Новини

Олександр Голуб: «Створюється хаб, який об’єднає дослідників з різних сфер для спільних досліджень»

 

НаУКМА та ряд найуспішніших інститутів Національної академії наук України хімічного, фізичного і біологічного профіля підписали угоди про створення Навчально-наукового комплексу "Академічний магістеріум НаУКМА-НАНУ"

До його складу з боку НАНУ увійшли:

  • Інститут молекулярної біології та генетики,
  • Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця,
  • Інститут клітинної біології та генетичної інженерії,
  • Інститут хімії поверхні ім. О.О.Чуйка,
  • Інститут сорбції та проблем ендоекології,
  • Інститут органічної хімії,
  • Інститут біоорганічної хімії на нафтохімії,
  • Інститут фізики,
  • Інститут ядерних досліджень,
  • Інститут магнетизму,
  • Інститут ендоекології.

 

Що означає створення магістеріуму для студентів і науковців, розповідає декан факультету природничих наук НаУКМА Олександр Голуб

- Навіщо був створений цей магістеріум?

- Головна мета Науково-навчального комплексу – створити на базі НаУКМА спільні магістерські програми. Адже сучасна освіта, особливо на рівні магістра, має здійснюватися лише через дослідження. За кордоном, власне, дослідницькі центри, клініки працюють при університетах, являючи собою дослідницькі хаби для студентів та науковців. В Україні, на жаль, навчання та дослідження були штучно розділені між університетами та Академією наук.

Академічний магістеріум дасть змогу поєднати теоретичну і лабораторну базу академічних інститутів та освітні можливості Могилянки. Дослідницька частина навчання буде проходити на базі академічних інститутів, що входять до складу магістеріуму. Це створить для студентів, по-перше, кращі умови для дослідницької роботи під час навчання, по-друге, дасть можливість її продовження, скажімо, в аспірантурі чи Докторській школі – на якісно вищому рівні.

З іншого боку, такі спільні магістерські програми можуть стати базою підготовки молодих науковців для Національної академії наук та і загалом для української науки.

 

- Які ще переваги отримають студенти?

- Магістеріум дає змогу користуватися лабораторною базою та величезним науковим потенціалом академічних інститутів. Наші студенти і дослідники зможуть здійснювати найактуальніші спільні дослідження на границях різних наук. Це дозволить брати участь у міжнародній науковій кооперації і, відповідно, бути успішними в одержанні міжнародних грантів та державної підтримки.

Хочу підкреслити, що нові можливості, які відкриває "Академічний магістеріум", доступні не лише студентам Могилянки. Випускники бакалаврських програм різних університетів, аспіранти, докторанти – думаю, наш проект буде цікавий усім, хто бачить своє майбутнє у науці.

Наприклад, для бажаючих вивчати нейрофізіологію – створюється поле діяльності на базі Інституту фізіології ім. Богомольця та двох кафедр факультету природничих наук біологічного спрямування з залучення потенціалу і інших учасників магістеріуму. 

 

- Чому це важливо?

- У переважній більшості випадків студент, вступаючи на природничий факультет, не має жодного уявлення, якою буде сфера його досліджень і наукових інтересів. Теми досліджень протягом навчання можуть змінюватися кардинально, можуть з’явитися цілі нові напрямки досліджень або навіть сфери знань, про які абітурієнт навіть не здогадувався. Це нормально. Наше завдання - надати студенту якомога ширші можливості експериментувати, шукати і, ясно, робити нові відкриття.

Як науковець, можу стверджувати, що поділ на «дисципліни» доволі умовний. Наприклад, в Інституті хімії поверхні працює багато фізиків, які займаються дослідженнями на перетині хімії та фізики. Або багато фізиків та хіміків працюють в інститутах біологічного профілю, а деякі навіть очолюють такі інститути.

 

- Які зараз тенденції в сфері наукових досліджень??

- Зараз переважає більш універсалістський підхід, згідно якому наука – це єдине ціле, спільне поле діяльності фахівців з різних сфер знання. У цьому просторі кожен, маючи певні базові знання, може знайти себе, свій спосіб і шлях самореалізації. Причому результати такого підходу можуть бути вражаючими. Можна відкрити цілі нові області знань, як це сталося не так давно з нанотехнологією. Зараз більшість відкриттів робиться на межі, на перетині двох і більше дисциплін.

Це добре ілюструють дослідження, які удостоєні Нобелівських премій. Наприклад, в 2013 році троє науковців, із яких двоє біологів, вибороли Нобелівську премію в галузі хімії.

Така ж ситуація і з представниками інших наук. Класичний приклад: славетний Ернест Резерфорд був фізиком, але Нобелівським лауреатом став у галузі хімії. Сам при цьому вважав, що існує лише одна наука – фізика, а все інше - збирання марок. І отримуючи Нобелівську премію, констатував: «У своєму житті я бачив багато різноманітних перетворень, але найдивніше з них - перетворення мене з фізика в хіміка».

 

- Як зробити так, щоб наукова робота і дослідження були цікаві більшій кількості людей?

- Дослідження мають бути не просто конкурентоспроможними у міжнародному науковому контексті. Їх результати мають бути цікаві ринку, бізнесу, задовольняти певні, іноді неусвідомлені, потреби людей.

Тому у наших планах - залучення до роботи у цьому магістеріумі провідних українських та міжнародних компаній – у якості роботодавців та замовників. З деякими з них ми вже ведемо перемовини.

 

- На якому етапі зараз розвиток Консорціуму і які його перспективи?

- Зараз ми реалізуємо перший етап проекту. Він передбачає роботу магістеріуму в межах затверджених МОН для НаУКМА програм та ліцензованого обсягу слухачів. На другому етапі ми плануємо створення окремих «програм зацікавленості» спільно з академічними інститутами, що входять до складу комплексу.

Кожен інститут, разом з НаУКМА, має можливість створювати цілком унікальну навчальну програму. Наприклад, Інститут хімії поверхні (один із флагманів у Європі з вивчення поверхні наночастинок), плюс академічний Інститут сорбції та проблем екології, який займається тими ж дослідженнями, але фокусується на їх медичному застосуванні, можуть створити спільну унікальну програму з підготовки спеціалістів у галузі нанотехнологій і хімії поверхні. До цього може долучитися Інститут загальної та неорганічної хімії, з яким у НаУКМА теж є загальна угода. Крім того, ця тема дуже близька до досліджень, які здійснюються кафедрою хімії Могилянки. У НаУКМА є потужний науково-дослідний Центр мембранних досліджень, а ця галузь знань теж може зацікавити ряд інститутів НАН.

Додаткові можливості для магістрантів виникають за рахунок вибіркових курсів, які вони зможуть засвоїти, вибравши їх на інших оригінальних програмах з біології, фізики чи хімії, створених в рамках магістеріуму. Таким чином студенти зможуть одержати освіту необхідну, за їх розумінням, для подальшого успішного наукового поступу.

Наступним етапом такої взаємодії університету і академічних інститутів має стати створення спільних аспірантур –докторських шкіл з підготовки докторів філософії за спеціальними спільними програмами, і ця діяльність вже на марші. Як і в попередніх магістерських програмах, НаУКМА візьме на себе навчальну компоненту.

Таким чином, створюється певний хаб, який об’єднає дослідників та установи з різних сфер, які провадять спільні дослідження. Така мультидисциплінарність – панівний тренд у сучасній освіті і науці.

 

Запитувала Валерія Якушко.  

© 2012-2019 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна
OSense O-Sense