Повідомлення

Освітньо-наукова програма «Теорія, історія літератури та компаративістика»

035.01 – ФІЛОЛОГІЯ (УКРАЇНСЬКА МОВА І ЛІТЕРАТУРА)

ОСВІТНЯ ПРАГРАМА – ТЕОРІЯ, ІСТОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТА КОМПАРАТИВІСТИКА

 

ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

 • Кваліфікація, що присвоюється

         Маґістр філології

• Рівень кваліфіації

         За законом України «Про вищу освіту» - другий (магістерський) рівень вищої освіти.

-         За національною рамкою кваліфікацій – 8 рівень.

-         За рамкою кваліфікацій Європейського простору вищої – кваліфікація другого циклу.

  • Тип диплома - одиничний

Обсяг програми - освітня програма підготовки маґістрів розрахована на 2 роки навчання і передбачає опанування нормативними і вибірковими навчальними дисциплінами в обсязі 120 кредитів ЄКТС.

 

 

МЕТА ОСВІТНЬОЇ ПРОГРАМИ

Мета маґістерської підготовки – це випускник, обізнаний із надбаннями світової літературно-філософської думки, що має незарегламентований “свіжий” погляд на історію української та світової літератур та на їхній взаємозв’язок, вільно володіє іноземними мовами, здатний забезпечувати наукові, духовні та культурно-комунікативні запити суспільства рідною мовою на всіх рівнях її функціонування (мас-медіа, видавнича справа, освітня діяльність, гуманітарні дослідження тощо).

Маґістри філології НаУКМА мають бути готові викладати літературу (вітчизняну та світову) та літературознавчі дисципліни у вищій школі, проводити самостійні наукові дослідження у галузі літературознавства, творчо працювати зі словом в усіх його науково-пізнавальних та образно-естетичних якостях (журналістика, літературне та наукове редагування текстів тощо). Замовлення на підготовку саме таких фахівців, професіоналів і отримує університет від наукових установ, навчальних закладів, організацій видавничої сфери тощо.

 

 

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОГРАМИ

Маґістр філології зі спеціальності 035.01 Філологія (Українська мова та література), освітньо-наукової програми «Теорія, історія літератури та компаративістика», підготовлений для роботи в освітній, науковій та видавничій сфері народного господарства. Маґістр-літературознавець є фахівцем із питань історії вітчизняної та зарубіжної літератури, теорії літератури та порівняльного літературознавства (компаративістики). Він володіє найновішою інформацією з цієї галузі гуманітарного знання, готовий надавати освітні, науково-довідкові та редакторські послуги, здатний проводити самостійні науково-критичні дослідження як на замовлення зацікавлених в цьому інституцій (міністерств, відомств, комітетів, фондів, видавництв, редакцій тощо), так і в плані власного становлення як фахівця вищої кваліфікації (доктора філософії в галузі літературознавства). Підготовку маґістрів за спеціальністю «Філологія» (Теорія, історія літератури і компаративістика) було розпочато з 1996 р. кафедрою літературознавства, а юридичне оформлення цього процесу відбулося у 1999 р. (рішення ДАК від 6 липня 1999 р., протокол №22, ліцензія Серія ВПД-ІV, № 110141).

У навчальних планах маґістерської програм зосереджено велику кількість розгорнутих теоретичних (Вступ до літературної антропології, Філософія та література, Аксіологічні виміри літератури, Головні теоретичні концепції та школи західного літературознавства ХХ ст., Проблеми поетики, Науково-дослідний семінар, Актуальні проблеми сучасного літературознавства, Методологія літературознавчих досліджень), історико-літературних (Українське літературне бароко, Французька література кн. ХІХ – поч. ХХ ст., Французька література ІІ-ї пол. ХХ ст. у філософському контексті, Німецька література І-ї пол. ХХ ст., Польська література 1890-1930 рр., Американська література ХХ-ХХІ ст., Гендерний дискурс українського модернізму), компаративістичних курсів (Література в контексті культурних студій, Література та політика в ХІХ-ХХ ст.: європейський контекст) тощо. Студентам пропонуються вибіркові курси з теоретичної та практичної підготовки (Російська література «срібного віку», Актуальні проблеми українського літературознавства, Основи редагування, Літературно-критичний практикум, Критичне читання тощо).

Дворічне навчання в маґістеріумі НаУКМА за вказаною спеціальністю завершується написанням і захистом маґістерської праці. Випускники маґістеріуму, які виявили аналітичні здібності, мають високий рівень філологічної підготовки, що засвідчений публікаціями у фахових виданнях, мають право продовжувати навчання в Докторській школі НаУКМА за спеціальністю 035 Філологія для здобуття наукового ступеня доктора філософії (PhD) у галузі літературознавства.

Кафедра співпрацює із представниками інших українських та закордонних навчально-наукових осередків, знаними вченими та цікавими науковцями, які викладають студентам НаУКМА свої авторські вибіркові курси.

Неухильному підвищенню рівня фахової літературознавчої освіти у НаУКМА сприяє орієнтація кафедри літературознавства на поєднання навчальної діяльності з науковими студіями, свідченням чого є участь і проведення наукових семінарів і конференцій, видання фахових наукових збірників «Наукові записки НаУКМА. Філологічні науки» (з 1996 р.) та «Маґістеріум: Літературознавчі студії» (з 1999 р.), а з 2018 р. – «Наукові записки НаУКМА. Літературознавство» і тематичних колективних монографій (у рамках наукових тем), систематична підготовка викладачами кафедри монографій, підручників, наукових статей, успішний захист дисертацій аспірантами і докторантами кафедри, проведення студентських наукових заходів тощо.

Понад двадцятилітня історія кафедри літературознавства дає підстави говорити про формування і розвиток могилянської літературознавчої школи, творцями якої є всі члени колективу, ті, хто навчають і ті, хто навчаються за освітньо-науковою програмою «Теорія, історія літератури та компаративістика».

 

 

ПРАЦЕВЛАШТУВАННЯ ТА ПОДАЛЬШЕ НАВЧАННЯ

Маґістр філології зі спеціальності 035.01 Філологія (Українська мова і література), освітньо-наукової програми «Теорія, історія літератури та компаративістика», підготовлений для роботи в освітній (асистент і викладач вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації), науковій (науковий співробітник, літературознавець, фольклорист, науковий консультант) та видавничій (літературний редактор, науковий редактор, редактор) галузі народного господарства. Філолог-маґістр є фахівцем з питань історії вітчизняної та зарубіжної літератури, теорії літератури та порівняльного літературознавства (компаративістики). Він володіє найновішою інформацією з цієї галузі гуманітарного знання, готовий надавати освітні, науково-довідкові та редакторські послуги, здатний проводити самостійні науково-критичні дослідження як на замовлення зацікавлених в цьому інституцій (міністерств, відомств, комітетів, фондів, видавництв, редакцій тощо), так і в плані власного становлення як фахівця вищої кваліфікації (доктора філософії).

 

  • • Доступ до подальшого навчання

         Маґістр філології підготовлений для подальшого здобуття наукового ступеня PhD за спеціальністю 035 Філологія.

 

КЛЮЧОВІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

       Маґістр філології підготовлений як для продовження освіти докторських програмах за спеціальністю 035 Філологія, так і до практичної діяльності, що вимагає передусім аналітичних і гуманітарних навичок.

          Здатність освоювати і творчо використовувати наукові та культурні досягнення світової філософсько-естетичної думки з уважним ставленням до різних культур, релігій, національних традицій, особистих поглядів і суджень.

     Фахова компетентність маґістра філології передбачає:

  • § Вміння критично оцінювати світові та вітчизняні досягнення літературознавчої думки й прогнозувати філософсько-естетичні, культурно-мистецькі тенденції та явища на підставі відповідного обсягу знань.
  • § Досконале знання державної та мінімум двох іноземних мов на рівні професійного і побутового спілкування.
  • § Володіння хоча б однією слов’янською мовою.
  • § Вільне володіння історико-літературними фактами усіх рівнів; вміння з належною докладністю описати окремий художній феномен, творчість окремого письменника, напрям, течію, епоху в їхніх ідейно-естетичних домінантах.
  • § Системне розуміння впливу культурного середовища та світового культурно-мистецького контексту на розвиток вітчизняної естетичної думки. Розуміння суті естетичних феноменів.
  • § Усвідомлення природи і сутності національних традицій в галузі літератури та мистецтва, знання історії України та специфіки її розвитку, вміння обстоювати її національно-культурну самобутність. Вміння вирізняти типове й окреме, загальносвітове, європейське й специфічно національне у розвиткові письменства.
  • § Здатність оперативно засвоювати нові теорії, концепції, прогресивні методики дослідження, що народжуються як у галузі літературознавства, так і на межі різних гуманітарних наук.
  • § Володіння сучасними методологіями літературознавчого дослідження, вміння робити вибір на користь найбільш оптимального щодо даного предмету дослідження.
  • § Вміння самостійно планувати й здійснювати певне літературознавче дослідження.
  • § Володіння сучасними методами отримання науково-бібліографічної інформації, навичками бібліографічного й архівного пошуку, добре орієнтування в літературі з предмету та науково-періодичних виданнях України й світу, вміння аналітично опрацьовувати зібрані джерела.
  • § Вільне орієнтування в засадничих питаннях історії вітчизняної та світової літератури, чітке уявлення про розвиток жанрів і стилів вітчизняної та світової літератури, що відповідає сьогоднішнім науковим уявленням про їхню природу, особливості й динаміку.
  • § Знання основ теорії літератури та компаративістики, вміння застосувати методи компаративного дослідження у випадку художніх феноменів різного рівня, бути готовим розглянути будь-яке літературне явище в зональному, європейському чи світовому контексті.

       Вивчення теоретичних і практичних дисциплін сприяє формуванню таких практичних навичок і умінь фахівця, як:

  • навички наукового пізнання і логічного мислення;
  • навички пошуку та опрацювання джерел;
  • навички аналізу та інтерпретації гуманітарних текстів;
  • навички самостійного навчання та постійного підвищення фахової компетентності;
  • навички наукових досліджень у галузі гуманітаристики (передусім – літературознавства);
  • навичками професійного письма в жанрах науково-академічного, довідкового, літературно-критичного, публіцистичного та популярного викладів.
  • уміння застосовувати загально-гуманітарні знання у практичній діяльності та сфері освіти;
  • уміння готувати аналітичні та довідково-інформаційні матеріали з суспільствознавчих і гуманітарних питань;
  • навички практичного застосування сучасних інформаційних технологій;
  • навички міжособистісної та ділової комунікації;
  • вміння діяти в межах етики професійних відносин;
  • навички вільної комунікації українською та іноземними мовами;
  • навички раціональної організації власної діяльності та ефективного використання часу.

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ ТА ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. Закон України «Про вищу освіту».
    1. Постанова Кабінету міністрів України від 23.11.2011 р. № 1341 «Про затвердження Національної рамки кваліфікацій».
    2. Розроблення освітніх програм. Методичні рекомендації. /Авт.: В.М. Захарченко, В.І. Луговий, Ю.М. Рашкевич, Ж.В. Таланова / За ред. В.Г. Кременя. - К. : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2014. - 120 c.
    3.  Європейська кредитна трансферно-накопичувальна система. Довідник користувача/пер. з англ.; за ред. д-ра техн. наук, проф. Ю.М. Рашкевича та д-ра пед. наук, доц. Ж.В. Таланової. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2015. - 106 с.