18 березня у НаУКМА відбувся круглий стіл "Поезія Ліни Костенко в часах перехідних та вічних", присвячений ювілею поетеси

19 березня 2005 року Україна  відзначала  ювілей Ліни Костенко – видатної   української поетеси XX століття, а 18 березня відбувся круглий стіл „Поезія Ліни Костенко  в часах перехідних та вічних”, організований НаУКМА з метою оприлюднення модерних інтерпретацій творчості поетеси. Учасниками були літературознавці, мистецтвознавці й поети – Іван Дзюба, Лариса Брюховецька, Микола Ільницький, Володимир Моренець, Тарас Салига, Іван Малкович,  Володимир Панченко, Леонід Куценко, Ростислав Семків, Анатолій Яковець, Дмитро Дроздовський та ін. Ліна Костенко – почесний професор Національного університету „Києво-Могилянська академія”, лауреат багатьох престижних зарубіжних премій, зокрема – премії імені Франческо Петрарки, якою відзначено її книжку “Інкрустації” (у перекладі італійською мовою,1994). У дипломі зазначено:  “Спеціальна премія світовій поетесі Ліні Костенко”. “У нас є один справжній поет. Це поетеса Ліна Костенко,”— так  сказав про неї  Микола Вінграновський. Її  поетичні збірки – “Проміння землі” (1957), “Вітрила” (1958), “Мандрівка серця” (1961) –  знаменували новий етап у розвої української поезії. Потім було вимушене шістнадцятирічне “мовчання”, коли Ліна Костенко працювала без надії на публікацію своїх творів. Цей період тривав до 1977 року – саме тоді з”явилася збірка “Над берегами вічної ріки”. На початку 1970-х було написано й історичний роман у віршах „Маруся Чурай” (1979 р.). 1987 року роман “Маруся Чурай” відзначено Шевченківською премією. Твір став явищем усієї європейської поезії. Серед інших поетичних видань Ліни Костенко – збірки „Неповторність” (1985), „Сад нетанучих скультур” (1987), „Вибране” (1989),  історичний роман „Берестечко” (1995).  Поезія Ліни Костенко була об”єктом обговорення на Весвітньому конгресі “Ліна Костенко – поет і мислитель”, який відбувався в США.