КМЦ запрошує на відкриття виставки графіки та першу лекцію Діани Клочко з нового циклу «Українські графіки ХХ століття»

Культурно-мистецький центр НаУКМА запрошує на відкриття виставки графіки з могилянської мистецької колекції та старт нового циклу лекцій мистецтвознавиці Діани Клочко.
 
Вже цієї п'ятниці в залі «Колізей» відбудеться перша лекція з нового циклу «Українські графіки ХХ століття»: «Чому Георгій Нарбут став дизайнером?»
 
Як і в лекціях попередніх циклів, у циклі про графіків матиме своє місце оповідь про митців, чиї твори представлено в могилянській мистецькій колекції. Тож спеціально до початку нового циклу лекцій Діани Клочко Культурно-мистецький центр підготував виставку графіки зі збірки НаУКМА.
 
Дата: 9 лютого | 18:00
 
Де: Культурно-мистецький центр НаУКМА, зала «Колізей»
 
Про виставку:
 
Значна частина могилянської мистецької колекції стосується історії вітчизняної графіки другої половини XX століття, багатьох її видів, жанрів, технік і форматів.
 
У новій експозиції представлено понад 40 творів дванадцяти митців, зокрема, твори таких знаменитих художників, як Георгій Якутович і Григорій Гавриленко, чия дружба вплинула на встановлення високої планки української контркультури 1960-70-х років. Їхні ілюстрації до класичних літературних творів спочатку перебували поза публічним обговоренням, а пізніше стали сприйматися як класика української візуальної культури. Сьогодні їх споглядання гостріше підкреслює, як з плином часу змінюється ставлення до принципів зображення пейзажу, портрету чи до емоційного стану зображуваних літературних персонажів.
 
На виставці представлено графічні композиції в різних техніках (зокрема й авторських) та жанрах, створених митцями різних поколінь — представниками художніх шкіл Львова, Чернівців, Києва, Одеси. Чимало цих авторів на початку 1990-х виставляли свої твори на персональних та колективних виставках у Галереї ім. Олени Замостян, яка працювала спочатку в корпусі №1, а потім — у Культурно-мистецькому центрі. Чимало авторів також дарували свої твори Могилянці. За ці десятиліття склалась певна цілісність графічної колекції, де можна побачити й широку географію митців, і різні авторські стилі та техніки, за допомогою яких вибудовувалась специфічна образність, візуальна мова, незалежна від політичного й літературного контекстів.
 
 
Про цикл лекцій:
 
Історія професійної графіки в Україні — у розвитку жанрів, форм, специфіки побутування — складає той контекст, який пронизує життя людей певної історичної доби. У XX ст. графічні способи зображення практикували не лише графіки за фахом, а й живописці, архітектори, скульптори, художники театру. Вони збагачували художні можливості графіки, у певний період дозволяючи залишатися поза межами державних утисків й обмежень, підносячи візуальну мову на високий мистецький рівень.
 
Саме графіка часто ставала тією лабораторією, де народжувалася нова образність.

Розквіт художньої графіки в Україні був пов’язаний з утвердженням у мистецтві нового світогляду, з розвитком ідей європейського стилю Ар-нуво. Цьому сприяло виникнення й масове розповсюдження численних літературно-мистецьких часописів, ілюстрованої книги для дітей, розширення впливу індустріального дизайну, плакату, типографіки, входження станкової графіки як до масштабних виставкових проєктів, так і до музейного фонду країни. У художніх ЗВО Києва, Львова, Харкова, Одеси відділення графіки готували фахівців, які опановували техніки естампа, ксилографії, ліногравюри, офорту, що допомагало їм плідно працювати не лише в ідеологічно виважених формах.
 
Новий цикл мистецтвознавиці Діани Клочко «Українські графіки XX століття» присвячений окремим історіям художників-графіків, з розповіддю про технічні особливості творів та їхнє значення як для найближчого кола друзів, так і для історії української культури.
Цикл є водночас і просвітницьким, і діалоговим, і дискусійним. Частина лекцій відбуватиметься наживо в Культурно-мистецькому центрі НаУКМА.
 
 
Про лекцію:
 
У першій лекції нового циклу мистецтвознавиця Діана Клочко розповідатиме про те, як і чому Георгій Нарбут, який до 1917 року займався станковою та книжковою ілюстрацією, почав після переїзду до Києва займатися тим, що ми сьогодні називаємо «дизайном». Це було саме у той час, коли державну символіку УНР офіційно доручили розробляти колезі Нарбута по Академії мистецтв — Василю Кричевському.
Що стояло за рішенням Нарбута опанувати нову специфіку, спираючись на знання з геральдики та стародруків? Та чи був у цьому персональний або світоглядний конфлікт?
 
© 2012-2023 Національний університет «Києво-Могилянська академія»
вул. Сковороди 2, Київ 04070, Україна