«Виконання домовленостей Паризького саміту: очікування і реакція українців» - аналітична записка від ШПА

Школа політичної аналітики (ШПА) Києво-Могилянської Академії спільно з Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва представили аналітичну записку «Виконання домовленостей Паризького саміту: очікування і реакція українців». 

 

У записці представлено аналіз результатів опитувань громадської думки, проведених протягом вересня 2019 – листопада 2020 року, дано оцінку успішності дій українського уряду та запропоновано варіанти заходів для української влади та іноземних партнерів України, які сприятимуть єдності українського суспільства та ширшій підтримці політики деокупації Донбасу. 

 

Пропонуємо вісім основних висновків та пропозицій, а більше рекомендацій Верховній Раді, Президенту України та закордонним партнерам читайте на сайті Школи політичної аналітики.

 

Більшість громадян України усвідомлює гуманітарну важливість відкриття додаткових КПВВ та підтримує такі кроки уряду. В умовах поширення коронавірусу відкриття нових КПВВ і робота діючих має супроводжуватися належними заходами епідеміологічного контролю та надання медичної допомоги мешканцям непідконтрольних територій, які перетинають лінію розмежування.

 

 

Головним ризиком у питанні КПВВ будуть дії Росії, спрямовані на зрив роботи КПВВ і звинувачення України у «відмові» від людей, які перебувають на тимчасово окупованих територіях. Станом на листопад 2020 року відсутні суспільні передумови, які сприяли б втіленню політичних домовленостей щодо виборів у ОРДЛО. Без суттєвих змін у виконанні безпекових умов обговорення питання виборів, як-от нещодавно оголошений намір провести їх вже навесні 2021 р., поглиблюватиме поділ у суспільстві.

 

Після саміту в Парижі українці не побачили рішучих чи вдалих рішень влади, які могли б наблизити мир на Донбасі чи посприяли б кращому, ніж у попередні роки, захисту національних інтересів під час переговорів із Росією. Результати опитувань у 2020 р. свідчать про те, що суперечливі дії команди Президента посилювали табори і прихильників будь-яких поступок Росії, і прибічників силових дій на Донбасі. У підсумку це лише ускладнюватиме пошук компромісних рішень.

 

Негативне ставлення до українців у ОРДЛО, які отримують паспорти Росії, формується внаслідок уявлення про те, що такі люди є в принципі байдужими чи ворожими до України. Росія активно підживлюватиме такі настрої в українському суспільстві, провокуватиме ворожнечу і спротив навіть обережним спробами готувати реінтеграцію окупованих територій.

 

 

У разі повного припинення вогню та безпечного перетину лінії розмежування значна частина мешканців окупованих територій отримає можливість активніше інтегруватися в життя на вільних територіях, а українці матимуть додаткові докази злочинів окупації вільному вибору на користь України. Оскільки російська влада теж розуміє негативні для себе наслідки повного перемир’я, вона робитиме все можливе, щоб ізолювати ОРДЛО і підтримувати воєнне протистояння на високому рівні.

 

Повне припинення вогню та відкриття нових і безпечних КПВВ для переходу лінії розмежування стане результатом, який влаштує більшість українців. Такий розвиток подій має свої переваги і для влади. Керівництво держави зможе записати на свій рахунок припинення війни і поступово проводити заходи з підтримки громадян, які попри війну зберегли громадянську лояльність до України. Проте найбільшим ризиком такого становища є здатність Росії відновити військові дії та проводити дезінформаційні операції й диверсії, щоб ізолювати ОРДЛО і розпалювати взаємну ненависть між мешканцями окупованих і підконтрольних територій.

 

Період 2021–2022 рр. може бути «вікном можливостей» для України, щоб підготувати і запровадити продуману, прийнятну для більшості громадян політику деокупації та реінтеграції ОРДЛО.

 

Нагадаємо, що Школа політичної аналітики НаУКМА - сучасний аналітичний центр, який є частиною могилянського інтелектуального середовища та успішно запроваджує новітні наукові здобутки в українську аналітичну сферу.  

© 2012-2021 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна