• «Kyiv-Mohyla Law and Politics Journal»
  • Наукові школи
  • Kyiv-Mohyla Humanities Journal
Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 49

Григорович-Барський Іван Григорович

- архітектор

Григорович-Барський Іван Григорович (1713, м. Київ - 10.09.1791, там само)

Син київського міщанина Григорія Григоровича, брат відомого мандрівника В. Григоровича-Барського.

Навчався у КМА в середині 1720-х - на початку 1730-х рр.

Служив депутатом Київського магістрату, пізніше лавником, райцею, відповідав за садибні межі, запобігаючи пожежам, що входило до обов'язків міського архітектора.

Г.-Б. - творець оригінальних типів культових та світових споруд у Києві та інших містах України. Серед них - міський водогін на Подолі з павільйоном-фонтаном "Феліцітал", пізніше відомий як "Лев" чи "Самсон" (1748 - 49. не зберігся, відновлений 1982 р.). Після спорудження "Самсона" Г.-Б. почав одержувати замовлення на будівництво церков, дзвіниць і громадських споруд - житлових будинків, келій тощо. Зокрема, ним збудована 1760 року надбрамна церква з дзвіницею та інші споруди Київського Кирилівського монастиря (збереглася лише частина муру з наріжною вежею, решту знищено у 30-ті рр. XX ст.);

Київська Покровська церква (1766-72);

центрична однобанна церква Миколи Набережного (1772-75);

магістратська хлібна крамниця па Подолі (зерносховище, 60-ті рр. XVIII ст.);

Гостиний двір (1778, відреставровано у 1980-х рр.);

одноповерховий дерев'яний будинок бурси КМА, а після пожежі на його фундаменті - кам'яна бурса (1778);

дзвіниця Київської Дмитріївської, або Костянтина та Олени, церкви (1757).

Вірогідно, ним складено проекти дзвіниць на Дальніх (1754-61) та Ближніх (1759-62) печерах Києво-Печерської Лаври.

Перебудовано Трапезну Київського Софійського монастиря (1760-ті рр.) та Маріїнський палац (1776).

Складено проект келій (1766) Київського Межигірського монастиря (не збереглися),

Преображенної церкви та дзвіниці (1767-71) у Золотоноському Красногірському монастирі.

Разом з архітектором А. В. Квасовим працював над створенням (виконав скульптурне оформлення) Козелецького Різдвобогородицького собору (1752 - 63) та дзвіниці. Там же збудував будинок полкової канцелярії (1756-60).

Для творчості Г.-Б характерні композиційні прийоми: мальовнича пластика фасадів, рослинні орнаменти в декорі. Будучи найпослідовнішим представником українського бароко, перейшов до зведення церковних споруд з рисами, властивими класицизмові (церква Миколи Набережного у Києві на Подолі).

Г.-Б. пройшов свій шлях від бароко до класицизму і в історію культури України увійшов як архітектор-новатор. Відомий і як промисловець, який успішно торгував разом з синами у своїй крамниці на Подолі.

Збереглася епітафія, складена Г.-Б. на випадок своєї смерті: "Зде положено тіло киевского міщанина райцы Івана Григоровича-Барського (брата родного монаха Василія Григоровича-Барського, странствовавшего по разным землям й святым местам й описавшего в книгу все виденное), сей же брат его трудившийся в разных сооружениях, воду провел в различніе места, в городе сем от различных источников спод гор, а потом строил камения церкви, колокольні і покои. Первую зділав у Кириловским монастирі, звоницею, й брамою й погребами. Церков Покровскую й Набережно-Никольскую. У Козельці церков штукатуриею украшал й тынковал, й колокольню вновь построил у Золотоношском Красногорскім монастирі, церков, колокольні у Петропавловском монастирі, у Соборноуспенском монастирі з церквою, еще магазейн городской, й гостиной дом, жилые покои греческому монастиру й Юрию Дранчеву, реперовав Воскресенскую й Успенскую, у Межигорському монастирі келій, а сего 1785 умре, зде погребен... мая числа которому будет вечное упокоение".

У тексті епітафії пропущено число поховання. Мабуть, будівничий переживав тоді кризу або тяжко хворів. Проте помер він на шість років пізніше - 10.09.1791.

Про те, що, склавши епітафію, автор її жив і працював далі, свідчать документи: у грудні 1784 він їздив до Житомира, щоб підтвердити своє шляхетське походження, і 1787 подав папери до Київського магістрату, який 1787 визнав його шляхетський стан. У метричному зошиті за 1791 знайдено науковцем Л Проценко свідоцтво про те, що "преставився Іван Григорович-Барский, прежде смерти исповіди й святьіх тайн удостоин... Погребен священником Іосифом Сементовским сборне почину христианску... літ 78".

 

За матеріалами енциклопедичного довідника
"Києво-Могилянська aкадемія в іменах XVII-XVIII ст."

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна