Миколі Петрову — 180

Деталі

Дата публікації: Четвер, 23 квітня 2020, 12:14

24 квітня за старим стилем і 6 травня за новим стилем виповнюється 180 років від дня народження Миколі Івановичу Петрову — одному з найбільш відомих вихованців і професорів Київської духовної академії.

Микола Петров здійснив вагомий внесок у низку наукових дисциплін — літературознавство, історію, археографію, церковну археологію, музеєзнавство. Своїй аlma mater Микола Петров присвятив понад 50 років життя, навчаючись тут у 1861-1865 роках та працюючи у 1870-1917 роках. В академії він здобув ступені бакалавра, магістра та доктора богослов’я. Протягом понад 40 років обіймав посади доцента і професора, викладаючи загальну теорію словесності та історію зарубіжних літератур, історію російської літератури, історію української літератури. Виконував обов’язки редактора журналу «Киевские епархиальные ведомости», які видавалися в академії. 

Понад 40 років діяльність Миколи Петрова в академії була пов’язана зі створенням і розбудовою Церковно-археологічного музею — першого в ті часи музею у вищому навчальному закладі держави. З часу заснування Церковно-археологічного товариства (що опікувався музеєм) у 1872 році і до його закриття у 1917 році виконував функції секретаря товариства. У 1878-1917 роках працював доглядачем Церковно-археологічного музею, створив першу експозицію музею у шести приміщеннях першого поверху Староакадемічного корпусу, ініціював відкриття експозиції музею для відвідувачів, домігся затвердження статусу музею як публічного закладу, займався поповненням фондів музею унікальними колекціями і матеріалами, систематично досліджував музейний фонд, підготував до друку 5 випусків «Альбома достопримечательностей Церковно-археологического музея» (К., 1912-1915). З часу закриття радянською владою Київської духовної академії Церковно-археологічний музей був ліквідований, його фонди з великими втратами були розпорошені по різних установах.

Микола Петров — автор декількох сотень книг і статей з історії та теорії літератури, історії церкви, історії Києво-Могилянської академії, Київської духовної академії, краєзнавства, церковної археології, музеєзнавства. Зокрема, упорядкував 5 томів збірника «Акты и документы, относящиеся к истории Киевской академии. Отд.II (1721-1795)» (К., 1904-1908).

В Інституті рукопису Національної наукової бібліотеки імені В. І. Вернадського та у Центральному державному історичному архіві України у Києві зберігаються архівні документи М. Петрова, в тому числі рукописи його праць, біографічні документи, листування.

В науковій бібліотеці НаУКМА зберігаються декілька прижиттєвих видань та автограф М. Петрова, зокрема:

• «Древнія изображенія св. Владиміра» (1888) 
• «Київська Академія: з нагоди минулого 300-ліття її заснування» (1919)
• «Изъ исторіи Кіевскаго Владимірскаго собора» (1898)

Книги Миколи Петрова з колекції НБУВ