Відкриття «Трудової виставки»

Запрошуємо вас відвідати експозицію, назва якої звучить трохи анахронічно – «Трудова виставка», відкриття якої відбудеться 16 листопада у Центрі візуальної культури НаУКМА

Запрошуємо вас відвідати експозицію, назва якої звучить трохи анахронічно – «Трудова виставка», де ви зможете зустрітися з тим, що волею ідеології теперішнього капіталізму втрачає контури реального та стає фантастичним настільки, що допускає будь-які форми контролю, експлуатації та самоексплуатації. Тут ви зможете побачити образи діяльності, що поступово та рішуче переміщуються з простору свідомості у несвідоме, на територію сновидіння.
 
Праця художника, якій присвячена окрема тематична лінія виставки, розірве кайдани сну та дозволить робітнику одночасно виступити у ролі того, хто споглядає працю. Бо ж на сьогодні тільки мистецтво має можливість повернути працю на авансцену, будь-який інший візуальний модус на це не спроможний.
 
У виставці беруть участь: Євгенія Бєлорусець, Анна Звягінцева, Нікіта Кадан, Юлія Костерєва, Юрій Кручак, Володимир Кузнецов, Микола Маценко, Лада Наконечна, Р.Е.П., Олексій Сай, Олексій Салманов, TanzLaboratorium,  Леся Хоменко (Україна), Олександра Галкіна,  Володимир Логутов,  Микола Олєйніков, Сергій Сапожніков, Давід Тер-Оганьян (Росія), Штефан Бюргер (Швейцарія), Люция Німцова (Словаччина), Младен Стілінович (Хорватія).

Відкриття виставки відбудеться 16 листопада, середа, о 17:30.

Виставка працюватиме з 17 листопада до 2 грудня 2011 щобудня з 10:00 до 18:00 за адресою:
Центр візуальної культури НаУКМА, Київ, вул. Сковороди, 2, Староакадемічний корпус, 1-й поверх, 
______________
 
Тривалий час працю обожнювали. У ХХ столітті вона неодноразово очолювала пантеон художньої репрезентації. Сповненими духу переможеної, трансформованої природи зображеннями трударів рясніли сторінки газет, вони з’являлись у найоптимістичніших сюжетах новин, лаконічними орнаментами відтворювалися на стінах будівель.

Проте сьогодні праця постає перед нами як божество повалене. Ми самі майже не помітили, як війна з образами праці закінчилась поразкою останніх, їх витісненням кудись за театральні куліси капіталістичного виробництва. Праця не лише більше нецікава, – вона цілком недоречна, недоладна, непристойна там, де всі софіти спрямовані на товар, щоб наповнити його сакральною значимістю. Повстання проти влади праці закінчилося не звільненням від її обтяжливих, нестерпних проявів, а ще більшим заниженням її завжди амбівалентного статусу, витісненням праці за поле видимості.
 
Як виявляється, створений світ, світ штучний, цілком спроможний обходитися без контактів зі способом та суб’єктами свого  перманентного відтворення.
 
Радянські часи позаду й ідилічна доярка більше не посміхнеться нам із екранів телевізорів. Проте, разом із її зникненням, наче корова язиком злизала й будь-які інші репрезентативні взаємозв’язки зі сферою створення та виробництва матеріальних благ. Праця, нині невидима, проте не позбавлена своєї прозаїчності, мігрувала десь на околиці буденності, стала загадковою й незбагненною.
______________
 
При підтримці transit.at, ERSTE Stiftung, ФЦСМ, MediaLab
Інформаційні партнери: Springerin, Labourarchive, Простори

За додатковою інформацією просимо звертатись до Лади Наконечної за тел. 050 687 49 07, до Євгенії Бєлорусець за тел. 097 594 80 13
http://hudrada.tumblr.com/