Повідомлення

Освітньо-наукова програма «Психологія»

ВСТУП

 

Освітньо-наукова програма є державним нормативним документом, в якому визначається нормативний зміст навчання, встановлюються вимоги до змісту, обсягу й рівня освітньої та професійної підготовки фахівця другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 053 «Психологія» галузі знань 05 «Соціальні та поведінкові науки».

Освітньо-наукова програма є складовою галузевої компоненти державних стандартів вищої освіти і використовується при:

• розробці й коригуванні навчальних планів і програм навчальних доку-ментів;

• розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівця;

• визначенні змісту навчання як бази для опанування новими спеціально-стями, кваліфікаціями;

• визначення змісту навчання в системі перепідготовки й підвищення кваліфікації;

• розробленні вищим навчальним закладом варіативної компоненти до галузевого стандарту.

Галузь використання

Освітньо-наукова програмапоширюється на органи управління вищою освітою й вищі навчальні заклади, де готуються фахівці освітнього ступеня «магістр».

за спеціальністю 053 «Психологія»

галузь знань 05 «Соціальні та поведінкові науки»

освітнього рівня «Повна вища освіта»

освітнього ступеня Магістр

За національною Рамкою кваліфікації восьмий рівень.

Нормативний термін денної форми навчання 1 рік 10 місяців для денної форми.

 

Освітня програма встановлює:

• Нормативний зміст і обсяг навчання та рівень їх засвоєння в процесі підготовки;

• Перелік навчальних дисциплін підготовки фахівців;

• Форми державної атестації;

• Нормативний термін навчання.

 

Розподіл змісту освітньо-наукової програми

та нормативного часу за циклами підготовки

Освітня  програма передбачає такі цикли дисциплін підготовки магістра:

1. Професійної підготовки.

 

 

 

Таблиця 1

Розподіл бюджету навчального часу в кредитах (30 години за 1 кредит) та академічних годинах

 

Цикли дисциплін

Кредити ЄКТС

Години

  1. Нормативні навчальні дисципліни

60

1800

1.1.

Нормативні навчальні дисципліни

45

1350

1.2.

 Практика

15

450

2. Вибіркові навчальні дисципліни

30

900

2.1.

 Дисципліни професійної  та практичної підготовки

18

540

2.2.

Дисципліни вільного вибору студента

12

360

             3. Державна атестація

30

900

Разом

120

3 600

 

Зміст освітньо-науковапрограми

Система знань у вигляді переліку дисциплін із нормативною кількістю навчальних годин/кредитів їх вивчення наведена у таблиці 2.

Вибіркова частина ОП підготовки магістра складається з дисципліни професійної та практичної підготовки та дисциплін вільного вибору студента, які визначаються у варіативній компоненті освітньої підготовки магістрів. Всього варіативна частина навчального плану складається з 30 кредитів (один кредит – 30 академічних годин).

 НаУКМА має право у встановленому порядку змінювати назви навчальних дисциплін та їх обсяг.

Анотації нормативних та вибіркових дисциплін  наведені у додатку А.

 

 

 

 

Таблиця 2

Перелік навчальних дисциплін

нормативної частини освітньо-наукової програми за циклами підготовки магістрів

галузі знань 05«Соціальні та поведінкові науки»

спеціальності 053 «Психологія»

 

№ п/п

Назва дисципліни

Загальна кількість годин

Кількість кредитів

Форма підсумкового контролю

1. Нормативні навчальні дисципліни

1.

Англійська мова

180

6

Залік/Екзамен

2.

Теоретичні та методологічні проблеми психології 

90

3

Екзамен

3.

Психологічна діагностика і клінічна психологія

180

6

Екзамен

4.

Психологія  здоров’я

90

3

Залік

5.

Практика сучасного психоаналізу

180

6

Екзамен

6.

Якісні методи психологічного  дослідження

90

3

Залік

7.

Методологія та організація наукових досліджень

90

3

Залік

8.

Методика та організація СПТ

135

4,5

Екзамен

9.

Сучасні теорії психологічного консультування

135

4,5

Екзамен

10.

Психологія організацій

90

3

Екзамен

11.

Психологія влади

90

3

Екзамен

Всього:

1350

45

 

2. Вибіркові навчальні дисципліни

2.1. Дисципліни професійної  та практичної підготовки

1.

Етика професійної діяльності психолога

90

3

Залік

2.

Психоаналітичні підходи в психосоматиці

90

3

Залік

3.

Педагогіка вищої освіти

90

3

Залік

4.

Методика викладання у вищій школі

90

3

Залік

5.

Дитяча психотерапія

90

3

Залік

6.

Психологія і технологія посередництва в конфлікті

90

3

Залік

7.

Психологічна реабілітація посттравматичних станів

90

3

Залік

8.

Тренінг соціально-емоційного інтелекту

90

3

Залік

9.

Психологія  управління персоналом

90

3

Залік

10.

Психологічні методи біографічного аналізу

90

3

Залік

11.

Класичні експерименти в психології

90

3

Залік

12.

Судова психолого-психіатрична експертиза

90

3

Залік

13.

Типології та моделі особистості

90

3

Залік

14.

Методологічний семінар

90

3

Залік

Всього:

540

18

 

2.2.    Цикл дисциплін вільного вибору студента

Всього:

360

12

 

3. Практика

1.

Практика виробнича

360

12

Залік

2.

Практика педагогічна

90

3

Залік

Всього:

450

15

 

4. Державна атестація

1.

Магістерська робота

900

30

Захист

Всього:

3600

120

 

           

 

 

 

Результати навчання (компетентності), якими повинен оволодіти
здобувач вищої освіти

Магістр за напрямом базової освіти «Психологія» має відповідати наступним кваліфікаційним вимогам:

-                     володіти фундаментальними фаховими та гуманітарними знаннями;

-                     знати про здобутки класичної та сучасної психології у сфері методології, теорії, практики та емпіричних досліджень;

-                     мати уявлення про організаційну та клінічну сфери сучасної психологічної практики та специфікацію діяльності психолога у цих сферах;

-                     володіти понятійним апаратом сучасної психології, термінологією, що використовується в психологічній практиці;

-                     знати етичні засади, види, методи та форми надання психологічних послуг в різни класах ситуацій професійної діяльності;

-                     знати сучасні теорії, на ґрунті яких будується сучасна практика надання психологічної і психотерапевтичної допомоги дорослим та дітям;

-                     мати уявлення про технологію проведення індивідуального психологічного консультування та психотерапії, мати первинні навички аналізу психологічного матеріалу клієнта;

-                     знати про психологічні основи управління організацією, основи психології прийняття управлінських рішень;

-                     вміти розв’язувати конфлікти, вести переговори;

-                     володіти сучасними якісними методами психологічних досліджень;

-                     володіти навичками психодіагностики, зокрема у клінічній сфері;

-                     мати уявлення про сутність та методи психолого-психіатричної судової експертизи;

-                     вміти написати експертний висновок на основі психодіагностичного обстеження та якісного вивчення психічного стану особистості або групи;

-                     орієнтуватись у періодичних фахових зарубіжних та вітчизняних виданнях, вміти складати тематичний аналіз публікацій;

-                     вміти скласти рецензію на наукове психологічне дослідження, його методолого-теоретичний базис, організаційний дизайн та методичний інструментарій.

 

Виробничі функції, типові задачі діяльності та вміння, якими повинен володіти випускник Національного Університету «Києво-Могилянська академія»

Магістр зі спеціальності 053 «Психологія»  підготовлений для роботи в  наукових і науково-дослідних установах, підрозділах, психологічних службах, закладах освіти (таблиця 3).

Психолог повинен бути здатним працювати у різних професійних групах за Державним класифікатором видів економічної діяльності (КВЕД) та Державного класифікатора професій (КП).

Таблиця 3.

 

Галузь використання за ДК 009:2010

 

Код КВЕД

Назва

Код

ISIC

Розділ

Група Клас

Під­клас

Секція М

Професійна, наукова та технічна діяльність

М

70

Діяльність головних управлінь (хед-офісів); консульту­вання з питань керування

70

70.1

70.10

Діяльність головних управлінь (хед-офісів)

7010

70.2

70.22

Консультування з питань комерційної діяльності і керування

702

72

Наукові дослідження та розробки

72

72.2

72.20

Дослідження й експериментальні розробки у сфері суспільних і гуманітарних наук

7220

73

Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки

73

73.2

73.20

Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки

7320

74

Інша професійна, наукова та технічна діяльність

74

74.9

74.90

Інша професійна, наукова та технічна діяльність

7490

Секція Р

ОСВІТА

Р

85

Освіта

85

85.3

85.32

 Професійно-технічна освіта

8522

85.4

85.42

Вища освіта

8530

Секція Q

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я ТА НАДАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ

Q

86

Охорона здоров’я

86

86.9

86.90

Інша діяльність у сфері охорони здоров'я

8690

88

Надання соціальної допомоги без забезпечення проживання

88

88.9

88.99

Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н. в. і.у.

8890

Секція S

Надання інших видів послуг

S

94

Діяльність громадських організацій

94

94.1

94.12

Діяльність професійних громадських організацій

9412

94.9

94.99

Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у.

9499

96

Надання інших індивідуальних послуг

96

96.0

96.09

Надання інших індивідуальних послуг, н. в. і. у.

9609

         

 

Фахівець здатний виконувати зазначену професійну роботу за Державного класифікатору професій ДК 003:2010 і може займати первинні посади:

 

Код КП

Назва класифікаційного угрупування

Код КП

Професійна назва роботи

2445.2

Психолог

1232

Начальник лабораторії соціології та психофізіології праці

Практичний психолог

2445.1

Молодший науковий співробітник (психологія)

1237.2

Начальник лабораторії (науково-дослідної, дослідної та ін.)

2340

Консультант психолого-медико-педагогічної комісії

1479

Менеджер (управитель) з організації консультативних послуг

2310.2

Викладач вищого навчального закладу

2320

Викладач професійно-технічного закладу

1229.3

Керівник структурного підрозділу – головний спеціаліст

2445.1

Науковий співробітник (психологія)

Науковий співробітник-консультант (психологія)

2351.2

Консультант з питань здорового способу життя

2419.2

Консультант

1238

Керівник проектів та програм у сфері нематеріального виробництва

1229

Керівник служби

Керівник групи

 

 

Здатності вирішувати проблеми і задачі професійної діяльності та уміння, що є відображенням наявності цих здатностей

Загальні вимоги до властивостей і якостей випускника програми  зі спеціальності 053 «Психологія» подаються у вигляді переліку здатностей вирішувати певні проблеми і задачі професійної діяльності та системи умінь, що є відображенням наявності цих здатностей (таблиця 4).

 


Таблиця 4

Здатності випускника вищого навчального закладу, що вимагаються, та система умінь, що їх відображає

Зміст здатності вирішувати проблеми і задачі професійної діяльності

Шифр здатності

Зміст уміння

Шифр уміння[1]

Діагностувати психічні процеси і явища на індивідуальному та груповому рівні

3.01

Аналізувати, оцінювати і діагностувати психічні процеси і явища з використанням валідних методів

ПР

Тлумачити психічні процеси і явища, групові феномени

3

Орієнтуватися в закономірностях протікання психічних процесів і психічних явищах, групових феноменах

ПП

Приймати рішення і вибирати стратегії діяльності з урахуванням запитів клієнтів та завдань й етики професійної діяльності

3

Давати адекватну оцінку окремих психологічних фактів, їх сукупності в конкретних ситуаційних умовах, розв‘язувати етичні проблеми психологічної практики

ПР

Розробляти програму психологічної допомоги та рекомендації для суб’єктів, які звертаються із запитом на психологічну діагностику, профілактику і корекцію

3

Практичне застосування наявних концепцій, вміння формувати план психологічної допомоги особистості та групі

ПР

Організовувати, проводити та надавати експертну оцінку психологічних досліджень на основі використання якісних і кількісних методів

3

Вміти формувати дизайн психологічного дослідження, планувати та проводити його

ПР

ПП

Скласти й написати експертний висновок за результатами психодіагностичного обстеження

3

Вміти практично застосувати знання щодо постановки  психологічного діагнозу та сформулювати свої висновки і міркування

ПР

Аналізувати джерела науково-психологічної інформації, складати тематичний огляд новітніх вітчизняних та зарубіжних психологічних досліджень

3

Вміти опрацьовувати україномовну та іншомовну психологічну літературу, аналізувати її на основі сучасних методологічних підходів 

ПР

 

Державна атестація студента

Державну атестацію випускників здійснює Державна кваліфікаційна комісія НаУКМА після виконання студентами навчального плану в повному обсязі. Голова ДКК призначається зі складу провідних спеціалістів, який не працює в НаУКМА, та затверджується Міністерством освіти та науки України.

На Державній кваліфікаційній комісії випускник захищає магістерську роботу. До захисту магістерської роботи допускаються студенти, які успішно виконали особисту навчальну програму. Магістерська робота має бути свідченням належної теоретичної та практичної підготовки спеціаліста, його здатності до наукового пошуку, володіння стандартами оформлення наукових робіт та бібліографічного апарату.

За результатами атестації студентові присвоюється кваліфікація магістра та видається диплом встановленого зразка.


 

Додаток А

Анотації змісту навчальних дисциплін із

спеціальності  053 – «Психологія», освітнього ступеня - магістр

 

1. Нормативні дисципліни

 

Англійська мова. Програма курсу «Англійська мова» базується на комунікативному підході до вивчення мови і належить до нового типу навчальних програм. На перший план висувається завдання практичного активного оволодіння англійською мовою. В основі розробки програми такого типу – теорія комунікативного навчання мові (Communicative Language Teaching), яка чітко визначає:

- цілі навчання, що модифікуються й уточнюються у залежності як від кінцевої мети курсу, так і від результатів поточного тестування;

- специфікацію конкретних мовних навичок і умінь (як правило, це комбінація чотирьох основних макронавичок – читання, письма, слухання, й говоріння, на основі яких визначаються мікронавички, наприклад, написання ділового листа, автобіографії, оглядове читання, телефонна розмова, сприйняття на слух оголошення тощо);

- систему типових моделей спілкування для тієї чи іншої мовної ситуації, що вимагає вивчення функціональної граматики.

Програма передбачає оволодіння навичками читання спеціальної наукової літератури з фаху, і зокрема – з проблеми магістерського дослідження, підготовки наукових текстів, навичками усного мовлення за науково-психологічною тематикою.  

Теоретичні та методологічні проблеми психології. Курс спрямований на формування у студентів знань про основні теоретичні і методологічні проблеми сучасної психології, її категоріальний апарат, методологічні принципи і ключові теоретичні проблеми. Зміст курсу спрямований на поглиблення і розширення знань про напрями розвитку теоретичної психології, застосування методичного апарату для отримання емпіричних фактів та методів їх інтерпретації з метою перетворення емпіричного знання в теоретичне.

Програмні компетентності і результати засвоєння курсу полягають у: здатності магістрів спеціальності «Психологія» орієнтуватись у вітчизняних теоретико-методологічних підходах до вивчення психічних явищ (системному, структурному, функціональному, діяльнісному, культурно-історичному, суб’єктному, феноменологічному, наративному, герменевтичному, вчинковому) та методологічних принципах дослідження (детермінізму, системності, розвитку); знанні зарубіжних психологічних теорій та підходів (психодинамічні, біхевіористичні, когнітивні, екзистенційні, гуманістичні, феноменологічні теорії); розумінні сутності соціального конструкціонізму та його впливу на методологічні трансформації сучасної психології; розрізненні етапів розвитку психології як класичної, некласичної та постнекласичної науки; умінні визначити методологічний базис та категоріальний апарат власного науково-психологічного (магістерського) дослідження, на основі яких визначатиметься його дизайн.

Психологічна діагностика і клінічна психологія. Курс спрямований на формування у студентів професійної компетенції в галузі психологічної діагностики у клінічній сфері. В результаті опанування програми студент має знати основні патопсихологічні симптоми і синдроми, вміти планувати і проводити клінічне психодіагностичне дослідження, володіти технікою побудови інтерпретаційних схем при аналізі результатів психодіагностичного дослідження, володіти навичками клінічної діагностики     психічних і поведінкових порушень.

Психологія  здоров’я. Курс вивчає вплив психологічних чинників на здоров’я та поведінку у випадку хвороби, психологічні аспекти здорового способу життя, аналіз та оптимізацію системи охорони здоров’я та промоції здоров’я. Розглядаються сучасні підходи щодо розуміння стресу, здоров’я і копінгу. Завдання курсу: ознайомити студентів з основними поняттями психології здоров’я; показати зв'язок психології здоров'я з іншими науками - фізіологією, епідеміологією, медичною соціологією, медичною антропологією; познайомити слухачів з основними методологічними підходами і методами психології здоров'я; продемонструвати значення психологічних чинників, що впливають на формування і розвиток хвороб і їх профілактику; підготувати студентів до самостійного дослідження в області психології здоров'я, до оцінки впливу різних чинників на здоров'ї особи.

Компетентності, що формуються в результаті освоєння дисципліни: знання основних категорій психології здоров'я і її завдань; знання про основні особливості фізичного, психічного і соціального здоров'я людини; знання про сучасні уявлення щодо чинників здоров'я; знання щодо різних моделей здоров'я, здорової особистості, здорового способу життя і змісту їх компонентів; знання щодо діяльності психолога з підвищення психічних ресурсів і адаптаційних можливостей людини в системі охорони здоров'я; уміння виявляти й аналізувати чинники ризику здоров'я; проводити діагностику здоров'я; використовувати підходи для формування установки бути здоровим; здійснювати психологічні заходи щодо вироблення стратегії і тактики збереження фізичного, психічного і соціального здоров’я та профілактики його розладів.

Практика сучасного психоаналізу. Курс спрямований на поглиблене вивчення практичних аспектів сучасного психоаналізу в контексті як класичної психоаналітичної теорії, так і сучасної літератури, а також досвіду сучасної клінічної практики та наукових досліджень. Під час вивчення курсу акцент робиться на детальному аналізі ключових принципів і понять психоаналітичного методу – переносу, аналітичних стосунків, контрпереносу, опору, тлумачення сновидінь.

В результаті засвоєння змісту курсу студенти повинні мати знання щодо цілей, завдань та техніки проведення початкового інтерв’ю, проблем, пов’язаних з постановкою діагнозу, застосуванням тих чи інших процедур психоаналітичного методу; вміння аналізувати клінічні ілюстрації (стенограми сесій) реального психоаналітичного процесу у контексті основних принципів і понять психоаналітичного методу.

Якісні методи психологічного дослідження. Курс спрямований на надання студентам необхідних знань і практичних навичок, які дозволять їм методологічно коректно застосовувати на практиці якісні методи дослідження, правильно здійснювати збір даних та їх обробку, формувати несуперечливу інтерпретацію отриманих результатів і обґрунтовані висновки, готувати звіти про проведене якісне дослідження.

Розглядаються особливості різних типів якісних досліджень, особливості використанням таких дослідницьких методів як фокус-групи, дослідження в дії, вивчення випадку тощо, підготовка та проведення якісного дослідження, основні принципи аналізу отриманих даних та можливості застосування результатів досліджень у практичній діяльності психолога.

Методологія та організація наукових досліджень. Мета вивчення дисципліни — розширення та поглиблення компетентності фахівця стосовно підготовки та проведення наукових досліджень, упровадження їх результатів у практику, викладення результатів досліджень у вигляді статей, доповідей тощо. Завдання дисципліни – ознайомити студентів з методологічними основами, проблематикою, рівнями, етапами наукових досліджень; правилами  формування наукового апарату, теоретичними та емпіричнми методами дослідницької роботи, методами математичної статистики; технологію побудови вимірювального апарату для вивчення досліджуваних явищ; правилами оформлення наукових праць, написання наукових статей, методичних рекомендацій.

Методика та організація соціально-психологічного тренінгу. Курс спрямований на розвиток практичних компетенцій щодо планування, організації та проведення соціально-психологічного тренінгу (СПТ), особливостей  роботи та особистого впливу ведучого на формування позитивної особистісної та групової динаміки учасників СПТ. Основна мета курсу – забезпечити знання методики проведення та організації СПТ, його структури та ролі ведучого, особливостей посттренінгового супроводу учасників СПТ. Компетентності, які розвиває курс, полягають у: знаннях про історію тренінгу та його види, про сутність СПТ, специфіку тренерської діяльності; знаннях про правила життя групи та взаємодії учасників; знаннях про етапи розвитку тренінгової групи, структуру тренінгового заняття; вміннях розробляти програму тренінгу відповідно до його цілей та завдань; навичках проведення психогімнастичних вправ у тренінговій групі; навичках проведення шерингу та рефлексивного кола під час роботи з тренінговою групою. Основними результатами засвоєння курсу є: знання про історію, підходи, теорії, принципи, проблеми організації та проведення СПТ; орієнтація в різновидах соціально-психологічного тренінгу (СПТ); уміння розробляти програму тренінгу, його структуру, проектувати роль ведучого у різних видах активності тренінгової групи; уміння організовувати та проводити соціально-психологічний тренінг в різних видах тренінгових груп.

Сучасні теорії психологічного консультування. Мета курсу полягає в ознайомленні студентів з основними сучасними теоретичними підходами до надання психологічної консультативної допомоги людям у різних ситуаціях життя, а також з їх психотехнічними аспектами. Основні компетентності, що розвиває курс: знання із загально-теоретичних питань психологічного консультування – його сутності, мети, філософії, вихідних принципів; знання критеріїв побудови та порівняння теорій психологічного консультування; орієнтування в сучасних теоріях психологічного консультування (психодинамічного, поведінкового, екзистенційного, клієнт-центрованого, когнітивного); знання принципів, шляхів і засобів надання психологічної допомоги у різних сучасних підходах до психологічного консультування.

Психологія організацій. Мета курсу полягає у наданні студентам знань щодо загальних основ психології організацій та групи як об’єкта управління і основи організації; соціально-психологічної структури організації; передумов та кроків створення організації; типів організаційних структур та життєвого циклу організації; змісту, структури та психологічних компонентів управління в організаціях; організації ефективної комунікації в організаціях; клімату організації та корпоративної культури; підбор, розстановки, оцінки та атестації кадрів; формування ефективної роботи команди; психологічних аспектів індивідуальної кар’єри та формування іміджу керівника;  психологічного забезпечення впровадження інновацій  в організаціях; попередження та розв'язання управлінських конфліктів в організаціях. Основні компетентності, що розвиває курс, полягають у знаннях: змісту та психологічних особливостей, структури та основних складових організації; основних чинників становлення сприятливого клімату в колективі; закономірностей ефективної комунікації в організації; основних напрямків управління конфліктами в організації; методів дослідження психологічних аспектів управління персоналом; уміннях: володіти методами організації та проведення комплексних психологічних досліджень у виробничо-управлінській сфері; використовувати різні методи діагностичної роботи для вивчення психологічних проблем управління в організаціях; діагностувати типові проблемні ситуації на індивідуальному рівні, рівні виробничого колективу, організації; застосовувати та адаптувати методи соціометрії, референтометрії, експертних оцінок та ін.; забезпечувати консультативну роботу з керівниками,  виробничими колективами, організаціями; надавати психологічну допомогу керівникам для психологічного забезпечення управлінського процесу в організаціях; прогнозувати використання резервів розвитку персоналу організації; вміти проводити управлінське консультування; консультувати керівників та відповідальних працівників установ з питань використання нових соціальних технологій, моделювання соціальних процесів з метою ефективної організації виробничої діяльності, поліпшення соціальних умов життєдіяльності організації.

Психологія влади. Курс спрямований на ознайомлення студентів з основними традиціями у вивченні феномена влади, концептуальними підходами до аналізу та інтерпретації влади та владно-підвладних стосунків, сутністю і специфікою політичної влади, механізмами принципами та процедурами державного управління як практичного вияву політичної влади.Основні компетентності, що розвиває курс, полягають 1) у знаннях базових понять “дискурсу влади” і способів їх операціоналізації; основних концептуальних підходів до інтерпретації феномена влади; теоретичних перспектив і напрямів у вивченні політичної влади; специфіки і особливості окремих форм політичної влади в українському суспільстві; сутності і принципів державного управління як форми реалізації політичної влади; 2) в уміннях  аналізувати та інтерпретувати явище влади з позиції наукових підходів; екстраполювати теоретичні конструкти стосовно явища влади на сучасні суспільні реалії; окреслювати сутність і специфіку політичної влади на теоретичному рівні і в практичному вимірі; аналізувати і оцінювати сутність і принципи державного управління на прикладному рівні.

 

2. Вибіркові навчальні дисципліни та практика

2.1. Дисципліни професійної  та практичної підготовки

 

Етика професійної діяльності психолога. Курс спрямовано на ознайомлення студентів зі світовими стандартами реалізації та дотримання етичних норм у різних сферах наукової та практичної діяльності психолога. Результати засвоєння курсу виявляються у конкретних знаннях про форми реалізації таких норм діяльності психолога, як відповідальність, компетентність, захист інтересів клієнта та досліджуваного, конфіденційність та анонімність у роботі з людьми, етичні правила організації і проведення психологічних досліджень, кваліфікована пропаганда психології, професійна кооперація; вміннях підготовки проекту психологічного дослідження для затвердження етичною комісією; вміннях обговорювати етичні аспекти психологічних досліджень на етапі їх підготовки та реалізації у конкретних умовах; навичок підготовки форми поінформованої згоди та отримання згоди досліджуваного на участь у дослідженні.

Психоаналітичні підходи в психосоматиці. Курс охоплює основні теоретичні положення психоаналітичних підходів до розуміння психосоматики, завдання та методологічні принципи аналізу і формування практичних навичок діагностики, диференційної діагностики та корекції психологічного стану осіб з психосоматичними розладами. В курсі розглядаються також види психосоматичних порушень окремих систем організму і відповідні методи психоаналітичної психотерапевтичної допомоги при цих розладах. Специфічні компетентності, що формуються у процесі вивчення курсу, полягають у: знаннях щодо специфіки розуміння психосоматичних розладів з позицій класичних і сучасних психоаналітичних підходів; орієнтації у засобах психоаналітичної інтерпретації матеріалу, задіяного у процесі аналізу, з метою розкриття психосоматичної хвороби як семіотичної системи та індивідуальних форм її смислової інтеграції в свідоме та несвідоме психічне життя пацієнта; первинних вміннях будувати стратегічні лінії аналізу психосоматичних симптомів у процесі психоаналітичної терапії (на матеріалі реальних кейсів).

Педагогіка вищої освіти. У процесі вивчення курсу у студента повинні бути сформовані такі професійні компетентності: знання та розуміння предметної області, ролі та значення вищої освіти у житті суспільства; здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях педагогічного процесу у вищій школі. Результати вивчення дисципліни полягають у тому, що студенти: правильно розуміють, пояснюють та використовують наукові поняття з дисципліни «Педагогіка вищої освіти»; вміють схарактеризувати систему освіти в сучасній Україні; вміють аналізувати перспективи розвитку вітчизняної вищої освіти,на базі на аналізу сучасних Законів України про освіту; вміють правильно використовувати та інтерпретувати результати психолого-педагогічних методик вивчення особистості студента; оволоділи уміннями опрацьовувати та презентувати основні положення наукових, науково-популярних та літературних джерел в ракурсі проблематики вищої освіти.

Методика викладання у вищій школі. У процесі вивчення курсу у студента формуються такі професійні компетентності: здатність використовувати систему знань із навчального предмета «Методика викладання у вищій школі; здатність розвивати власну педагогічну культуру мислення; здатність сформувати обґрунтоване ставлення до власного професійного педагогічного самовизначення; здатність до адаптації та дії в новій ситуації; здатність працювати в команді.

Результати вивчення курсу полягають у тому, що студенти: правильно розуміють, пояснюють та використовують наукові поняття з дисципліни «Методика викладання у вищій школі»; знають, як самостійно визначати науковий зміст, обсяг, оптимальні цілі, адекватні методи, практичні завдання при проведенні певних форм організації занять у ВНЗ; володіють знаннями про те, як обирати ефективні види, форми контролю та методи діагностики знань, умінь та навичок студентів у навчальному процесі ВНЗ; володіють знаннями про впровадження в навчально-виховний процес ВНЗ сучасних педагогічних технологій; володіють уміннями опрацьовувати та презентувати основні положення наукових, науково-популярних та літературних джерел в педагогічному ракурсі.

Дитяча психотерапія. Курс спрямовано на засвоєння знань щодо засадничих положень дитячої та підліткової психотерапії та ігротерапії з метою формування у психологів-магістрів професійних компетентностей, які дозволяють глибоко досліджувати та розуміти сутність психотерапевтичних проблем дітей та підлітків і аналізувати процес надання ефективної психологічної і психотерапевтичної допомоги дітям.

Зміст курсу побудовано на основі сучасного вітчизняного і зарубіжного досвіду підготовки спеціалістів, здатних розв’язувати професійні завдання в області дитячої та сімейної психотерапії з урахуванням найбільш актуальних проблем сучасної родини.

Психологія і технологія посередництва в конфлікті. Метою курсу є розгляд і розкриття питань, що розкривають вимоги до організації процесу посередництва, етики і комунікативних технік  посередника, аналізуються прийоми і методи, які використовує посередник, для успішного залагодження конфлікту. Основними компетентностями, які  розвиваються у процесі вивчення курсу, є знання щодо структури та динаміки конфлікту, уміння аналізувати і діагностувати конфлікт, самостійно організовувати і проводити медіацію.

Психологічна реабілітація посттравматичних станів. Курс спрямований на ознайомлення студентів з напрямами психологічної реабілітації та особливостями організації психологічної допомоги при посттравматичному стресовому розладі (ПТСР),  забезпечення практичної компетентності з проблем психологічної реабілітації посттравматичних станів. Основна мета курсу – сформувати у студентів уявлення про сутність психологічної реабілітації посттравматичних станів, її завдання, загальні принципи, методи і прийоми, спрямовані на поновлення окремих психічних функцій, здатностей, психологічного статусу особистості.

Компетентності, які формує курс, полягають: в орієнтуванні у різноманітних напрямах психологічної реабілітації при ПТСР; у знаннях про етичні та правові засади психологічної реабілітації; у вміннях використовувати методи та техніки психологічної реабілітації; у вміннях розробляти стратегію реабілітаційного процесу; у вмінні оцінювати результати психологічної реабілітації.

Тренінг соціально-емоційного інтелекту. Метою курсу є наукова грамотність психолога-магістра; розвинене психологічне мислення, системні знання про психічний розвиток людини та засвоєння наукових категорій і понять, за допомогою яких у психології описується фактологічне різноманіття проявів психічного життя людини; вміння щодо визначення внутрішнього потенціалу людини та його індивідуальних особливостей.

Завдання: ознайомити студентів з методами дослідження соціального інтелекту; сформувати практичні навички та вміння застосовувати методи вивчення соціального інтелекту; розвинути вміння складати висновок на основі діагностики соціально-емоційного інтелекту; розробляти рекомендації до застосування результатів дослідження на практиці. В результаті вивчення даного курсу студент повинен знати: особливості соціального інтелекту як інтегральної інтелектуальної здатності, що визначає успішність спілкування та соціальної адаптації, об'єднує й регулює пізнавальні процеси, пов'язані з відображенням соціальних об'єктів.

Психологія управління персоналом. Курс спрямований на вивчення теоретико-методологічних аспектів управління персоналом, методів управління персоналом, питань формування колективу й розвитку та адаптації персоналу, управління трудовою дисципліною й поведінкою персоналу, проблем добору, розстановки, оцінки і атестації кадрів, формування ефективної роботи команди, психологічних аспектів індивідуальної кар’єри та формування іміджу, мотивації діяльності працівників як фактору успішності управління.

Основні компетентності, що формуються у процесі вивчення курсу, знання змісту та особливостей управління персоналом в організації; знання щодо умов забезпечення позитивної мотивації працівників; знання про основні чинники становлення сприятливого клімату в колективі; знання закономірностей ефективної комунікації в організації; знання про основні напрямки управління конфліктами в організації; уміння використовувати психологічні закономірності управління персоналом для аналізу конкретних управлінських ситуацій; уміння застосовувати різні методи діагностичної роботи для вивчення психологічних проблем управління персоналом; уміння надавати психологічну допомогу керівникам для психологічного забезпечення управлінського процесу в організаціях; уміння розробляти планування та психологічне забезпечення роботи з управління профорієнтацією та адаптацією персоналу, планування індивідуальної кар’єри та іміджу працівників; уміння визначати зміст тренінгової та консультативної роботи з розвитку професійного управлінського самовизначення, формування професійної етики, профілактики та подолання комунікативних бар’єрів, запобігання та розв’язання конфліктів, профілактики та подоланню синдрому «професійного вигорання», управління мотивацією персоналу організацій.

Психологічні методи біографічного аналізу. Курс знайомить з методологією, понятійним апаратом, методами та техніками біографічного аналізу, методологією та практикою біографічних тренінгів, з використанням біографічного аналізу в психологічній практиці.

Основні компетентності, на розвиток яких спрямовано курс: вміння оцінювати проблеми дослідницької діяльності в сфері наукової та психологічної біографістики; вміння користуватися біографічними джерелами та даними; вміння експертної оцінки біографічних джерел та доцільності їх використання; володіння методами аналізу продуктів діяльності особистості як джерела біографічної інформації; володіння повною процедурою біографічного дослідження особистості; уміння визначення структури особистості за допомогою біографічного аналізу; навички коректного використання даних біографічного дослідження та дотримання професійних норм в спілкуванні з учасниками біографічних досліджень; навички планування та проведення біографічного тренінгу; використання ефективних прийомів розвитку позитивного біографічного мислення у практичній та консультативній роботі; вміння здійснювати біографічні дослідження вчених-психологів.

Результатами засвоєння курсу є: знання сучасної наукової та психологічної біографістики, її проблематики та досягнень; знання теоретичних праць, практичної діяльності сучасних дослідників в сфері біографічного аналізу; знання змісту повної процедури біографічного аналізу та прийомів визначення структури особистості на його основі; знання прийомів біографічного тренінгу та консультування; знання змісту та методик біографічного аналізу в прикладних областях (у кадровій роботі, освітній діяльності, в клінічній практиці, в медицині, в трудовій діяльності та підприємництві, в воєнній психології, в кримінології та юридичній психології).

Класичні експерименти в психології. У курсі поглиблено вивчаються класичні експерименти в різних галузях психології та різні аспекти експериментування в психології: понятійний тезаурус та історичні трансформації експериментального підходу, теоретичні, організаційні та етичні проблеми експериментальної роботи в психології. Основні компетентності, на розвиток яких спрямовано курс: уміння проектувати та здійснювати експериментальні дослідження; уміння визначати помилки в плануванні експерименту, використанні інструментарію та інтерпретації даних; уміння використовувати критерії якості експериментальної інформації в дослідницькій діяльності; здатність дотримання етичних вимог при опрацюванні даних експериментального дослідження та спілкуванні з учасниками дослідження; уміння розрізняти експерименти та їх різновиди (лабораторний, природний, імітаційний, формуючий, бездоганний, безкінечний) та давати їм експертну оцінку; вміння виступити експертом в науковій дискусії про психологічні дослідження; вміння рецензувати експерименти в наукових виданнях. Результатами засвоєння курсу є: детальне знання експериментальних планів, схем, процедур, інструментарію, висновків основних класичних експериментів; знання історії розвитку експериментальних досліджень у психології; знання визначних експериментів у різних галузях психології (загальній, віковій, соціальній, психології особистості, патопсихології, медичній, педагогічній, організаційній); знання етичних ризиків у психологічних експериментах; знання поняття класичного експерименту та його ознак; знання артефактів, їх джерел та способів контролю за ними в умовах експерименту; знання про сучасні тенденції експериментальних досліджень.

Судова психолого-психіатрична експертиза. Курс має на меті ознайомити студентів з основами проведення психолого-психіатричної експертизи в межах судового процесу, спрямованої на встановлення психологічних особливостей людини та таких її проявів у поведінці, що мають юридичне значення та викликають правові наслідки. В результаті вивчення курсу студенти повинні орієнтуватись у формах застосування спеціальних психологічних та психіатричних знань у цивільному судочинстві, що надає допомогу суду у вирішенні питань психологічного характеру; засвоюють спеціальні знання про діяльність психолога-експерта щодо аналізу та надання власної оцінки фактам та виявленим під час слідства обставинам, які враховує суд при оцінці багатогранних індивідуальних особливостей психічної діяльності сторін, свідків; орієнтуються у методах здійснення експертних заходів у карних та цивільних справах та їх відповідності різним етапам слідства; розуміються у питаннях суб’єктів (експертизу здійснюють державні спеціалізовані установи, але до її проведення можуть залучатися психологи, які не є працівниками спеціалізованих установ) та об’єктів  (підозрювані, обвинувачені, свідки, потерпілі, позивачі, відповідачі) судово-психологічної експертизи; мають знання про проведення комплексного експертного дослідження (психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна та психолого-автотехнічна експертиза); мають уміння визначати у підекспертної особи: індивідуально-психологічні особливості, риси характеру, провідні якості особистості; мотивотвірні чинники психічного життя і поведінки; емоційні реакції та стани, ознаки психічних порушень та патологічних проявів; закономірностей перебігу психічних процесів, рівня їхнього розвитку; мати вміння застосування психологічних та клінічних методик та їхніх авторських модифікацій, що пройшли апробацію з урахуванням специфіки судових експертних досліджень і конкретних питань, поставлених перед психолого-психіатричною експертизою.

Типології та моделі особистості. В курсі розглядається історичний розвиток, логіка та зміст класифікаційних гіпотез в психології, моделювання систем психологічних типів; моделі особистості (традиційні, формальні, динамічні, двовимірні, багатовимірні, типологічні), аналізуються класифікації та їх базові характеристики (конституційні, пізнавальні, ціннісно-мотиваційні, соціальні), вивчаються проблеми сучасних психологічних класифікацій і моделей особистості (Велика трійка, Велика п'ятірка, HEXACO, DISC, Circumplex,RIASEC) та прикладні аспекти цих моделей. Основні компетентності, на розвиток яких спрямовано курс: аналітичні та експертні навички в області діагностики та дослідження психологічних типів та рис особистості; уміння визначати мінімальну кількість вимірів, що забезпечують повноту та конструктивну валідність психологічних властивостей у моделях особистості; вміння оперувати цілісними системами особистісних ознак (пізнавальних, ціннісних, мотиваційних, емоційних, вольових) як окремими вимірами особистості; здійснювати базові процедури оцінки та експертизи психологічних класифікацій та типологій; здійснювати базові процедури моделювання в сфері створення психологічних класифікацій та типологій; вміння класифікувати емпіричні результати в науковому дослідженні, обирати базові ознаки класифікації та моделювати їх взаємозалежності, описувати психологічні типи на основі отриманих даних; вміння порівнювати типології та класифікації психічних властивостей та визначати межі їх ефективного використання в різних прикладних сферах діяльності психолога.

Методологічний семінар. Курс спрямований на розвиток у студентів умінь самостійного опрацювання публікацій з матеріалів психологічних досліджень у сучасних періодичних вітчизняних та зарубіжних виданнях; навичок аналізу та підготовки огляду ключових тем, підходів, методів та результатів досліджень у конкретних галузях психології; навичок усного доповідання результатів аналізу літературних джерел; навичок участі у груповій тематичній дискусії та груповому обговоренні; вмінь підготовки та оформлення тексту огляду літературних джерел та загального аналізу психологічної інформації з тем, винесених на обговорення. Змістовно методологічний семінар вибудовується навколо тем і проблем, винесених на дослідження у магістерських роботах студентів, - проблем сучасної клінічної психології, психодіагностики, методології психологічної допомоги, організаційної психології, конфліктології, експертизи, персонології.

 

 

2.2.    Цикл дисциплін вільного вибору студента

 

Обираються студентами з навчальних планів підготовки магістрів інших спеціальностей. 

 



[1] ПП — предметно-практичне, ПР — предметно-розумове