Президент Федеративної Республіки Німеччина Франк-Вальтер Штайнмайер виступив перед спільнотою НаУКМА

Деталі

Дата публікації: Четвер, 31 травня 2018, 09:57

29 травня в рамках візиту до України Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмайер відвідав Києво-Могилянську академію.

Зустріч зі спільнотою Могилянки відбулася безпосередньо після офіційної зустрічі пана Штайнмайера з Президентом України Петром Порошенком.

Президент НаУКМА Андрій Мелешевич у вітальному слові розповів про участь Могилянки в українсько-німецький співпраці. Зокрема про те, що у Києво-Могилянській академії до такої взаємодії залучені ледь не всі факультети:

– На факультеті правничих наук вже 14 років діє літня школа «Право в Німеччині», яку НаУКМА проводить спільно з університетами Гейдельберга, Майнца та Ягеллонським університетом. Проводяться семінари, спільні наукові дослідження з права Європейського Союзу. Кафедра міжнародного права Факультету правничих наук разом з університетом Аугсбургу створила в Києво-Могилняській академії Інститут німецького права, який успішно діє зараз. З 2007 року на кафедрі політології разом з Університетом імені Фрідріха Шиллера, Єна створена спільна магістерська програма, у Єнському університеті також стажування викладачі та аспіранти.

Києво-Могилянська академія активно співпрацює з університетом Гіссена, в якому, до речі, п`ять років пропрацював пан Федеральний Президент. Наші викладачі проводять гостьові курси з медіації, конфліктології, української мови. Києво-Могилянська академія у багатьох галузях співпрацює з Європейським університетом Віадріна, Франкфурт-на-Одері. Факультет інформатики співпрацює в багатьох галузях з факультетами прикладних наук Лейпцизького технологічного університету та університету Мюнстера. Викладачі НаУКМА забезпечують проведення курсів української мови в Українському Вільному Університеті в Мюнхені. В цьому році було укладено договори та розпочато співпрацю ще з кількома університетами та науковими інституціями Німеччини.

Президент Федеративної Республіки Німеччина вже вдруге відвідує Могилянку, про що він згадав у своєму виступі:

– Я радий сьогодні знову бути тут після свого першого візиту 2006 року. Відбулося вже дуже багато подій з того часу і до сьогодні. 12 років минуло з першого візиту. І це відносно короткий проміжок часу у довгій історії вашого університету – найстарішого університету в Україні, як я довідався ще минулого разу. Тобто, це місце, де зустрічаються знання і досвід. При чому, у дуже прекрасній формі. І тому це достойне місце для того, щоб почати розмову.

Пан Штайнмайер говорив про українсько-німецьке партнерство, спрямовуючи особливу увагу на майбутнє України. Президент Німеччини не оминув теми окупованого Донбасу та анексованого Криму. Згадав і про Майдан – як середовище, де виник новий політичний простір.

«Не можна втратити те, що виникло на Майдан», - сказав політик.

У виступі пан Штайнмайер піднімав ціннісні питання – свободи, боротьби із корупцією, довіри громадян до держави та її інституцій тощо, згадував політичну ситуацію в Україні.

«Реформи необхідні, - наголошує Франк-Вальтер Штайнмайер, - і ці необхідні реформи не можна розглядати як політичні подвиги». «Майбутнє України насамперед вирішується в Україні. Лише політична й економічна трансформація і зміцнення всередині країни забезпечать вашу стійкість назовні. І я обіцяю вам, що Німеччина зможе допомогти у цьому. Ми, як справжні друзі, будемо це робити. І це стосується сьогодення і майбутнього», - завершив свій виступ Президент Федеративної Республіки Німеччина.

Після виступу пана Франка-Вальтера Штайнмайера відбулася дискусія «Україна, Німеччина, Європа – партнерство і перспективи», у якій взяли участь українські та німецькі експерти.

Модерував дискусію президент НаУКМА Андрій Мелешевич.

Пропонуємо декілька тез від запрошених гостей.

Пан проф. д-р. Карл Шльоґель, історик і публіцист:

– Що нас цікавить і непокоїть – нам хочеться, щоб ця країна [Україна] розвивалася далі. І щоб відбувалося щось, що виведе її з цієї кризи [...]. Як згадував Федеративний Президент, Україна – це Європа в невеличкому форматі. Вона дуже багата, має культурні стосунки, культурні традиції. Але з іншого боку дуже складно це різноманіття, це багатство об’єднати, зберегти і показати […]. Маю ідею, що німці мають приїжджати у Київ, у Харків, у Львів і побачити, що це Європа в маленькому форматі [...]. Хочу зробити все, щоб Україна була на ментальній мапі німців.

Пані Євгенія Лопата, культурний менеджер:

– [На питання про те, чи зміниться щось у політиці, коли в уряд прийдуть люди, які не матимуть радянського минулого] Люди, які зараз є в складі уряду України, маючи радянське минуле, не відповідають за погану якість української політики. Можливо це один із факторів, але це не причина [...]. Чи моє покоління буде кращим, ніж радянське – це не питання, це – мета. Це покоління повинно працювати краще, для того щоб наша країна розвивалася далі. Хоч нам це нелегко вдаватиметься.

Пані проф. д-р. Ґвендолін Зассе, науковий директор Центру східноєвропейських та міжнародних студій:

– Не треба думати «що було б якби». Але треба дивитися реалістичніше на питання і оцінювати, які потрібні передумови. І треба розуміти, що нескоро буде членство в Європейському Союзі і в НАТО. Але треба виходити з реалій сьогодення. Щодо Європейського Союзу, я думаю, що найкращою стратегією в цьому плані було б, зважаючи на те, що є зараз угода про асоціацію і є план дій, - швидше його виконувати. І тоді можна буде впливати на Європейський Союз і вимагати прийняти Україну.

Пан Юрко Прохасько, германіст, публіцист, перекладач:

– Це непростий час. Нам треба старатися розуміти цю діалектику. Дуже важливо, щоб Україна думала про себе сама. Щоб вона той досвід, який бачить ззовні, втілювала в себе. Майже неможливо відповідати очікуванням зовні. Треба досягати чогось поступово, частинами [...]. Можливо велика чи значна частини німецького населення бачить ліберально-демократичну, емансипаційну роль України для Європи. Нам треба це більше підтримувати, працювати над цим, розуміти один одного більше, щоб показати, що нас об’єднує не тільки спільне минуле, не тільки спільні інтереси, а що ми маємо спільні екзистенційні інтереси. До прикладу: як будувати солідарне суспільство, як розвивати його, що можна протиставити популізму тощо.

Зустріч відбулася за сприяння Посольства Федеративної Республіки Німеччина у Києві.

Переглянути фото з події можна за посиланням.