v musei

Фрагмент східного фасаду. Сучасний вигляд
Фрагмент східного фасаду. Сучасний вигляд
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. З південно-східного боку влітку
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. З південно-східного боку влітку
Студентський performance
Студентський performance
Будинок ігумена Братського монастіря в очікуванні реставрації після передачі на баланс НаУКМА
Будинок ігумена Братського монастіря в очікуванні реставрації після передачі на баланс НаУКМА
Студентський performance біля
Студентський performance біля "нового" академічного корпусу.
Західний фасад
Західний фасад
Cонячний годинник
Cонячний годинник
Вигляд відновлений за гравюрою 1706 р.
Вигляд відновлений за гравюрою 1706 р.
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. Західний фасад з частиною Староакадемічного крпусу
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. Західний фасад з частиною Староакадемічного крпусу
"Новий корпус"
3-й корпус НаУКМА. Сучасний вигляд
3-й корпус НаУКМА. Сучасний вигляд
Центральна частина з ганком
Центральна частина з ганком
Охоронна дошка № 15/8
Охоронна дошка № 15/8
З північного кута
З північного кута
Панорама 1840 року.
Панорама 1840 року.
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. Східний фасад з частиною Староакадемічного крпусу
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. Східний фасад з частиною Староакадемічного крпусу
Перед реставрацією. Північний фасад.
Перед реставрацією. Північний фасад.
Кресленник здвінниці Ковніра 1750-х (?) років
Кресленник здвінниці Ковніра 1750-х (?) років
Новий академічний корпус
Новий академічний корпус
Частина північного фасаду
Частина північного фасаду
Північнимй кут
Північнимй кут
Північно-західна сторона. Фотографія 1860-х років
Північно-західна сторона. Фотографія 1860-х років
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. З південно-східного боку глибокої осені
Благовіщенська (Конгрегаційна) церква. З південно-східного боку глибокої осені
Звінниця на панорамі 1840-го року
Звінниця на панорамі 1840-го року
Сучасний вигляд
Сучасний вигляд
Вид на південний (дворовий) фасад будинку
Вид на південний (дворовий) фасад будинку
Частина внутрішнього двору
Частина внутрішнього двору
Західний кут
Західний кут
Північно - західна сторона. Сучаний вигляд
Північно - західна сторона. Сучаний вигляд
Поштова листівка початку 20-го століття
Поштова листівка початку 20-го століття
Західний (дворовий) фасад
Західний (дворовий) фасад
Південно-східна частина будинку
Південно-східна частина будинку
Частина північного (дворового) фасаду
Частина північного (дворового) фасаду
Південний годинник
Південний годинник
Північний фасад з воротами. Сучасний вигляд.
Північний фасад з воротами. Сучасний вигляд.
Фото 80-х років 20-го століття
Фото 80-х років 20-го століття
Внутрішній двір
Внутрішній двір
Фрагмент східного фасаду з куполом Благовіщенської конгрегаційної церкви
Фрагмент східного фасаду з куполом Благовіщенської конгрегаційної церкви
Макет одного з проектів реконструкції
Макет одного з проектів реконструкції
Північний фасад
Північний фасад
Західний годинник
Західний годинник
Вигляд східного фасаду з відкритою галереєю другого поверху. Гравюра 1730 року
Вигляд східного фасаду з відкритою галереєю другого поверху. Гравюра 1730 року
Вид Подолу з домінантою Ковнірівської дзвінниці. Фото початку 20-го століття
Вид Подолу з домінантою Ковнірівської дзвінниці. Фото початку 20-го століття
Західні ворота біля просфірні
Західні ворота біля просфірні
Західний годинник
Західний годинник
Кресленник південного фасаду 1730-1740 років
Кресленник південного фасаду 1730-1740 років
Так виглядав корпус 1992 року
Так виглядав корпус 1992 року
Західний фасад з воротами
Західний фасад з воротами
Сучасний вигляд східного фасаду.
Сучасний вигляд східного фасаду.
Фото 2002 року
Фото 2002 року
Західний фасад з прибудовою
Західний фасад з прибудовою
Північний кут
Північний кут
Кресленник південного фасаду. Обмір 1858 р. архітектора Спарро.
Кресленник південного фасаду. Обмір 1858 р. архітектора Спарро.
Північно-західна частина фасаду
Північно-західна частина фасаду
Північний годинник.
Північний годинник.
Східний фасад. Сучасний вигляд.
Східний фасад. Сучасний вигляд.
Сучасний вигляд
Сучасний вигляд
Східний годинник.
Східний годинник.
Креслення північного фасаду. Обмір 1858 р. архітектора Спарро.
Креслення північного фасаду. Обмір 1858 р. архітектора Спарро.
Південно-східна частина фасаду
Південно-східна частина фасаду
img_7886
img_7886
Фрагмент східного фасаду.
Фрагмент східного фасаду.
Південний (дворовий) фасад
Південний (дворовий) фасад
img_7888
img_7888
Сучаний вигляд західного фасаду
Сучаний вигляд західного фасаду
Внутрішній двір. Сучасний вигляд.
Внутрішній двір. Сучасний вигляд.
img_7990a
img_7990a
img_7991a
img_7991a
img_7994a
img_7994a

Скоропадський Іван Ілліч

Скоропадський Іван Ілліч (бл. 1646, м. Умань Брацлавського воєводства - 3.07.1722, сот. м. Глухів Ніжинського полку) – гетьман Лівобережної України, покровитель і меценат КМА. Походив з православного шляхетного роду. Освіту здобув у КМА. Службу у Війську Запорозькому розпочав у гетьманів Правобережної України П. Дорошенка та М. Ханенка. Скоропадський проявив себе покровителем і меценатом КМА, матеріальне становище якої істотно погіршилося внаслідок руйнування краю у ході російсько-шведської війни, втрати маєтностей на Подолі, чуми. Зокрема, Скоропадський продовжив започатковану Мазепою традицію, згідно з якою КМА щорічно отримувала з Генерального військового штабу 200 рублів на утримання її викладачів. 1722 р. захворів і помер.

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

Семенніков (Зеркальніков) Порфирій Тимофійович

Семенніков (Зеркальніков) Порфирій Тимофійович (18.02.1623, м. Москва – 1695, м. Москва) – дяк Московського посольського приказу, вчений. Один із трьох росіян, що вчилися у КМА до 1648, тут навчався принаймні до 1658. У Москві підтримував зв’язки з київськими вченими. 2.01.1694 підписав грамоту про пожертвування маєтностей Київському Братському монастирю.

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

Плетенецький Олександр Хомович

Плетенецький Олександр Хомович, чернече ім’я Єлисей, ієромонаше Євфимій (бл. 1554, м. Львів – 29.10.1624, м. Київ) – архімандрит Києво-Печерської Лаври, вчений, один із засновників Київської братської школи. В 1594 прийняв чернечий постриг. 1599 року його обрано архімандритом Києво-Печерської Лаври і був ним до смерті і швидко повернув їй її колишню славу духовного осередку українського православ’я. Спираючись на козацтво, вернув відібрані уніатами маєтностями, налагодив чернече життя, а головне – перетворив Києво-Печерську Лавру на найвизначніший культурний центр України. З цією метою запросив до Києва відомих учених, проповідників, письменників, перекладачів, а також малярів та художників. Створив свій гурток, до якого входили З. Копистенський, П. Беринда, І. Борецький та інші, метою якого було обґрунтування догм православ’я, поширення освіти та наукових знань. Цьому слугувало і заснування Лаврської друкарні. Члени гуртка взяли участь у започаткуванні Київського братства (1615), вписалися до його реєстру і стали викладачами школи, а І. Борецький – її першим ректором. Саме за підтримки Є. Плетенецького Київська братська школа зміцніла і набрала значної ваги в українському культурно-освітньому русі.

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

Сагайдачний Петро (Конашевич-Сагайдачний)

Сагайдачний Петро (Конашевич-Сагайдачний) (бл. 1570, 1577 чи 1578, с. Кульчиці Самбірського пов. Руського воєвод., тепер Самбірського р-ну Львівської обл. – 10.04.1622, м. Київ) – дипломат, гетьман Війська Запорозького, один із засновників Київської братської школи, її покровитель і благодійник. 1620 року гетьман вступає до Київського братства зі всім своїм військом. Таким чином, братство і школа отримують могутній захист з боку гетьмана. А, помираючи в Києві від ран, заподіяних йому в Хотинській битві, Сагайдачний майже все своє майно й гроші заповів Київській, а також Львівській і Луцькій школам “на науку і виховання бакалаврів учених дітям християнських за чим би наука тривати могла вічнії і потомні часи”.

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

Могилянський Олексій Васильович

Могилянський Олексій Васильович, чернече ім’я Арсеній (17.03.1704, м-ко Решетилівка Полтавського полку - 8.06.1770, м. Київ) – викладач, проповідник, митрополит Київський, Галицький і всієї Малої Росії, письменник, благодійник КМА. Народився в сім’ї священника о. Василія. 1721 вступив до КМА. 22.10.1757 Могилянський висвятився на Митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Росії. Прибув до Києва 9.06.1758. На цій посаді багато піклувався про матеріальне становище, виховання і навчання студентів КМА. Приділяв увагу вивченню іноземних мов. Для кращого вивчення німецької мови виписав для студентів німецьку газету. За його ініціативою розроблено й 1.04.1764 затверджено Інструкцію КМА, яка регламентувала її навчальний, виховний й організаційні процеси. 1767 зробив спробу звернути увагу монаршої особи на КМА. О. Могилянський жертвував власні кошти: закуповував нові книги для академічної бібліотеки, виділив 6000 рублів на нову бурсу на кам’яному фундаменті та 3000 рублів на покрівлю навчального корпусу. Помер у заміському митрополичому будинку в Києві на Шулявці.

За матеріалами
Енциклопедичного видання
“Києво-Могилянська академія в іменах. XVII – XVIII ст.”

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна