Новини

Володимир Моренець: новий закон про вищу освіту розвернутий у бік свободи

Володимир Моренець, в.о. президента НаУКМА, учасник робочої групи з розробки законопроекту про вищу освіту, коментує новоприйнятий закон:

В старому законі використовувався принцип – все, що в ньому не закріплено – не дозволено. Новий закон про вищу освіту базується на іншій концепції – все, що не заборонено, можливо. Цей закон розвернутий у бік свободи. Він відкриває дихання, додає швидкості, мобільності, продуманості та відповідальності. Вищий навчальний заклад отримує більше прав, але й відповідає своєю репутацією, своїм дипломом і своєю популярністю, яка або зростає або падає.

Фантастичний крок зроблено щодо оцінювання якості освіти. До цього часу вона вимірювалася Міністерством, і всі ми знаємо, якими були шляхи до цієї оцінки. Вимірювання якості освіти за визначенням не може перебувати в руках центрального органу влади, який відповідає за цю галузь. Він не може оцінювати сам себе. Тепер ми будемо мати Національну агенцію з оцінки якості освіти, підпорядковану Кабінету Міністрів або безпосередньо Президенту. Ця агенція буде сформована з фахівців і не буде вмонтована в чиновницьку ієрархію. Це наближає нас до європейських і світових стандартів, відкривається шлях до прозорої громадської оцінки. В західному світі не існує механізму, коли держави між собою домовляються про фронтальне визнання дипломів. Ніколи, скажімо, у Іспанії не будуть визнавати дипломи усіх університетів Данії чи навпаки. Це тоталітарний підхід, який нівелює автономність ВНЗ. У всьому світі самі університети визнають дипломи інших університетів. Наприклад, вже зараз у певних галузях у світі визнаються дипломи Львівської політехніки, КПІ, Могилянки, Національного університету ім. Т.Шевченка. Це означає, що їхні випускники можуть вступати до інших університетів на магістерські та PhD-програми. У нас же раніше процедура нострифікації іноземного диплому займала рік. Тепер Вчена рада конкретного університету буде приймати рішення про визнання чи невизнання диплому іншого університету. В усьому світі автономність університету визначається його правом запроваджувати власні програми, визнавати дипломи, встановлювати інституційні зв’язки, входити в освітні консорціуми. Новий закон про вищу освіту – достатньо революційний, але не травматичний. В ньому враховані реалії України. В процесі роботи ми вивчали досвід різних країн – Німеччини, Польщі, Нідерландів – і зокрема Грузії, тому що це пострадянська країна, яка теж проходила такий період. Проект закону обговорювався академічною спільнотою, дуже активну участь в цьому взяли наші колеги з КПІ – ректор Михайло Згуровський, проректори Юрій Якименко та Михайло Ільченко, дуже розумні та далекоглядні люди. Хочу наголосити, що роль Києво-Могилянської академії в творенні нового закону про вищу освіту унікальна. Якби не було такого спротиву нашого студентства старому закону, якби не було інституційної участі керівництва Могилянки, навряд чи ми дійшли б до такого результату. Колишнє вороже керівництво Міністерства здійснювало послідовну боротьбу з Могилянкою, і якби ми не повстали, наше майбутнє було б під питанням.

Новий закон про вищу освіту був написаний саме у Києво-Могилянській академії тому, що з самого відродження на початку 90-х вона будувалася всупереч чинному застарілому освітньому законодавству. Могилянка була каталізатором основоположних змін у вищій освіті впродовж усіх років свого існування. Нам було чуже радянське минуле і радянська спадщина. Всі інновації, які зараз втілені у вищій школі України і закладені у новому законі, були започатковані і апробовані в Могилянці. У нас за основу покладена можливість творчої самореалізації особистості. Ми першими застосували модульно-рейтингову систему, кредитну систему, чотирирічний бакалаврат, дворічну магістерку, вибіркові курси, Liberal Arts, заснували PhD-програми і Докторську школу. Наші викладачі реалізували величезну кількість міжнародних проектів з елементами фундаментальних змін в освіті. І цей досвід ми поширювали і готові поширювати далі.

Студенти Могилянки також безпосередньо причетні до нового закону. Ми спостерігали, як вони сприймають інновації, як освоюють нові програми, ми дослухалися до їхніх потреб і побажань. Студентське самоврядування, яке тепер поширюється у всіх навчальних закладах, у нас діяло завжди.

Наші студенти весь час дають нам зворотній зв’язок – оцінюють нашу роботу. Саме студенти перевіряли життєвість наших ідей і пропонували свої, вони завжди були активними учасниками процесу навчання. Це і є бути могилянцем – перебувати в мейнстрімі змін та інновацій, не бути байдужим, інертним і не сприймати освітню рамку як зафіксовану назавжди. В той же час, поруч зі свободою наші студенти знають, що таке реальна відповідальність. Я вірю у молодий студентський розум, який не тільки жадає свободи, а відповідає за своє життя.

© 2012-2017 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна
OSense O-Sense