Новини

Могилянська команда перемогла у конкурсі від Google

 

Команда могилянців Turbo Rocket Games з додатком Dragon Sim Online стала переможцем конкурсу з розробки мобільних додатків серед студентів усього світу Google AdMob Student Challenge 2016. Dragon Sim Online — це епічна пригода з красивою анімацією польоту та баталій, що дає можливість приєднуватися до інших онлайн-гравців, щоб перейти на новий рівень у фантастичному світі.

 

Один із членів Turbo Rocket Games Володимир Дученчук розповідає, як можна досягти такого успіху і чи потрібно для цього вступати в Могилянку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

— Як ти гадаєш, чому саме твоя команда здобула перемогу?

— Важливе значення має наш підхід: ми справді прислуховуємося до користувачів. Дуже небагато розробників розуміють, що користувачі — це їхня основа, і все, що ми робимо як розробники, має бути націлене на користувачів. Ми зробили те, що їм було потрібно — і їм це подобається. Я вважаю, що це наша основна фішка.

 

— Чому ви вирішили взяти участь у цьому конкурсі?

— Про цей конкурс я знав давно і аж відчував, що в нас є шанс перемогти. Ми дивилися, які вимоги до застосунку на цьому конкурсі — і якось усе так добре збігалося, що не було сенсу не подаватися! Ми подалися — і перемогли!

 

Чому серед різних конкурсів ви обрали саме Google AdMob Student Challenge?

— Конкурсів є багато, але деякі з них вимагають розробки застосунку на якусь конкретну платформу. Google AdMob Student Challenge хороший якраз тим, що не висуває таких вимог. Ми могли розробити гру як на Google Play, так і на AppStore. Крім того, цей конкурс враховує не тільки розробку, але й просування. Якщо є гра, але її ніхто не завантажує — це поганий знак, і, можливо, ця гра не така й гарна. Цей конкурс фокусується на тому, як люди завантажують гру, чи вона їм подобається, адже це і є найкращий показник того, наскільки добре була розроблена гра.

 

— Як виникла ідея розробки Dragon Sim Online?

— Насправді ми вже досить-таки давно робимо симулятори різних тварин, але Dragon Sim Online — це наша перша масштабна командна розробка. Дракон — це друге міфічне створіння, яке ми хотіли зробити. Ідею нам підкинули наші ж користувачі, які дуже просили реалізувати таку гру, саме про дракона. “Online” означає, що гра має багатокористувацький режим — це також те, про що просили наші користувачі.

 

— Як довго тривала розробка? Чи важко було поєднувати її з навчанням?

— Розробка до першої stable версії тривала два місяці. Ми почали у травні, тоді було менше навчання, ніж зазвичай, тому це зовсім не заважало. Це зайняло не так і багато часу, оскільки ми мали певну основу. У нас є різні ігри, з яких ми могли брати компоненти, які добре працювали і подобалися гравцям, і використовувати їх у цій грі. Але не буває проектів без багів. Одна з систем для багатокористувацького режиму, яка не залежала від нас, працювала не так добре, як ми хотіли, тому нам довелося згаяти трохи часу, щоб перейти на нову систему. А найбільше позитивних емоцій нам давало те, що проект вимагав глибших знань, ніж у нас були на момент початку розробки. Коли ми вчилися розробляти багатокористувацький режим, це викликало відчуття щастя від пізнання чогось нового.

 

— Твої викладачі долучалися до процесу розробки?

— Звичайно, нам допомагали. Наприклад, розробка багатокористувацького режиму була тісно пов’язана з моєю курсовою роботою на п’ятому курсі. Я вдячний Володимиру Васильовичу Бублику, він долучався, підказував, допомагав нам.

 

Розкажи, будь ласка, про свою команду.

— Крім мене, у команді є ще три людини. Сергій Доценко зі мною навчається на магістерці, теж на шостому курсі. Він займається серверними розробками, тобто комунікацією гри з сервером. Сергій — це перший, хто долучився до команди, ще до розробки Dragon Sim Online, тому у мене вже був значний досвід роботи з ним. Потім до нас долучилося ще двоє людей — Ярослава Гірілішена та Ілля Бакуров. Ярослава нам дуже сильно допомагала з game design’ом. Це дизайн рівнів, це ті маленькі деталі, які є дуже важливими: кнопочка трохи лівіше чи трохи правіше — а вже інший game experience. Ілля допомагав мені у програмуванні самої гри, і це теж було дуже важливо. Ілля і Ярослава зараз у Канаді, вони закінчили бакалаврат у Києво-Могилянській академії і вступили на навчання до Канади. Вони були на математиці на бакалавраті, я був на програмній інженерії, але в нас були спільні курси, де ми й познайомилися.

 

— Чи можливий був би твій успіх, якби не Могилянка? Чому ти вступав до Академії?

— Якщо розказати просто, то, коли я проїжджав через інші університети під час подачі документів, я не відчував чогось особливого. Але коли потрапляв на Контрактову площу, дивився на Могилянку, я відчував — оце моє! Не знав, чому, не знав, що я тут буду робити, тому що мені тоді було не так багато років, але я знав, що я буду тут і що це моє. І після бакалаврату хотілося саме сюди, тому що Могилянка і навчає, і навчає навчатися, що дуже важливо. І також тут у нас є час, щоб займатися розробкою, і це дуже добре. У моїй команді усі з Могилянки, і це не просто так! Могилянці — це такі дивні й цікаві люди, вони багато чого вміють і дуже добре навчаються чогось нового. Могилянка дає можливість шукати отаких цікавих людей, з якими можна буде далі працювати й розвиватися. Могилянка — це унікальна річ, і якби кожен університет був таким, то Україна би вже була на дуже високому рівні!

 

— Що далі? Які плани на майбутнє?

— Чекаємо з нетерпінням поїздки до Сан-Франциско. Дуже цікаво побачити, як організований процес роботи в Google, адже це яскравий приклад дуже великої компанії, яку заснували студенти. Успіх Google є для мене натхненням і прикладом. Ми знаємо, куди рухатися. Ми знаємо, що Dragon Sim Online — це крута іграшка, але можна набагато краще, і ми цього будемо прагнути. Я хочу бути СEO, засновником великої компанії в Україні. Ми хочемо бути однією з найбільших в Україні компаній, що розробляють ігри.  

 

© 2012-2019 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна
OSense O-Sense