Чорнобиль-40: досвід подолання наслідків у контексті сучасних глобальних викликів

Деталі

Дата публікації: П'ятниця, 08 травня 2026, 19:01

"Ми — не нація жертв Чорнобиля. Ми — нація переможців Чорнобиля. Нас не зламала ні радянська влада, ні голодомор, ні Чорнобиль — і та стійкість дозволяє нам витримати і теперішню війну."

    — Сергій Мирний

    В рамках відзначення 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи вКиєво-Могилянській академії відбулася фахова дискусія за участі міжнародних експертів. Захід об'єднав науковців і практиків різних галузей — людей, чиє життя так чи інакше пов'язане з Чорнобилем.

Захід організували кафедра приватного права, кафедра екології та навчально-науковий центр НаУКМА

Основні теми дискусії:

• Правовий вимір: законодавство без ресурсів 

  Закони України з питань соціального захисту громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, ухвалені у 1991 році, протягом усього періоду дії фінансувалися не в повному обсязі. Рівень їх фінансового забезпечення не перевищував 57%, а в окремі роки — лише на 10-14%. Сьогодні державний борг за невиплаченими зобов'язаннями перед постраждалими перевищує 17 млрд грн і продовжує зростати. Учасники наголосили: соціальна бомба уповільненої дії під Україною має серйозні ризики в умовах повоєнного відновлення, якщо не діяти зараз.

• Радіологічна реальність vs суспільне сприйняття 

  За 40 років рівень забруднення в більшості зон знизився у сотні й тисячі разів. Значна частина земель, які формально вважаються «радіоактивно забрудненими», вже давно не відповідають цьому статусу. Водночас концепція «нульового ризику» продовжує блокувати раціональне управління територіями та спрямовує колосальні ресурси не туди, де вони дали б реальний ефект для здоров'я людей.

• Досвід Великої Британії і Японії 

  Професор Джим Сміт (Університет Портсмута) представив аналіз британського досвіду: надмірно тривалі обмеження на вівчарство — щонайменше на 15 років довше, ніж вимагала наука, — спричинили значні економічні втрати без відчутної користі для здоров'я. Головний урок: рішення мають ґрунтуватися на дозиметричних розрахунках, а не на принципі «краще перестрахуватися». Професор Марк Железняк (Університет Фукусіми) порівняв стратегії управління постраждалими територіями після Чорнобиля і Фукусіми, вказавши на принципові фізичні відмінності між двома аваріями та наголосивши: Японія зробила ставку на модель Recovery and Future — відновлення і рух вперед.

• Моніторинг: техніка є, системи немає 

  Теперішня мережа радіаційного моніторингу України ефективна лише для виявлення гострої фази аварії. Для тривалого управління після аварії — оцінки доз, контролю продуктів харчування, координації лабораторій — потрібна інтегрована міжвідомча система, якої на сьогодні фактично немає. Особливо критично це в умовах війни та загроз ядерній інфраструктурі.

• Пам'ять і наратив: вийти з ролі жертви 

  Через 40 років після катастрофи в Україні досі відсутній цілісний державний наратив чорнобильського досвіду. Натомість панує травматична оптика. Учасники закликали перейти від образу жертви до образу переможця — нації, яка першою в людській історії впоралася з наслідками ядерної катастрофи такого масштабу. Надання об'єктам Чорнобиля статусу об'єктів світової спадщини ЮНЕСКО могло б стати потужним кроком у цьому напрямі — процес стартував у 2017 році, але призупинений через війну.

Спікери:

• Олег Насвіт 

  Незалежний експерт з чорнобильської проблематики та радіоекології, колишній перший заступник голови Державного агентства України з управління зоною відчуження

• Prof. Jim Smith 

  Університет Портсмута (Велика Британія), експерт МАГАТЕ з Чорнобиля і Фукусіми

• Проф. Марк Железняк 

  Університет Фукусіми (Японія), ліквідатор, фахівець з моделювання радіаційного забруднення

• Андрій Демиденко 

  Кандидат фізико-математичних наук, Інститут математичних машинних систем НАН України

• Олег Войцехович 

  Кандидат геогарфічних наук, завідувач відділу радіаційного моніторингу Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України

• Ірина Вишенська 

  Кандидатка біологічних наук, доцентка кафедри екології КМА, керівниця Центру досліджень екосистем та сталого розвитку

• Ярослав Ємельяненко 

  Директор «Чорнобильтур», співзасновник Чорнобильського університет

• Сергій Мирний 

  Офіцер радіаційної розвідки 1986 р., співзасновник Чорнобильського університету

Що далі

    За підсумками дискусії учасники домовилися підготувати зведений документ із правовими та науково-практичними рекомендаціями. Серед пріоритетних напрямів — перегляд радіологічно застарілих норм законодавства, відновлення дозиметричної паспортизації населених пунктів, створення інтегрованої системи радіаційного моніторингу та поновлення процедури номінації об'єктів Чорнобиля до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.