Науково-дослідний Центр орієнталістики імені Омеляна Пріцака

us

 

 

fb f logo blue 50

Про нас

Новини

Публікації

Конференції

Дослідження

 

4 корпус, Бібліотека-Архів-Музей Омеляна Пріцака  

 

Науково-дослідний центр орієнталістики НаУКМА був створений у 2009 році та названий на честь видатного вченого у світовій та вітчизняній науці ХХ  ст. Омеляна Пріцака.

Метою діяльності Центру є створення сприятливих умов для активізації наукових досліджень у галузі сходознавства у НаУКМА та Україні шляхом опрацювання, введення до наукового обігу та популяризації наукової спадщини видатного вченого-сходознавця Омеляна Пріцака.

Центр проводить дослідження в рамках загальної наукової концепції університету – «Україна: людина, суспільство, природа», органічно поєднуючи свою діяльність із концептуальним напрямом «Україна в контексті світових гуманітарних, історичних і суспільних процесів».

 

Основними напрямами діяльності Центру є:

  • забезпечення розвитку сходознавчих студій у НаУКМА й Україні на основі використання джерельно-інформаційного потенціалу бібліотечної, архівної та меморіально-мистецької колекцій Омеляна Пріцака;
  • проведення наукових досліджень зі сходознавчої тематики із залученням студентів і викладачів НаУКМА;
  • використання їх результатів у навчально-методичному процесі;
  • створення інтелектуальних, кадрових і організаційних передумов для відкриття в НаУКМА кафедри сходознавства;
  • встановлення наукових і творчих контактів з провідними зарубіжними й українськими вченими-сходознавцями.

 

 

 

Омелян Йосипович Пріцак  (07.04.1919 – 29.05.2006) – видатний вчений, філолог, сходознавець, історик, іноземний член НАН України, член Наукового товариства імені Шевченка, Української вільної академії наук, Міжнародної асоціації україністів, почесний доктор всесвітньо відомих університетів, член багатьох академій наук світу.

 

Навчаючись у Львівському, Берлінському і Ґеттінґенському університетах, став вихованцем польської філологічної і сходознавчої (В.Котвіч,  Т.Левицьки, Є.Завалинський), української історичної і сходознавчої (І.Крип’якевич, Т.Коструба, Я.Пастернак, В.Сімович, А.Кримський) та  німецької мовознавчої і сходознавчої шкіл (Р.Гартман, Г.- Г.Шедер, А.фон Габаін).

 

Омелян Пріцак став вченим світового рівня в декількох галузях науки: філологія, лінгвістика, орієнталістика, історія, і по праву належить до плеяди універсальних вчених, якими були Й.Г.Гердер, Г.В.Ф.Гегель, О.фон Гумбольдт, Б.Кроче, А.Кримський. Він зробив гідний внесок у розвиток світової орієнталістики як науковець-дослідник та як ініціатор і організатор міжнародних наукових осередків, зокрема Societas Uralo-Altaica, Ural-Altaische Jahrbücher, Permanent International Altaistic Conference.

 

Вчений підніс українські студії на рівень світової науки, будучи інтелектуальним лідером в утвердженні престижу української гуманітарної науки за кордоном. Він був організатором і першим завідувачем кафедри української історії ім. М.Грушевського та першим директором Українського наукового інституту Гарвардського університету.

 

О. Пріцак створив власну наукову школу україністів, які вперше трактували історію України в широкому всесвітньо-історичному баченні. До чільних представників цієї школи належать О.Субтельний, П.Р.Магочій, З.Когут, Ф.Сисин, О.Андрієвська та ін.

 

Науковець ініціював та брав безпосередню участь у здійсненні Гарвардського проекту відзначення Тисячоліття християнства Русі-України. В рамках проекту, окрім міжнародних наукових форумів та культурно-громадських заходів, вченим було започатковано видання «Гарвардської бібліотеки давнього українського письменства», що включає оригінальні твори, створені  на території Русі-України в XI – XVIII ст.

 

О. Пріцак відродив українське сходознавство, створив і став першим директором Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України. Він виступив співзасновником Археографічної комісії та її спадкоємця – Інституту української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України. О.Пріцак заснував і очолив при Київському національному університеті імені Тараса Шевченка першу в Україні в пострадянський час кафедру історіософії.

 

Омелян Пріцак – автор фундаментальної праці «Походження Русі», а також понад 1000 наукових праць (монографії, статті, рецензії, підручники) з філології, лінгвістики, сходознавства, всесвітньої історії, історії України. Науково-творчі і науково-організаційні задуми О.Пріцака були різноплановими та відрізнялися нестандартністю підходів у їх втіленні. Його неймовірна працездатність, відданість науці, здатність до широкої «візії» кожної наукової проблеми – гідні подиву і наслідування.

 

Основні дати життя та діяльності:

Омелян Пріцак народився 7 квітня 1919 року у с. Лука Самбірського району Львівської області

1928-1936 – навчання у Польській класичній гімназії у Тернополі

1936-1940 – навчання у Львівському університеті (нині: Львівський національний університет імені Івана Франка)

1940 – молодший науковий співробітник та науковий секретар Львівської філії Інституту історії України АН УРСР

Червень-жовтень 1940  – навчання в аспірантурі Інституту мовознавства АН УРСР у академіка А.Ю.Кримського (Київ)

Листопад 1940-липень 1941 – мобілізація до Червоної армії, втеча з німецького полону

1943-1945 – навчання у Берлінському університеті 

1946-1948 – навчання у Ґеттінґенському університеті

1948 – захист дисертації «Karachanidische Studien I-IV. Studien zur Geschichte der Verfassung der Türk-Völker Zentralasiens»

1949-1950 – лектор української та польської мов Ґеттінґенського університету

1951 – габілітування працею «Stammesnamen und Titulaturen der altaischen Völker» у Ґеттінґенському університеті

1951-1952 – приват-доцент Ґеттінґенського університету

1952-1960 – доцент, професор Гамбурзького університету

1951-1958 – секретар, 1958-1965 – президент міжнародного Урало-алтайського товариства (Societas Uralo-Altaica)

1960-1961 – запрошений професор Гарвардського університету

1961-1964 – професор тюркології Вашингтонського університету (Сіетл, США)

1964-1990 – викладач, професор тюркології та історії Центральної Азії Гарвардського університету 

1964-1973 – організатор створення українознавчого центру у Гарвардському університеті, керівник кампанії зі збору коштів серед української громади Америки для втілення цієї ідеї

1973-1989 – директор Українського наукового інституту Гарвардського університету

1975-1990 – завідувач кафедри української історії ім. Михайла Грушевського Гарвардського університету

1970 – обрано членом Американської академії мистецтв і наук

1985 – надано звання Почесного доктора літератури Альбертського університету (Канада)

1990 – переїзд в Україну, обрано іноземним академіком Академії наук України, ініціювання створення Археографічної комісії, викладання історіографії та історіософії в Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка

1991-1996 – директор Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України

1996 – повернення на постійне проживання до США через стан здоров’я. 

Помер 29 травня 2006 р. у Бостоні (Массачусетс, США).  

Pritsak O. Apologia pro [vita] sua / Pritsak O. // Türklük Bilgisi Araştirmalari / edited by Yaymlayanlar. - [Cambridge, Mass. : Harvard University], 1978. - pp. IX-XVIII.

Пріцак О. Й. Мій шлях історика / Пріцак О. // Пріцак О. Історіософія та історіографія Михайла Грушевського. - К. ; Кембридж : [б. в.], 1991. - С. 62-78.

 

 

Бібліографія праць О.Пріцака:

 

  1. Бібліографія праць О. Й. Пріцака за 1981-1994 рр. // Східний Світ. – Київ, 1994. - № 1-2. – С. 21-28.
  2. Кочубей Ю. Бібліографія праць акад. О. Пріцака за 1989-1999 рр. та доповнення // Etymon: До 80-ріяя академіка О. Пріцака. – Київ, 2001. – Журн. «Східний Світ»; 1999, №1-2.
  3. The Bibliography of Omeljan Pritsak (1981-1991) // Harvard Ukrainian Studies. – Cambridge, Mass., 1990. – Vol. XIV. – No. 3-4: Adelphotes: A Tribute to Omeljan Pritsak by his Students. – p. 243-248.
  4. Hajda L. The Biography of Omeljan Pritsak // Harvard Ukrainian Studies. – Cambridge, Mass., 1979-1980. – Vol. III-IV. – Pt. 1: Eucharisterion: Essays presented to Omeljan Pritsak on his Sixtieth Birthday by his Colleagues and Students. – p. 7-50. 

 

Відеоматеріали:

 

Керівник:

Таїсія Михайлівна Сидорчук, кандидат історичних наук, старший викладач Магістерської програми «юдаїка» в НаУКМА

Закінчила історико-теоретичний факультет Львівської державної консерваторії ім. М. Лисенка, аспірантуру історичного факультету Національного університету імені Т. Шевченка, докторантуру Державної академії керівних кадрів освіти при Академії педагогічних наук України. 1995 року захистила кандидатську дисертацію на тему «Наукова та культурно-освітня діяльність української еміграції в Австрії (1919–1925 рр.)» (офіційний опонент: академік О.Пріцак). Автор понад 50 наукових праць, які опубліковані у фахових вітчизняних і зарубіжних виданнях, має значний досвід наукової роботи в архівних, наукових і музейних установах України, Росії, Австрії, Німеччини, Чехії, Японії, Ізраїлю, зокрема в рамках міжнародних наукових програм.

Сфера наукових інтересів: історія української науки та культури у ХХ ст., матеріальна та духовна культура євреїв України, архівознавство, музеєзнавство, джерелознавство.

е-пошта:  Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. вам потрібно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.

© 2012-2019 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна