У Могилянці пройшов Тиждень гендерної рівності 2025

Деталі

Дата публікації: П'ятниця, 03 жовтня 2025, 20:15

На початку вересня у Києво-Могилянській академії відбувся третій щорічний Тиждень гендерної рівності, організований Комітетом протидії дискримінації сексуальним домаганням, булінгу в НаУКМА.

Програма включала лекції та дискусії за участі відомих спікерок і спікерів із різних галузей — гендерних студій, соціології, права, економіки, кібербезпеки, екології та кримських студій. Щиро дякуємо усім, хто долучилися до організації подій: Кафедрі соціології, Факультету соціальних наук і соціальних технологій, Факультету інформатики, Центру електронної освіти, Аналітичному напряму Відділу у справах студентства «КМАналітика», ГО «Фундація жіночого лідерства та стратегічних ініціатив», видавництву «ARC.UA».

Відкриття Тижня було присвячене темі «Проєкт і адвокаційна кампанія «Невидимий батальйон»: 10 років боротьби за гендерну рівність у Збройних Силах України». Під час заходу було підписано меморандум про співпрацю між кафедрою соціології НаУКМА та ГО «Інститут гендерних програм», що є важливим кроком для розвитку досліджень та адвокації тематики гендерної рівності. Спікерки Марина Лазаренко, Ганна Гриценко, Марія Звягінцева та Марія Берлінська розповіли про історію створення проєкту «Невидимий батальйон» та результати, яких вдалося досягти завдяки його створенню. Модерувала дискусію Тамара Марценюк, голова Комітету протидії дискримінації сексуальним домаганням, булінгу в НаУКМА. Усі дослідниці проєкту — випускниці Могилянки, зокрема, кафедри соціології (Тамара Марценюк, Анна Квіт, Ганна Гриценко).  

Перше дослідження «Невидимого батальйону» проведене 2015 року, а протягом наступних восьми років було здійснено ще чотири. Вони стали каталізаторами суспільних та законодавчих змін, серед яких:

• скасування заборони на 450 цивільних професій для жінок (2017),
• дозвіл для жінок на всі бойові військово-облікові спеціальності (ВОС),
• створення жіночого ветеранського руху (2018),
• доступ жінок до військової освіти,
• нормалізація жіночої служби в армії.

«Невидимий батальйон» допоміг жінкам-військовим стати видимими та виступив підґрунтям рівності й поваги у сфері безпеки та оборони.

Другий день був присвячений 20-річчю закону «Про забезпечення рівних прав і можливостей чоловіків та жінок». Спікерками виступили Лариса Кобелянська — кандидатка філософських наук, доцентка, координаторка Громадської ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості», Зоряна Скалецька — доцентка кафедри міжнародного та європейського права Факультету правничих наук, членкиня Комітету протидії дискримінації, сексуальним домаганням, булінгу в НаУКМА та Світлана Оксамитна — докторка соціологічних наук, професорка кафедри соціології НаУКМА, деканка Факультету охорони здоровʼя, соціальної роботи та психології. Обговорювали закон та непросту історію його ухвалення: від 1999 року знадобилося вісім ітерацій та чималі зусилля, щоб переконати депутатів.

Лариса Кобелянська пригадує, що головним викликом на той час була необізнаність депутатів у тематиці гендерної рівності та скептичне ставлення до неї. Проте завдяки системній просвітницькій роботі фахівчинь із написання та адвокації закону недовіра поступово змінилася на повагу до міжнародних конвенцій та організацій (зокрема ООН), а гендерні ініціативи почали знаходити дедалі більше союзників серед депутатів. Спікерка Зоряна Скалецька розповіла про закон як про юридичний документ і зазначила, які саме його аспекти варто було б удосконалити.

Особливо цікавою та інформативною стала презентація дослідження Світлани Оксамитної «Український парламент на шляху до становлення державної політики рівних прав та можливостей жінок та чоловіків». Дослідниця підсумувала, що попри брак досвіду й ресурсів, за 30 років Україна пройшла колосальний шлях до гендерної рівності — завдяки громадським активісткам, правозахисницям, жіночим організаціям, міжнародним партнерам та небайдужому громадянському суспільству. 

Темою третього дня був «Гендерний розрив в оплаті праці: чому зарплати чоловіків і жінок досі різні?». Спікерки Оксана Неживенко — доцентка кафедри фінансів ФЕН НаУКМА та членкиня Комітету протидії дискримінації, і Тамара Марценюк, голова Комітету протидії дискримінації, сексуальним домаганням, булінгу, доцентка кафедри соціології, інтегрували економічний та гендерний підходи.

Зокрема, розглянули поняття горизонтальної та вертикальної гендерної сегрегації, які пояснюють складнощі жінок у професійному розвитку. Наведена статистика засвідчила масштаби проблеми станом на 2021 рік (останні доступні до повномасштабного вторгнення дані): тоді в Україні гендерний розрив в оплаті праці становив 18,6%, у країнах ЄС — 8%. Єдиною країною, де жінки заробляли більше за чоловіків, виявився Люксембург.

Окрему увагу приділили причинам розриву: концентрація жінок у бюджетному секторі та «традиційно жіночих» професіях (горизонтальна гендерна сегрегація), дискримінація та стереотипи, часткова зайнятість жінок і додаткове хатнє навантаження. Також обговорили суспільні наслідки: нижчий ВВП, зростання тіньової економіки, менші пенсії та втрату економічного потенціалу країни.

Водночас говорили і про позитивні зміни. Зокрема, в Україні ухвалено Національну стратегію подолання гендерного розриву в оплаті праці до 2030 року. Серед можливих рішень — прозорість зарплат, законодавче закріплення принципу «рівної оплати за працю рівної цінності», розвиток мережі дитсадків і програми подолання стереотипів. Учасники події одностайно наголошували, що рівність в оплаті праці є ключовою умовою сталого розвитку суспільства.

Четвертий день був присвячений сфері IT — «Розширенню участі жінок у кібербезпеці через освіту та професійні спільноти». Про важливу тему розповідали засновник кібербезпеки в НаУКМА, член Комітету протидії дискримінації сексуальним домаганням, булінгу в НаУКМА Трохим Бабич, фахівчиня з кібербезпеки і громадська активістка Анастасія Островська та студентка з кібербезпеки НаУКМА Катерина Звіркова. Крім того, студенти кафедри соціології представили групове дослідження «Доступ жінок до сфери кібербезпеки». Воно показало, що хоча частка жінок у цій галузі поступово зростає (2024 року — 20%, 2025 року — 22%), вона все ще залишається значно нижчою порівняно з часткою чоловіків. Зокрема жінки у сфері кібербезпеки частіше мають вищий освітній рівень (магістратура), ніж чоловіки. Серед причин низького рівня залучення жінок до кібербезпеки було виділено: стереотипи щодо «нежіночності» технічних спеціальностей, дискримінація під час процесу працевлаштування, «скляна стеля» як обмежуючий чинник доступу жінок до керівних посад тощо. Важливим кроком до залучення жінок до технічних сфер, зокрема кібербезпеки, є створення менторських програм та загалом ініціатив для подолання гендерних стереотипів і підтримки жінок у технічних сферах. Прикладами таких програм є Дівчата STEM, Google Women Techmakers, CyberFirst Girls Competition, Women4Cyber, WiCyS (Women in CyberSecurity).

Завершальний день стосувався теми «Жіночий портрет громадського руху Криму (ХХ-ХХІ ст.)». Професор Євген Хлобистов, член Комітету протидії дискримінації сексуальним домаганням, булінгу в НаУКМА, декан Факультету природничих наук, експерт з екологічних питань, розповів про зв’язок між екологічною кризою, пов’язаною з дефіцитом прісної води, і становищем кримськотатарських жінок. Через загарбницькі дії росії кримськотатарські жінки позбавлені можливості використання водного ресурсу у господарстві. Цей аспект має глибоке політичне значення, адже відображає загальну тенденцію виключення жінок з управління тими ресурсами, які безпосередньо впливають на їхні громади. Професорка кафедри міждисциплінарної освіти Києво-Могилянської школи професійної та неперервної освіти Любов Жарова звернула особливу увагу на діяльність видатних кримськотатарських жінок, зокрема Шефіки Гаспринської. Вона була однією з перших мусульманських феміністок у Криму, яка започаткувала дискусію про освіту та права для кримськотатарок.

Важливу роль у популяризації теми відіграє Центр «Кримські cтудії» Києво-Могилянської академії. Його керівник, експерт з історичної сфери Мартін-Олександр Кислий розповів, що кримські татари через історичні особливості сповідують дуже різні течії ісламу, які по-різному трактують участь жінок у суспільному житті. Проте релігійна приналежність не стала перепоною для жіночої активності. Навпаки, багато кримськотатарок розглядають боротьбу за свої права як частину релігійного обов’язку – стояти на сторожі справедливості та підтримувати громаду. Це проявляється у діяльності рухів супротиву, до яких активно залучені жінки, зокрема «Зла мавка» та «Кримські жінки за мир».

Цінності рівних прав і можливостей є важливими для спільноти НаУКМА, у стінах якої відбувається чимало подій на цю тематику. Як підсумувала Тамара Марценюк: «Якраз подібні освітні заходи, що реалізують державну політику — зокрема, Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року — покликані сприяти поширенню інформації та знань про успіхи та виклики процесу забезпечення гендерної рівності в українському суспільстві. Тиждень гендерної рівності вже став доброю щорічною подією в стінах університету, яка об’єднує могилянську спільноту навколо актуальних питань». 

Важливим досягненням Тижня гендерної рівності 2025 став збір 22 тисяч гривень завдяки донатам аудиторії під час аукціону книг. Зібрані кошти будуть спрямовані на стипендії для могилянців. 

Чекаємо на вас на Тижні гендерної рівності 2026 на початку наступного навчального року!

Аналітичний напрям Відділу у справах студентства «КМАналітика», кафедра соціології НаУКМА