Відійшов у вічність Євген Сверстюк


Євген Сверстюк, відійшовши у вічність 1 грудня, був, а проте і залишається, однією із найсвітліших постатей нашої сучасності.

 

Для покоління шістдесятників, отієї "горстки" людей, котрі не злякалися кинути виклик тоді ще надзвичайно сильній радянській системі, Євген Сверстюк уособлював чесноти щиросердності, моральності, правди. Це була людина, з думкою котрої звіряли свої вчинки і дисиденти 60-их, і правозахисники 80-их, і реформатори часу Незалежності. Для багатьох і багатьох Євген Сверстюк був людиною, котра глибоко вірить у власну місію добра, а тому не вагається, а знає. Його справедливо називають Сковородою нашого часу: обом їм відкрилася істина й вони стали її вірними адептами.

 

Євген Сверстюк багато написав. Це поезія, публіцистика, літературознавчі та релігієзнавчі дослідження. Проте це саме той випадок, коли особистість колосально переважає написане й нам не залишається нічого більше, як намагатися відшукати щораз глибші й глибші сенси у його схоплених друкованим словом одкровеннях. Це той випадок, коли відпочатку просту смертну людину торкає високий дар пророцтва й прозірливості, а тому смерть стає тимчасовою й відступає… І ось він і далі крокує поруч з нами у своїх творах та в наших спогадах про нього – завше усміхнений Євген Сверстюк.

 

Бо світлі розумом і чисті серцем не йдуть. Вони залишаються, щоб поза часом і простором продовжувати неспішну та важливу розмову.

 

 

© 2012-2024 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна