Відбувся круглий стіл «Сучасна мовна політика України»

В рамках конференції «Мовний простір слов’янського світу» 22 травня відбувся круглий стіл «Сучасна мовна політика України: теорія і практика» за участі науковців і громадських активістів.

 

Під час заходу обговорювали сучасний стан розвитку мови, чи справді питання мови не на часі через війну, хто такий «російський патріот» і як пропагування цього образу впливає на мовне питання, а також чи є мова запорукою державності й елементом державної безпеки.

У обговоренні взяли участь викладачі НаУКМА та КНУ ім. Т. Шевченка, громадські активісти, а також професор Інституту славістики Віденського університету Міхаель Мозер. 

 

Круглий стіл почався з виступу доктора філологічних наук, професора кафедри української мови НаУКМА Лариси Масенко.

Професор зазначила, що в наш час українська мова зіштовхнулась з явищем уподібнення, поштовхом до якого стало масове зросійщення українців, масове засвоєння російської мови, білінгвізм. Лариса Терентіївна звернула увагу на те, що засоби масової комунікації також є причиною асиміляції мови, адже зараз українські телеканали залишаються у руках олігархів, котрі не визнають змін у мовній політиці, не вважають українську мову пріоритетною. Саме тому ми чуємо двомовних ведучих, ведеться активна популяризація російських серіалів та телепередач. Оскільки державні органи не бажають брати участі у мовній боротьбі, активізувались громадські організації, які намагаються підтримати українську мову, проводити акції протесту проти російської.

 

Орися Демська, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови НаУКМА, розповіла про 4 основні моделі мовної політики у європейських країнах. На думку професора, немає підстав пов`язувати Україну з мовною моделлю Швейцарії, доцільніше орієнтуватися на одномовну модель Франції. В Україні, як і у Франції, є етнічна та культурна неоднорідність, але мова все ж одна.

Орися Мар`янівна підкреслила, що держава має визначитись з цінністю української мови, щоб знайти кращу модель мовної політики.

 

Міхаель Мозер, професор Інституту славістики Віденського університету, зазначив, що зараз у сфері мови громадські активісті в Україні виконують багато обов`язків держави. Однак потрібно звертатись до державних органів і нагадувати, що вони відповідають за мовну політику. Просто скопіювати модель мовної політики певної країни не можна. Крім того, про мовну політику треба говорити з міжнародною спільнотою, пояснювати, що відбувається в Україні. Варто створювати осередки українства за кордоном, але вони мають бути дійсно привабливими. «Пропагувати українську потрібно з шармом», – зазначив професор Мозер.

 

Максим Вакуленко, докторант Українського мовно-інформаційного фонду НАН України, та Тетяна Шептицька, кандидат філологічних наук, науковий співробітних Центру українознавства КНУ ім. Т.Шевченка, у своїх виступах закликали невідкладно переходити до активного захисту української мови.

Представники громадських рухів розповіли про свою діяльність у мовній сфері та про те, яким чином кожна людина щодня впливає на мовну ситуацію в Україні.

 

Анастасія Осадча, студентка ФГН


© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна