Новини

Сергій Богданов: «Перша допомога переселенцям - відновити базове відчуття безпеки. Багатьом цього достатньо»

 

У рамках навчальної практики відбулася зустріч фахівців Центру психосоціальної реабілітації НаУКМА зі студентами Школи соціальної роботи ім. професора Володимира Полтавця. Молоді дослідники дізналися про допомогу людям у стані глибокої психологічної травми, реабілітацію переселенців і військових, а також про методи психосоціальної допомоги постраждалим.

 

- Війна має величезний вплив на людину, - розповів Сергій Богданов, керівник Центру психічного здоров’я та психосоціального супроводу НаУКМА. - Найперше, що втрачає людина – це безпека. Переселенці здебільшого втрачають соціальні зв’язки, знищені їхні міста, знищені їхні вулиці, домівки, у них не вистачає грошей для забезпечення базових потреб своїх дітей. Звичайно, в такий момент вони тільки про це й думають. Подібні думки підвищують рівень стресу, напруги, зростає невпевненість у тому, що буде завтра.

Тому перша допомога переселенцям - відновити саме відчуття безпеки, базове відчуття, що все буде гаразд. Тому від початку конфлікту переселенцям надавали короткотермінову допомогу – їжу, одяг, житло на певний період. І цього багатьом було достатньо.

Якщо такої елементарної допомоги не вистачає, іде наступний крок – відновлення соціальних контактів. В багатьох випадках необхідно запропонувати цілий комплекс заходів, які допоможуть стабілізувати стан постраждалих.

 

Центр психосоціальної реабілітації НаУКМА розпочав роботу в грудні 2015 року. У ньому допомогу можуть отримати учасники АТО, переселенці, поранені, члени сімей поранених та загиблих бійців, жителі районів, де тривали бойові дії. До команди центру входять психологи та психотерапевти, викладачі НаУКМА, юристи та соціальні працівники.

Студенти бакалаврської та магістерської програми з психології, а також з інших програм залучаються до роботи та наукових досліджень в Центрі психосоціальної реабілітації НаУКМА, що дозволяє їм здобувати практичні навики.

 

- Військові мають дещо інші потреби, їм необхідне медичне лікування. І це також частина психосоціальної допомоги, - продовжував ділитися досвідом Сергій Богданов. - Є реальність, коли сім’ї просто розділяються і треба їх поновлювати. Це стосується як ветеранів АТО, так і переселенців. Внаслідок того, що людина пережила надзвичайний психологічний стрес, який виходить за межі звичайного стресу, це впливає і на звичайні стосунки. Тому подібні програми психосоціальної реабілітації базуються на цьому розумінні. Людині можна допомогти тоді, коли спочатку організувати його соціальне оточення, надати базову допомогу. Багатьом людям цього достатньо і часто після цього жодної іншої допомоги непотрібно. Але не всім. І після цих кроків залишається достатньо велика група людей, які продовжують відчувати значний психологічний стрес. Він проявляється по-різному: безсоння, відсутність реакцій, немотивована агресія. Тобто, це імпульсивна дія, яку вони не можуть зупинити.

 

Настя, студентка ІІІ курсу НаУКМА, за спеціальністю «соціальна робота», говорить, що прослуховування теоретичних курсів не дозволяє в повній мірі зрозуміти, як можна отримані знання реалізувати на практиці. Натомість таку можливість дає практика.

- Зовсім інша справа, коли є можливість побачити все на власні очі, зрозуміти, як працювати з клієнтами чи безпосередньо спостерігати за роботою фахівців. Ти розумієш, як можна допомогти людям, - говорить Настя. - Те, що такий центр є при НаУКМА – це чудово! Адже переселенці та військові потребують першочергової допомоги.  

 

© 2012-2019 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна
OSense O-Sense