• Kyiv-Mohyla Humanities Journal
  • Наукові школи
  • «Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal»
Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 49

Гамалія Платон Якович

- морський офіцер, викладач, член Державного адміралтейського департаменту

Гамалія Платон Якович (18.11.1766, сот. м. Пирятин Лубенського полку, тепер райцентр Полтавської обл. - 2.07.1817, с. Малютинці, або с. Дейманівка Пирятинського пов. Полтавської губ., тепер Пирятинського р-ну Полтавської обл.) - морський офіцер, викладач, член Державного адміралтейського департаменту. Походив зі старовинного козацько-старшинського роду Гамаліїв, який мав у XVIІІ ст. кілька розгалужень. За легендою Гамалії походили зі старовинного польського шляхетного роду Висоцьких (Поділ, воєвод.), але пристали до Національно-визвольної війни українського народу 1648-58. Один з Висоцьких, Григорій, виконував дипломатичне доручення Б. Хмельницького в Туреччині. Саме там його назвали Гамалією, що в перекладі з тур. мови означає "сильний", "здібний до різних справ" чоловік. Ця легенда була ґрунтом для отримання Гамаліями в кін. XVIII ст. дворянства. У 2-й пол. XVIII ст. серед Гамаліїв, вихідців з Полтави, були полковники, генеральні осавули, генеральні бунчукові, генеральні хорунжі, дипломати. По жіночій лінії Гамалії перебували у родинних зв'язках з гетьманом П. Дорошенком та наказним гетьманом Андрієм Дорофійовичем Дорошенком, служили Б. Хмельницькому, І. Виговському, І. Брюховецькому, П. Дорошенку, І. Мазепі. Батько Г. Яків Олександрович Гамалія, бунчук, товариш (з 1766), Пирятин, городничий (1783), колезький асесор, був одружений з Катериною Семенівною Мандрикою. Володів с. Малютинці 1-ї Пирятин. сотні та с. Дейманівка 2-ї Пирятин. сотні Лубен, полку, де мав бл. 300 душ кріпаків та великі земельні володіння. Г. навчався у КМА. 1779 вступив до Санкт-Петербурзького морського кадетського корпусу. З 1781 - капрал. 1782-84 на кораблі "Святой Георгий Победоносец" в ескадрі віце-адмірала В. Я. Чичагова плавав від Кронштадта до Ліворно. З 1783 - підпрапорщик, з 1.05.1784 - мічман; 1785 - на кораблі "Иоанн Богослов" в ескадрі віце-адмірала Круза служив на Балтійському морі; 1786 перебував при Кронштадтському порту. 7.01.1788 - лейтенант. 1788 в ранзі поручика призначений до С.-Петерб. морського кадетського корпусу. 1788 на кораблі "Ростислав" брав участь у Готландській битві. 1789 призначено у гребну флотилію під командуванням принца Карла-Генріха-Ніколая-Отто Нассау-Зігена, де був перекладачем. Командував катером "Кречет"; учасник Роченсальмської та інших битв. 13.08.1789 за проявлений героїзм головнокомандуючим російськими військами у Фінляндії графом Валентином Платоновичем Мусіним-Пушкіним підвищений до звання капітан-лейтенанта. 1790 брав участь у битві на Фрідріхсгамському рейді, у Виборзькій та 2-ій Роченсальмській битвах. 1791 - ротний командир та викладач математичних наук Санкт-Петербурзького морського кадетського корпусу. 1792 на фрегаті "Вони" плавав із гардемаринами до багатьох портів Балтійського моря. 1793-1801 викладав гардемаринам курс морської еволюції та теорії морського мистецтва. З 1795 - інспектор класів Санкт-Петербурзького морського кадетського корпусу, з 23.09.1797 - капітан 2-го рангу, з 1799 - капітан 1-го ранґу, з 10.12.1804 - капітан-командор. З 1801 - почесний член І російської АН, 1808 - дійсний член Російської АН, з і 1805 - член Державного адміралтейського депутатського та "Вільного економічного товариства" ("Вольное зкономическое общество"). 1809 за станом здоров'я звільнений у річну відпустку, а 1811 пішов у відставку (майже втратив зір). Нагороджений орденами І св. Анни III та II ст., св. Володимира ІІІ ст. й діамантовим перснем. Після відставки повернувся на рідну Полтавщину, де й помер.

За матеріалами енциклопедичного довідника
"Києво-Могилянська aкадемія в іменах XVII-XVIII ст."

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна