Код: 279288

Назва:

Редагування як мовленнєва діяльність

Анотація: Сучасна мовна практика потребує аналізу з погляду виявлення тенденцій у виборі конкретного слововживання, процесів фразеологізації, словотворення, наголошування, перекладу, використання розділових знаків тощо. Помітно змінюється й стилістичний статус мовних одиниць. Спостереження над зазначеними процесами дадуть змогу узагальнити динаміку мовної норми, оцінити рекомендації численних словників і посібників, які побутують у навчально-довідковій сфері. МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ - сформувати уявлення про концептуальні засади та стратегії редакторської роботи в сучасних умовах породження, функціонування та сприймання текстів різних стилів. Упорядковано поняттєво-термінологічний апарат, запропоновано інструментарій для фіксації й аналізу помилок. Обґрунтовано такі сфери редакторської компетенції, як загальнолітературна та стильові норми, проблеми варіантності мовної норми, активні процеси у лексиці, інкультурація та акультурація, нормальний та патогенний текст. Мовностилістичне редагування відбуватиметься на великому масиві девіацій сучасного писемного дискурсу (фрагменти зі ЗМІ, наукових публікацій тощо) та усної мовної практики. .

Тип дисципліни: вибіркова

Викладач(і): Тодор О.Г., к.філол.н., доцент

Зміст дисципліни: У періоди значних суспільних зрушень, пов'язаних з глобалізацій ними процесами, інтенсифікацією інформаційного впливу на мовців, відбуваються політичні зміни в літературній мові. Писемно-літературна практика засвідчує численні розходження із зафіксованими в нормативних словниках, граматиках рекомендаціями, правилами слововживання, правопису, вимови. На сьогодні є потреба дослідити явища рефлексії носіїв мови над лексичними, словотвірними, граматичними, орфоепічними нормами літературної мови. Розходження писемно-літературної та усно-розмовної літературної практики з нормами, відбитими у відповідних лексичних джерелах, навчальній літературі, є наслідком свідомого перегляду мовних стандартів, відштовхування від усталених норм, пошуку різних засобів індивідуалізації мови, але найчастіше - наслідком незнання норм літературної мови. Фіксовані порушення цих норм зумовлені функціонуванням сильних і слабких норм, а також такими екстралінгвальними чинниками, як розширення функцій української літературної мови, міграційні процеси, кризові явища в освіті тощо.