує, що фармацевтичні продукти є безпечними, ефективними та постійно високої якості. Оцінка ризику: Першим принципом фармацевтичної валідації є проведення комплексної оцінки ризику продукту, процесу та використовуваного обладнання. Це передбачає виявлення потенційних небезпек, визначення їх тяжкості та ймовірності, а також розробку стратегій контролю або пом 'якшення їх. Валідація процесу: Валідація процесу передбачає встановлення задокументованих доказів того, що виробничий процес послідовно виробляє продукт, який відповідає заздалегідь визначеним специфікаціям та атрибутам якості. Вона включає в себе ряд заходів, включаючи кваліфікацію проекту, кваліфікацію установки, кваліфікацію експлуатації та кваліфікацію продуктивності. Валідація обладнання: Валідація обладнання передбачає встановлення задокументованих доказів того, що обладнання, яке використовується у виробничому процесі, послідовно відповідає заздалегідь визначеним специфікаціям та критеріям ефективності. Це передбачає тестування обладнання в нормальних умовах експлуатації та забезпечення відповідності необхідним стандартам точності, надійності та послідовності. Валідація аналітичного методу: валідація аналітичного методу передбачає встановлення задокументованих доказів того, що аналітичні методи, що використовуються для випробування продукту та його компонентів, є точними, надійними та послідовними. Це передбачає тестування методу в різних умовах, включаючи точність, точність, лінійність, діапазон і специфічність. Валідація очищення: Валідація очищення передбачає встановлення задокументованих доказів того, що обладнання, яке використовується у виробничому процесі, може бути ефективно очищене для запобігання перехресного забруднення та забезпечення якості та безпеки продукції. Це передбачає розробку процедур очищення, перевірку ефективності процесу очищення та моніторинг обладнання на наявність залишкових забруднень. Контроль змін: Контроль змін є критичним компонентом фармацевтичної валідації, оскільки він гарантує, що будь-які зміни, внесені у виробничий процес, обладнання або аналітичні методи, належним чином задокументовані, переглянуті та затверджені. Це допомагає гарантувати, що якість та безпека продукції не будуть порушені будь-якими змінами, внесеними в процес. Документація: Нарешті, документація є критичним принципом фармацевтичної валідації. Усі заходи з валідації повинні бути належним чином задокументовані, включаючи використані процедури, отримані результати та будь-які вжиті коригувальні дії. Це гарантує, що процес перевірки є прозорим, піддається аудиту та відтворюється.

Вступ в біонеорганічну хімію
Біонеорганічна хімія (або неорганічна хімія біологічних процесів) виникла нещодавно на межі між біохімією та неорганічною хімією. Основне її завдання - вивчення на молекулярному рівні взаємодії між металами, в першу чергу, біометалами та біолігандами (амінокислотами, протеїнами, нуклеїновими кислотами та деякими іншими речовинами). Досягнення біонеорганічної хімії вже зараз знаходять широке застосування в практичній діяльності людини, в першу чергу, в фармакології, агрохімії, в біотехнології, при вирішенні проблем охорони довкілля від забруднення сполуками токсичних металів і т. інш. Мета курсу "Вступ до біонеорганічної хімії" - познайомити студентів з базовими засадами біонеорганічної хімії, фундаментальними науковими проблемами та науково-практичними завданнями, які вона вирішує, серед яких: - застосування основних ідей сучасної координаційної хімії при вивченні фізико-хімічних властивостей координаційних сполук біометалів з біолігандами; - можливості сучасних фізико-хімічних методів дослідження для вивчення будови, властивостей та взаємодії об`єктів біонеорганічної хімії; - проблеми моделювання біологічних систем та процесів з метою відтворення та вивчення на простих та доступних для дослідження об`єктах деяких складних біологічних процесів; - області практичного застосування теоретичних досягнень біонеорганічної хімії, зокрема, в медицині при лікуванні онкологічних захворювань, у фармокології при розробці бактерицидних та антивірусних препаратів, в екології при вивченні біологічних циклів токсичних металів та створенні детоксикантів.

Електрохімія
Електрохімія - це розділ фізичної хімії, в якому вивчають закономірності пов'язані з взаємним перетворенням хімічної та електричної форм енергій. Основним предметом електрохімії є процеси, що відбуваються на електродах при проходженні струму крізь розчини. При цьому виділяють термодинаміку електродних процесів і кінетику електродних процесів, що вивчає перебіг їх у часі. Електрохімія має велике теоретичне і практичне значення. Багато питань, що розглядаються в даному курсі є основою цілого ряду фізико-хімічних методів досліджень, основаних на електрохімічних вимірюваннях. Ці методи широко використовуються в аналітичній техніці втому числі і в фармацевтичному аналізі. Такі методи як визначення рН, потенціометричне титрування, електрофорез включені у фармакопею. Потенціометрія, амперометрія, кондуктометрія застосовуються в наукових дослідженнях, а також для контролю за ходом технологічних процесів, конструювання хімічних джерел струму. Вивчення електрохімії має велике значення для розуміння механізмів перетворення енергії, переносу електронів, йонів в живих організмах тощо. Електрохімія вносить суттєвий вклад у вирішення проблеми навколишнього середовища, хімічні джерела струму, електрохімічні способи утилізації відходів, очистку води та ґрунту.

Загальна хімічна технологія
Класифікація та характеристика технологічних процесів, вивчення загальних закономірностей перебігу хіміко-технологічних процесів, раціонального використання природної сировини, матеріалів та енергоресурсів, вивчення основних технологічних процесів у конкретних виробництвах хімічної промисловості, а також освоєння методів і засобів охорони навколишнього середовища.

Загальна хімія
Опанувати основні закономірності взаємозв'язку між будовою та хімічними властивостями речовини, навчитись прогнозувати перетворення неорганічних сполук на основі їх типових властивостей, реакцій та законів хімії. Опанувати основні прийоми виконання експериментів по загальній хімії. Гідроген. Оксиген. Галогени. Підгрупа Сульфуру. Підгрупа Нітрогену. Підгрупа Карбону. Елементи головної підгрупи І, ІІ, ІІІ груп. Елементи побічної підгрупи І, ІІ, ІІІ груп.

Загальна хімія - 1
Опанувати основні закономірності взаємозв'язку між будовою та хімічними властивостями речовини, навчитись прогнозувати перетворення неорганічних сполук на основі їх типових властивостей, реакцій та законів хімії. Опанувати основні прийоми виконання експериментів по загальній хімії. Гідроген. Оксиген. Галогени. Підгрупа Сульфуру. Підгрупа Нітрогену. Підгрупа Карбону. Елементи головної підгрупи І, ІІ, ІІІ груп. Елементи побічної підгрупи І, ІІ, ІІІ груп.

Кваліфікаційна робота
Дипломна робота в kmbs - це Ваша інноваційна ідея та її реалізація для існуючої компанії чи компанії, яку планується створити. Проект реалізації має базуватися на реальних умовах бізнес-середовища. Мета проекту - створити та реалізувати інноваційну ідею на базі дослідження стану ринку і діяльностї компанії, що включає фінансові, маркетингові, стратегічні тощо аспекти.

Квантова хімія
Теорія і типи хімічного зв’язку в молекулах і твердих тілах. Будова молекул і реакційна здатність, квантово-хімічні характеристики реакційної здатності сполук та механізми хімічних реакцій у газовій фазі. Застосування квантової хімії в теорії адсорбції і каталізу, для дослідження різноманітних властивостей речовин та їхніх хімічних перетворень, а також у комп’ютерному синтезі нових матеріалів (сорбентів, каталізаторів).

Колоїдна хімія
Колоїдна хімія є обов'язковою дисципліною для студентів спеціальності "Хімія", викладається студентам 3 р.н в 5 та 6 семестрах. Предметом вивчення навчальної дисципліни є дисперсний стан речовин, особливі властивості поверхневих шарів та поверхневі явища в дисперсних системах. В курсі Колоїдної хімії вивчаються також такі специфічні теми як "Явища переносу в пористих тілах" та "Колоїдно-хімічні властивості високомолекулярних сполук", які дають поняття про різноманітність механізмів масопереносу рідин і газів в пористих тілах, знайомлять студентів з мембранними методами розділення газів та розчинів, особливостями будови полімерних адсорбційних шарів тощо. Необхідність введення цих специфічних тем продиктована майбутньою спеціалізацією магістерської програми "мембранні та сорбційні процеси та технології". Викладання цього курсу базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні основ університетських курсів загальної та неорганічної хімії, загальної фізики та вищої математики.

Комп`ютерні технології в хімії
Курс "Комп'ютерні технології в хімії" призначений для студентів першого курсу природничого факультету НаУКМА за напрямом підготовки 102 Хімія. У наш час сучасні наукові методи не можна уявити без застосування новітніх комп'ютерних технологій. У таких умовах вчений не може залишатися просто вмілим користувачем ПК, йому необхідно мати набагато більше знань про обчислювальну потужність комп'ютера для реалізації будь-якого свого наукового задуму. У межах даного курсу студенти ознайомляться з основними поняттями хемометрики та хемоінформатики. Знання та навички, отриманні у межах курсу, дозволять на сучасному рівні вирішувати різноманітні завдання, які постають перед хіміком - від обробки експериментальних даних до моделювання складних хімічних систем.

Координаційна хімія
Основні положення координаційної теорії. Типи координаційних сполук. Ізомерія комплексних сполук. Термодинаміка та кінетика реакцій комплексоутворення. Константи стійкості комплексів. Експериментальні методи визначення складу і констант стійкості комплексів. Хімічний зв’язок у координаційних сполуках. Дослідження структури координаційних сполук у хімічній технології та аналітичній хімії.

Косметична хімія
Історія косметичної хімії як науки, класифікація косметичних засобів, основні інгредієнти косметичних композицій, біологічно активні та супутні компоненти, будова та функції шкіри, читання етикеток косметичних засобів, основи складання рецептур та аналізу косметичних засобів, етичні принципи в косметичній хімії.

Криміналістична хімія
Дисципліна "Криміналістична хімія" належить до вибіркових дисциплін циклу професійної підготовки. Предмет спрямований на ознайомлення студентів з науковими принципами та технічними прийомами роботи криміналістів, з методиками розслідування злочинів.

Курс "Практика викладання фахових дисциплін"

Курсова робота
Завдання курсової роботи – прищепити студентам навички самостійної праці (робити огляд наукової літератури, аналізувати різні підходи, формулювати власні висновки).

Магістерська робота
Підсумок опанування змісту дисциплін навчального плану. Студент мусить проявити здатність до наукового пошуку, аналізу наукової літератури, постановки і вирішення теоретичних питань.

Мембранні методи розділення, очищення та концентрування речовин
Курс розглядає актуальні питання розділення, очищення, концентрування та фракціонування речовин різної природи, а саме солей, йонних речовин, різноманітних збудників, а також органічних речовин (білків, барвників, поверхнево-активних речовин) за допомогою мембран та баромембранних процесів, а також застосування гібридних технологій з використанням зворотньо-осматичних нано- та ультрафільтраційних мембран.

Методи аналізу харчових продуктів
Методи аналізу харчових продуктів" є вибірковою дисципліною для студентів бакалавської програми спеціальності "Хімія" 3 р.н. а також буде цікавим для студентів спеціальностей "Екологія" та "Біологія" 3 та 4 р.н. Дисципліна "Методи аналізу харчових продуктів" присвячена дослідженню проблеми якості харчової продукції та передбачає вивчення нормативно-правових документів щодо безпечності та якості харчових продуктів; забруднення харчової продукції нітратами, радіонуклідами, пестицидами, важкими металами, антибіотиками, мікотоксинами тощо; фізико-хімічних та органолептичних методів дослідження якості харчової продукції рослинного та тваринного походження. Метою курсу є оволодіння студентами базових знань з якості та безпечності харчової продукції, набуття умінь і навичок щодо застосування основних методів оцінки якості харчових продуктів. Викладання дисципліни базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні основних університетських курсів загальної та неорганічної, органічної та аналітичної хімії.

Методи виділення і дослідження органічних сполук
Основи організації та проведення хімічного експерименту під час синтезу, виділення із сумішей, відокремлення та концентрування з об’єктів довкілля, очищення зразків органічних і природних речовин. Способи підготовки органічних і природних сполук до аналізу та проведення ідентифікації хімічними й фізико-хімічними методами досліджень. Сучасні хроматографічні і спектральні методи дослідження та їхні особливості: УФ-, ІЧ-, ЯМР-спектроскопія, мас-спектрометрія. Передбачено практичні та лабораторні заняття.

Методи виділення, концентрування і аналізу хімічних речовин
Вивчення традиційних та сучасних методів виділення та концентрування; ознайомлення з можливостями використання для цього хімічних, фізико-хімічних методів та різноманітних хроматографічних методів; оволодіння практичними навичками у проведенні цих операцій; ознайомлення з основами стандартизації, метрології та контролю якості хімічної продукції; формування знань для кваліфікованої участі у реалізації вимог нормативних документів стандартизації хімічних продуктів.

Методи дослідження структури та властивостей полімерних сполук

Методи синтезу і модифікування мембранних матеріалів
Розглядаються основні напрямки та методи модифікування мембраноутворюючих полімерних і неорганічних матеріалів для їхньої функціоналізації й отримання нових заряджених функціональних мембран, що використовуються у процесах водоочищення, водопідготовки та в мікробіологічній і медичній промисловості. Велику увагу приділено методам ініціювання прищепленої полімеризації акрилових і пірідінієвих мономерів для створення на поверхні мембран гідрофільних і заряджених полімерних шарів з метою отримання мембран з антибактеріальною активністю та іммобілізації ферментів і біологічно активних речовин.

Методологія наукових досліджень в хімії
Види наукових досліджень. Прилади для вимірювання основних величин. Класична методика експериментальних досліджень. Статична обробка експериментальних даних. Планування та обробка результатів.

Методологія створення і тестування біологічно активних сполук
Метою курсу "Методологія створення та тестування біологічно активних сполу" формування у студентів знань, компетентностей і навичок з ідентифікації і отримання біологічно активних сполук, вивчення етапів створення біологічно активних сполук, видів біологічної активності, методів тестування біологічної активності; основ комп'ютерного моделювання (докінг) комплексу "діюча речовина-рецептор"; виявлення, дизайн та отримання біологічно активних сполук, створення залежностей структура - активність; основ комбінаторної хімії.

Належна виробнича практика фармацевтичної промисловості
Проектні критерії та вимоги, організаційну структуру GMP виробництва та GLP лабораторій, документальний супровід GMP/GLP процесів, організаційну структуру, постачання та розподіл обов'язків та критичних ролей, технологій забезпечення чистоти у класифікованих приміщеннях, без патогенного статусу у приміщеннях утримання та дослідження тварин, лабораторних досліджень, етапи стратегічного планування виробничого та дослідного процесу, аналіз ризиків, технічні аспекти функціонування GMP та GLP зонування.

Нанокомпозитні полімери та мембрани
Теоретичні та практичні уявлень різних методів отримання нанокомпозитних полімерів та мембран та сфер їхнього використання, після закінчення курсу студенти матимуть фундаментальні знання про структуру та властивості полімерних нанокомпозитів і основні напрямки їх використання (наноматеріали і нанотехнології, сучасна полімерна теорія нанокомпозитів, різні типи наночастинок, основні матеріали для нанокомпозитних полімерів та мембран, характеристики полімерних наноструктурних матеріалів, полімерні матриці, нанокомпозити на основі термопластів, нанокомпозити на основі термоотверджувальних полімерів, нанокомпозити на основі нанотрубок та нановолокон, нанокомпозити здатні до біодеструкції, нанокомпозити на основі еластомерів, нанокомпозити на основі шаруватих силікатів, методи синтезу та дослідження полімерних нанокомпозитів та мембран, фізико-хімічні основи формування нанокомпозитів при золь-гель процесах).

Нанохімія
Курс "Нанохімія" включає опанування студентами базових знань, основних понять і теоретичних засад сучасної нанохімії, знання яких дозволяє більш глибоко і обґрунтовано підходити до інтерпретації різноманітних результатів досліджень в хімії.

Неорганічна хімія
Опанувати основні закономірності взаємозв'язку між будовою та хімічними властивостями речовини, навчитись прогнозувати перетворення неорганічних сполук на основі їх типових властивостей, реакцій та законів хімії. Опанувати основні прийоми виконання експериментів по загальній хімії. Гідроген. Оксиген. Галогени. Підгрупа Сульфуру. Підгрупа Нітрогену. Підгрупа Карбону. Елементи головної підгрупи І, ІІ, ІІІ груп. Елементи побічної підгрупи І, ІІ, ІІІ груп.

Неорганічна хімія - 1
Опанувати основні закономірності взаємозв'язку між будовою та хімічними властивостями речовини, навчитись прогнозувати перетворення неорганічних сполук на основі їх типових властивостей, реакцій та законів хімії. Опанувати основні прийоми виконання експериментів по загальній хімії. Гідроген. Оксиген. Галогени. Підгрупа Сульфуру. Підгрупа Нітрогену. Підгрупа Карбону. Елементи головної підгрупи І, ІІ, ІІІ груп. Елементи побічної підгрупи І, ІІ, ІІІ груп.

Органічна хімія -1
Систематика, номенклатура, фізичні властивості, знаходження у природі, роль у живому організмі, атомна і електронна будова, лабораторні та промислові методи одержання, використання у промисловості й побуті, хімічні властивості основних класів органічних сполук: алканів, алкенів, алкадієнів, алкінів, циклоалканів, циклоалкенів, ароматичних сполук, а також галогенопохідних, гідроксипохідних, нітропохідних, амінопохідних, альдегідів і кетонів, карбонових кислот та їх естерів, ангідридів і галогенангідридів, амідів і нітрилів, сполук із мішаними оксигеновмісними функціями, 3-, 5-, 6-членних гетероциклічних сполук, моносахаридів і полісахаридів, амінокислот і білків.

Органічна хімія -2
Вивчення теоретичних основ органічної хімії, зокрема хімічного зв'язку, просторової будови молекул органічних речовин та пов'язаних з ними хімічними властивостями основних класів органічних сполук (алкани, алкени, алкіни, алкадієни, арени, галогено-, нітро- та гідроксилпохідні вуглеводнів, карбонільні сполуки, карбонові кислоти, гетероциклічні сполуки, вуглеводи, амінокислоти, пептиди і білки), методів їх одержання, набуття практичних навичок

Органічна хімія з основами біохімії
Систематика, номенклатура, фізичні властивості, знаходження у природі, роль у живому організмі, атомна і електронна будова, лабораторні та промислові методи одержання, використання у промисловості й побуті, хімічні властивості основних класів органічних сполук: алканів, алкенів, алкадієнів, алкінів, циклоалканів, циклоалкенів, ароматичних сполук, а також галогенопохідних, гідроксипохідних, нітропохідних, амінопохідних, альдегідів і кетонів, карбонових кислот та їх естерів, ангідридів і галогенангідридів, амідів і нітрилів, сполук із мішаними оксигеновмісними функціями, 3-, 5-, 6-членних гетероциклічних сполук, моносахаридів і полісахаридів, амінокислот і білків.

Основи адсорбції
Види адсорбції. Адсорбція на межі «розчин – газ». Рівняння адсорбції Гіббса. Рівняння Шишковського. Поверхнева активність. Ізотерми адсорбції Ленґмюра. Робота адсорбції. Адсорбція на межі «тверде тіло – газ». Теплоти адсорбції. Адсорбційні сили біля поверхні твердого тіла. Природа адсорбційних сил. Теорія мономолекулярної адсорбції Ленґмюра. Теорія полімолекулярної адсорбції Поляні і теорія БЕТ. Адсорбція газів і парів на пористих тілах. Капілярна конденсація. Розподіл пор за розмірами. Адсорбція на межі тверде тіло – рідина. Адсорбція неелектролітів (молекулярна адсорбція), електролітів. Виникнення подвійного електричного шару. Йонний обмін.

Основи неорганічного синтезу
Основні питання курсу- Відновлення воднем. Синтез безводних хлоридів. Отримання галогеноводневих кислот. Синтез комплексних сполук. Отримання оксидів. Алюмотермія. Основні методи ідентифікації неорганічних сполук.

Основи технології водопідготовки та водоочищення
Курс розглядає актуальні питання раціонального використання водних ресурсів в промисловості та комунальному господарстві, а саме: розробку та обґрунтування принципових технологічних схем водопідготовки та водоочищення природних та стічних вод; теоретичні основи фізико-хімічних процесів очищення води (коагуляція, флокуляція, фільтрування, змішування, відстоювання, знезараження, дегазація, хімічні та біологічні методи водоочищення) ; конструкції очисних споруд та апаратів станцій водопідготовки та водоочищення.

Основи хроматографії
Програму навчальної дисципліни "Основи хроматографії" складено у відповідності до освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів напряму 102-Хімія. Навчальна дисципліна належить до дисциплін вільного вибору студентів, циклу професійної та практичної підготовки. Предмет навчальної дисципліни - хімічні та хроматографічні методи дослідження. Цілями курсу "Основи хроматографії" є: ознайомлення здобувачів з актуальними методами розділення та концентрування, які застосовуються у сучасній аналітичній хімії та аналізі; засвоєння теоретичних основ і характеристик методів розділення та концентрування, методології оцінки їх ефективності, і практики застосування; ознайомлення із сучасними методами розділення та концентрування, що використовуються у якісному та кількісному хімічному аналізі.

Полімери біомедичного призначення
Вивчення вимог до полімерів в медицині. Біоінертні та біосумісні полімери. Використання полімерів у різних областях медицини. Застосування полімерних лікарських плівок. Медичні нитки. Полімери-кровозамінники. Мікрокапсулювання. Полімерні лікарські речовини. Полімери для створення нових лікарських форм. Полімерні наностуктури у терапії та діагностиці. Полімерні міцели, наночастинки, візикули.

Практика виробнича
Програма виробничої практики студентів за напрямком підготовки 102 Хімія є основним навчально-методичним документом, який визначає усі аспекти проведення практики. Вона забезпечує єдиний комплексний підхід до організації практики, їх системність, неперервність і послідовність навчання студентів. Практика спрямована на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, набуття і удосконалення практичних навичок і умінь, формування та розвиток у студентів професійного вміння приймати самостійні рішення в умовах конкретної професійної ситуації, оволодіння сучасними фізико-хімічними методами, формами організації праці в галузі їх майбутньої спеціальності.

Практика навчальна екохімічна
Набуття навичок правильного відбору проб хімічних речовин (в т.ч. фармацевтичних препаратів), їх консервації та зберігання для проведення аналізів; оволодіння методиками комплексного аналізу зразків хімпрепаратів; набуття навичок фіксації спостережень (підготовка необхідних стандартних реактивів та розчинів, ведення лабораторного журналу аналізів проб); вивчиння основних місць можливого забруднення води та основні методи її очищення ознайомитися з санітарними вимогами до якості питної, технічної води та промислових стоків.

Практика науково-дослідницька
Програма науково-дослідницької практики студентів за напрямком підготовки 102 Хімія) є основним навчально-методичним документом, який визначає усі аспекти проведення практики. Вона забезпечує єдиний комплексний підхід до організації практики, їх системність, неперервність і послідовність навчання студентів.

Процеси і апарати мембраних технологій
Процеси і апарати мембранних технологій - це навчальний предмет, який вивчає загальне знайомство з основними типами мембранних процесів та їх практичне застосування в різних галузях виробництва та промисловості. Значна частина часу даного предмету приділяється розгляду особливостей та методів використання мембранних процесів і технологій у харчовій, фармацевтичній та хімічній галузях досліджень та виробництва. Знайомство принципових особливостей та методів використання мембранних процесів тісно пов'язане з будовою дослідних та промислових мембранних модулів та апаратів, їх практичним використанням для вирішення технологічних завдань та забезпечення високої якості отриманої продукції. Особлива увага при вивченні даного предмету приділяється проблемам водоочистки та водопідготовки, застосуванню мембранних процесів для забезпечення високих екологічних вимог і стандартів стосовно контролю викидів забруднень у відкриті водойми та підземні водоносні горизонти. При вивченні даного курсу в студентів формуються міцні знання стосовно практичного застосування мембранних технологій для очищення води, повітря та промислових газів в хімічній та металообробній промисловісті, фармацевтиці, біотехнології, харчовій промисловості тощо.

Розробка дисертаційного проекту

Розчини полімерів
розглядаються уявлення про відмінності розчинів полімерів від розчинів низькомолекулярних сполук, про конформації макромолекул в розчинах, фазові рівноваги, рівноважні та динамічні властивості полімерних систем. Особлива увага приділяється фізико-хімічним методам дослідження полімерів в розчинах.

Синтетичні мембрани
Матеріали для формування мембран та їхні властивості. Основні методи одержання мембран на основі полімерних і неорганічних мембраноутворюючих матеріалів. Метод інверсії фаз. Золь-гель технологія. Фазовий поділ у полімерних системах. Вплив різних параметрів на морфологію мембран. Пористі і непористі мембрани. Йонообмінні і заряджені мембрани. Мембрани з додатковими функціями. Динамічні мембрани. Структура, фізико-хімічні і механічні властивості мембран. Розділювальні характеристики мембран. Мембрани для процесів розділення рідких і газових сумішей.

Сорбенти і сорбційні процеси
Одержання активованих вуглів, їхні властивості, застосування у промисловості. Використання активованих вуглів в очищенні води, харчових технологіях, медицині. Одержання силікагелів. Використання силікагелів у вибіркових сорбційних процесах. Природні та синтетичні цеоліти, їхні властивості. Використання у вибіркових сорбційних процесах. Застосування цеолітів у процесах осушення газів та органічних рідин, у процесах очищення газів. Очищення стічних вод, зниження токсичності промислових викидів.

Супрамолекулярна хімія
Супрамолекулярна хімія - це одна з найбільш популярних сучасних галузей експериментальної хімії, котра бурхливо розвивається на протязі останніх років. Один із засновників супрамолекулярної хімії лауреат Нобелівської премії 1987 року Жан-Марі Лен визначив її як "хімію молекулярних та міжмолекулярних зв'язків". Супрамолекулярна хімія займається синтезом, аналізом будови та вивченням властивостей і поведінки в хімічних реакціях не окремих молекул, а їх ансамблів, в яких молекули зв'язані слабкими міжмолекулярними взаємодіями. Її навіть представляють як своєрідну "молекулярну соціологію", яку цікавить не окремий індивідуум, а поведінка індивідуума у складі різних колективів, а також властивості, які має колектив як певне самостійне ціле. Сфера використання супрамолекулярної хімії є надзвичайно широкою - від молекулярної електроніки ("органічні метали", напівпровідники, надпровідники, молекулярні комп'ютери і т.інш) до фармацевтичної хімії (синтез та модифікування властивостей лікарських препаратів, забезпечення їхньої адресної доставки до відповідної частини організму, лікування генетичних захворювань тощо) та моделювання біологічних процесів. Курс знайомить слухачів з фундаментальними та прикладними засадами супрамолекулярної хімії. Студенти познайомляться як з методами синтезу систем, здатних до самоорганізації, для отримання великих молекул або молекулярних угруповань, так і з їх фантастичними властивостями.

Теоретичні основи мембранних процесів
Транспорт у мембранах. Рушійні сили мембранних процесів. Нерівноважна термодинаміка. Транспорт крізь пористі мембрани. Транспорт крізь непористі мембрани. Транспорт у йонообмінних мембранах. Баромембранні процеси: мікро- фільтрація, ультрафільтрація, нанофільтрація, зворотний осмос, п’єзодіаліз. Мембранні процеси під дією концентрацій: газорозділення, первапорація, діаліз, рідкі мембрани. Термомембранні процеси: мембранна дистиляція, термоосмос. Електромембранні процеси: електродіаліз, електрофільтрування. Поляризаційні явища: концентраційна і температурна поляризація. Формальний опис мембранного масопереносу. Фізичні моделі: модель розчинення-дифузії, модель тонкопористої мембрани, модель грубопористої мембрани, осмотична модель. Концентраційна поляризація-гелеутворення.

Технології сорбційного розділення
Основи молекулярної адсорбційної хроматографії рідких речовин; іоннообмінної хроматографії; осадкової хроматографії; адсорбційної газової хроматографії; газо-рідинної хроматографії. Безперервний метод розділення газів у шарі адсорбенту, що рухається. Капілярна хроматографія, ступінчата хроматографія, вакантохроматографія. Основи розподільчої хроматографії на папері. Гельхроматографія.

Фармацевтична хімія
Курс "Фармацевтична хімія" призначений для студентів четвертого курсу природничого факультету НаУКМА за напрямом підготовки 102 Хімія. Дисципліна фармацевтична хімія є однією з основних в комплексі хімічних і медико-біологічних дисциплін, покликаних забезпечити підготовку фахівців - хіміків в області пошуку і дослідження лікарських засобів.

Фізична хімія
Вивчаються основні напрями фізичної хімії: хімічна термодинаміка, хімічна рівновага, теорія розчинів, фазова рівновага, явища переносу, хімічна кінетика, поверхневі явища й адсорбція, каталіз, електрохімія, хімія високих енергій, фізичний зміст основних законів, їхній математичний опис та межі застосування. Розглядаються особливості застосування знань із фізичної хімії при розгляді практичних ситуацій в хімічній технології, біології і медицині та вирішенні проблем захисту довкілля.

Фізичні методи дослідження в хімії
Вступ до фізичних методів дослідження. Симетрія молекул, таблиці характерів. Оптичні методи аналізу. Електронна спектроскопія. Коливальна спектроскопія. Спектроскопія ядерного магнітного резонансу. Спектроскопія електронного парамагнітного резонансу. Мас-спектрометрія. Комплексне застосування фізичних методів дослідження в хімії.

Функціональні мембрани

Хімія і фізико-хімія високомолекулярних сполук
"Хімія і фізико-хімія високомолекулярних сполук" є обов'язковою дисципліною для студентів спеціальності "Хімія", викладається студентам 3 р.н в 6 та 6д семестрах. Викладання даного курсу базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні основ університетських курсів загальної, органічної, колоїдної та фізичної хімії, а також загальної фізики та вищої математики. Послідовність вивчення навчального матеріалу в курсі є традиційною: спочатку студентами засвоюються основні поняття про мономери і олігомери, ступінь полімеризації та молекулярну вагу полімеру а потім вивчаються основні методи синтезу полімерів - радикальна та йонна полімеризація, поліконденсація, полімераналогічні перетворення; технології переробки полімерів; особлива увага приділена вивченню фізико - хімії полімерів - детально вивчаються фізичні стани полімерів та їх механічні властивості; розчини полімерів та надмолекулярна організація високомолекулярних сполук. Викладання курсу передбачає, що ряд питань з хімії і фізико - хімії високомолекулярних сполук вивчатиметься студентами як бакалаврату так і магістеріуму в рамках інших дисциплін та спецкурсів (колоїдна хімія, розчини полімерів, синтетичні мембрани, методи синтезу і модифікування мембранних матеріалів, полімери біомедичного призначення, фармацевтична хімія, нанокомпозитні полімери та мембрани).

Хімія наноматеріалів
В запропонованому міждисциплінарному курсі основна увага зосереджена на окремих розділах хімії, зокрема фізичної та колоїдної хімії, хімії твердого тіла, стосовно вивчення наноматеріалів. Послідовно розглядаються такі питання як історія виникнення науки про нанооб'єкти та її місце в сучасній науці, класифікація наноматеріалів та їх особливості, основи фізичної хімії речовини в нанорозмірному стані, будова, синтез та методи дослідження наноматеріалів, властивості основних класів нанооб'єктів та наноматеріалів, приклади та перспективи використання наноматеріалів.