Слово до могилянців, Календар-Довідник НаУКМА 2012-2013

Дорогі Могилянці!

Минулий 2011/2012 навчальний рік не став для нас приводом для нарікань. Незважаючи на те, що нашому університетові здебільшого доводиться працювати всупереч тому, що може бути назване державною політикою, Києво-Могилянська академія може похвалитися низкою суттєвих здобутків. Насамперед це стосується зростання академічної якості. Вона вимірюється такими об’єктивними показниками, як позитивна динаміка в усіх національних університетських рейтингах, а також у відповідних дослідженнях, організованих у Європейському Союзі. Ми також маємо найкращих абітурієнтів і студентів. Це підтверджують он-лайнова система «Конкурс» і моніторинги, організовані Альянсом USETI. Тобто Могилянка залишається безумовним освітнім лідером порівняно з іншими українськими університетами.

Проте, порівнюючи якість теперішнього студентського складу з нашим же контингентом, але 7-8-річної давності, стає очевидним, що ми маємо справу із загальним падінням якості шкільної освіти. Не можна спокійно спостерігати це нібито об’єктивне явище. Ми повинні приділити спеціальну увагу якості могилянської освіти і наукових досліджень. У прагненні реалізувати стратегію вимогливості «всіх до всього» мають об’єднатися зусилля як викладацького складу і співробітників, так і самих студентів. До таких самих важливих завдань, які потребують спільних дій усієї могилянської спільноти, належить піднесення статусу української мови. Хоч як це дивно звучить у 20-ліття відродження Києво-Могилянської академії.

Минулий рік приніс нам захист першої в Україні PhD-програми. «Наукові записки НаУКМА» вийшли на перше місце серед інших вітчизняних журналів за кількістю запитів. Могилянка згадувалася у мас-медіа в середньому 17 разів на день. Я вважаю, що ми досягли певної «стелі» у цьому питанні і вже не повинні планувати збільшення кількості публікацій. Наш університет сам по собі став медіумом, який впливає на інформаційне поле України. Завдання полягає в тому, щоб ми й надалі розвивали якісне наповнення своїх впливів, спираючись на професійну й морально-етичну репутацію. Було завершено роботу над законопроектом «Про вищу освіту» за найактивнішої участі могилянських експертів. Текст нового закону спирається на нашу концепцію університетської автономії, яку ми просуваємо з 2005 року. Прийняття цього закону гальмується українською бюрократичною системою, тому для нас тут ще дуже багато роботи.

Минулий академічний рік приніс нам перемоги у п’яти судових справах. Зокрема ми відстояли права на свій гуртожиток у Ворзелі, повернули обсяги державного замовлення на рівні 2010 р., виграли адміністративний та господарській суди за Будинок настоятеля і Братські келії. Тепер там тривають реставраційні роботи, уможливлені діяльністю служби розвитку. Було створено Міжнародну раду з розвитку НаУКМА з представництвом у США, Канаді та Австралії, що покликана сприяти якісному та матеріально-технічому зростанню нашого університету. Великі зрушення відбуваються у співпраці з випускниками, які дедалі більше опікуються нашими студентами та університетом загалом. Безумовно, ми перебуваємо на шляху до того, щоб могилянські стандарти якості могли конкурувати з кращими університетами світу. Це можливо лише завдяки унікальній могилянській спільноті, тобто всім Вам. Шановні колеґи! Бажаю Вам у наступному 2012/2013 навчальному році нових звершень і перемог!

Слово до могилянців, Календар-Довідник НаУКМА 2011-2012

Дорогі Могилянці!

Навчальний рік 2010/11, який минув, приніс із собою прикрі ознаки ідеологічного «відкату» до радянських часів. Це стосується і наступу на українську мову, культуру й історичну пам’ять, і спроб повернення до авторитарних принципів управління наукою та освітою в Україні. За таких вкрай несприятливих умов Києво-Могилянська академія розпочала велику публічну дискусію, в результаті якої були зупинені надзвичайно реакційні антидержавні законопроекти, які вже сьогодні могли б регламентувати нашу гуманітарну сферу. Експерти НаУКМА працюють в усіх робочих групах, які готують пропозиції щодо реформування науки та освіти в Україні. Інституційна позиція Могилянки й громадянська принциповість наших студентів під час численних протестних акцій привели до активізації українського суспільства, привернули увагу світової академічної громадськості та різних політичних сил в Україні до освітньої проблематики. Ми дуже сподіваємося, що наступного року Україна матиме новий прогресивний Закон «Про вищу освіту», який розпочне відлік справжніх реформ.

Києво-Могилянська академія збільшила свою присутність у мас-медіа в середньому до дев’яти публікацій на день (у порівнянні з сімома на день у 2009/10 н. р.), а також піднялася на більш високі щаблі в національних університетських рейтингах. Могилянці довіряє українське суспільство, ми найвідчутніше впливаємо на формування публічного освітнього дискурсу в державі. За минулий рік нам вдалося відстояти такий зміст нового Статуту НаУКМА, який був нам потрібний. Зокрема, у ньому були зафіксовані принципи Liberal Arts Education, дві робочі мови (українська й англійська) та PhD-програми, які входять до Докторської школи НаУКМА. Наступ на процес європейської інтеграції української науки й освіти означає спробу ревізування наших з вами досягнень за останні 20 років. Цим зумовлюється наша рішучість у публічних дискусіях і ті великі зусилля, які ми витрачаємо на лобіювання принципів університетської автономії в Україні. Якщо система управління освітою сьогодні пропонує повернутися до радянських правил гри, це означає, що Могилянка мусить вплинути на цілу систему й змінити її на краще.

Саме тому наступного року ми продовжуватимемо просувати належні зміни до українського законодавства, розвивати наші наукові та освітні проекти, включно з новою системою оцінювання якості навчання й викладання, конкурувати на українській і міжнародній аренах. Залишаються актуальними проекти освоєння власної історичної території та створення кампусу за межами Києва. Наші успіхи у щоденній праці й бо¬ротьбі уможливлюються згуртованістю могилянської громади, особливою корпоративною культурою, вашим професіоналізмом і принциповістю. Шановні колеги! Бажаю вам наступного 2011/12 н. р. доброго гумору й натхнення, які неод¬мінно приведуть нас до якісних зрушень у всіх наших планах і проектах!

Слово до могилянців, Календар-Довідник НаУКМА 2010-2011

Дорогі Могилянці!

Минулі п'ять років не принесли очікуваних системних змін у вищій освіті. Наші з вами досягнення по створенню сучасного західного університету в Україні продовжують залишатися тільки нашою справою. Поруч з тим, лідерські позиції Києво-Могилянської академії викликають захоплення як серед наших друзів і партнерів, так і в українському суспільстві в цілому. Це дуже важливо для проведення необхідних реформ у державі та для успішної реалізації планів НаУКМА. Ми й надалі спиратимемось на довіру і підтримку суспільства, у першу чергу через подальший розвиток інноваційної діяльності та широку медіаприсутність. Нагадаю, що протягом 2009/10 н. р. у мас-медіях з'являлося в середньому 7 публікацій про Могилянку на день.

НаУКМА не стоїть осторонь найважливіших політичних та економічних процесів в Україні. Ми даємо експертні оцінки важливим державним рішенням з різних галузей науки, освіти та народного господарства. Незаангажованість нашого університету, професіоналізм викладачів і випускників, відсутність корупції зумовлюють той факт, що український народ покладається на Києво-Могилянську академію у відповідальні періоди своєї історії. Наша стратегічна сесія навесні цього року визначила серед найважливіших питомих рис Могилянки інноваційність та українськість. Вони уможливлюють функціонування нашого університету як вільної трибуни, з якої можуть висловлюватися будь-які думки, провадитися дискусії, реалізовуватися найсміливіші проекти.

Особливу увагу нам слід приділити нашим проектам, спрямованим на якісне зростання НаУКМА. Адже ми прагнемо увійти до кола найкращих університетів світу. Я згадаю тут освоєння нашої історичної території, створення сучасного кампуса за межами Києва, готельного комплексу на Троєщині, інтеграцію з академічними інститутами, з якими ми підписали угоду про створення університету нового типу, подальший розвиток Докторської школи, а також оптимізацію навчального процесу. Надалі в центрі нашої уваги — вимогливість, включно з контролем якості навчання й нетерпимістю до плагіату. Робота над цими проектами має системний характер, триває не один рік, і ми просуваємося до їхньої реалізації не так швидко, як того хотілося б. Наступний рік знову не обіцяє бути сприятливим, але ми віддаємо всі сили для перемоги й віримо в успіх, спираючись насамперед на величезний потенціал нашого чудового колективу. Тому я бажаю всім вам творчого натхнення, доброго настрою, щоб у 2010/11 н. р. ваші особисті професійні досягнення стали запорукою нашого спільного успіху!

Слово до могилянців, Календар-Довідник НаУКМА 2009-2010

Дорогі Могилянці!

Наші професійні досягнення минулого року потвердили той факт, що на будь-яку економічну чи політичну кризу, у тому числі глобальну, можна дивитися по-різному. Ми ставимося до неї як до нових можливостей провести великі соціальні перетворення, включно з докорінним реформуванням української науки та освіти. Саме із цієї настанови формуються нові пропозиції Києво-Могилянської академії для української держави. Не сподівання на збільшення державної підтримки, а створення справжнього ринку науки та освіти в Україні й інтеграція наших університетів до західної системи, не самообман і самоізоляція, а реальне партнерство та, як наслідок, справжня конкуренція - ось той шлях, яким іде НаУКМА. Наші пропозиції щодо змін вітчизняного законодавства, зокрема із впровадження університетської автономії й тестового оцінювання абітурієнтів, мають визначальний характер для української держави. Ми будемо й надалі відстоювати їх у публічній дискусії, генеруючи нові ідеї, шукаючи нових партнерів та однодумців.

Надзвичайно важливо, що наше концептуальне перспективне бачення потверджується новими могилянськими проектами всеукраїнського значення. Серед цьогорічних досягнень згадаймо заплановане заснування Докторської школи з першими трьома PhD-програмами без жодної державної підтримки та півторамільйонний ґрантовий проект "Електронна бібліотека". Обидва вони відкривають нові шляхи в розвитку інфраструктури наукових досліджень, поєднання науки й освіти в Україні. Дивовижне досягнення корпоративної культури Могилянки - успішний збір коштів на лікування Андрія Жарка. У кризовий рік ми відкрили наукове видавництво, вже третє в НаУКМА, з власною поліграфічною базою, заснували наукові електронні видання, просунулися по шляху створення власної моделі корпоративного управління, сказали нове слово у формуванні сучасної системи вступу до українських ВНЗ, включно з підготовкою перших в Україні спеціальних тестів на здібності, підняли планку вступних вимог на найвищий в Україні рівень.

Наступного року, непередбачуваного за наслідками падіння національної та світової економіки, серед викликів для нас залишаються завдання розвитку концепцій вимогливості, якості наукових досліджень, навчання й викладання, відповідності критеріям світових університетських рейтингів, опанування власної історичної території, реалізації важливих проектів, запланованих до 400-ліття НаУКМА, зміцнення лідерських позицій в Україні.

Бажаю всім Могилянцям якісного професійного зростання та здійснення особистих планів!

Слово до могилянців, Календар-Довідник НаУКМА 2008-2009

Дорогі Могилянці!

Унікальність нашого університету накладає особливу відповідальність на президента. Тим більше, якщо йдеться про спадщину такої незвичайної людини, як В'ячеслав Степанович Брюховецький. За збереження стратегічного курсу щось неминуче зміниться у наголосах щоденної роботи. Сподіваюся, що ці зміни вкладатимуться у логіку всього розвитку Києво-Могилянської академії, від часів її заснування до наших днів.

Несподіване виникнення Національного університету "Києво-Могилянська академія" на початку 1990-х років як інноваційного вищого навчального закладу, закоріненого в українську історію і культуру, створило кілька важливих прецедентів для сучасного українського суспільства. Стало очевидно, що, по-перше, можна подолати корупцію у вищій освіті. По-друге, поняття "український університет" не лише не суперечить його засадничій інноваційності, а навпаки, є підставою для такого зростання. По-третє, кор­поративна культура перетворилася на рушійний чинник універси­тетського розвитку.

Найуспішніший загальнонаціо­нальний проект, яким стала Києво-Могилянська академія, окреслює прагнення українського народу до створення "суспільства знань". Це включає такі складові, як загальнонаціональне порозуміння та концентрацію наявних ресурсів з метою продукування сучасного знання, на підставі якого здійснюється якісний культурний і техноло­гічний "прорив". Адже сучасна держава спирається на потужні університети у прагненні якомога ефективніше здійснювати власні функції та призначення.

Тепер перед нами постає щонайменше два першочергових завдання: розвиток великої науки у стінах НаУКМА та вплив на державу й суспільство через реформування цілої системи вітчизняної вищої освіти. Звичайно, ми також пам'ятаємо про те, чого необхідно досягти в межах самої Академії. Йдеться насамперед про оптимізацію навчального процесу та поглиблення неповторної могилянської атмосфери. Тобто розвиток НаУКМА й надалі спрямовуватиметься на нові здобутки та закріплення лідерських позицій у різних галузях університетського життя.

Важливо, щоб усі члени Могилянської корпорації - викладачі, студенти й працівники - керувалися у своїй діяльності Місією і Метою університету, реалізуючи завдання індивідуального й суспільного розвитку.

Хочу побажати всім могилянцям досягнути тих висот, які ви самі собі визначили, подолати перешкоди, що завжди трапляються на шляху до мети.

Наснаги для себе і для тих, хто поруч. Нехай вам щастить!

Виступ на 16 сесії Академічної конференції НаУКМА

КОНЦЕПЦІЯ РОЗВИТКУ НаУКМА

Шановні колеги!

Оскільки наш університет є унікальним в українській системі вищої освіти, було б помилкою намагатися визначити для нього якийсь зовсім інакший шлях розвитку, який би докорінним чином відрізнявся від теперішнього спрямування наших спільних зусиль. На мою думку, стратегія розвитку НаУКМА від самого початку була визначена В.С.Брюховецьким правильно і ми з Вами послідовно, крок за кроком, домагалися все більшого професійного та суспільного визнання. Києво-Могилянська Академія являє собою надзвичайно креативне професійне середовище. Тому головна проблема полягає не так у знаходженні радикально нових ідей, як у визначенні пріоритетів, формуванні порядку денного та здатності його реалізувати. Це і буде головним завданням для наступного президента.

Спочатку кілька слів про сучасний стан справ. Києво-Могилянська Академія залишається експериментальним майданчиком вітчизняної вищої освіти. Як правило, із запізненням у кілька років наші нововведення більшою чи меншою мірою запроваджуються на загальнонаціональному рівні. Однак поки що це не призводить до якісних змін як у вищій освіті, так і в українській державі в цілому. На жаль, досі ми повинні виходити з пасивної позиції держави щодо проблем вищої освіти, недооцінювання нею важливості створення "суспільства знань", а тому будувати свою стратегію переважно на власних зусиллях.

Отже, по-перше, стрижнем подальшого розвитку Києво-Могилянської Академії залишається корпоративна культура, яка забезпечуватиме ефективну взаємодію студентів, викладачів та співробітників. Корпоративна культура вже сьогодні відіграє ключову роль у нашому університеті. Проте слід пам'ятати, що процеси самоорганізації і взаємодії у колективі також потрібно передбачати і планувати. Потрібно визнати, що ми маємо тут деякі проблеми. Наприклад, не підлягає сумніву ставлення до студентів як до клієнтів, що одержують в університеті навчальні послуги. Поруч з тим, не слід забувати, що в теперішніх умовах таке твердження має "напівринковий" характер. Оскільки не меншої уваги потребує друга частина нашої корпорації, а саме викладачі та співробітники.

Висловлюючись "ринковою" мовою, наші викладачі - "штучний товар". Їхні інтереси повинні бути представленні ширше. Я маю на увазі передусім зростання корпоративної солідарності та соціального захисту. Необхідно підтримувати заслужених викладачів, приділяти увагу молодим кадрам (у першу чергу - нашим випускникам), активніше залучати до роботи в університеті кращих фахівців у своїх галузях, які працюють в інших ВНЗ та дослідницьких установах. На часі відкриття спеціального відділу по роботі з персоналом, створення викладацького клубу, активізація роботи профспілки. Потрібно реалізувати проекти по будівництву у Ворзелі окремого корпусу для аспірантів і молодих викладачів, а також будинку для викладачів і співробітників на кооперативних засадах. Звернення особливої уваги на проблеми викладацького корпусу неодмінно зміцнить корпоративну культуру, позитивно відіб'ється на підвищенні рівня наукової роботи і навчального процесу.

Неможливо розповідати студентам про цінності, про які ми самі подекуди маємо доволі поверхову уяву. Адже університет - не те місце, куди викладач забіг, вичитав свої пари і побіг далі. Тому потрібно тримати під увагою кожного, залежно від його внеску до могилянської корпорації. На Заході також вважається, що університет представляє не тільки адміністрація. Всі студенти і працівники університету є носіями корпоративних цінностей. Людська і професійна особистість молодої людини формується не лише в аудиторіях, але також у щоденному спілкуванні всередині цілого колективу.

По-друге, наше студентство також потребує збільшення своєї ролі в університетському житті. Але не в популістському контексті т.зв. "роботи з молоддю". Такий дидактизм є неприйнятним для НаУКМА. З молоддю потрібно не працювати, а давати їй можливість самореалізуватися. Що означає розширення прав студентів та одночасно - збільшення їхньої відповідальності за власну поведінку і ставлення до навчання. Разом із зростанням своєрідного "здорового егоїзму" студентів у прагненні здобути якомога більше якісних знань і умінь, вони б активніше долучалися до наукової роботи, розвитку навчального процесу, цікавіше б організовували своє дозвілля. Я маю на увазі студентську колегію, студентське братство, могилянські медіа та інші організації.

Можливо, було б доцільним запровадити посаду куратора, чи порадника для допомоги студентам першого року навчання. Також посаду консультанта (з професорсько-викладацького складу), який би опікувався взаємодією кафедр з різноманітними студентськими ініціативами науково-прикладного характеру. Тут можна згадати такі успішні проекти, як клуб інтелектуальних ігор, студентське наукове біологічне товариство, молодіжний гуманітарний центр, екоклуб, геополітичний центр та інші. Консультанти зможуть ефективніше пов'язувати ці осередки з відповідними кафедрами, що, можливо, також позитивно відіб'ється на роботі останніх.

По-третє, НаУКМА, як і сучасні західні університети відчувають суттєвий брак розуміння власних проблем з боку суспільства. Із цим безпосередньо пов'язується недостатнє фінансування, незадовільні взаємодія з роботодавцями, якість досліджень та експертиз. Тому до стратегічних завдань скрізь відносять нагальну вимогу більшої відкритості до суспільства, також професіоналізацію, поглиблення і розширення зв'язків з громадськістю, роботу з батьками, потенційними спонсорами, органами державної влади, політиками, громадами та випускниками. Головне правило: нам ніхто не допоможе, окрім нас самих. Попри те, що "розкрутка" Києво-Могилянської Академії відбувається найпрофесійніше серед вітчизняних ВНЗ, саме сюди нам слід звернути пильну увагу, збільшивши на кілька порядків кількість і якість інформації про себе.

На мій погляд, необхідно зміцнити відповідні служби, прислухатися до їхніх пропозицій. Варто відкрити професійно обладнаний прес-центр, де б проводилися всі могилянські прес-конференції та презентації, яких постійно організовується дуже багато практично всіма нашими підрозділами. Потрібно стати ще більш зручними, привабливими та цікавими для журналістів і медіа, а через них - для всього суспільства. Якщо воно матиме більше інформації про нас, то більше співчуватиме нашим проблемам. Відтак нам легше буде просувати власні проекти, діставати фонди для професійного зростання, зміцнення матеріально-технічної бази і соціального захисту працівників. Формування цілісного іміджу як найбільшого інноваційного загальнонаціонального проекту має також включати в себе відповідне представлення НаУКМА на міжнародній арені. Зокрема для української діаспори він може стати найпотужнішим згуртовуючим чинником.

По-четверте, стратегічний курс на фактичне перетворення Києво-Могилянської Академії з навчально-наукового на науково-начальний заклад вимагає нестандартних рішень і надзвичайно напруженої роботи у кількох важливих напрямках. Сюди зокрема входять: просування проекту університетської автономії, створення власних PhD-програм, започаткування інвестиційних проектів на базі природничого факультету та факультету інформатики, підвищення статусу кафедри як базової структурної одиниці нашого університету.

У 2005 р. ми виступили одним з ініціаторів створення Консорціуму із запровадження університетської автономії, до якого увійшли спочатку вісім ВНЗ різних форм власності з різних регіонів України, а потім додався ще один, дев'ятий університет. Діяльність цього Консорціуму спрямована на створення вітчизняної моделі університетської автономії та лобіювання цих ідей, оскільки їхня реалізація відноситься до т.зв. політичних рішень. Слід відзначити, що відсутність справжньої автономії гальмує наш розвиток. Якщо держава не може допомогти власним університетам, вона повинна залишити їм можливість самим давати собі раду.

Входження до європейського освітнього простору в рамках Болонського процесу зумовлює якісні зміни у системі української вищої освіти. Однією з найважливіших ланок тут є запровадження PhD-програм за західним зразком. Сьогодні такий проект існує. Нам слід дбати не лише про факт відкриття PhD-програм, але також про їхній розвиток, зокрема через створення на їхній базі потужних дослідницьких центрів.

Природничий блок вважається надзвичайно важливим у визначенні рейтингу класичного університету. На базі нашого природничого факультету потрібно відкрити таку науково-дослідну програму, яка б включала у себе тристороннє співробітництво: з одного боку, це були б одна чи кілька наших кафедр, з другого -академічний або галузевий інститут, з третього - інвестор, зацікавлений в інноваційному розвиткові власного виробництва. На сьогодні в Україні існує необхідна правова база для такого роду діяльності. Подібний інвестиційний проект по виробництву програмного забезпечення на базі факультету інформатики дозволив би нашому університету вийти не лише на вітчизняний, але також на міжнародний ринок.

Підвищення статусу кафедр НаУКМА полягає у переосмисленні їхньої ролі як головної структурної ланки нашого університету. Завідувач кафедри повинен мати більшу вагу у прийнятті важливих рішень. Із цим пов'язана необхідність професійної стандартизації кафедри (культури навчання, культури досліджень та культури співпраці з донорами і партнерами). Поруч з тим, слід з'ясувати, які ресурси вона для цього потребує. Практика показує, що кошти приходять туди, де є готовність і спроможність їх узяти. Також важливо зрозуміти, що всі університетські працівники не можуть просувати велику науку. Тому слід звернути увагу в першу чергу на тих викладачів, для кого наукова діяльність є пріоритетною і першочерговою.

Окрема увага повинна приділятися тим кафедрам і спеціальностям, які поки що не мають можливості залучати значні ґранти чи спонсорські кошти з незалежних джерел. Насправді в університеті не існує "не ринкових" професій. Просто процеси розподілу і перерозподілу ресурсів у посттоталітарній Україні часто мають викривлений характер.

По-п'яте, організація навчального процесу повинна виходити з необхідності зміцнення принципів вільного творчого навчання. Зокрема слід постійно дбати про належну кількість і якість дисциплін вільного вибору. Потрібно поглиблювати принцип "навчання через дослідження", створювати для наших випускників більше можливостей для того, щоб вони залишалися в академічній науці та інтенсифікували виробництво, а не лише ставали бізнесменами, політиками, менеджерами чи експертами. Хоч наші випускники насправді успішно заповнюють ті професійні ніші, які вимагає ринок. На мій погляд, подальший розвиток Наукової бібліотеки також суттєво сприятиме навчальному процесові. Зокрема приміщення Галереї сучасного мистецтва у Староакадемічному корпусі можуть бути перетворені на нові читальні зали. Щоб студент почував себе комфортно в бібліотеці, міг там краще зосереджуватися і планувати свій час.

По-шосте, поступовий перехід до платного навчання. Мова йде про більш віддалену перспективу. Поруч з реалізацією інших важливих проектів, це дозволить Києво-Могилянській Академії одержати від ринку ті дивіденди, на які вона заслуговує. Сьогодні це неможливо тому, що всі українці не можуть платити за навчання. Для нас важливо здійснювати та вдосконалювати систему якісного відбору, а не приймати лише тих, хто може заплатити. Проте, сподіваюся, у недалекому майбутньому, разом зі збільшенням добробуту наших громадян, такий крок буде виправданим і необхідним. У цьому контексті я вже згадував про небезпеку "напівринкових" стосунків, як і про неспроможність державного бюджету забезпечити всі проблеми українських університетів.

На питання про підстави ефективності прийняття вищим навчальним закладом правильних рішень, один з керівників Кембріджського університету відповів, що для цього потрібні три речі: люди, традиції і довіра. Таким чином, ми повертаємося до ідеї корпоративної культури і традицій. Це питання надзвичайної ваги. Ми повинні відстояти і зміцнити самобутність нашого університету, його унікальну внутрішню атмосферу та уклад життя. Також пам'ятати про старі й розвивати нові традиції, які б поглиблювали закоріненість Києво-Могилянської Академії в українській культурі, сприяли б подальшому розвитку держави і суспільства. Згадаємо ще такі важливі проблеми, як розвиток електронного навчання, оптимізація внутрішнього менеджменту (на підставі використання сучасних технологій та вивчення важливих інформаційних потоків), потреба більшої відкритості у прийнятті рішень, вдосконалення звітності. Стосовно подальшого структурного розвитку потрібно домогтися відкриття наших філій у Криму та Донбасі, завершити передачу приміщень лікарні до комплексу першого містечка.

Я вважаю, що моя програма є реалістичною. Вона передбачає рух Києво-Могилянської Академії до найкращих стандартів сучасного університету.

Дякую за увагу!

29 червня 2007 р.

Виступ на церемонії інавґурації та посвяти у спудеї, 31 серпня 2007 року

Я глибоко вдячний всім за довіру!

Особливі слова пошани Вам, В'ячеславе Степановичу, за ту велику справу, яку Ви започаткували, відродивши Києво-Могилянську Академію, за Вашу невтомну працю, за Вашу мудрість, завдяки якій зростає і міцніє українська культура та українська держава. Значною мірою завдяки Вам найстаріший український університет став найсучаснішим і найкращим вищим навчальним закладом України сьогодні. Я сподіваюся на це і знаю, що й надалі Ви будете розвивати і підтримувати нашу Alma-Mater, Києво-Могилянську Академію.

Я бажаю всім нам здійснення наших спільних далекосяжних планів і сподівань.

Я особисто докладу до цього всіх зусиль. Нехай нам щастить!

Високоповажані гості, шановні викладачі, студенти та співробітники Могилянки! Вітаю Вас із початком нового навчального року.

Нехай нашою працею, успіхами і досягненнями він буде для нас пам'ятним і важливим.