Код: 316663

Назва:

Вступ до літературознавства

Анотація: Мета курсу - дати базові знання, необхідні для подальшого вивчення літературознавчих дисциплін, зокрема "Теорії літератури", "Аналізу художнього тексту", "Основ літературної творчості", тощо. Дисципліна охоплює теми: характеристика літератури як виду мистецтва, її місце серед інших видів мистецтва; зв'язок дисципліни з іншими дисциплінами гуманітарного циклу; розвиток художньої словесності; особливості змістово-формальних складових, художнього часу й простору; характеристика літературного образу, його типи і різновиди; поетика літературного твору; версифікація; літературні роди і жанри; явище літературного процесу, його канони, напрями, стилі.

Тип дисципліни: нормативний

Рік навчання: ІІ

Семестр: осінній

Кількість кредитів: 4 (загальна кількість годин - 120; аудиторні години - 42: лекції - 28, семінарські заняття - 14; самостійна робота - 78)

Форма контролю: екзамен

Викладач(і): к. філол. н., ст. викл. Стужук Олеся Іванівна.

Результати навчання: ПРН-2. Ефективно працювати з інформацією: добирати необхідну інформацію з різних джерел, зокрема з фахової літератури та електронних баз, критично аналізувати й інтерпретувати її, впорядковувати, класифікувати й систематизувати матеріал курсу "Вступ до літературознавства"
ПРН-3. Організовувати процес свого навчання й самоосвітии в рамках курсу.
ПРН-7. Розуміти структуру та специфіку філологічної науки з її поділом на літературознавчу та мовознавчу складові, основні проблеми літературознавства та підходи до їх розв'язання із застосуванням релевантних методів та інноваційних підходів.
ПРН-13. Знати й розуміти систему та загальні властивості літератури як мистецтва слова, основні етапи та закономірності історичного розвитку української та світової літератури, жанрово-стильові особливості в різних національних літературах; визначати їхнє місце в літературному процесі.
ПРН-14. Аналізувати та інтерпретувати тексти української та світової літератури, послуговуючись основними поняттями і термінами сучасного літературознавства, розуміючи основні тенденції та досягнення шкіл і напрямів літературознавства від Античності до сьогодення в контексті світової та української філософсько-естетичної думки.
ПРН-22: Дотримуватися принципів академічної доброчесності.





Спосіб навчання: аудиторний

Необхідні обовязкові попередні й супутні модулі: Світова література -1; Українська література - 1; Фольклористика; Філософія; Українська та світова культура

Зміст дисципліни: 1. характеристика літератури як виду мистецтва, її місце серед інших видів мистецтва; 2. зв'язок дисципліни з іншими дисциплінами гуманітарного циклу; 3. Ллтературний твір/літературний текст, естетична, пізнавальна, моделююча функції. Автор/читач. 4. Художній світ літературного твору. Тема. Мотив. Лейтмотив. Деталь. 5. Фабула і сюжет. Композиційний рівень твору. Оповідна структура. Наратор. Оповідач, розповідач. 6.Літературно-художній образ. Внутрішня форма слова (О. Потебня). Тропи, стилістичні фігури, концепти. 7. Основи віршування. Системи віршування. Римування. Строфі та її види. Ритмізована проза, поезія в прозі. Особливості аналізу віршованого тексту. 8. Роди і жанри. Епос, лірика, драма. Жанровий синкретизм. Пам'ять жанру. 9. Художній стиль. Типологія літературних стилів. Індивідуальний стиль письменника. "Готове" слово. Риторична традиція. Романтизм/реалізм. Парадокс реалізму. Теорії зміни стилів. Стильова домінанта. 10. Літературний процес і літературний напрям. Стадіальність розвитку літератури. Національна своєрідність літератури. Історія літератури. Історична поетика. Роль читача. Феномен другорядного автора. Про поняття "художня література". 11.Наукові методи і школи в літературознавстві. Міфологічна школа, біографічний метод, культурно-історична школа, компаративістика, феноменологія, літературна герменевтика, рецептивна естетика, структуралізм і семіотика, постколоніальна критика. Цитати, ремінісценції, алюзії. Проблеми інтертекстуальності. Переклад як форма взаємодії літератур. Аналіз художнього твору. Аналіз художнього перекладу. Текстологія.


Рекомендована література:
1. Бахтін М. Епос і роман // Вступ до літературознавства. Хрестоматія: навч. посібник / упоряд. Н. І. Бернадська. К.: Либідь, 1965. С. 241-244.
2. Бахтін М. Форми часу і хронотопу в романі // Вступ до літературознавства. Хрестоматія: навч. посібник / упоряд. Н. І. Бернадська. К.: Либідь, 1965. С. 78-82.
3. Барт Р. Текстуальний аналіз "Вальдемара" Е. По // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. Львів: Літопис, 2001. С. 497-521.
4. Барт Р. Від твору до тексту // Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. Марії Зубрицької. 2-е вид., доповнене. Львів: Літопис, 2001. С. 491-497.
5. Белецкий А. В мастерской художника слова (Выбор сюжета (с. 321-355). Изображение внешности лиц. Речь действующих лиц. Изображение живой и мертвой природы (с. 391-490)) // Білецький О. Зібр. праць у 5-ти т. Т. 3. Українська радянська література. Теорія літератури. К. Наукова думка, 1966 (або видання: Белецкий А. Избранные труды по теории литературы. М.: Просвещение, 1964. С. 90-118, 149-234).
6. Білоус П. Основи наратології // Білоус П. В. Вступ до літературознавства: навч. посібник. К.: Академія, 2011. С. 203-215.
7. Баррі П. Вступ до теорії: літературознавство та культурологія. - К.: Смолоскип, 2008.
8. Веселовський О. Три розділи історичної поетики (синкретизм найдавнішої поезії і початок диференціації поетичних родів) // Вступ до літературознавства. Хрестоматія: навч. посібник / упоряд. Н. І. Бернадська. К.: Либідь, 1965. С. 216-221.
9. Веселовський О. Поетика сюжетів [про мотив] // Вступ до літературознавства. Хрестоматія: навч. посібник / упоряд. Н. І. Бернадська. К.: Либідь, 1965. С. 122-125.
10. Веселовський О. Із історії епітета // Вступ до літературознавства. Хрестоматія: навч. посібник / упоряд. Н. І. Бернадська. К.: Либідь, 1965. С. 120-122.
11. Веселовський О. Психологічний паралелізм і його форми у відображеннях поетичного стилю // Вступ до літературознавства. Хрестоматія: навч. посібник /

Форми та методи навчання: лекції, семінарські заняття; самостійна робота

Методи й критерії оцінювання: Максимальна кількість балів - 100: поточний контроль - 60; підсумковий контроль - 40

Мова навчання: українська