Архів новин 2004 - 2012

 

 

В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ «ДИПЛОМ – НЕ САМОЦІННІСТЬ: ВАЖЛИВІ ЗНАННЯ»

Дата публікації: 15.06.2007, 13:27

В’ячеслав БРЮХОВЕЦЬКИЙ «ДИПЛОМ – НЕ САМОЦІННІСТЬ: ВАЖЛИВІ ЗНАННЯ». Коментар президента НаУКМА для газети «Без цензури»

(Газета «Без цензури». — № 24 (219). — 14 червня 2007)

— ЧИ ПОТРІБЕН УКРАЇНЦЕВІ ДИПЛОМ ПРО ВИЩУ ОСВІТУ?
— Очевидно, що так. Без диплома про вищу освіту я не став би журналістом. Не будучи кандидатом, а потім і доктором наук, не став би президентом Києво-Могилянської академії. Хоча диплом скоріше є передумовою, а не гарантією отримання нормальної роботи. Тобто насправді він не є самоцінністю... Високооплачуваною (і тому престижною!) може бути робота слюсаря високого рівня. 
Тому, як на мене, сьогоднішня гонитва за дипломами шкодить передусім самим людям. Люди, поставивши собі за мету за будь-яку ціну отримати диплом про вищу освіту, часто не замислюються над тим, чи є в них здібності до такого фаху. А це потім створює серйозні проблеми.  
 
Звичайно. Бо тоді був інший час і не було приватних роботодавців. Насправді сучасні роботодавці, які не цікавляться наявністю диплома, очолюють саме приватні фірми. У державних установах про диплом питають.
Хоча був у моєму житті випадок – вельми нестандартний! – коли ніхто не поцікавився моїми дипломами, бо нікому було! Це сталося, коли почала відроджуватися наша академія. Просто тоді я був сам. Я, а не хтось інший, вирішив це зробити, тож написав наказ № 1: починаю працювати ректором Києво-Могилянської академії...
Однак я переконаний, що скоро ситуація зміниться кардинально. Причому питання буде не в тому, є в тебе диплом чи немає (скоро всі будуть із дипломами!), а в тому, диплом якого навчального закладу ти маєш. За кордоном роботодавець, який себе поважає, обов’язково цікавиться, якого університету в тебе диплом – Оксфорда, Гарварда чи Сорбонни. А ось ці хацапетівські дипломи, яких у нас сьогодні повно, скоро взагалі знеціняться.  
Купити диплом університету високого рівня, який дорожить своєю репутацією, неможливо! І чим більше якийсь навчальний заклад торгуватиме своїми дипломами, тим скоріше настане його крах. Та сьогодні країна справді перенасичена фахівцями (або нефахівцями!) з липовими дипломами. Можна чекати, поки роботодавці розберуться із цим самостійно. Але ці процеси має врегульовувати Міносвіти та науки. Проте контролювати можна ефективніше, а не роздавати направо й наліво ліцензії, щоб потім їх анулювати...   
 
Це залежить від здібностей, закладених природою. А гонитва за вищою освітою зовсім не обов’язкова. Хоча я тут дещо інакше поставив би питання: зовсім не обов’язково, діставши ступінь бакалавра, який треба прирівняти до нормальної вищої освіти (а цим забезпечується певний культурний рівень людини!), далі спеціалізуватися в цій галузі, – можна працювати будь-де. І так є в ринковій економіці. Але не можна сказати, що не треба вищої освіти: її здобувають не задля диплома (папірець – не більше!), а задля того, щоб у людини щось змінилося в голові й душі.
Білл Гейтс, приміром, до останнього часу не мав вищої освіти. Іван Драч, здається, теж так і не закінчив університету, але таких людей одиниці... Та я думаю, що це виняток. Такі люди є, завжди були, причому в будь-якому суспільстві, однак їх небагато, тож говорити про якесь правило тут не варто.
Статтю можна подивитися на сайті «Без цензури» http://bezcenzury.com.ua/ua/archive/10338/pro_n_contra/10350.html

© 2012-2022 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна