«Універсум Сергія Кримського»: презентація чотиритомника праць філософа

27 січня в бібліотеці імені Антоновичів кафедра філософії та релігієзнавства організувала круглий стіл із нагоди виходу зібрання праць Сергія Кримського (1930-2010). Чотиритомне зібрання праць, що складається з книг «Лекції. Статті. Інтерв’ю», «Логіка. Методологія. Наука», «Пізнання. Духовність. Культура», «Людина. Софійність. Історія», репрезентують широку палітру поглядів Сергія Кримського: від логіко-методологічної проблематики до рефлексій про природу раціональності та культури. 

 

Участь в обговоренні взяли упорядник та науковий редактор видання, професор кафедри філософії та релігієзнавства, випускник НаУКМА та учень Сергія Кримського Тарас Лютий, колеги Сергія Кримського з НаУКМА: декан факультету гуманітарних наук, професор Марина Ткачук, завідувач кафедри філософії та релігієзнавства, професор Вадим Менжулін, керівник Докторської школи ім. родини Юхименків, аспірантка Сергія Кримського Людмила Криворучко і колеги з Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України заступник директора Сергій Йосипенко та старший науковий співробітник Наталія Вяткіна.

Модерував обговорення керівник Центру європейських гуманітарних студій НаУКМА, учень Сергія Кримського Костянтин Сігов.

 

Ідея видати праці зародилася у Ірини Ваннікової (випускниця НаУКМА 1999, 2001) та Володимира Бородянського – міністра інформаційної політики, котрий свого часу потрапив на лекцію Сергія Кримського й надихнувся його поглядами. «Історія появи цієї збірки, як на мене, доволі цікава та не академічна, - розповідає Ірина Ваннікова. - Свого часу я прочитала пост пана Бородянського про важливість збереження та популяризації філософської спадщини Кримського. Написала йому. Потім знайшла Тараса. Ми разом зустрілися, потисли руки, а потім юристи, оформлення авторських прав, кропітка робота Тараса та інших чудових науковців і ми отримали зібрання творів нашого видатного українського філософа. Отак синергія небайдужих людей може дати прекрасний результат».

 

«Я розробив концепцію, підібрав твори і, важливо, що у виданні ми зібрали твори різного плану: і наукові статті, і виступи та лекції, котрі ми з допомогою Світлани Матвієнко (випускниця НаУКМА 2000, 2001), транскрибували з відеозаписів, й інтерв’ю з друкованих видань».

 

Після опрацювання всіх матеріалів Тарас Лютий запропонував структуру з чотирьох книг: «Умовно початковою книгою, бо ми спеціально не нумерували томи, - пояснює він. – Можна вважати книгу «Лекції. Статті. Інтерв’ю» першою, куди ввійшов також і біографічний нарис про Сергія Кримського, з якого читачі зможуть більше дізнатися про життя Кримського».

Далі книги побудовані за принципом еволюції думки Кримського: «Логіка. Методологія. Наука», котра вміщає й дебютну книгу Кримського й ранні роботи філософа. Наступна книга «Пізнання. Духовність. Культура» вміщає праці, у котрих Кримський переосмислює проблему раціональності. Книга «Людина. Софійність. Історія» присвячена проблемам софійності, ноосфернності в інтерпретації Сергія Кримського.

 

Чотиритомник було видано у 2019 році обмеженим тиражем за кошти Володимира Бородянського, тому видання не продається. Три комплекти видання можна знайти в Науковій бібліотеці НаУКМА.

 

Сергій Кримський є яскравим представником Київської філософської школи. З 1957 р. працював в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України у відділі логіки та методології науки. У Києво-Могилянській академії Сергій Кримський викладав курс «Філософія» із початку відродження Академії. Його лекції та виступи студенти згадують як одні з найяскравіших. Сергій Кримський розвивав неоплатонічну концепцію вилучення архетипових структур буття, розуму та культури; виділив архетипи української культури.

«Коли ми говоримо про націю, то тут потрібен дуже точний науковий аналіз, котрий має базуватися на тому, що я називаю архетипами. Архетипи — це наскрізні символічні структури, які є на всіх етапах розвитку тієї чи іншої нації, від початку і до нашого часу. Вони прокреслюють шлях вперед. Якщо говорити про архетипи української нації, то це насамперед кардіоцентризм, тобто філософія серця. Вся аргументація персонажів і героїв української історії базується на аргументах серця. Саме серце розглядається П. Кулішем, як джерело національної ідеї, як джерело премудрості Божої. Премудрість Божа іде тільки через серце людини. Ця аргументація спостерігається ще в «Слові о полку Ігоревім». Князь Ігор перед тим, як здійснити свій похід, «нагострив мужністю серце». Аргументація філософії серця була постійною в українській літературі, духовності, менталітеті. І це є архетип, тобто наскрізна символічна структура. Ще однією такою структурою є ідея софійності. У греків ідея мудрості була пов’язана з Логосом, з головою. В українській ментальності мудрість зв’язана не тільки з головою, є ще й мудрість самих речей. Ця мудрість речей і зветься софійністю», - із монологу Сергія Кримського в «Дзеркалі тижня» «За межею щастя і нещастя»

історія появи цієі збірки, як на мене, доволі цікава та не академічна. Свого часу я прочитала пост на фб пана Бородянського про важливість збереження та популяризаціі філософськоі спадщини Кримського. Списалась з Володимиром (Бородянським-НШ). Потім знайшла Тараса <img id="_x0000_i1025" src="https://static.xx.fbcdn.net/images/emoji.php/v9/t4c/1/16/1f642.png" style="display: inline-block; pointer-events: none; background-color: #f1f0f0; font-family: 'Helvetica Neue', 'Segoe UI', Helvetica, Arial, sans-serif; font-size: 15px; height: 16px; margin: 0px 1px; vertical-align: middle; width: 16px;" alt="
© 2012-2022 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна