Якими мають бути публічні інституції в Україні: у Могилянці відбулася експертна дискусія

Деталі

Дата публікації: Вівторок, 19 травня 2026, 14:28

У Києво-Могилянській академії відбулася експертна дискусія за участі віцепрем’єрки з гуманітарних питань, пані міністра культури України Тетяни Бережної, присвячена підвищенню ефективності роботи державних установ та організацій, які забезпечують публічне благо у сфері культури, охорони здоров’я та вищої освіти. Учасники обговорили координацію зусиль для вдосконалення законодавства (зокрема нового Цивільного Кодексу, а також Постанов КМУ) з метою запровадження в Україні організаційно-правових форм, які б забезпечили розширену автономію публічних інституцій.

У події також взяли участь

• голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак;
• голова Наглядової ради НаУКМА, віцепрем’єр кількох українських урядів (2014–2019) Геннадій Зубко;
• генеральна директорка Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал» Олеся Островська-Люта;
• пані посол України у Сполучених Штатах Америки (2021–2025) Оксана Маркарова;
• голова правління Благодійного фонду «Повір у себе» Ірина Іванчик;
• голова Вченої Ради Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Ігор Цепенда;
• співзасновник Українського центру охорони здоров’я (UHC), заступник міністра охорони здоров’я (2016−2019) Павло Ковтонюк;
• голова Національної служби здоров’я України (2018) Олег Петренко;
• президент НаУКМА Сергій Квіт та інші експерти зі сфер освіти, культури та охорони здоров’я.

Модерував зустріч заступник Міністра освіти і науки України (2023–2025), керівник Центру Liberal Arts and Sciences НаУКМА Михайло Винницький.

Дискусія була присвячена розвитку гуманітарної сфери, збільшенню управлінських та функціональних спроможностей, а також підвищенню якості послуг, які надають організації, що створюють суспільне благо, тобто публічні інституції.

Учасники обговорили питання автономії, самоврядності та підзвітності таких інституцій як повноцінних суб’єктів господарювання, а також імплементацію ними інструментів корпоративного управління через наглядові ради (зокрема різні принципи їх формування), володіння, використання та розпорядження нерухомим майном для виконання своїх завдань.

Окрему увагу приділили потребі уніфікації юридичних термінів, зокрема таких, як: некомерційне/неприбуткове, підприємство/товариство/установа/інституція, державне/публічне тощо. Під час дискусії учасники зверталися до досвіду північноамериканських та європейських країн (США, Канади, Польщі, Естонії), які здійснювали відповідні трансформації після завершення Холодної війни, досвіду реформування українських інституцій у сфері охорони здоров’я попередніх років, імплементації Закону України «Про вищу освіту» (2014), набутого внаслідок експерименту із запровадження корпоративного управління в кількох українських ЗВО, який триває досі. 

Учасники дискусії також обговорили пріоритетність трансформації публічних інституцій для подолання різноманітних пострадянських обмежень у теперішньому політичному контексті — шляхом законодавчих змін чи необхідних урядових рішень. Вони погодилися, що збільшення функціональної спроможності та піднесення якості має корелюватися з фінансовою й управлінською автономізацією, а також підзвітністю публічних організацій і прозорістю їхньої діяльності.

Світлина Олександри Глибовець. Більше фото з події