Факультет правничих наук
Анотації курсів
Біоетика та біобезпека
Дисципліна «Біоетика та біобезпека» здійснює вивчення впливу досягнень науки,
зокрема медицини та біології, на здоров’я та життя людей, а також стан суспільства та
навколишнього середовища. Це міждисциплінарна галузь знань, що охоплює моральну
проблематику, пов'язану з розвитком біомедичних наук, які стосуються питань генетики,
медичних досліджень, терапії, турботи про здоров’я і життя людини. Вивчення даної
дисципліни також передбачатиме дослідження проблем створення та інтродукції в біосферу
трансгенних рослин і тварин, використання генетично модифікованих харчових продуктів.
Біологічні основи лабораторної практики
Дисципліна «Біологічні основи лабораторної практики» висвітлює основи
функціонування живих систем на молекулярному, субклітинному та клітинному рівнях, а
також на рівні тканин. Зокрема, її метою є надання теоретичних знань та вмінь щодо
основних неорганічних речовин-складових живих систем, органічних малих молекул та
макромолекул, основних структур живої клітини та принципів взаємодії між клітинами у
межах тканин і органів. Дана дисципліна є необхідною складовою у вивченні
фундаментальних біологічних питань для подальшого освоєння базових методів
лабораторних досліджень. Здобуті знання та вміння дадуть можливість спеціалістам
лабораторної діагностики біологічних систем проводити всебічне дослідження біологічного
матеріалу, а також забезпечать здатність аналізувати і узагальнювати результати вивчення
біологічних явищ і процесів.
Біохімічні основи імунітету
У дисципліні «Біохімічні основи імунітету» з урахуванням сучасних досягнень
імунології представлено дані про клітини, що здійснюють імунну відповідь, та молекулярні
механізми, які забезпечують процеси передачі сигналу всередині клітини. Наведено
інформацію про антитіла та клітинні рецептори до них, а також молекулярні відмінності у
формуванні імунітету проти вірусних, бактеріальних та грибкових інфекцій.
Діагностика злоякісних захворювань гемопоетичної системи
У дисципліні «Діагностика злоякісних захворювань гемопоетичної системи» з
урахуванням сучасних досягнень гематології представлено дані про етіологію, патогенез,
діагностику, диференційну діагностику та клінічний перебіг ряду захворювань кровотворної
системи. Зокрема, розглядаються такі захворювання системи крові як анемії, гемобластози,
мієлодиспластичний синдром, а також геморагічні хвороби та лейкемоїдні реакції.
Дослідження еякуляту у діагностиці чоловічого безпліддя
Дисципліна «Дослідження еякуляту у діагностиці чоловічого безпліддя» є
необхідною складовою частиною вивчення особливостей функціонування репродуктивної
системи людини. Вона дає можливість ознайомитися із причинами та особливостями
порушень репродуктивної функції чоловіків, методами їх діагностики та лікування. Мета
дисципліни – сформувати у студентів знання про сучасні можливості лабораторного
дослідження репродуктивної функції чоловіків. Завдання дисципліни полягають у набутті
студентами знань про анатомічні, генетичні та фізіологічні особливості чоловічої
репродуктивної системи, засвоєнні студентами інформації щодо вроджених та набутих
аномалій, які призводять до чоловічого безпліддя; опануванні студентами сучасних методів
оцінки кількісних та якісних характеристик еякуляту.
Ембріологія
Дисципліна «Ембріологія» присвячена вивченню особливостей індивідуального
розвитку людини в контексті загальнобіологічних уявлень про онтогенетичні зміни
організму на початкових етапах розвитку особини. Вона дає можливість усвідомити
особливості реалізації основних властивостей життя на клітинному рівні та організменому
рівнях організації життя на початкових етапах індивідуального розвитку особини. У
результаті вивчення дисципліни студенти знатимуть особливості проембріонального та
ембріонального етапів розвитку організму людини, механізми включення гомеозисних генів
під час бластуляції та утворення зародкових шарів з подальшим гістогенезом, зможуть
надавати структурно-функціональну характеристику стадіям ембріогенезу людини, вибирати
з арсеналу методів дослідження адекватний і найбільш інформативний для рішення
поставлених задач, оцінювати дані електронної мікроскопії.
Кваліфікаційний екзамен
Проведення кваліфікаційного екзамену для випускників МП "Лабораторна діагностика біологічних систем" має на меті оцінювання результатів навчання, визначених галузевим стандартом та освітньою програмою. Екзамен як форма атестації разом з написанням магістерської роботи передбачено стандартом вищої освіти другого (магістерського) рівня у галузі знань 091 Біологія, затвердженого наказом МОН України № 1458 від 21.11.2019 р., та навчальним планом підготовки магістрів за спеціальністю 091 Біологія та біохімія і є обов'язковим для студентів програми. До складання кваліфікаційного екзамену допускаються студенти, що успішно виконали навчальний план МП "Лабораторна діагностика біологічних систем". Форма проведення кваліфікаційного екзамену - усні відповіді на запитання екзаменаційного білета. Запитання до екзаменаційних білетів складаються за змістом дисциплін, які є обов'язковими освітніми компонентами програми і забезпечують досягнення програмних результатів навчання.
Клінічна біохімія
«Клінічна біохімія» – це інтегральна наукова дисципліна, що виникла на стику
біологічних та медичних наук. Вона поєднує фундаментальні молекулярно-клітинні та
прикладні наукові розробки з медичною практикою. Метою клінічної біохімії є вивчення
біохімічних процесів у організмі людини в нормі та при патологічних станах для
діагностики захворювань, контролю ефективності їх лікування, визначення механізмів їх
розвитку. Нові діагностичні та біотехнологічні підходи в теперішній час зумовили значний
прогрес у галузі охороні здоров’я, створенні нових технологій та лікарських засобів,
розробці нових стратегій діагностики, профілактики та лікування вроджених та набутих вад
метаболізму, запальних процесів, неопластичної трансформації клітин, тощо.
Клінічна генетика
Дисципліну «Клінічна генетика» присвячено вивченню основних підходів до
діагностики, лікування та профілактики спадкових патологічних станів людини. У процесі
вивчення дисципліни розглядаються сучасні цитогенетичні та молекулярно-генетичні методи
діагностики спадкової патології, підходи до терапії, основи медико-генетичного
консультування, прогнозування та профілактики спадкових захворювань.
Клінічна імунологія
Дисципліна «Клінічна імунологія» вивчає як загальні механізми імунітету і
закономірності їх прояву, так і аутоімунні процеси та репродуктивні імунні реакції.
Дисципліна дає змогу ознайомитися із причинами розвитку, особливостями перебігу та
закономірними наслідками патологічних змін функціонування імунної системи. Особливу
увагу при розгляді імунопатологій приділяється спадковим основам імунних реакцій, а також
особливостям розвитку злоякісних процесів та, зокрема, імунології пухлин. Дисципліна
повинна сформувати у студентів знання про особливості функціонування імунної системи
людини в умовах норми та патології, у тому числі при імунодефіцитних станах та
інфекційних процесах, а також ознайомити із методами діагностики, оцінки та корекції
імунного статусу за допомогою імунотропних препаратів.
Клінічна лабораторна діагностика і організація лабораторної служби
У дисципліні «Клінічна лабораторна діагностика і організація лабораторної
служби» поєднані зусилля фізіології, цитології і гістології, молекулярної біології, біохімії,
мікробіології, хімії і хімічної технології, що дозволяють створювати нові лабораторно-
діагностичні підходи з подальшим їх практичним використанням у лабораторній діагностиці.
Сучасні діагностичні процеси в медицині базуються на біохімічних, гістологічних,
цитологічних та молекулярно-біологічних методах, застосуванні рекомбінантних
нуклеїнових кислот і протеїнів, іммобілізованих ензимів тощо. Окрема увага у дисципліні
приділена принципам організації лабораторної служби, а саме, структурі, функціям та
організації роботи клініко-діагностичної лабораторії.
Клітинні технології в трансплантації
У дисципліні «Клітинні технології у трансплантації» з урахуванням сучасних
досягнень біології та медицини представлено дані про клітинні основи трансплантології,
особливості біоімплантології, мішені клітинної терапії. Крім того, наведено дані про
перспективи застосування стовбурових клітин, їх пластичність, можливості репрограмування
та методи культивування для накопичення і диференціювання у бажаному напрямку. Також
висвітлено етичні питання, які стосуються галузі застосування трансплантатів.
Магістерська робота
Атестація випускників програми "Лабораторна діагностика біологічних систем" здійснюється у формі публічного захисту магістерської роботи. Виконання та захист магістерської роботи має на меті оцінювання результатів навчання, визначених галузевим стандартом (стандарт вищої освіти другого (магістерського) рівня у галузі знань 091 Біологія, затвердженого наказом МОН України № 1458 від 21.11.2019 р.) та освітньою програмою. Захист кваліфікаційної роботи як форма атестації за спеціальністю "091 Біологія та біохімія" є обов'язковим освітнім елементом для випускників МП " Лабораторна діагностика біологічних систем". До захисту допускаються студенти, що успішно виконали навчальний план МП "Лабораторна діагностика біологічних систем" і підготували магістерську роботу. Магістерська робота готується за результатами експериментального дослідження студента під час проходження дипломної практики у відділах та лабораторіях наукових заходів відповідно до розроблених на кафедрі "Методичних рекомендацій щодо виконання, написання, оформлення та захисту кваліфікаційних робіт". Захист роботи відбувається публічно відповідно до "Положення про кваліфікаційну/магістерську роботу студента Національного університету "Києво-Могилянська академія", наказ № 95 від 02.02.2020. У стандарті зазначено, що "Кваліфікаційна робота не повинна містити академічного плагіату, фабрикації та фальсифікації". Тому всі кваліфікаційні/магістерські роботи перевіряються щодо наявності плагіату за допомогою програмного забезпечення відповідно до документу "Про заходи стосовно перевірки курсових та кваліфікаційних (випускових) робіт бакалаврів та магістрів на дотримання вимог академічної доброчесності", наказ № 108 від 16.03.2020.
Методи органічної хімії у дослідженні біологічних систем
Дисципліну «Методи органічної хімії у дослідженні біологічних систем»
присвячено розкриттю принципів функціонування живих систем на основі базових понять
біоорганічної хімії, а також застосуванню методів органічної хімії у дослідженні біологічних
процесів. Вивчається зв’язок між будовою біополімерів та їх біологічною функцією, основні
принципи промислової фармації і біотехнології, особливості застосування методичного
арсеналу органічної хімії для структурних досліджень білків і нуклеїнових кислот, а також
для синтезу білків і генів.
Методологія наукових досліджень
Дисципліна спрямована на опанування студентами основних понять і основ
методології наукових досліджень. Мета дисципліни полягає у висвітленні методологічних і
теоретичних підходів до ведення наукового дослідження, що використовуються у світовій
практиці. Висвітлено питання організації та проведення експериментального дослідження та
його інформаційного забезпечення. Розглянуто особливості творчої праці у дослідницькій
діяльності, етичні норми та цінності науки. Значне місце відводиться висвітленню таких
питань, як методика написання наукових робіт, у тому числі кваліфікаційної роботи,
дисертації, а також наукової статті, тез доповіді, патенту.
Молекулярно-клітинні основи самовідновних систем
Дисципліна «Молекулярно-клітинні основи самовідновних систем» присвячена
розкриттю основних принципів функціонування самовідновних систем організму, а також
шляхів міграції ембріональних стовбурових клітин в онтогенезі. Розглядаються сучасні дані
щодо функціонування в організмі людини гемопоетичних стовбурових клітин, включно із
дендритичними, а також соматичних стовбурових клітин – мезенхімальних, епітеліальних та
нервових. Особлива увага приділяється регуляції механізмів проліферації і диференціювання
стовбурових клітин.
Основи молекулярної діагностики
У дисципліні «Основи молекулярної діагностики» з урахуванням сучасних
досягнень біологічної науки представлено дані про основні методи молекулярно-біологічних
досліджень. Крім того, висвітлені біосенсорні технології в молекулярно-біологічних
дослідженнях, основи організації молекулярно-діагностичної лабораторії, молекулярна
діагностика спадкових хвороб, молекулярно-діагностичні методи у терапії деяких видів
захворювань, молекулярні технології у діагностиці злоякісних новоутворень, діагностика
надзвичайно небезпечних інфекцій, молекулярна діагностика в онкології, молекулярна
діагностика у мікробіології, нові підходи до реєстрації імунних реакцій, автоматизація
діагностичних процесів.
Основи сучасної фармакології
Дисципліна «Основи сучасної фармакології» вивчає основи фармакології як
фундаментальної медико-біологічної науки про ліки, що пов’язує фармацевтичні та клінічні
дисципліни, необхідні в майбутній професійній діяльності спеціалістів у галузі лабораторної
діагностики біологічних систем. У результаті вивчення дисципліни студенти знатимуть
основи фармакокінетики та фармакодинаміки лікарських засобів, принципи їх створення та
систематизації, особливості їх раціонального застосування, основи питань комбінування та
взаємодії лікарських засобів.
Практика науково-дослідна
Проведення науково-дослідної практики має на меті закріплення теоретичних
знань, набутих на лекційних і лабораторно-практичних заняттях, а також ознайомлення з
методами лабораторної діагностики. У результаті проходження практики студенти
ознайомляться із головними принципами належної лабораторної і виробничої практики,
основними методами лабораторної діагностики біологічних систем, а також здобудуть
навики практичного застосування методів лабораторної діагностики у клініко-діагностичних
лабораторіях та біотехнологічних центрах.
Практика науково-дослідницька " Основи належної лабораторної і виробничої практики (GLP і GMP)
Дисципліна присвячена висвітленню базових принципів системи забезпечення
якості, що гарантує належні стандарти якості для результатів наукових досліджень,
проведених у лабораторії, а також якості продукції, що створюється на основі цих наукових
розробок. Також у дисципліні розглядаються правила ведення документації, що супроводжує
науковий процес. Крім того, висвітлюються принципи створення належних умов у
лабораторії та на виробництві, що забезпечуватимуть необхідний ступінь чистоти
приміщень. Студенти оволодіють підходами до аналізу ризиків і управління ризиками в
належній виробничій практиці.
Практика науково-дослідницька "Сучасні методи мікроскопічних досліджень"
Дисципліна має на меті формування у студентів базових уявлень щодо сучасного
стану розвитку технік мікроскопії, а також щодо можливості практичного застосування як
базових, так і новітніх методів мікроскопічних досліджень та мікрофотографування для
проведення досліджень у біології. Навики роботи із світловим та флуоресцентним
мікроскопом є невід’ємною частиною проведення та документації будь-якого сучасного
експериментального дослідження. Завдання дисципліни: з методичної точки зору – викласти
теоретичні основи принципу дії мікроскопів та застосування основних технік
мікроскопічного аналізу; з пізнавальної точки зору – дати уявлення про новітні техніки
мікроскопії та можливості їх використання для біологічних досліджень; з практичного боку –
ознайомити студентів із сучасними методами мікроскопічних досліджень.
Практика переддипломна
Метою переддипломної практики є удосконалення вмінь з написання наукових
робіт, формування у студентів навичок наукових комунікацій, публічного обговорення
результатів своєї кваліфікаційної роботи на її різних етапах. Крім того, у межах дисципліни
здійснюється формування у студентів підходів до планування науково-дослідницької роботи,
статистичної обробки отриманих результатів, написання висновків. Студенти матимуть
змогу брати участь у науковій дискусії, представляти дані власних досліджень та аналізувати
дослідження колег.
Принципи сучасної лабораторної діагностики
Дисципліну «Принципи сучасної лабораторної діагностики» присвячено
вивченню специфічних діагностикумів та технологій, що складають основу діагностики
різноманітних набутих і спадкових розладів. Методологія та інструментарій, залучені у даній
дисципліні, мають широке застосування в суміжних курсах та сферах діяльності. У процесі
вивчення дисципліни демонструється практичне застосування діагностичних та аналітичних
понять і засобів, а також їх значення для розвитку медицини і галузі охорони здоров’я в
цілому.
Радіобіологічні основи променевої діагностики
Дисципліна «Радіобіологічні основи променевої діагностики» включає вивчення
властивостей різних видів іонізуючої та неіонізуючої радіації, а також їх вплив на організм
живих істот. Крім того, дисципліна передбачає вивчення радіологічних основ таких
діагностичних методів, як рентгенодіагностика, комп’ютерна томографія, радіонуклідна
діагностика, ультразвукова діагностика і магнітно-резонансна візуалізація та термографія. Ці
методи дають змогу використовувати іонізуюче та неіонізуюче випромінювання для
дослідження структури і функції органів та систем людини за умов норми та в разі
патологічних змін з метою діагностики, профілактики та лікування захворювань.
Створення і тестування біологічно активних сполук
Дисципліна «Створення і тестування біологічно активних сполук» присвячена
вивченню основ створення біологічно активних сполук як потенційних лікарських засобів, а
також методів їх тестування, зокрема, основних принципів доклінічного та клінічного
дослідження лікарських засобів. Мета дисципліни – надання теоретичних знань і навичок
щодо отримання, аналізу та оцінки біологічно активних сполук як потенційних лікарських
засобів, а також можливостей їх раціонального дизайну. У результаті вивчення дисципліни
студенти знатимуть основні підходи до синтезу та виділення біологічно активних сполук, у
тому числі їх раціонального дизайну та стратегій комбінаторної хімії, володітимуть
навиками ідентифікації сполук та основами комп’ютерного моделювання комплексу «діюча
речовина – рецептор».
Структура доклінічних досліджень
Дисципліну «Структура доклінічних досліджень» присвячено вивченню основ
доклінічних досліджень лікарських засобів. У дисципліні представлено дані про основні
принципи розробки програми доклінічних досліджень, підходи щодо їх дизайну,
застосування загальноприйнятих та обов’язкових норм під час проведення доклінічних
досліджень, вибір моделі досліджень, способів уведення препарату та визначення його дози.
Застосування вказаних підходів забезпечить захист учасників клінічного випробування
лікарських засобів, а також пацієнтів, від потенційних небажаних ефектів лікарських
препаратів та дозволить уникнути надлишкового використання тварин та ресурсів.
Сучасна лабораторна діагностика гастроентерологічних захворювань і принципи лікувальної тактики
Дисципліна «Сучасна лабораторна діагностика гастроентерологічних
захворювань і принципи лікувальної тактики» висвітлює основи фізіології травної системи,
патофізіології формування та розвитку патологічних станів/захворювань із лабораторними
можливостями їх визначення. Дана дисципліна є необхідною складовою у вивченні
біологічних питань для подальшого освоєння базових методів лабораторних досліджень,
зокрема при патології травної системи, від стану якої залежить адекватне засвоєння
основних нутрієнтів для повноцінного функціонування організму людини. Здобуті знання та
вміння дадуть можливість спеціалістам лабораторної діагностики біологічних систем
професійно орієнтуватись у виборі лабораторних методик дослідження біологічного
матеріалу, які оптимальним чином допоможуть вчасно встановити діагноз
гастроентерологічних захворювань, відповідно, визначитись у тактиці лікування в
подальшому, що збереже здоров’я людини та попередить розвиток можливих ускладнень.
Сучасні методи аналітичної хімії у лабораторній діагностиці
Дисципліна «Сучасні методи аналітичної хімії у лабораторній діагностиці» має за
мету надання теоретичних знань і практичних навичок щодо використання традиційних та
сучасних хімічних методів у лабораторній діагностиці, таких як хроматографічні,
спектрометричні, мас-спектрометричні, електрохімічні, імуноферментні тощо. У результаті
вивчення дисципліни студенти знатимуть основні принципи електрохімічних методів
аналізу, потенціометрії, тонкошарової та паперової хроматографії.
Фізіологія кровотворення
Фізіологія кровотворення – це наука про систему крові та її регуляцію, етіологію і
патогенез гематологічних захворювань, а також підходи до їх діагностики та терапії. Мета
дисципліни – представлення даних про особливості функціонування гемопоетичних
стовбурових клітин та їхніх найближчих нащадків, а також системи крові загалом, у нормі та
при патологічних відхиленнях. Головними завданнями фізіології кровотворення є надання
знань щодо основ гемопоезу та механізмів регуляції процесів проліферації і
диференціювання кровотворних клітин, а також встановлення загальнобіологічних
закономірностей при порушеннях функціонування елементів гемопоезу на клітинному і
молекулярному рівнях.
Цитогенетика
Дисципліну «Цитогенетика» присвячено висвітленню сучасних уявлень про
будову та функції хромосом людини, принципи діагностики кількісних та структурних
аномалій хромосом, застосуванню цитогенетики у пренатальній та постнатальній діагностиці
спадкових хвороб та у медико-генетичному консультуванні. Також буде розглянута роль
цитогенетичних досліджень в онкології, імунології, репродукції людини та контролі
розробок медико-біологічних препаратів.
Наукова робота
На кафедрі лабораторної діагностики біологічних систем ведеться наукова робота за кількома різними напрямами, у тому числі виконуються проекти за грантами Міністерства освіти і науки України.
З часу відкриття кафедри викладачі, аспіранти та студенти кафедри взяли участь у виконанні 11 наукових тем, зокрема:
· "Розробка методу раннього виявлення лейкемічної трансформації як засіб запобігання подальшого розвитку онкогематологічних захворювань", 2012-2013 рр.
· "Морфофункціональна оцінка пулу стовбурових клітин при хронічній мієлоїдній лейкемії в культурі клітин in vitro", 2014-2016рр.
· "Особливості сегрегації хромосом у сперматозоїдах носіїв збалансованих структурних хромосомних перебудов", 2014-2014 рр.
· "Визначення впливу флуоресцентних наноматеріалів на гемопоетичну систему для ранньої діагностики онкогематологічних захворювань", 2015-2016 рр.
· "Визначення антипроліферативних та протипухлинних властивостей нових сполук імідазольного ряду у модельній системі in vitro (Високопропускний скрінінг та відбір речовин класу імідазолів з антимітотичною та протипухлинною активністю)", 2016р.
· "Розробка біосенсорних платформ та базових алгоритмів аналізу для експресної діагностики раку грудної залози", 2016-2018рр.
· "Роль компонентів мікрооточення у моделюванні гемопоетичної ніші in vitro", 2016-2017 рр.
· "Пошук базового ефективного алгоритму біосенсорного експрес-контролю біохімічних параметрів розвитку онкологічного ураження та ефективності його лікування", 2017-2018 рр.
· "Розробка технології тривимірного культивування мультипотентних стовбурових клітин для регенерації пошкоджень тканин ішемічного ґенезу", 2017-2019 рр.
· "Оцінка якості ембріонів людини на етапі передімплантаційного розвитку та пошуки шляхів їх покращення", 2019-2021 рр.
· "Визначення морфофункціональних властивостей клітин-попередників при злоякісному процесі", 2019-2021 рр.
На базі кафедри лабораторної діагностики біологічних систем виконуються аспірантські дослідження зі спеціальності 03.00.11 – цитологія, клітинна біологія, гістологія.
З моменту відкриття кафедри (2012 р.) підготовлено вісім дисертацій співробітників кафедри, які було захищено у спеціалізованих вчених радах відповідних інститутів Національної академії наук України, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а також Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
1. Руссу (Борбуляк) Ірина Зіновіївна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за напрямом 03.00.11 - «цитологія, клітинна біологія, гістологія» на тему «Особливості функціонування клітин-попередників кісткового мозку щурів за умов внутрішнього опромінення радіонуклідом стронцію-90».
Захист відбувся 24 лютого 2012 р. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.26.254.01 у Державній установі «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» .
2. Малишева Світлана Вікторівна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за напрямом 03.00.11 - «цитологія, клітинна біологія, гістологія» на тему «Морфофункціональна характеристика плюрипотентних стовбурових клітин иші, одержаних за допомогою системи транспозонів Sleepeng Beaty”.
Захист відбувся 16 січня 2014 р. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.26.254.01 у Державній установі «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України».
3. Чапля Ольга Володимирівна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за напрямом 03.00.11 - «цитологія, клітинна біологія, гістологія» на тему «Особливості доімплантаційного розвитку культивованих ембріонів людини із кількісними хромосомними аномаліями».
Захист відбувся 23 грудня 2014 р. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.26.254.01 у Державній установі «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України».
4. Пилип Лариса Ярославівна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за напрямом 03.00.15 - генетика на тему «Особливості мейотичної сегрегації транслокацій у сперматозоїдах чоловіків із безпліддям».
Захист відбувся 29 травня 2015 р. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.26.562.02 у Державній установі «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України».
5. Дяченко Марія Володимирівна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за напрямом 03.00.11 – «цитологія, клітинна біологія, гістологія» на тему «Особливості функціональної активності гемопоетичних клітин-попередників кісткового мозку пацієнтів із хронічною мієлоїдною лейкемією».
Захист відбувся 11 березня 2015 р. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д.26.001.38 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
6. Свєженцева Ілона Олександрівна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за напрямом 03.00.11 – «цитологія, клітинна біологія, гістологія» на тему: «Морфофункціональна характеристика клітин еритроїдної та гранулоцитарно-макрофагальної ланок гемопоезу пацієнтів з хронічною мієлоїдною лейкемією у культурі клітин in vitro та in vivo при терапії інгібіторами тирозинкіназ».
Захист відбувся 02 листопада 2016 р. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.38 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
7. Будаш Галина Володимирівна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за напрямом 03.00.11 – «цитологія, клітинна біологія, гістологія» на тему: «Оцінка морфофункціональних характеристик плюрипотентних стовбурових клітин та їх диференціювання у напрямку кардіоміоцитів в культурі клітин in vitro».
Захист відбувся 23 травня 2017 р. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.001.38 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
8. Прилуцький Максим Петрович (випускник кафедри 2014-го року) захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за напрямом 03.00.20 – біотехнологія на тему: «Розробка біосенсорних платформ та базових алгоритмів аналізу для експресної діагностики раку грудної залози людини в умовах in vitro».
Захист відбувся 22 листопада 2020 р. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.002.28 у Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
Крім того, кандидатські дисертації успішно захистили ще шестеро випускників кафедри:
9. Прохорова Євгенія Михайлівна (випускниця кафедри 2014-го року) захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за напрямом 03.00.01 – «радіобіологія» на тему: «Особливості радіобіологічних ефектів у потомства щурів, що зазнали впливу інкорпорованого йоду-131».
Захист відбувся 24 жовтня 2018 р. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.562.01 у Державній установі «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України».
10. Бойко Оксана Анатоліївна (випускниця кафедри 2014-го року) захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за напрямом 03.00.01 – «радіобіологія» на тему: «Експериментальне моделювання структурно-функціональних змін в органотипових культурах клітин щитоподібної залози щурів, опромінених пренатально радіоізотопом 131І».
Захист відбувся 10 грудня 2019 р. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.562.01 у Державній установі «Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України».
11. Сапега Олена Сергіївна (випускниця кафедри 2015-го року) захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня PhD на тему: «Genotoxic stress and senescence in tumor cells: impacts on the tumor growth and anti-tumor immunity».
Захист відбувся 10 лютого 2021 р. на кафедрі молекулярної біології, генетики та вірусології Карлового університету (м. Прага, Чехія).
12. Ступчук Марія Сергіївна (випускниця кафедри 2015-го року) захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за напрямом 03.00.13 – «фізіологія людини і тварин» на тему: «Вплив модуляторів сиртуїнів та наночастинок срібла на функціонування клітин яєчника миші».
Захист відбувся 15 жовтня 2019 р. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 26.198.01 у Інституті фізіології ім. О. О. Богомольця НАН України.
13. Пахаренко Маргарита Вікторівна (випускниця кафедри 2017-го року) захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 09 «Біологія» за спеціальністю 091 «Біологія» на тему: «Гетерогенність гемопоетичних клітин-попередників у культурі клітин in vitro та in vivo у нормі та при мієлодиспластичному синдромі».
Захист відбувся 16 квітня 2024 р. на засіданні разової спеціалізованої Вченої ради 091-21-12-2023-21 у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
14. Пономаренко Анна Олександрівна (випускниця кафедри 2018-го року) захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 09 «Біологія» за спеціальністю 091 «Біологія» на тему: «Альвеолярний епітелій і рак легені (цитологічні дослідження)».
Захист відбувся 25 квітня 2024 р. на засіданні разової спеціалізованої Вченої ради 091-21-12-2023-22 у Національному університеті «Києво-Могилянська академія».
Науково-дослідна та навчальна робота на кафедрі лабораторної діагностики біологічних систем проводиться, зокрема, у лабораторіях Центру молекулярних і клітинних досліджень.
Експериментальна база для проведення наукових досліджень на кафедрі сформувалася в НаУКМА починаючи з 2003 року – із початком діяльності Центру. На сьогодні Центр має сучасне обладнання для проведення наукової роботи у сфері клітинної та молекулярної біології й біотехнології.
Програма навчання на кафедрі передбачає проходження студентами науково-дослідної практики, яка відбувається як безпосередньо у лабораторіях кафедри лабораторної діагностики біологічних систем, так і в інших науково-дослідних установах Києва згідно з укладеними угодами про співпрацю.
Кафедра лабораторної діагностики біологічних систем має укладені угоди про співпрацю із такими установами: Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України, Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України, Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки ім. академіка Л. І. Медведя МОЗ України, Інститут проблем безпеки АЕС НАН України, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця, Факультет біотехнології НТУУ «КПІ», ТОВ «Академічна клініка», Клініка репродуктивної медицини «Надія», ТОВ «Інститут генетики репродукції», ДП «Біомедичні технології УА», ТзОВ «Медичний центр «Ембріотек», Міжнародна школа технічного законодавства, Medical Project Audit.
Актуальні проекти
«Роль стромальних клітин мікрооточення кісткового мозку в прогресії мієлодиспластичних синдромів».
Керівник: Білько Надія Михайлівна, проф., докт. мед. наук, завідувач кафедри лабораторної діагностики біологічних систем НаУКМА.
Тривалість проекту: чотири роки (2020-2024).
«Дослідження особливості взаємодії івермектину з тубуліном грибного та рослинного походження».
Керівник: Ємець Алла Іванівна, проф., докт. біол. наук, професор кафедри лабораторної діагностики біологічних систем НаУКМА.
Тривалість проекту: чотири роки (2021-2025).
«Визначення морфофункціональних властивостей клітин-попередників при злоякісному процесі».
Керівник: Білько Надія Михайлівна, проф., докт. мед. наук, завідувач кафедри лабораторної діагностики біологічних систем НаУКМА.
Тривалість проекту: два роки (2019-2021).
Публікації
Повний список видань попередніх років можна знайти в бібліографічних покажчиках:
- "Праці професорів та викладачів НаУКМА. 1992-2002 роки"
- "Праці викладачів та професорів НаУКМА. 2003-2007 роки"
- "Праці викладачів та професорів НаУКМА. 2008-2010 роки"
- "Праці викладачів та професорів НАУКМА. 2011-2013 роки"
- "Праці викладачів та професорів НаУКМА. 2014-2016 роки"
- "Праці викладачів та професорів НаУКМА. 2017-2019 роки"
Підручники, навчальні посібники
- Безпека. Методи контролю важких металів у довкіллі та сільськогосподарській продукції : навчальний посібник / Войціцький В. М., Стародуб М. Ф., Хижняк С. В., Мідик С. В., Слива Ю. В., Корнієнко В. І. ; за ред. В. І. Корнієнко ; [рец.: Білько Н. М. та ін.]. – Київ : Прінтеко, 2022. – 251 с.
- Руссу І. З. Експериментальні підходи у вивченні біологічної дії іонізуючого випромінювання : навчально-методичний посібник / Ірина Руссу ; Національний університет «Києво-Могилянська академія». – Київ : НаУКМА, 2021. – 63 с.
- Руссу І. З. Експериментальні підходи у вивченні біологічної дії іонізуючого випромінювання : навчально-методичний посібник / Ірина Руссу ; Національний університет "Києво-Могилянська академія". – Київ : НаУКМА, 2020. – 82 c. – http://ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/17452
- Білько Д. І. Методи культури клітин і тканин у біології, біотехнології та медицині : навчально-методичний посібник / Д. І. Білько ; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». – Київ : [НаУКМА], 2017. – 87 с.
- Білько Н. М. Методи експериментальної гематології / Н. М. Білько ; Нац. ун-т «Києво-Могилянська академія». - Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2006. - 66 с.
Публікації /статті
Статті
У фахових українських виданнях (перелік ВАКу) В інших виданнях України В іноземних виданнях Інше У виданнях НаУКМА У фахових українських виданнях (перелік ВАКу) В інших виданнях України У фахових українських виданнях (перелік ВАКу) В іноземних виданнях А 2023
Cтатті
Матеріали конференцій
2022
Cтатті
Матеріали конференцій
2021
Cтатті
2020
Cтатті
Матеріали конференцій
2019
Cтатті
Матеріали конференцій
2018
Cтатті
Матеріали конференцій
2017
Cтатті
Матеріали конференцій
2016
2015
2014
2013
У виданнях НаУКМА
2012
У виданнях НаУКМА
У фахових українських виданнях (перелік ВАКу)
В інших виданнях України
В іноземних виданнях