Освітня програма «Мова, література та компаративістика»

Деталі

Категорія: Спеціальність 035 Філологія (українська мова та література)

Освітня програма - мова, література та компаративістика

035.01 – ФІЛОЛОГІЯ (УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА)

ОСВІТНЯ ПРАГРАМА - МОВА, ЛІТЕРАТУРА ТА КОМПАРАТИВІСТИКА

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

 • Кваліфікація, що присвоюється

            Бакалавр філології

• Рівень кваліфікації

            За законом України «Про вищу освіту» - перший (бакалаврський) рівень вищої освіти.

-          За національною рамкою кваліфікацій – 7 рівень.

-          За рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої – кваліфікація першого циклу.

• Тип диплома - одиничний

Обсяг програми - освітня програма підготовки бакалаврів розрахована на 4 роки навчання і передбачає опанування нормативними і вибірковими навчальними дисциплінами в обсязі 240 кредитів ЄКТС.

МЕТА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Підготовка фахівців-філологів, які забезпечуватимуть вивчення і викладання української мови та літератури, що відповідає сучасним світовим стандартам, а також вивчення й викладання світової літератури та лінгвістики відповідно до вимог і потреб у середній і вищій школі, здатних забезпечувати наукові, духовні та культурно-комунікативні запити суспільства рідною мовою на всіх рівнях її функціонування (мас-медіа, видавнича справа, освітня діяльність, гуманітарні дослідження тощо).

Ідеться про підготовку фахівця, який не тільки знає українську літературу, а й бачить і “читає” її в європейському та світовому контексті. Так само трактується вивчення української мови в колі інших слов’янських і європейських мов. Політичний курс України на входження в європейське й світове співтовариство зобов’язує саме до такого вивчення літератури і мови у двох взаємопов’язаних і сполучених площинах: національній і світовій.

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОГРАМИ

Бакалавр філології підготовлений для роботи в освітній, науковій і видавничій сфері народного господарства. Бакалавр-філолог є фахівцем з питань української мови, загального мовознавства, фольклористики, історії вітчизняної та світової літератури, теорії літератури, порівняльного літературознавства і мовознавства (компаративістики), володіє найновішою інформацією з цієї галузі гуманітарного знання, готовий надавати освітні, науково-довідкові, науково-організаційні та редакторсько-коректорські послуги.

Провідну роль у забезпеченні підготовки фахівців з напряму та спеціальності «Філологія» у НаУКМА відіграють кафедра літературознавства, кафедра української мови та кафедра загального і слов’янського мовознавства, що входять до складу факультету гуманітарних наук (ФГН).

При підготовці фахівців-філологів НаУКМА реалізується інноваційна модель філологічної освіти, що передбачає вивчення основних філологічних дисциплін: Вступу до мовознавства, Вступу до слов’янської філології, Старослов’янської мови, Фольклористики, Вступу до літературознавства, Теорії літератури, Історії української мови, Української діалектології, Фонетики, Лексики, Морфології, Синтаксису української мови, Світової літератури від Античності до ХХІ ст., Української літератури від Х до ХХІ ст., Основ компаративістики, Загального мовознавства, Основ зіставного мовознавства, Стилістики української мови, які на магістерському рівні розгортаються углиб двох основних площин спеціальності: літературознавства й мовознавства. Ця модель забезпечує глибоке знання студентами світової літературної практики та теорії, історії і теорії мови та сучасної компаративістики (як літературознавчої, так і мовознавчої).

Від фундаментальних основ української філології, яка посідає одне з чільних місць у шерезі основних спеціальностей НаУКМА, що засвідчує щорічний конкурс, цілком природно переходити до загального і порівняльного літературознавства і мовознавства за запровадженими в НаУКМА 1997 року магістерською (освітньо-наукової) програмою “Теорія, історія літератури та компаративістика” (спеціальність –035.01 Філологія /українська мова і література/) та відкритою 2008 року магістерською (освітньо-науковою) програмою «Теорія, історія української мови та компаративістика» (спеціальність –035.01 Філологія /Українська мова і література/).

Компаративістичний аспект обох освітньо-наукових програм дозволяє вповні використати добротне володіння студентами НаУКМА англійської мови (робоча мова Університету), а також інших іноземних мов, пропонованих на вибір студентам (латину й грецьку мову, одну із західно- чи південно-слов’янських, якусь із романо-германських мов). Спеціалізація випускових програм в галузі літературознавства або мовознавства (за вибором студента) відповідає світовій практиці і дає змогу належно освоїти сучасну філологічну думку, класичні й актуальні лінгвістичні й літературознавчі першоджерела. Належна мовна підготовка, що реалізується у НаУКМА, дозволяє широко використовувати у процесі фахової філологічної підготовки бакалаврів і магістрів оригінальні науково-теоретичні й художні праці світової й української словесності. Наука про слово була і залишається ядром нашої гуманітарної освіти та є принадною в очах усієї зарубіжної філології. Можна було б тут послатися й на традиції Києво-Могилянської Академії, в якій вивченню мов і літератур (курси поетики та риторики) завжди надавалося великого значення.

Студенти-філологи мають можливість опанувати дисципліни сертифікатних програм з «Перекладознавства» та «Другої іноземної мови».

Підготовка філологів першого освітнього рівня передбачає проходження трьох практик:

-          Музейної (ознайомчої) – 1 р.н. – актуалізація знань із гуманітарних дисциплін;

-          Діалектологічна – 2 р.н. – закріплення знань і умінь з дослідження мовного матеріалу;

-          Дослідницька – 3 р.н. – навички наукової роботи.

Головну увагу приділено фаховій підготовці, що здійснюється висококваліфікованим професорсько-викладацьким складом кафедр. За понад 20 років свого існування філологічні кафедри НаУКМА здобули авторитет не лише як освітні, а й як наукові осередки, відомі далеко за межами України.

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ТА ПОДАЛЬШЕ НАВЧАННЯ

Бакалавр філології може бути фахівцем у галузі освіти (асистент учителя; лаборант (освіта) і науки (лаборант наукового підрозділу, секретар ради (науково-технічної, наукової, художньо-технічної); секретар творчої спілки) та фахівець з видавничо-поліграфічного виробництва (коректор) тощо.

• • Доступ до подальшого навчання

            Бакалавр філології підготовлений для подальшого здобуття повної вищої освіти за освітнім рівнем магістра за спеціальністю 035.01 Філологія (Українська мова та література), освітньо-науковими програмами «Теорія, історія літератури та компаративістика» і Теорія, історія української мови та компаративістика».

КЛЮЧОВІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

         Бакалавр філології підготовлений як для продовження освіти за освітніми програмами за спеціальністю 035.01 Філологія (Українська мова та література), освітньо-науковими програмами «Теорія, історія літератури та компаративістика»; «Теорія, історія української мови та компаративістика», так і до практичної діяльності, що вимагає передусім аналітичних і гуманітарних навичок.

Загальні вимоги до фахівця:

- мати уявлення про наукові, філософські та релігійні картини всесвіту, сутність призначення і смисл життя людини, про різноманітність форм людського пізнання, раціонального та ірраціонального в людській уяві, особливості функціонування знання в сучасному світі, про естетичні цінності, їх значення в творчому і повсякденному житті, вміти орієнтуватися у них;

- бути знайомим із найважливішими галузями та етапами розвитку гуманітарного та соціально-економічного, природничого знання, основними науковими школами і напрямками, концепціями, джерелами гуманітарного знання і видами роботи з ними;

- розуміти роль науки і культури в розвитку цивілізації, знати структуру, форми і методи наукового пізнання, їх еволюцію;

- мати уявлення про основні епохи в історії людства та їхню хронологію;

- володіти знаннями в галузі екологічних, фізіологічних та соціальних основ безпечної життєдіяльності людини;

- володіти вільно англійською мовою та бажано ще хоча б однією з іноземних мов.

      Фахова компетентність бакалавра філології передбачає:

• § мати уявлення про структуру філологічної науки, про поділ філологічних знань на мовознавчі та літературознавчі та про синхронічний та діахронічний аспекти вивчення мови та літератури;
• § мати уявлення про лінгвістику як особливу науку, що вивчає структуру і функціонування мови;
• § мати досвід фонологічного, морфологічного, синтаксичного та лексикологічного аналізу мовного матеріалу;
• § володіти сучасною мовознавчою методологією і термінологією;
• § мати уявлення про історію української мови, зокрема української літературної мови;
• § мати уявлення про мовний стиль і стилістичну структуру сучасної української мови, а також про їхнє становлення і розвиток;
• § мати уявлення про діалектичний поділ української мови;
• § володіти основами старослов'янської та латинської мови;
• § володіти ще однією, крім української, слов'янською мовою;
• мати уявлення про основні види і жанри української усної народної творчості, етапи і періоди її розвитку;
• § володіти основними поняттями, концепціями і фактами сучасної літературознавчої науки, зокрема розумінням специфіки літератури як виду мистецтва, особливостей змісту і форми літературного твору, основних закономірностей історичного розвитку літератури;
• § мати уявлення про основні етапи розвитку світової літератури;
• § вміти правильно застосовувати теорію компаративістики до літературного матеріалу;
• § мати здатність оперативно засвоювати нові теорії, концепції, прогресивні методики дослідження, що народжуються як у галузі філології, так і на межі різних гуманітарних наук;

         Вивчення теоретичних дисциплін і проходження дослідницької практики сприяє формуванню таких практичних навичок і умінь фахівця, як:

• володіти сучасними методами отримання науково-бібліографічної інформації;
• вміти вести науковий пошук та опрацьовувати джерела;
• мати навички аналізу та інтерпретації гуманітарних текстів;
• мати навички самостійного навчання та постійного підвищення фахової компетентності;
• мати навички наукових досліджень у галузі філології;
• уміти застосовувати загально-гуманітарні знання у практичній діяльності та сфері освіти;
• уміти готувати аналітичні та довідково-інформаційні матеріали з гуманітарних питань;
• мати навички практичного застосування сучасних інформаційних технологій;
• мати навички міжособистісної та ділової комунікації;
• уміти діяти в межах етики професійних відносин;
• мати навички вільної комунікації українською та іноземними мовами;
• мати навички раціональної організації власної діяльності та ефективного використання часу.

• мати навички наукового пізнання і логічного мислення;

Нормативні документи та використана література:

1. Закон України «Про вищу освіту».
   1. Постанова Кабінету міністрів України від 23.11.2011 р. № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій».
   2. Розроблення освітніх програм. Методичні рекомендації. /Авт.: В.М. Захарченко, В.І. Луговий, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова / За ред. В.Г. Кременя. - К. : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2014. - 120 c.
   3. Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система. Довідник користувача/пер. з англ..; за ред.. д-ра техн.. наук, проф.. Ю.М. Рашкевича та д-ра пед.. наук, доц. Ж.В. Таланової. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. - 106 с.