Науково-дослідний Центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака

Про нас

Новини

Публікації

Дослідження

Школа Конфуція

4 корпус, Бібліотека-Архів-Музей Омеляна Пріцака  (044) 417-31-13

 

Науково-дослідний центр орієнталістики НаУКМА був створений у 2009 році та названий на честь видатного вченого у світовій та вітчизняній науці ХХ  ст. Омеляна Пріцака.

Метою діяльності Центру є створення сприятливих умов для активізації наукових досліджень у галузі сходознавства у НаУКМА та Україні шляхом опрацювання, введення до наукового обігу та популяризації наукової спадщини видатного вченого-сходознавця Омеляна Пріцака.

Центр проводить дослідження в рамках загальної наукової концепції університету – «Україна: людина, суспільство, природа», органічно поєднуючи свою діяльність із концептуальним напрямом «Україна в контексті світових гуманітарних, історичних і суспільних процесів».

 

Основними напрямами діяльності Центру є:

  • забезпечення розвитку сходознавчих студій у НаУКМА й Україні на основі використання джерельно-інформаційного потенціалу бібліотечної, архівної та меморіально-мистецької колекцій Омеляна Пріцака;
  • проведення наукових досліджень зі сходознавчої тематики із залученням студентів і викладачів НаУКМА;
  • використання їх результатів у навчально-методичному процесі;
  • створення інтелектуальних, кадрових і організаційних передумов для відкриття в НаУКМА кафедри сходознавства;
  • встановлення наукових і творчих контактів з провідними зарубіжними й українськими вченими-сходознавцями.

 

 

 

Омелян Йосипович Пріцак  (07.04.1919 – 29.05.2006) – видатний вчений, філолог, сходознавець, історик, іноземний член НАН України, член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук, Міжнародної асоціації україністів, почесний доктор всесвітньо відомих університетів, член багатьох академій наук світу.

 

Навчаючись у Львівському, Берлінському і Ґеттінґенському університетах, став вихованцем польської філологічної і сходознавчої (В.Котвіч,  Т.Левицьки, Є.Завалинський), української історичної і сходознавчої (І.Крип’якевич, Т.Коструба, Я.Пастернак, В.Сімович, А.Кримський) та  німецької мовознавчої і сходознавчої шкіл (Р.Гартман, Г.- Г.Шедер, А.фон Габаін).

 

Омелян Пріцак став вченим світового рівня в декількох галузях науки: філологія, лінгвістика, орієнталістика, історія, і по праву належить до плеяди універсальних вчених, якими були Й.Г.Гердер, Г.В.Ф.Гегель, О.фон Гумбольдт, Б.Кроче, А.Кримський. Він зробив гідний внесок у розвиток світової орієнталістики як науковець-дослідник та як ініціатор і організатор міжнародних наукових осередків, зокрема Societas Uralo-Altaica, Ural-Altaische Jahrbücher, Permanent International Altaistic Conference.

 

Вчений підніс українські студії на рівень світової науки, будучи інтелектуальним лідером в утвердженні престижу української гуманітарної науки за кордоном. Він був організатором і першим завідувачем кафедри української історії ім. М.Грушевського та першим директором Українського наукового інституту Гарвардського університету.

 

О. Пріцак створив власну наукову школу україністів, які вперше трактували історію України в широкому всесвітньо-історичному баченні. До чільних представників цієї школи належать О.Субтельний, П.Р.Магочій, З.Когут, Ф.Сисин, О.Андрієвська та ін.

 

Науковець ініціював та брав безпосередню участь у здійсненні Гарвардського проекту відзначення Тисячоліття християнства Русі-України. В рамках проекту, окрім міжнародних наукових форумів та культурно-громадських заходів, вченим було започатковано видання «Гарвардської бібліотеки давнього українського письменства», що включає оригінальні твори, створені  на території Русі-України в XI – XVIII ст.

 

О. Пріцак відродив українське сходознавство, створив і став першим директором Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України. Він виступив співзасновником Археографічної комісії та її спадкоємця – Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. О.Пріцак заснував і очолив при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка першу в Україні в пострадянський час кафедру історіософії.

 

Омелян Пріцак – автор фундаментальної праці «Походження Русі», а також понад 1000 наукових праць (монографії, статті, рецензії, підручники) з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України. Науково-творчі і науково-організаційні задуми О.Пріцака були різноплановими та відрізнялися нестандартністю підходів у їх втіленні. Його неймовірна працездатність, відданість науці, здатність до широкої «візії» кожної наукової проблеми – гідні подиву і наслідування.

 

Основні дати життя та діяльності:

Омелян Пріцак народився 7 квітня 1919 року у с. Лука Самбірського району Львівської області

1928-1936 – навчання у Польській класичній гімназії у Тернополі

1936-1940 – навчання у Львівському університеті (нині: Львівський національний університет імені Івана Франка)

1940 – молодший науковий співробітник та науковий секретар Львівської філії Інституту історії України АН УРСР

Червень-жовтень 1940  – навчання в аспірантурі Інституту мовознавства АН УРСР у академіка А.Ю.Кримського (Київ)

Листопад 1940-липень 1941 – мобілізація до Червоної армії, втеча з німецького полону

1943-1945 – навчання у Берлінському університеті 

1946-1948 – навчання у Ґеттінґенському університеті

1948 – захист дисертації «Karachanidische Studien I-IV. Studien zur Geschichte der Verfassung der Türk-Völker Zentralasiens»

1949-1950 – лектор української та польської мов Ґеттінґенського університету

1951 – габілітування працею «Stammesnamen und Titulaturen der altaischen Völker» у Ґеттінґенському університеті

1951-1952 – приват-доцент Ґеттінґенського університету

1952-1960 – доцент, професор Гамбурзького університету

1951-1958 – секретар, 1958-1965 – президент міжнародного Урало-алтайського товариства (Societas Uralo-Altaica)

1960-1961 – запрошений професор Гарвардського університету

1961-1964 – професор тюркології Вашингтонського університету (Сіетл, США)

1964-1990 – викладач, професор тюркології та історії Центральної Азії Гарвардського університету 

1964-1973 – організатор створення українознавчого центру у Гарвардському університеті, керівник кампанії зі збору коштів серед української громади Америки для втілення цієї ідеї

1973-1989 – директор Українського наукового інституту Гарвардського університету

1975-1990 – завідувач кафедри української історії ім. Михайла Грушевського Гарвардського університету

1970 – обрано членом Американської академії мистецтв і наук

1985 – надано звання Почесного доктора літератури Альбертського університету (Канада)

1990 – переїзд в Україну, обрано іноземним академіком Академії наук України, ініціювання створення Археографічної комісії, викладання історіографії та історіософії в Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка

1991-1996 – директор Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України

1996 – повернення на постійне проживання до США через стан здоров’я. 

Помер 29 травня 2006 р. у Бостоні (Массачусетс, США).  

Pritsak O. Apologia pro [vita] sua / Pritsak O. // Türklük Bilgisi Araştirmalari / edited by Yaymlayanlar. - [Cambridge, Mass. : Harvard University], 1978. - pp. IX-XVIII.

Пріцак О. Й. Мій шлях історика / Пріцак О. // Пріцак О. Історіософія та історіографія Михайла Грушевського. - К. ; Кембридж : [б. в.], 1991. - С. 62-78.

 

 

Бібліографія праць О.Пріцака:

 

  1. Бібліографія праць О. Й. Пріцака за 1981-1994 рр. // Східний Світ. – Київ, 1994. - № 1-2. – С. 21-28.
  2. Кочубей Ю. Бібліографія праць акад. О. Пріцака за 1989-1999 рр. та доповнення // Etymon: До 80-ріяя академіка О. Пріцака. – Київ, 2001. – Журн. «Східний Світ»; 1999, №1-2.
  3. The Bibliography of Omeljan Pritsak (1981-1991) // Harvard Ukrainian Studies. – Cambridge, Mass., 1990. – Vol. XIV. – No. 3-4: Adelphotes: A Tribute to Omeljan Pritsak by his Students. – p. 243-248.
  4. Hajda L. The Biography of Omeljan Pritsak // Harvard Ukrainian Studies. – Cambridge, Mass., 1979-1980. – Vol. III-IV. – Pt. 1: Eucharisterion: Essays presented to Omeljan Pritsak on his Sixtieth Birthday by his Colleagues and Students. – p. 7-50. 

 

СПІВРОБІТНИКИ

 

Таїсія Михайлівна Сидорчук,
керівник Центру, кандидат історичних наук, старший викладач магістерської програми «юдаїка» в НаУКМА

 

Закінчила історико-теоретичний факультет Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка, аспірантуру історичного факультету Національного університету імені Т. Шевченка, докторантуру Державної академії керівних кадрів освіти при Академії педагогічних наук України. 1995 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Наукова та культурно-освітня діяльність української еміграції в Австрії (1919–1925 рр.)» (офіційний опонент: академік О.Пріцак). Автор понад 50 наукових праць, які опубліковані у фахових вітчизняних і зарубіжних виданнях, має значний досвід наукової роботи в архівних, наукових і музейних установах України, Росії, Австрії, Німеччини, Чехії, Японії, Ізраїлю, зокрема в рамках міжнародних наукових програм.

Сфера наукових інтересів: історія української науки та культури у ХХ ст., матеріальна та духовна культура євреїв України, архівознавство, музеєзнавство, джерелознавство.

е-пошта:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

 

Олег Борисович Бубенок,

 

старший науковий співробітник, доктор історичних наук, завідувач відділу Євразійського степу Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України, професор, лауреат премії ім.А.Ю.Кримського НАН України (2000 р.).

Закінчив  історичний факультет Харківського державного університету ім. В.Н.Каразіна (1985 р.), навчався в аспірантурі Інституту етнології та антропології ім. М.М.Миклухо-Маклая РАН (1991-1994 рр.). У 1995 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Ясси південноруських степів (палеоетнографічне дослідження)», у 2006 р.  - докторську дисертацію на тему «Алани-аси у складі середньовічних етнополітичних обєднань Євразійського степу». З 1991 р., з часу створення О.Пріцаком  Інституту сходознавства ім.А.Ю.Кримського НАН України, працює в цьому  Інституті. Автор понад 100 публікацій у накових виданнях України, Росії, Болгарії, Ірану, Туреччини, Швеції, Туркменістану, а також двох монографій -  «Яссы  и бродники в степях Восточной Европы (VI - начало VIII вв.) /Відп.ред. О.Пріцак. – К., 1997. – 224 с. та «Аланы-асы в Золотой Орде  (XIII-XV вв.)». – К., 2004. – 324 с.

Сфера наукових інтересів: етнічна та політична історія Євразійського степу, кавказознавство.

 

Юрій Миколайович Кочубей,

 

кандидат філологічний наук, доцент, провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України, член НТШ (Європа), Societé asiatique (Париж), член Спілки письменників України (1981)., лауреат премії ім. А. Кримського НАНУ (2002), Надзвичайний і Повноважний Посол України, Почесний доктор Дипломатичної академії України при МЗС України (2007).

Закінчив факультет міжнародних відносин Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка (1955), де вивчав арабську мову у випускника Київської духовної академії Т.Кезми. З 1963 по 1997 рр. на дипломатичній роботі в ООН, ЮНЕСКО, у Французькій республіці. З 1997 р. - доцент кафедри дипломатичної та консульської служби Дипломатичної академії України при МЗС України, науковий співробітник Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України. Учасник 29, 35, 37, 38 конгресів  International Congress of Asian and North African Studies, VII Загальнопольської арабістичної конференції (м. Лодзь), Сходознавчих читань А. Кримського, І і ІІ конференцій пам’яті Омеляна Пріцака та ін.
Автор біля 100 друкованих праць з питань геополітики, проблем Близького і Середнього Сходу, Кавказу, Центральної Азії, історії українського сходознавства.

Сфера науковий інтересів: арабістика, культура кримських татар і караїмів, культурні взаємовідносини України з країнами Близького і Середнього Сходу, історія українського сходознавства.

 

Володимир Арнольдович Потульницький,

 

провідний науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С.Грушевського НАН України, кандидат філософських наук, доктор історичних наук, професор.

Закінчив історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка, докторантуру історичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. У 1984 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Політична культура творчої особистості», у 1992 р. – докторську дисертацію на тему «Концепції державності в українській зарубіжній історико-політичній науці» (офіційний опонент: академік О.Пріцак). Стажувався у Гарвардському, Празькому, Віденському, Кельнському, Хоккайдському, Єрусалимському університетах. У 1992-1994 рр. – учасник науково-методологічного семінару, створеного  О.Пріцаком на історичному факультеті Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка.  Науковий стипендіат низки міжнародних наукових інституцій, зокрема Фундації О. фон Гумбольдта (Кельн, Німеччина, 1994-1996 рр.), Міністерства освіти Японії (Хоккайдо, 1997-1998 рр.), Єврейської меморіальної фундації (Єрусалим, Ізраїль, 2000 р.). Автор біля 200 наукових праць у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях, а також 5 монографій: Історія української політології (Київ, 1992),Теорія української політології. (Київ, 1993), Нариси з української політології (1819–1991). ( Київ, 1994), Україна і всесвітня історія. Історіософія світової та української  історії 17–20 століть (Київ, 2002), Дипломатія Павла Скоропадського. Військово–дипломатичні стосунки гетьмана з острівними монархіями у 1926–1943 рр. (Харків, 2014).

Сфера наукових зацікавлень: політична та історична думка, історіософіяісторіографія, інтелектуальна історія Росії, України, Східної Європи, проблеми всесвітньої історії з урахуванням історії України.

е-пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.  

 

Ферхад Ґардашкан Оглу Туранли,

 

кандидат історичних наук, доцент  кафедри загального і слов’янського мовознавства факультету гуманітарних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія”, завідувач кафедри сходознавства  Інституту філології та масових комунікацій Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”.

Закінчив історичний факультет Івано-Франківського державного педагогічного інституту імені Василя Стефаника (1992). У 1997 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Українсько-кримські міждержавні відносини у середині  XVII століття (за тюркськими історичними джерелами)”. Автор праці: Тюркські джерела до історії України. – К.: Видавництво Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України, 2010. – 368 с., а також низки статей у фахових вітчизняних та зарубіжних наукових виданнях.

Сфера науковий інтересів: археографія, джерелознавство, етнолінгвістика, суфійська філософія.

 

Віталій Віталійович Черноіваненко,

 

кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія.

 

Закінчив історичний факультет Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова і кафедру історії Національного університету «Києво-Могилянська академія». Доцент кафедри історії НаУКМА, де викладає на бакалаврській («Історія стародавнього Сходу», «Історія Держави Ізраїль») і магістерській («Вступ до юдаїки», «Історія юдаїзму», «Єврейсько-християнські взаємини», «Історія сіонізму і Держави Ізраїль») програмах. Також викладає на Міждисциплінарній сертифікатній програмі з юдаїки в НаУКМА.

 

У 2012 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Рукописи Мертвого моря та ідентифікація Кумрану: історіографія», а 2014 р. у видавництві «Дух і літера» опублікував із цієї теми монографію, яка за підсумками конкурсу Всеукраїнського рейтингу «Книжка року» посіла 7-ме місце в номінації «Дослідження / документи». У 2012 р. організовував першу в Україні магістерську програму з юдаїки. Того ж року заснував академічний щорічник «Judaica Ukrainica». У 2015 р. став засновником і першим президентом Української асоціації юдаїки. Наразі працює над докторською дисертацією на тему «Еротичні мотиви в біблійній літературі».

 

Тричі стажувався в Єврейському університеті в Єрусалимі (2008, 2009, 2015). Автор наукових праць українською, російською, англійською та французькою. Брав участь у наукових і навчальних форумах в Україні, Росії, Латвії, Естонії, Польщі, Канаді, Ізраїлі та Уругваї.

 

Електронна адреса: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

© 2012-2017 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна