Помилка
  • JUser::_load: неможливо завантажити користувача з id: 49

Новини

20 років журналу «Кіно-Театр»

12 травня 2015 року о 17.00 в Галереї мистецтв ім. Олени Замостян НаУКМА (вул. Іллінська, 9) відзначатиметься 20-річчя журналу «Кіно-Театр». Запрошені: режисери Сергій Буковський, Аркадій Микульський, Ольга Самолевська, актриса Валерія Чайковська, почесний президент НаУКМА В’ячеслав Брюховецький, президент НаУКМА Андрій Мелешевич, директор Національного театру ім. Франка Михайло Захаревич, директор Інституту екранних мистецтв Василь Вітер, гурт «Буття».


Коли 12 травня 1995 року вийшло перше число мистецького, ілюстрованого журналу «Кіно-Театр», ніхто з його ініціаторів, – а ними були студенти першого набору Національного університету «Києво-Могилянська академія», – не міг уявити, що вони народжують щось настільки витривале. Адже ініціатив було чимало, а умов для довголіття – жодних. До речі, студенти самі подалися на ґрант Міжнародного фонду «Відродження», однак здобутих ними коштів вистачило тільки на два номери. Щоб продовжити життя журналу, довелося докласти чимало зусиль незмінному головному редактору – кінознавцю, старшому викладачу НаУКМА Ларисі Брюховецькій. Перші 15 років співзасновником «Кіно-Театру» було Міністерство культури. Безперечно, без підтримки засновника  – Національного університету «Києво-Могилянська академія» – про існування цього журналу можна було забути.


afish20 


Митці зраділи журналові, але були скептичні думки, мовляв, у наш час – це зайва розкіш, та й не буде його чим заповнювати, оскільки кіногалузь в Україні почала занепадати.
 

Однак журнал має два крила – кіно і театр. Це різні види мистецтв, але вони взаємно доповнюють і збагачують одне одного. І коли з кіно бувало зовсім скрутно, цікаві події пропонував театр. Щодо акторів (та й зрідка режисерів), то вони працюють і в кіно, і в театрі. Тому писати було про що – мистецьке життя в Україні дуже інтенсивне. А щодо «розкоші», то журнал ніколи не гнався за шиком, глянцем – він був економним, головне для його творців: підтримувати наших кінематографістів та діячів театру, давати читачам якнайповнішу інформацію про мистецтво кіно й театру, й не тільки в Україні. Коло зацікавлень «Кіно-Театру» широке – в ньому регулярними є огляди міжнародних кінофестивалів у Берліні, Вальядоліді, Малазі, зрідка – у Венеції, Сан-Себастьяні, Монреалі, так само рецензуються зарубіжні фільми, подаються портрети режисерів та акторів. Журнал налагодив контакти з мистецькими інституціями, є медійним партнером Польського інституту в Києві.
 

На останок: нечисленна редакція журналу, окрім випущених у світ 119 номерів «Кіно-Театру» (його можна передплатити у всіх поштових відділеннях), готує і випускає книги з питань кіно; як зарубіжного (сім випусків збірника «Світова кінокласика»), так і українського. Найвідоміші серед них – збірники «Поетичне кіно: заборонена школа» (2001), «Микола Гоголь. Інтерпретації» (2009), «Українські обличчя кіно й театру» (2012), «Сергій Параджанов і Україна» (2014), монографії «Леонід Осика», «Іван Миколайчук», «Кіносвіт Юрія Іллєнка», «Своє/рідне кіно Леоніда Бикова», «Найцікавіша історія в Європі. Екранні версії» (2014).

© 2012-2019 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна
OSense O-Sense