Архів новин 2004 - 2012

 

 

Чому Могилянка не дає спокою Табачнику та його міністерству

Дата публікації: 23.09.2011, 18:28

Стаття Олени Бетлій, кандидата історичних наук, голови Центру польських і европейських студій НаУКМА, впускниці Могилянки на «Українській правді»

Чому Могилянка не дає спокою Табачнику та його міністерству

Олена Бетлій 

 

 Українська правда, П'ятниця, 23 вересня 2011, 14:34

 

В липневій передачі Савіка Шустера про освітні процеси і реформу вищої освіти в країні на критику, яка пролунала зі слів студентів Могилянки, Дмитро Табачник відповів приблизно таке: всім все подобається, а Могилянці, бачте, ні. На кшталт відомого виразу "А Баба-Яга проти".

Так от, спробую пояснити, чому представники Києво-Могилянської Академії протестують проти "реформ" профільного міністерства і не мовчать, коли в Києві відбуваються освітні заходи.

Ні, йдеться не про ляпас квітами, який викликав жваве обговорення в ЗМІ і соцмережах. Цей захід НаУКМА не вітав. Не знали про нього і студенти Академії, від імені яких виступала дівчина з букетом.

 

Натомість йдеться про одинокий голос президента НаУКМА Сергія Квіта на численних ток-шоу та про сьогоднішню спробу, в тому числі студентів Могилянки, законним шляхом організувати власний контр-форум задля того, щоб оголосити свою позицію стосовно реформи вищої освіти в Україні та Європі.

 

Вони на це мають право не тільки за Конституцією, але й тому, що відповідально ставляться до власного майбутнього, якість фундаменту якого будується в університетських стінах.

Насамперед давайте розберемося в тому, що вирізняє Могилянку з-поміж інших українських університетів.

 

Рейтингова система. Вона була запроваджена з перших років існування Могилянки. Оцінка за прослуханий курс складається з суми балів, отриманих протягом семестру за кожен семінар та за іспит.

Це означає, що кожен студент Академії готується до кожного семінарського заняття, а не живе за загально відомою формулою "від сесії до сесії живуть студенти весело". В результаті студенти вчаться постійно. Для викладачів це означає викладацький рай, оскільки, наприклад, в моїй викладацькій практиці не було випадку, щоб студенти прийшли непідготовлені до заняття.

 

Вибіркові курси. Вони реально існують і щороку пропонуються студентам, які самостійно складаються власний навчальний план на академічний рік. Це означає, що в Могилянці кожен викладач має можливість розробити і запропонувати студентам до вибору власний авторський курс, який відповідає його науковим інтересам.

 

Відтак могилянці ще з ранніх 1990-х років мають можливість слухати якісні і унікальні курси.

Іноземні мови. Знання іноземних мов демонструється як студентами, так і викладачами. В цьому університеті від початку 1990-х років не є проблемою включати в програми курсів англомовні джерела і радити читати польською, німецькою, французькою. Відтак студенти і викладачі цього вишу вільно орієнтуються в науковому житті світу.

 

Наукова бібліотека НаУКМА. Бібліотека Могилянки від початку 1990-х років забезпечує студентів і викладачів літературою різними мовами, новинками книжкового ринку. Тут можна знайти більшість книжок, які становлять класику інтелектуальної думки 20 століття. І не тільки.

 

Міжнародний досвід. Відділ міжнародного співробітництва Могилянки справді працює для могилянців. Його працівники постійно інформують про всі можливості поїздок на навчання в університети світу. Завдяки цьому могилянці від початку 1990-х років є тими українцями, які показали, що можуть бути успішними не тільки в освітньому середовищі власного університету.

Таким чином, могилянці власним прикладом показують, як діють засади справжнього університетського середовища – кожен, хто в ньому обертається, мусить показати свій рівень в різних наукових школах.

 

Діалог з адміністрацією. Очевидно, лише в Могилянці існує постійне обговорення внутрішньої ситуації закладу, ведуться критичні дебати про майбутнє університету. Це робиться публічно і відкрито, з конфліктами і без, але в цьому обговоренні народжується візія Могилянки майбутнього.

 

Могилянка знає, як давати якісну освіту і вміє вчити студентів критичному мисленню. Однак, Могилянка – не Ватикан і вона не може не стикатися із державою Україна.

Те, що зараз називається реформою вищої освіти реформою назвати неможливо. Саме про це постійно говорить президент НаУКМА Сергій Квіт. Не тому, що він має щось особисте проти міністра освіти, а тому, що він має думати про долю тих всіх людей, які прийшли вчитися або працювати в Могилянку.

 

А ці люди прийшли задля одного – отримати/надати якісні навчальні послуги. В умовах подальшого обмеження університетської автономії це є неможливим. Саме це намагається донести Академія вже який місяць поспіль.

 

От тільки залишається питання до всіх, чому ніхто не підтримує Могилянку в цьому протистоянні. Невже усім так страшно почати вільно і критично мислити? І бути відвертим із самим собою, що скільки ви не платіть за ваші оцінки, дипломи та не крадіть із Інтернету реферати, розумнішими ви від цього не станете.

 

Не отримаєте ви таким чином і перспективне майбутнє в цій країні. І так і будете надалі боятися їздити в Європу, мови якої ви не знаєте і тендецій розвитку якої не розумієте.

© 2012-2022 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна